Курдська мова

Курдська мова (лат. Kurdî, ар. کوردی, кир. Курди) — мова курдського народу, відноситься до іранської групи індоєвропейських мов. Цією мовою розмовляє переважна більшість населення Курдистану, мова є офіційною в автономній області Курдистан в Іраку, а також у Рожаві в Сирії.

Курдська мова
Kurdî كوردی
Поширена в	Ірак,  Іран,  Туреччина,  Сирія,  Ліван,  Вірменія
Регіон	Близький Схід
Носії	~ 20 мільйонів
Місце	33
Писемність	латинське письмо, арабська абетка і кирилиця
Класифікація	Індоєвропейська сім'я
Офіційний статус
Офіційна	Ірак: автономна область Курдистан  Сирія: Рожава
Регулює	офіційна регуляція відсутня
Коди мови
ISO 639-1	ku
ISO 639-2	kur
ISO 639-3	kur (курдська макромова) kmr (курманджі) ckb (сорані) kmr (південнокурдська )

Публікації курдською мовою заборонені на теренах Сирії, що керовані режимом Башара аль-Асада, а курдську абетку не визнають у Туреччині. В Ірані курдську мову використовують у місцевій пресі, але викладання нею в школах заборонене.

Говори

Поширення курдської мови та її говорів

   Північні говори (курманджи)

   Серединні говори (сорані)

   Західні говори (зазакі)

   Південні говори (ґорані та келхурі)

   змішане використання

Незважаючи на наявність власної багатої літератури, курдська мова внаслідок несприятливих історичних обставин не має єдиного літературного стандарту. Тому весь друк курдською мовою випускають на двох основних говорах — північному говорі (курманджі, курд. kurdmancî), яким розмовляє 60 % всіх курдів, і серединному говорі (сорані, курд. سۆرانی), яким розмовляє 30 %. Решта 10% — це південні говори (ґорані, курд. گۆرانی та келхурі, курд. کەڵھوڕ) та західні говори (зазакі, курд. zazaki), що часто вважаються окремими мовами та рідко застосовуються у друці.

Окрім того, в Ірані та Іраку для запису мови користуються арабицею, тоді як у Сирії та Туреччині — латиницею. У Туркменістані та Азербайджані на початку XX-го століття користувалися кирилицею, а у Вірменії у минулому траплялися випадки застосування вірменського письма.

Писемність

Латиниця

Для запису північних говорів (курманджі та зазакі) використовується латиниця з 31 букви: 26 звичайних букв і 5 букв із додатковими позначками. Розроблена Селадетом Алі Бедірханом 1931 року та оприлюднена 1932 року в його часописі Хавар (курд. Hawar), від якого дістала свою другу назву.

Оскільки більшість курдського населення на той час мешкала на теренах Туреччини та володіла турецькою мовою, абетка була розроблена схожою на турецьку, щоб її було легше вивчати та використовувати у повсякденному житті. Однак до 2013 року абетку було неможливо використовувати у Туреччині через заборону букв Q, X та W, що є частиною утисків проти курдської спільноти Туреччиною, що їх спричинили військові зіткнення. Латиниця є найуживанішою абеткою з усіх інших видів письма, що використовуються курдською спільнотою.

Латиниця

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

Великі букви

A

B

C

Ç

D

E

Ê

F

G

H

I

Î

J

K

L

M

N

O

P

Q

R

S

Ş

T

U

Û

V

W

X

Y

Z

Малі букви

a

b

c

ç

d

e

ê

f

g

h

i

î

j

k

l

m

n

o

p

q

r

s

ş

t

u

û

v

w

x

y

z

Початково латиниця, запропонована Селадетом Алі Бедірханом, містила також додаткові букви Ḧ і Ẍ, що відповідали арабським буквам غ‎ and ح‎, однак вони не увійшли до остаточного варіанту абетки та використовуються лише у науковій літературі та словниках для розрізнення запозичень з інших мов, що можуть бути сплутані у випадку вживання букви без діакритичного знаку.

Арабиця

Для запису південних говорів (сорані та ґурані) використовується арабиця (перське письмо), що складається з 34 букв. Вона була створена Саїдом Кабан Седчі. На відміну від перського письма, що є абджадом (тобто передає лише приголосні звуки), ця абетка має і голосні букви (хоч і не всі). У сучасному вигляді абетка існує з 2010 року, над нею працювала Курдська Академія і вона є офіційним стандартом у Іраці та представлена в Unicode.

Арабиця

34	33	32	31	30	29	28	27	26	25	24	23	22	21	20	19	18	17	16	15	14	13	12	11	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1
ێ‎	ی‎	وو‎	ۆ‎	و‎	ە‎	ھ‎	ن‎	م‎	ڵ‎	ل‎	گ‎	ک‎ (ك)	ق‎	ڤ‎	ف‎	غ‎	ع‎	ش‎	س‎	ژ‎	ز‎	ڕ‎	ر‎	د‎	خ‎	ح‎	چ‎	ج‎	ت‎	پ‎	ب‎	ا‎	ئـ‎

У дужках наведено застарілі види букви, що вже не використовуються на офіційному рівні, але все ще вживаються окремими особами та організаціями.

Посилання

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
курдською мовою
Destpêk

• Сайт курдів України російською мовою [ 2 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• The Kurdish Institute of Paris — Language and Literature [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
• (article written by Ludwig Paul)
• (article written by Philip G. Kryeenbroek)
• of
• Курдська мова на сайті Ethnologue: Kurdish. A macrolanguage of Iraq (англ.)
• Курдська мова на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Kurdish [ 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

1. Bedir-Xan, Celadet Ali (1998). Elfabêya Kurdi & bingehên gramera Kurdmancî. Beyoğlu, İstanbul: Doz Basın Yayın. ISBN 978-975-6876-08-4. 
2. Gorgas, Jordi Tejel (2007). Le mouvement kurde de Turquie en exil: continuités et discontinuités du nationalisme kurde sous le mandat français en Syrie et au Liban (1925-1946) (фр.). Peter Lang. с. 303. ISBN 978-3-03911-209-8. 
3. Gorgas, Jordi Tejel (2007), p.305
4. Mark Liberman (24 жовтня 2013). Turkey legalizes the letters Q, W, and X. Yay Alphabet!. Slate. Процитовано 25 жовтня 2013. 
5. . web.archive.org. 10 березня 2007. Процитовано 21 липня 2023. 
6. (курд.) گۆڤاری ئەکادیمیای کوردی، ژمارە (١٦)ی ساڵی ٢٠١٠ (The 2010 Journal of Kurdish Academy, Issue 16), 14-16
7. Unicode Team of KRG-IT. Kurdish Keyboard. unicode.ekrg.org. Процитовано 1 березня 2016.