www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аббасиди араб العب اسي ون династія арабських халіфів започаткована Аббасом дядьком пророка ісламу Мухаммеда який належав

Аббасиди

Аббасиди (араб. العبّاسيّون‎) — династія арабських халіфів, започаткована Аббасом, дядьком пророка ісламу Мухаммеда, який належав до мекканського роду хашім (хашиміти). Династія Аббасидів панувала в Багдадському халіфаті з 750 року, після повалення династії Омейядів, до монгольської навали 1258 року.

Аббасиди
Дата створення / заснування 750
Названо на честь Аббас ібн Абд аль-Мутталіб
Засновник Абу-ль-Аббас ас-Саффах
Країна  Аббасидський халіфат і  Мамлюкський султанат
Замінений на Тулуніди
Час/дата припинення існування 1517
Цей список перелічує людина
Аббасидський халіфат за часів найбільшого поширення, 850 рік.

Правління халіфів Аббасидів у Багдаді був періодом найбільшого розквіту середньовічної мусульманської культури. У масовій свідомості мусульман період Аббасидів є символом колишньої могутності та мусульманської єдності.

Історія Редагувати

Першими правителями мусульманського світу після арабських завоювань була династія Омейядів. Через сто років після встановлення Омейядського халіфату, в мусульманському світі відбулося повстання, яке очолили Аббасиди. Аббасиди, на відміну від Омейядів були представниками того ж клану, що й Магомет, і вели своє походження від молодшого дядька пророка, чим обґрунтовували свої претензії на правління. Початковим центром повстання було місто Мерв у Великому Хорасані (тепер Туркменістан). Повсталих підтримував арабський експедиційний корпус у Мерві, а також неарабські мусульмани, яких називали мавалі, і які вважалися другосортними людьми при Омейядах. Під час повстання вони захоплювати усіх Омейядів, яких змогли дістати та вбивали їх варварським чином. Єдиний вцілілий член королівської сім'ї Омейядів урешті-решт пробрався до Іспанії, де зарекомендував себе як незалежний емір Андалусії Абдаррахман I. Єгипет також став автономний і проголосив свого халіфа. Таким чином ісламська імперія перестала бути єдиною.

Завдяки повстанню Абу Мусліма й за підтримки персього роду Бармакидів в східних областях Халіфату, Аббасиди 749 року захопили Південний Ірак, а потім і владу в Халіфаті, проголосивши себе халіфами. Столиця Халіфату була перенесена з міста Дамаск (Сирія) спочатку в Анбар, потім 762 року до Багдада (Ірак).

Аббасиди сприяли зміцненню феодальних відносин і розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, ремесел. Частину своєї влади халіфи делегували візирам, збільшився також авторитет місцевих емірів. Зросла також роль неарабських мусульман у халіфаті. Аббасиди значною мірою спиралися на перську бюрократію. Пік розквіту халіфату припав на правління Гарун аль-Рашида (правив 813—833) і Ель-Мамуна.

Найвідомішим правителем з династії Аббасидів був п'ятий халіф Гарун ар-Рашид. З 791 року до 806 року він вів тривалу війну з Візантійською імперією і здобув у ній перемогу. Деякі частини імперії намагалися здобути незалежність, та Гарун ар-Рашид придушив ці спроби. Незважаючи на війни, він знаходив час на підтримку освіти й мистецтва, яке зазнало впливу перського, грецького, арабського та індійського стилів. Багдад став всесвітнім центром астрономії, математики, географії, медицини, правознавства та філософії. Життя багдадського халіфського палацу оспівується у циклі «Тисяча й одна ніч», яким досі насолоджуються читачі.

У період «золотого віку» в Багдаді було засновано Будинок Мудрості, який ставив собі за мету зібрати й перекласти арабською мовою все знання світу. Завдяки Дому Мудрості араби зібрали значну кількість наукових творів античності.

Пізніше династія втратила колишню владу, і халіфи були тільки релігійними лідерами мусульман, фактичну владу здійснювали везири (міністри). Посилення феодального гніту викликало численні народні повстання проти Аббасидів. У результаті цього династія Аббсидів в 9 сторіччі ослабла. Остаточно вона була знищена 1258 року монгольською навалою. Армія монгольського полководця Хулагу-хана спалила Багдад, а халіфат перестав існувати.

