www.wikidata.uk-ua.nina.az

Григорій VII Григо рій VII лат Gregorius VII біля 1021 25 травня 1085 Папа Римський 1073 1085 Народився у Совані Тосканс

Григорій VII

Григо́рій VII (лат. Gregorius VII; біля 1021 — 25 травня 1085) — Папа Римський (1073–1085). Народився у Совані, Тосканська марка, Священна Римська імперія. В миру — Гільденбра́нд Сова́нський (італ. Ildebrando da Soana). Найбільш відомий через боротьбу за інвеституру з німецькими імператором Генріхом IV, внаслідок якої було затверджено первинність папської влади і встановлено новий канон у справі обрання папи Колегією кардиналів. У працях сучасників-опонентів, а також подальшій антикатолицькій, протестантській історіографії зображувався вкрай негативно. Тричі відлучав від церкви імператора Генріха IV, через що той призначив антипапою Климента III. Був поборником целібату, який остаточно затвердив у Католицькій церкві; виступав палким противником симонії. Наприкінці життя помер у вигнанні, в Салерно, графстві Апулії і Калабрії.

Григорій VII
22 квітня 1073 — 25 травня 1085
лат. Gregorius VII
Попередник: Олександр II
Наступник: Віктор III
Ім'я при народженні: італ. Ildebrando di Soana
Дата народження: не раніше 1015 і не пізніше 1028
Місце народження: Сована, Папська держава
Дата смерті: 25 травня 1085
Місце смерті: Салерно, Сицилійське королівство
Поховання:
Кафедральний собор Салерно : 

Релігія: католицька церква
У миру: Гільдебранд
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Григорій VII.

Святий Католицької церкви (беатифікований 1584 року папою Григорієм XIII; канонізований 24 травня 1728 року папою Бенедиктом XIII). День поминання — 25 травня. Патрон Сованської діоцезії.

Біографія

Ранні роки

Гільдебранд народився у Тоскані в знатній родині Альдобрандескі. Його послали до Рима, де його дядько був настоятелем монастиря св. Марії.

Коли Генріх III змістив папу Григорія VI, Гільдебранд супроводжував останнього у вигнанні до Німеччини. Спочатку він не мав жодного бажання перетинати Альпи, проте проживання в Німеччині було дуже важливим для освіти Гільдебранда. Він навчався у Кельні до самого свого повернення до Рима разом із папою Левом IX. Під його керівництвом Гільдебранд розпочав своє служіння церкві.

Після смерті Лева IX Гільдебранд, як посланець Рима, прибув до двору імператора, де підтримав кандидатуру папи Віктора II, який відрядив його легатом до Франції. Коли папу Стефан IX (X) було обрано 1057 року без згоди імперського двору, Гільдебранда відрядили до Німеччини для отримання такої згоди, яку він зміг одержати. Проте, Стефан IX (X) помер до повернення Гільдебранда.

Він відіграв значну роль у зміщенні антипапи Бенедикта X та обранні папою Миколая II 1059 року.

Понтифікат

Обрання

Генріх IV в Каноссі

Після смерті Олександра II Гільдебранд став папою. Однак, його обрання не було проведено відповідно до декрету, прийнятого за його ж ініціативою в 1059 році. Римляни, які зібрались у Латеранській церкві св. Іоанна зняли крик, вигукуючи «Нехай Гільдебранд буде нашим єпископом!»

Після обрання Григорія пожвавлюється рух за церковні реформи. В ХІ столітті монарша влада переважала над церковною, що, вочевидь, не влаштовувало церкву. Монархи мали повноваження назначати єпископів і втручатися у справи церков на їхніх володіннях. Григорій VII розпочав боротьбу з Генріхом IV, зокрема за право скидати королів та імператорів, відлучивши його від церкви за відмову підтримати «Папські Диктати», чим створив імператору Священної Римської імперії суттєві внутрішні проблеми.

Зокрема, у згаданих «Диктатах» передбачалося: «Тільки римський первосвященник може бути названий всесвітнім. Папа не може бути судимий ніким. Римська церква ніколи не помилялася і ніколи не впаде у помилку. Римський первосвященник має право скидати монархів. Папа має носити на собі знаки імператорської влади. Народи й государі зобов'язані цілувати йому ноги…»

Конфлікт з імператором

Мав конфлікти із імператором Священної Римської Імперії Генріхом IV. Причина — небажання Генріха підкорятись Папі, вільна інвеститура. Виникали збройні конфлікти.

Каносса — зимова резиденція Папи. Григорій VII виставив ультиматум Генріху IV, згідно з яким імператора буде скинуто і предано анафемі, якщо той не «спокутує свій непослух» перед первосвященником. Водночас Генріху заборонялося покидати свій замок. Імператор пішов на умови, порушив заборону Папи, і вирушив до Канноси, де в замку маркграфині Матильди на той час перебував Григорій VII. Нерідко за фактом частих візитів Григорія до вдови Готфріда Гобатого Матильди Тосканської йому небезпідставно приписують роман з маркграфинею.

