Ту́ркус або бірюза́ (перс. فیروزه фірузе́, «та, що несе перемогу й щастя») — мінерал, фосфат алюмінію й міді. Напівдорогоцінний камінь, що високо цінується в ювелірній справі.
| Туркус | |
|---|---|
| | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d] |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Абревіатура | Tqu |
| Хімічна формула | CuAl6(PO4)4(OH)8·4H2O |
| Клас мінералу | Гіпергенний мінерал |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DD.15 |
| Dana 8 | 42.9.3.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | зелений, блакитний, зелено-сірий |
| Сингонія | триклінна |
| Просторова група | кристалографічна група 1d |
| Спайність | досконала по {001}, середня по {010} |
| Злам | раковистий |
| Твердість | 5,0—6,5 |
| Блиск | восковий |
| Прозорість | непрозора |
| Колір риси | блідо-зелений, синій до білого |
| Густина | 2,6—2,84 |
| Розчинність | розчиняється в кислотах |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Плеохроїзм | слабкий |
| Інші характеристики | |
| Подібні мінерали | варисцит |
| Радіоактивність | відсутня |
| Названо на честь | Туреччина (французька) |
| Бірюза у Вікісховищі |
Пізніша назва — «ту́ркус» (фр. turquoise, похідне від фр. turc — «турецький») — від 17 століття мінерал приходить до Європи через Туреччину з перського Хорасану .
Склад і властивості Редагувати
Хімічна формула: Cu Al6 [(OH)2(PO4)]4 4H2O. Домішки: Si, Са, Sr, в менших кількостях — Zn, Мо, Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg.
Гіпергенний мінерал класу фосфатів. Сингонія триклінна. Густина 2,6—2,84. Твердість 5,0—6,5. Колір зелений, блакитний, зелено-сірий. Блиск тьмяний, восковий. Симетрія триклінно-пінакоїдальна. Бірюза досить крихка. При нагріванні вона буріє та тріскається, забарвлюючи полум'я в світло-зелений колір. При нагріванні в закритій паяльній трубці виділяє багато води. Розчиняється в кислотах.
Родовища Редагувати
Утворюється при гіпергенних або низькотемпературних (180 °C-80 °C) процесах разом з бурими залізняками, халцедоном, каолінітом та іншими вторинними мінералами в мідних родовищах. Виникає головним чином в областях з аридним кліматом. Може утворюватися шляхом вивітрювання, при дії багатих на мідь поверхневих стоків на гірські породи, що містять фосфор та глинозем. Крім того, бірюза може мати органічне походження, в цьому випадку вона утворюється з викопних решток тварин — кісток і зубів.
Найкращі родовища цього мінералу знаходяться в Ірані біля міста Нішапура. За межами цієї країни бірюзу добувають в Єгипті (на Синайському півостріві), Афганістані, Середній Азії (родовища Бірюзакан, Аякщі, Кальмакирське).
У вигляді кристалів бірюза трапляється вкрай рідко. Зазвичай вона має вигляд прожилок, конкрецій гроноподібної або ниркоподібної форми. На зрізі часто помітний павутиноподібний малюнок з чорних або бурих прожилок («сітчаста бірюза»).
Історія та Застосування Редагувати
Напівдорогоцінний камінь, відомий серед ювелірів з давніх часів. Прикраси з бірюзою знайдені серед археологічних пам'яток Давнього Єгипту, Месопотамії, Персії, Давнього Китаю, держав на півострові Індостан, у пірамідах ацтеків. В Європу цей мінерал також потрапив досить давно: найвірогідніше, його завезли з Персії через Османську імперію разом з іншим крамом, що довозили Шовковим шляхом. Втім європейці не відразу полюбили цей камінь. Мода на бірюзу поширилася лише у XV сторіччі. Так само і в Японії цей мінерал став відомим лише після XVIII сторіччя.
