www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ур У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення шум Urim 1 логограма 𒋀𒀕𒆠 URIM2KI або 𒋀𒀊𒆠 URIM5KI 2 акк

Ур

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ур (значення).

Ур (шум. Urim; логограма: 𒋀𒀕𒆠 URIM2KI або 𒋀𒀊𒆠 URIM5KI; акк. Uru) — стародавнє столичне місто в південному Межиріччі.

Ур

30°57′43″ пн. ш. 46°06′15″ сх. д. / 30.96222200002777925° пн. ш. 46.10444400002777599° сх. д. / 30.96222200002777925; 46.10444400002777599Координати: 30°57′43″ пн. ш. 46°06′15″ сх. д. / 30.96222200002777925° пн. ш. 46.10444400002777599° сх. д. / 30.96222200002777925; 46.10444400002777599
Країна  Ірак
Розташування Ді-Кар
Тип стародавнє містоd і місце розкопок
Площа 71 га і 317 га
Дата заснування 3800 до н. е.
Ур
Ур (Ірак)
 Медіафайли у Вікісховищі
Зикурат царя Ур-Намму в Урі, кінець 3-го тис. до н. е.
Файл:UR 17 01 2004.jpg
Вигляд Ура через Царські могили з Великим Зиґґуратом позаду, 17 січня 2004

У Біблії згадується, що з Ура Халдейського походив Авраам — батько ізраїльського й арабського народів, друг Божий, батько віри.

Спочатку знаходилось біля гирла річок Євфрат і Тигр на березі Перської затоки. Через відхід моря залишки розташовані далеко на суші на південь від Євфрату, на його правому березі біля міста Насирія.

Збереглися залишки зикурату — храму шумерського бога місяця Нанна, спорудженого приблизно у XXI століття до н. е.

Історія Ура Редагувати

Витоки заснування міста йдуть в 5-те тисячоліття до н. е. Епоху розквіту Ура відносять приблизно до початку 3-ого тисячоліття до н. е., це так званий Ранній династичний період (3000 — 2400 до н. е.). У XXIV–XXII ст. був підпорядкований сусіднім містам-державам. Після певного занепаду Ур знову розквів під час правління 3-ї династії Ура в XXI столітті до н. е., ставши столицею «царства Шумера і Аккада». Засновник цієї династії — Ур-Намму — побудував величезний зикурат, який прославляє Нанну, бога Місяця і видав судебник (збереглися фрагменти).

У 3-му тисячолітті до н. е. місто-держава (так звана 1-а династія Ура), в XXI ст. до н. е. столиця Шумеру та Аккаду (3-я династія Ура). Храми, зикурати, некрополь часу 1-ї династії, у тому числі 16 так званих царських гробниць — кам'яних склепів з дромоса; людські жертвоприношення (до 74 осіб), колісниці, зброя, золоті прикраси, дорогоцінне начиння та інше. Оборонні стіни, гавані, зикурати, храми, палац, мавзолей, написи, клинописні архи, кам'яна скульптура, циліндричні печатки та інше періоду 3-ї династії.

У період 3 етапу Ранньодинастичного періоду в Урі правила I династія лугалів. Перелік їхніх імен в «Царському списку» рясніє пропусками і помилками. За справжніми записами відомо 6 імен цієї династії. Список називає тільки 4 з них і додає ще, можливо помилково, деякого Балулу. Про могутність і багатство першої династії Ура свідчать царські гробниці, знайдені в цьому місті. Багатство Урських лугалів було засновано не тільки на захопленні ними храмової землі (про що ми можемо здогадуватися за деякими непрямими даними), а й на торгівлі.

Ур продовжував залишатися важливим шумерським містом в епоху вавилонського періоду. В IV столітті до н. е. місто було покинуте жителями, що в ньому залишилися, імовірно через зміни клімату.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. S. M. Kramer, The Sumerians, Their History, Culture, and Character, University of Chicago Press, 1963, сторінки 28 і 298
  2. Literal transliteration: Urim2 = ŠEŠ.ABgunu = ŠEŠ.UNUG (𒋀𒀕) і Urim5 = ŠEŠ.AB (𒋀𒀊), де ŠEŠ=URI3 (The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature.)
  3. The Cambridge Ancient History: Prologomena & Prehistory: Vol. 1, Part 1. Accessed 15 Dec 2010.]
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література Редагувати