1261 року єгипетський султан Бейбарс для надання своїй владі релігійного авторитету запросив до Каїра одного з уцілілих Аббасидів, проголосивши його халіфом, але в Єгипті Аббасиди вже не мали реальної влади. Після завоювання Єгипту турками 1517 року османський султан Селім І перевіз до Стамбула останнього халіфа Мутаваккіла, який, за легендою, начебто передав османським султанам свої права на Халіфат.

Халіфи Редагувати

Халіфи Аббасидської династії та роки їхнього правління:

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аббасиди

Примітки Редагувати

  1. Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1. Прогресс. - С.221

Література Редагувати

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Ислам. Словарь атеиста. Москва, 1988, стор. 23. ISBN 5-250-00125-4 (рос.)
  3. История стран Азии и Африки в средние века, М., 1968, ч. 2, гл. 8. (рос.)
  4. Бартольд В. В., Сочинения, т. 6, М., 1966, с. 15-78. (рос.)
  5. Бартольд В. В., Халиф и султан, «Мир ислама», 1912, т. 1. (рос.)
  6. Беляев Е. А., Арабы, ислам и арабский халифат, М., 1965. (рос.)
  7. Крымский А., История арабов и арабской литературы., ч. 2, М., 1911. (рос.)
  8. Заходер Б. Н., История восточного средневековья (Халифат и Ближний Восток), M., 1944. (рос.)
  9. Лэн-Пуль С., Мусульманские династии, пер. с англ., СПБ, 1899. (рос.)
  10. Медников Н. A., Палестина от завоевания ее арабами до крестовых походов., (т. 1-4), СПБ, 1897—1903. (рос.)
  11. Мюллер А., История ислама, пер. с нем., т. 2-3, СПБ, 1895—1896. (рос.)
  12. Якубовский А. Ю., Ирак на грани VIII—IX веков в кн.: Труды Первой сессии арабистов 14-17 июня 1935 г., М.-Л., 1937. (рос.)
  13. Якубовский А. Ю., Об испольных арендах в Ираке в VIII в., «СВ», 1947, No 4. (рос.)
  14. Hitti P. K., History of the Arabs, 8 ed., L., 1964. (англ.)
  15. Abbāsides, Encyclopedie de L'lslam, 2 ed., t. I, P.—Leiden, 1960. (нім.)
  16. Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at-Tabari Cum aliis éd. M. J. de Goeje, ser. 1-3, Lugd. Bat., 1879—1898. (фр.)
  17. The eclipse of the Abbasid caliphate. Original caronicles of the fourth Islamic century. Ed., transl. and elucidated by H. P. Amedroz and D. S. Margoliouth, v. 1-7, Oxf., 1920—1921. (англ.)
  18. Abou Yousof Ya'koub, Le livre de l'impôt foncier, trad. par E. Fagnan, P., 1921. (фр.)
  19. Taxation in Islam. Ed., transi. and provided with intr. and not. by A. Ben Shemesh, n. 1 — Yahya Ben Adam's Kitab al Kharaj, Leiden, 1958. (англ.)
  20. Weil G., Geschichte der Chalifen, Bd 1-5, Mannheim, 1846—1862. (нім.)
  21. Muir W., The Caliphate, its rise, decline and fall, Edinb. 1924. (англ.)
  22. Arnold T. W., The Caliphate, Oxf., 1924. (англ.)
  23. Le Strange G., Baghdad during the Abbasid caliphate, L., 1900. (англ.)
  24. Kremer A. von, Kulturgeschichte des Orients unter den Chalifen, Bd 1-2, W., 1875-77. