Конкре́ції (англ. concretions, nodules; нім. Konkremente n pl, Konkretionen f pl) — мінеральні утворення переважно кулястої (або близької до неї) форми з внутрішньою радіально-волокнистою і концентричною будовою. Формування конкреції проходить від центру. Центрами конкрецій можуть бути зерна мінералів, уламки порід, мушлі, зуби і кістки риб, залишки рослин тощо. З різноманітних форм конкрецій переважають саме кулясті.
Зустрічаються в товщі осадових порід; можуть бути агрегатами однорідних або різних мінералів. Конкреції складаються звичайно з карбонатів кальцію (кальциту, рідше — арагоніту), оксидів і сульфідів заліза, фосфатів кальцію, гіпсу, сполук марганцю, а у вапняках часто з кремнекислоти (кременеві жовна).
Розміри конкрецій коливаються від часток міліметра (мікроконкреції) до десятків сантиметрів і навіть 1 метрів. Вони зустрічаються у відкладах різних геологічних систем і в осадах сучасних озер, морів і океанів. У вигляді конкрецій трапляються фосфорити, марказити та інші корисні копалини. На поверхні дна Тихого, Атлантичного та Індійського океанів встановлені значні скупчення залізо-марганцевих конкрецій (бл. 10% всієї площі океаніч. ложа), що є важливим ресурсом мінеральної сировини.
Див. також Редагувати
- Мергелиста конкреція
- Конкреції перерви
- Конкреції залишкові
- Фосфоритові конкреції
- Конкреції фосфоритові океанічні
- Кремнієва конкреція
- Псевдоконкреції
- Залізо-марганцеві конкреції
- Бобовини
- Вугільні кулі
- Іматрові камені
- Каєксит (піритові конкреції)
- Септарії (геологія)
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Геологічний словник, т.1, Москва 1978
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конкреції |
- Dietrich, R.V., 2002, , The Wayback Machine. and PDF file of Carbonate Concretions--A Bibliography [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.], CMU Online Digital Object Repository, Central Michigan University, Mount Pleasant, Michigan.