Генріх IV за наказом Григорія був на три доби кинутий до в'язниці без води та їжі. Тоді Папа після триденного обмірковування ухвалив рішення: пробачити за умови, якщо Генріх у одязі жебрака поведе коня, на якому верхи сидітиме Папа, до резиденції Папи в Каноссі. Генріх виконав ці принизливі умови. Відтоді є вислів: «Ходити в Каноссу», тобто світському політику визнавати неправоту перед духівництвом.

Відносини з Руссю

Ярополк і святий Петро (Молитовник Гертруди).

1073 року великий князь київський Ізяслав Ярославич, разом зі своїм сином Ярополком, був прийнятий Григорієм VII.

У листі Григорія VII від 17 квітня 1075 року до Ізяслава, до якого папа звертається за хрещеним іменем як до «Дмитра, короля Русі» (Demetrio regi Ruscorum), він повідомляв, що коронував Ізяславового сина Ярополка королем, і надав йому його королівство як лен Святого Престолу. За три дні, у папському листі від 20 квітня 1075 року до польського князя Болеслава ІІ (Bolezlao duci Poloniorum), Григорій VII сповіщав, що надішле папських легатів для організації церкви в Польщі, і закликав Болеслава допомогти руському королю Ізяславу відновити його володіння в Києві; він також картав польського князя за пограбування Ізяслава.

У листі Григорія VII від 4 жовтня 1079 року до лицаря Вецеліна (Wezelino nobili militi) папа заборонив йому битися проти руського короля Ізяслава.

Про коронацію Ярополка свідчить зображення на мініатюрах з «Молитовника Гертруди». На одній з них зображено апостола Петра з ключами, справа від нього чоловік і жінка, в багатих порфірних одежах з коронами на головах. Над чоловічою фігурою руський напис: «Ярополк», а жінка не названа по імені. Біля ніг Петра лежить похилена у мольбі друга жіноча фігура в княжій одежі, з написом: «мати Ярополка».

Примітки

  1. BeWeB
    d:Track:Q77541206
  2. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772
  3. ↑ Iacheikin, Iurii. (2007). Zori︠a︡ khrestovykh pokhodiv. Kyïv: Zelenyi pes. ISBN 978-966-2938-10-4. OCLC 192032466. 
  4. Registrum II, 74 [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]; 2,1: Das Register Gregors VII. Teil 1. Registrum II, 74 [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.] // Epistolae saeculi XIII e regestis pontificum Romanorum selectae (Epp. saec. XIII). Berlin: Weidmann, 1883. — Liber II, S. 236—237. (Monumenta Germaniae Historica)
  5. Войтович Л. В. 3.4. Ярославичі. Перша галицька династія. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів, 2000.
  6. Рапов О. М., Ткаченко Н. Г. Документы о взаимоотношениях папской курии с великим киевским князем Изяславом Ярославичем и польским князем Болеславом II Смелым в 1075 г. // Вестник Московского государственного университета. — Серия 9. — № 5. — С.84-87
  7. Registrum II, 73 [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]2,1: Das Register Gregors VII. Teil 1. Registrum II, 73 [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.] // Epistolae saeculi XIII e regestis pontificum Romanorum selectae (Epp. saec. XIII). Berlin: Weidmann, 1883. — Liber II, S. 233—235. (Monumenta Germaniae Historica)
  8. Registrum VII, 4 [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]; 2,2: Das Register Gregors VII. Teil 2. Registrum VII, 4 [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.] // Epistolae saeculi XIII e regestis pontificum Romanorum selectae (Epp. saec. XIII). Berlin: Weidmann, 1883. — Liber VII, S. 463—464. (Monumenta Germaniae Historica)
  9. Кондаков Н. П. Изображение русской княжеской семьи на миниатюрах XI века. — СПб., 1906. — с. 84.
  10. Янин В. Л. Русская княгиня Олисава-Гертруда и ее сын Ярополк // Нумизматика и Эпиграфика. — 1963. — № 4. — С.140-145.