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Abbasidi arab العب اسي ون dinastiya arabskih halifiv zapochatkovana Abbasom dyadkom proroka islamu Muhammeda yakij nalezhav do mekkanskogo rodu hashim hashimiti Dinastiya Abbasidiv panuvala v Bagdadskomu halifati z 750 roku pislya povalennya dinastiyi Omejyadiv do mongolskoyi navali 1258 roku AbbasidiData stvorennya zasnuvannya750Nazvano na chestAbbas ibn Abd al MuttalibZasnovnikAbu l Abbas as SaffahKrayina Abbasidskij halifat i Mamlyukskij sultanatZaminenij naTulunidiChas data pripinennya isnuvannya1517Cej spisok perelichuyelyudinaAbbasidskij halifat za chasiv najbilshogo poshirennya 850 rik Pravlinnya halifiv Abbasidiv u Bagdadi buv periodom najbilshogo rozkvitu serednovichnoyi musulmanskoyi kulturi U masovij svidomosti musulman period Abbasidiv ye simvolom kolishnoyi mogutnosti ta musulmanskoyi yednosti Zmist 1 Istoriya 2 Halifi 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaIstoriya RedaguvatiPershimi pravitelyami musulmanskogo svitu pislya arabskih zavoyuvan bula dinastiya Omejyadiv Cherez sto rokiv pislya vstanovlennya Omejyadskogo halifatu v musulmanskomu sviti vidbulosya povstannya yake ocholili Abbasidi Abbasidi na vidminu vid Omejyadiv buli predstavnikami togo zh klanu sho j Magomet i veli svoye pohodzhennya vid molodshogo dyadka proroka chim obgruntovuvali svoyi pretenziyi na pravlinnya Pochatkovim centrom povstannya bulo misto Merv u Velikomu Horasani teper Turkmenistan Povstalih pidtrimuvav arabskij ekspedicijnij korpus u Mervi a takozh nearabski musulmani yakih nazivali mavali i yaki vvazhalisya drugosortnimi lyudmi pri Omejyadah Pid chas povstannya voni zahoplyuvati usih Omejyadiv yakih zmogli distati ta vbivali yih varvarskim chinom Yedinij vcililij chlen korolivskoyi sim yi Omejyadiv ureshti resht probravsya do Ispaniyi de zarekomenduvav sebe yak nezalezhnij emir Andalusiyi Abdarrahman I Yegipet takozh stav avtonomnij i progolosiv svogo halifa Takim chinom islamska imperiya perestala buti yedinoyu 1 Zavdyaki povstannyu Abu Muslima j za pidtrimki persogo rodu Barmakidiv v shidnih oblastyah Halifatu Abbasidi 749 roku zahopili Pivdennij Irak a potim i vladu v Halifati progolosivshi sebe halifami Stolicya Halifatu bula perenesena z mista Damask Siriya spochatku v Anbar potim 762 roku do Bagdada Irak Abbasidi spriyali zmicnennyu feodalnih vidnosin i rozvitku vnutrishnoyi ta zovnishnoyi torgivli remesel Chastinu svoyeyi vladi halifi deleguvali viziram zbilshivsya takozh avtoritet miscevih emiriv Zrosla takozh rol nearabskih musulman u halifati Abbasidi znachnoyu miroyu spiralisya na persku byurokratiyu Pik rozkvitu halifatu pripav na pravlinnya Garun al Rashida praviv 813 833 i El Mamuna Najvidomishim pravitelem z dinastiyi Abbasidiv buv p yatij halif Garun ar Rashid Z 791 roku do 806 roku vin viv trivalu vijnu z Vizantijskoyu imperiyeyu i zdobuv u nij peremogu Deyaki chastini imperiyi namagalisya zdobuti nezalezhnist ta Garun ar Rashid pridushiv ci sprobi Nezvazhayuchi na vijni vin znahodiv chas na pidtrimku osviti j mistectva yake zaznalo vplivu perskogo greckogo arabskogo ta indijskogo stiliv Bagdad stav vsesvitnim centrom astronomiyi matematiki geografiyi medicini pravoznavstva ta filosofiyi Zhittya bagdadskogo halifskogo palacu ospivuyetsya u cikli Tisyacha j odna nich yakim dosi nasolodzhuyutsya chitachi U period zolotogo viku v Bagdadi bulo zasnovano Budinok Mudrosti yakij staviv sobi za metu zibrati j pereklasti arabskoyu movoyu vse znannya svitu Zavdyaki Domu Mudrosti arabi zibrali znachnu kilkist naukovih tvoriv antichnosti Piznishe dinastiya vtratila kolishnyu vladu i halifi buli tilki religijnimi liderami musulman faktichnu vladu zdijsnyuvali veziri ministri Posilennya feodalnogo gnitu viklikalo chislenni narodni povstannya proti Abbasidiv U rezultati cogo dinastiya Abbsidiv v 9 storichchi