  • P. R. S. Morrey, Where Did They Bury the Kings of the IIIrd Dynasty of Ur?, Iraq, vol. 46, no. 1, pp. 1-18, 1984
  • J. Oates, Ur and Eridu: The Prehistory, Iraq, vol. 22, pp. 32-50, 1960
  • C.J. Gadd, History and monuments of Ur, Chatto & Windus, 1929 (Dutton 1980 reprint: ISBN 0-405-08545-1)
  • , Oxford University Press, 1927
  • , Oxford University Press, 1927
  • , Oxford University Press, 1927
  • , Oxford University Press, 1927
  • , Oxford University Press, 1927
  • , Oxford University Press, 1927
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ur znachennya Ur shum Urim 1 logograma 𒋀𒀕𒆠 URIM2KI abo 𒋀𒀊𒆠 URIM5KI 2 akk Uru 3 starodavnye stolichne misto v pivdennomu Mezhirichchi Ur30 57 43 pn sh 46 06 15 sh d 30 96222200002777925 pn sh 46 10444400002777599 sh d 30 96222200002777925 46 10444400002777599 Koordinati 30 57 43 pn sh 46 06 15 sh d 30 96222200002777925 pn sh 46 10444400002777599 sh d 30 96222200002777925 46 10444400002777599Krayina IrakRoztashuvannya Di KarTip starodavnye mistod i misce rozkopokPlosha 71 ga i 317 gaData zasnuvannya 3800 do n e UrUr Irak Mediafajli u VikishovishiZikurat carya Ur Nammu v Uri kinec 3 go tis do n e Fajl UR 17 01 2004 jpgViglyad Ura cherez Carski mogili z Velikim Zigguratom pozadu 17 sichnya 2004U Bibliyi zgaduyetsya sho z Ura Haldejskogo pohodiv Avraam batko izrayilskogo j arabskogo narodiv drug Bozhij batko viri Spochatku znahodilos bilya girla richok Yevfrat i Tigr na berezi Perskoyi zatoki Cherez vidhid morya zalishki roztashovani daleko na sushi na pivden vid Yevfratu na jogo pravomu berezi bilya mista Nasiriya Zbereglisya zalishki zikuratu hramu shumerskogo boga misyacya Nanna sporudzhenogo priblizno u XXI stolittya do n e Zmist 1 Istoriya Ura 2 Div takozh 3 Primitki 4 LiteraturaIstoriya Ura RedaguvatiVitoki zasnuvannya mista jdut v 5 te tisyacholittya do n e Epohu rozkvitu Ura vidnosyat priblizno do pochatku 3 ogo tisyacholittya do n e ce tak zvanij Rannij dinastichnij period 3000 2400 do n e U XXIV XXII st buv pidporyadkovanij susidnim mistam derzhavam Pislya pevnogo zanepadu Ur znovu rozkviv pid chas pravlinnya 3 yi dinastiyi Ura v XXI stolitti do n e stavshi stoliceyu carstva Shumera i Akkada Zasnovnik ciyeyi dinastiyi Ur Nammu pobuduvav velicheznij zikurat yakij proslavlyaye Nannu boga Misyacya i vidav sudebnik zbereglisya fragmenti U 3 mu tisyacholitti do n e misto derzhava tak zvana 1 a dinastiya Ura v XXI st do n e stolicya Shumeru ta Akkadu 3 ya dinastiya Ura Hrami zikurati nekropol chasu 1 yi dinastiyi u tomu chisli 16 tak zvanih carskih grobnic kam yanih sklepiv z dromosa lyudski zhertvoprinoshennya do 74 osib kolisnici zbroya zoloti prikrasi dorogocinne nachinnya ta inshe Oboronni stini gavani zikurati hrami palac mavzolej napisi klinopisni arhi kam yana skulptura cilindrichni pechatki ta inshe periodu 3 yi dinastiyi U period 3 etapu Rannodinastichnogo periodu v Uri pravila I dinastiya lugaliv Perelik yihnih imen v Carskomu spisku ryasniye propuskami i pomilkami Za spravzhnimi zapisami vidomo 6 imen ciyeyi dinastiyi Spisok nazivaye tilki 4 z nih i dodaye she mozhlivo pomilkovo deyakogo Balulu Pro mogutnist i bagatstvo pershoyi dinastiyi Ura svidchat carski grobnici znajdeni v comu misti Bagatstvo Urskih lugaliv bulo zasnovano ne tilki na zahoplenni nimi hramovoyi zemli pro sho mi mozhemo zdogaduvatisya za deyakimi nepryamimi danimi a j na torgivli Ur prodovzhuvav zalishatisya vazhlivim shumerskim mistom v epohu vavilonskogo periodu V IV stolitti do n e misto bulo pokinute zhitelyami sho v nomu zalishilisya imovirno cherez zmini klimatu Div takozh RedaguvatiKorolivska gra Ura 22260 Ur asteroyid nazvanij na chest mista 4 Primitki Redaguvati S M Kramer The Sumerians Their History Culture and Character University of Chicago Press 1963 storinki 28 i 298 Literal transliteration Urim2 SES ABgunu SES UNUG 𒋀𒀕 i Urim5 SES AB 𒋀𒀊 de SES URI3 The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature The Cambridge Ancient History Prologomena amp Prehistory Vol 1 Part 1 Accessed 15 Dec 2010 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 992 s ISBN 3 540 00238 3 Literatura RedaguvatiP R S Morrey Where Did They Bury the Kings of the IIIrd Dynasty of Ur Iraq vol 46 no 1 pp 1 18 1984 J Oates Ur and Eridu The Prehistory Iraq vol 22 pp 32 50 1960 C J Gadd History and monuments of Ur Chatto amp Windus 1929 Dutton 1980 reprint ISBN 0 405 08545 1 Leonard Woolley Ur Excavations V The Ziggurat and Its Surroundings Oxford University Press 1927 Leonard Woolley Ur excavations IV The Early Periods Oxford University Press 1927 Leonard Woolley Ur Excavations V The Ziggurat and Its Surroundings Oxford University Press 1927 Leonard Woolley and M E L Mallowan Ur Excavations VII The Old Babylonian Period Oxford University Press 1927 Leonard Woolley Ur Excavations VIII The Kassite Period Oxford University Press 1927 Leonard Woolley and M E L Mallowan Ur Excavations IX The Neo Babylonian and Persian Periods Oxford University Press 1927 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ur amp oldid 40183156