Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
| Григоріанський | 1075 MLXXV |
| Ab urbe condita | 1828 |
| Ассирійський | 5825 |
| Бенгальський | 482 |
| Берберський | 2025 |
| Буддистський | 1619 |
| Бірманський | 437 |
| Візантійський | 6583–6584 |
| Китайський | 甲寅年 (деревяний тигр) 3771 або 3711 — до — 乙卯年 (деревяний кролик) 3772 або 3712 |
| Коптський | 791–792 |
| Ефіопський | 1067–1068 |
| Єврейський | 4835–4836 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1131–1132 |
| - Шака самват | 996–997 |
| - Калі Юґа | 4175–4176 |
| Іранський | 453–454 |
| Ісламський | 467–468 |
| Японський | Jōhō 2 (承保２年) |
| Яванський | 979–980 |
| Юліанський | 1075 MLXXV |
| Корейський | 3408 |
| Тайванський | 837 до РК 民前837年 |
| Тайський сонячний | 1617–1618 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолює Михайло VII. Генріх IV є королем Німеччини, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова займають численні емірати, що утворилися після розпаду Кордовського халіфату. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Вільгельм Завойовник є королем Англії, Олаф III — королем Норвегії, а Свейн II Данський — Данії.
У Київській Русі княжить Святослав Ярославич, у Польщі — Болеслав II Сміливий. На чолі королівства Угорщина стоїть Геза I.
Аббасидський халіфат очолив аль-Муктаді під патронатом сельджуків, які окупували Персію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значною державою в Індії є Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- Одруження Володимира Мономаха з Гітою, донькою останнього англосаксонського короля Гарольда Годвінсона. (приблизна дата)
- Вільгельм Завойовник придушив заколот своїх союзників нормандців — повстання трьох графів.
- 9 червня у битві біля Лангензальца німецький король Генріх IV здобув перемогу над повсталими саксонцями.
- Папа римський Григорій VII провів церковний собор, рішення якого позбавили світських правителів призначати церковних ієрархів — інвеституру.
- Григорій VII опублікував Dictatus Pape, яким оголосив зверхність церкви як над духовними, так і світськими правителями.
- Багдадським халіфом став аль-Муктаді.