oslabla Ostatochno vona bula znishena 1258 roku mongolskoyu navaloyu Armiya mongolskogo polkovodcya Hulagu hana spalila Bagdad a halifat perestav isnuvati 1261 roku yegipetskij sultan Bejbars dlya nadannya svoyij vladi religijnogo avtoritetu zaprosiv do Kayira odnogo z ucililih Abbasidiv progolosivshi jogo halifom ale v Yegipti Abbasidi vzhe ne mali realnoyi vladi Pislya zavoyuvannya Yegiptu turkami 1517 roku osmanskij sultan Selim I pereviz do Stambula ostannogo halifa Mutavakkila yakij za legendoyu nachebto peredav osmanskim sultanam svoyi prava na Halifat Halifi RedaguvatiHalifi Abbasidskoyi dinastiyi ta roki yihnogo pravlinnya Abu l Abbas as Saffah 750 754 Mansur 754 775 Mahdi 775 785 Hadi 785 785 Garun ar Rashid 786 809 al Amin 809 813 Mamun 813 833 al Mutasim 833 842 al Vatik 842 847 al Mutevakkil 847 861 Muntasir 861 862 Mustayin 862 866 Mutazz 866 869 Muhtadi 869 870 Mutamid 870 892 Mutadid 892 902 Muktafi 902 908 Muktadir 908 932 Kahir 932 934 Radi 934 940 Muttaki 940 944 Mustakfi 944 946 Muti 946 974 Tayi halif 974 991 Kadir 991 1031 al Kayim halif 1031 1075 Muktadi 1075 1094 Mustazhir 1094 1118 Mustarshid 1118 1135 Rashid 1135 1136 Muktafi 1136 1160 Mustandzhid 1160 1170 Al Mustadi 1170 1180 Nasir 1180 1225 Zahir halif 1225 1226 Al Mustansir 1226 1242 Al Mustasim 1242 1258Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AbbasidiAbbasidskij halifatPrimitki Redaguvati Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 1 Progress S 221Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Islam Slovar ateista Moskva 1988 stor 23 ISBN 5 250 00125 4 ros Istoriya stran Azii i Afriki v srednie veka M 1968 ch 2 gl 8 ros Bartold V V Sochineniya t 6 M 1966 s 15 78 ros Bartold V V Halif i sultan Mir islama 1912 t 1 ros Belyaev E A Araby islam i arabskij halifat M 1965 ros Krymskij A Istoriya arabov i arabskoj literatury ch 2 M 1911 ros Zahoder B N Istoriya vostochnogo srednevekovya Halifat i Blizhnij Vostok M 1944 ros Len Pul S Musulmanskie dinastii per s angl SPB 1899 ros Mednikov N A Palestina ot zavoevaniya ee arabami do krestovyh pohodov t 1 4 SPB 1897 1903 ros Myuller A Istoriya islama per s nem t 2 3 SPB 1895 1896 ros Yakubovskij A Yu Irak na grani VIII IX vekov v kn Trudy Pervoj sessii arabistov 14 17 iyunya 1935 g M L 1937 ros Yakubovskij A Yu Ob ispolnyh arendah v Irake v VIII v SV 1947 No 4 ros Hitti P K History of the Arabs 8 ed L 1964 angl Abbasides Encyclopedie de L lslam 2 ed t I P Leiden 1960 nim Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at Tabari Cum aliis ed M J de Goeje ser 1 3 Lugd Bat 1879 1898 fr The eclipse of the Abbasid caliphate Original caronicles of the fourth Islamic century Ed transl and elucidated by H P Amedroz and D S Margoliouth v 1 7 Oxf 1920 1921 angl Abou Yousof Ya koub Le livre de l impot foncier trad par E Fagnan P 1921 fr Taxation in Islam Ed transi and provided with intr and not by A Ben Shemesh n 1 Yahya Ben Adam s Kitab al Kharaj Leiden 1958 angl Weil G Geschichte der Chalifen Bd 1 5 Mannheim 1846 1862 nim Muir W The Caliphate its rise decline and fall Edinb 1924 angl Arnold T W The Caliphate Oxf 1924 angl Le Strange G Baghdad during the Abbasid caliphate L 1900 angl Kremer A von Kulturgeschichte des Orients unter den Chalifen Bd 1 2 W 1875 77 nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Abbasidi amp oldid 35323789