Бірюзу високо цінували за чудовий колір: в Європі та Персії віддавали перевагу синьому камінню, в Тибеті й Монголії — зеленкуватому. Бірюза була використана при оздобленні відомого мавзолею Тадж Махал. Найкраща у світі бірюза (за розміром, кольором, його однотонністю) знаходилась у скарбниці перських шахів, де виділялася колекція інкрустованих бірюзою кальянів, срібного посуду та зброї. Найбільшим скарбом була тіара шахині Фарах Пехлеві, в якій зосереджувалися неперевершені бірюзові камені різних розмірів. Ювеліри зазвичай поєднували бірюзу з коралами, рубінами, алмазами, золотом і сріблом.
Великий попит на цей мінерал спричинив те, що його почали підробляти. Найдавніші імітації бірюзи, виготовлені з фаянсу, відомі з Єгипту. Пізніше підробки почали виготовляти з порцеляни, кераміки, фарбованого пластику, сплавів міді з алюмінієм (так звана «віденська бірюза», що являє собою фосфат алюмінію, забарвленний міддю). В 1972 році П'єр Жильсон винайшов синтетичну бірюзу, якість якої значно перевищувала попередні підробки. У XXI сторіччі найпопулярнішою імітацією цього мінералу є напівсинтетичний продукт, в якому до синтетичної основи додаються мелені залишки справжньої бірюзи.
Різновиди Редагувати
Розрізняють:
- бірюза блакитно-зелена (інша назва бірюзи);
- бірюза залізиста (відміна бірюзи, яка містить до 5,32 % FeO);
- бірюза західна (торговельна назва бірюзи);
- бірюза кістяна, або викопна (відміна бірюзи, яка являє собою викопні органічні рештки: кістки та зуби; складена переважно мікрокристалічним апатитом, забарвленим вівіанітом у синій колір);
- бірюза колорадська (бірюза з плато Колорадо, США);
- бірюза натічна (бірюза у вигляді натічних агрегатів), давньоукраїнська назв цієї форми — блискавець;
- бірюза невадська (інша назва варисциту);
- бірюза перська (торговельна назва бірюзи з Ірану);
- бірюза східна (торговельна назва бірюзи).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- steine-und-minerale.de
- Туркус // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Бірюза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. т.5, стр. 682
- Beale, Thomas W. (October 1973). . World Archaeology (англ.) 5 (2): 133–148. ISSN 0043-8243. doi:10.1080/00438243.1973.9979561. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- Palache, C.; Berman, H.; Frondel, C. (1951). Dana's System of Mineralogy II (вид. 7th). Wiley. с. 946–951.
- Turquoise [ 2007-05-20 у Wayback Machine.]. minerals.usgs.gov
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бірюза // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бірюза // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Гвахария Г. В. и др. Бирюза из м-ния Маднеули (Груз. ССР). \ Минералогический сб. Львов. ун-та, 1962, 16, с. 41 (рос.)
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
- Turquoise, In: John W. Anthony, Richard A. Bideaux, Kenneth W. Bladh, Monte C. Nichols (Hrsg.): Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America, 2001 (PDF 68 kB [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.])
- Uwe Kolitsch, G. Giester: The crystal structure of faustite and its copper analogue turquoise. [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] (PDF; 537 kB) In: Mineralogical Magazine, 64, 2000, S. 905—913.
- H. Cid-Dresdner: Determination and refinement of the crystal structure of turquois, CuAl6(PO4)4(OH)8*4H2O. [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] (PDF; 1,4 MB) In: Zeitschrift fur Kristallographie, 121, 1965, S. 87–113.
- J. E. Pogue: The turquoise: a study of its history, mineralogy, geology, ethnology, archaeology, mythology, folklore, and technology. National Academy of Sciences, The Rio Grande Press, Glorieta NM 1915, ISBN 0-87380-056-7.
Посилання Редагувати
- Бірюза // Велика українська енциклопедія.
- Бірюза́ [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Бірюза в базі webmineral.com [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бірюза |
- Mineralienatlas:Türkis und Mineralienatlas:Mineralienportrait/Türkis (wiki)
- MinDat — Turquoise [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] (engl.)
- Webmineral — Turquoise [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.] (engl.)
- Mineraldatenblatt — Turquoise (PDF, engl.) [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] (68 kB)
- American Mineralogist Crystal Structure Database [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.]