Джерела

  • Mathew, A. H. The Life and Times of Hildebrand, Pope Gregory VII. St. Gabriel Theological Press, 1910.
  • Macdonald, A.J. Hildebrand: A Life of Gregory VII. London: Methuen, 1932.
  • Struve T. Gregor VII // Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 4, Artemis & Winkler, München/Zürich 1989, ISBN 3-7608-8904-2, Sp. 1669—1671.
  • Cowdrey, H.E. Pope Gregory VII, 1073—1085 [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]. Oxford: Clarendon Press, 1998.
  • Capitani, O. Gregorio VII, santo [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.] // Enciclopedia dei Papi. Roma: Istituto della Enciclopedia italiana, 2000.
  • Blumenthal U.R. Gregor VII. Papst zwischen Canossa und Kirchenreform. Primus, Darmstadt 2001, ISBN 3-89678-198-7
  • Cowdrey, H.E. The Register of Pope Gregory VII, 1073—1085. An English translation. Oxford University Press, Oxford 2002,
  • Capitani, O. VII, papa, santo[недоступне посилання з липня 2019]. // Mario Caravale. Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). 59 (Graziano–Grossi Gondi). Roma: Istituto della Enciclopedia Italiana, 2002.
  • Capitani, O. Gregorio VII: il papa epitome della chiesa di Roma. Spoleto: Centro Italiano di Studi sull'Alto Medioevo, 2015.
  •  Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні: Hugh Chisholm, ред. (1911) «Gregory (Popes)/Gregory VII» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. Cambridge University Press  (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Григорій VII

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grigo rij VII lat Gregorius VII bilya 1021 25 travnya 1085 Papa Rimskij 1073 1085 Narodivsya u Sovani Toskanska marka Svyashenna Rimska imperiya V miru Gildenbra nd Sova nskij ital Ildebrando da Soana Najbilsh vidomij cherez borotbu za investituru z nimeckimi imperatorom Genrihom IV vnaslidok yakoyi bulo zatverdzheno pervinnist papskoyi vladi i vstanovleno novij kanon u spravi obrannya papi Kolegiyeyu kardinaliv U pracyah suchasnikiv oponentiv a takozh podalshij antikatolickij protestantskij istoriografiyi zobrazhuvavsya vkraj negativno Trichi vidluchav vid cerkvi imperatora Genriha IV cherez sho toj priznachiv antipapoyu Klimenta III Buv pobornikom celibatu yakij ostatochno zatverdiv u Katolickij cerkvi vistupav palkim protivnikom simoniyi Naprikinci zhittya pomer u vignanni v Salerno grafstvi Apuliyi i Kalabriyi Grigorij VIIPapa Rimskij22 kvitnya 1073 25 travnya 1085lat Gregorius VIIPoperednik Oleksandr IINastupnik Viktor IIIIm ya pri narodzhenni ital Ildebrando di SoanaData narodzhennya ne ranishe 1015 i ne piznishe 1028Misce narodzhennya Sovana Papska derzhavaData smerti 25 travnya 1085 1 Misce smerti Salerno Sicilijske korolivstvoPohovannya Kafedralnij sobor Salerno Religiya katolicka cerkva 2 U miru Gildebrand Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Grigorij VII Svyatij Katolickoyi cerkvi beatifikovanij 1584 roku papoyu Grigoriyem XIII kanonizovanij 24 travnya 1728 roku papoyu Benediktom XIII Den pominannya 25 travnya Patron Sovanskoyi dioceziyi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki 1 2 Pontifikat 1 2 1 Obrannya 1 2 2 Konflikt z imperatorom 1 2 3 Vidnosini z Russyu 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRanni roki Redaguvati Gildebrand narodivsya u Toskani v znatnij rodini Aldobrandeski Jogo poslali do Rima de jogo dyadko buv nastoyatelem monastirya sv Mariyi Koli Genrih III zmistiv papu Grigoriya VI Gildebrand suprovodzhuvav ostannogo u vignanni do Nimechchini Spochatku vin ne mav zhodnogo bazhannya peretinati Alpi prote prozhivannya v Nimechchini bulo duzhe vazhlivim dlya osviti Gildebranda Vin navchavsya u Kelni do samogo svogo povernennya do Rima razom iz papoyu Levom IX Pid jogo kerivnictvom Gildebrand rozpochav svoye sluzhinnya cerkvi Pislya smerti Leva IX Gildebrand yak poslanec Rima pribuv do dvoru imperatora de pidtrimav kandidaturu papi Viktora II yakij vidryadiv jogo legatom do Franciyi Koli papu Stefan IX X bulo obrano 1057 roku bez zgodi imperskogo dvoru Gildebranda vidryadili do Nimechchini dlya otrimannya takoyi zgodi yaku vin zmig oderzhati Prote Stefan IX X pomer do povernennya Gildebranda Vin vidigrav znachnu rol u zmishenni antipapi Benedikta X ta obranni papoyu Mikolaya II 1059 roku Pontifikat Redaguvati Obrannya Redaguvati Genrih IV v KanossiPislya smerti Oleksandra II Gildebrand stav papoyu Odnak jogo obrannya ne bulo provedeno vidpovidno do dekretu prijnyatogo za jogo zh iniciativoyu v 1059 roci Rimlyani yaki zibralis u Lateranskij cerkvi sv Ioanna znyali krik vigukuyuchi Nehaj Gildebrand bude nashim yepiskopom Pislya obrannya Grigoriya pozhvavlyuyetsya ruh za cerkovni reformi V HI stolitti monarsha vlada perevazhala nad cerkovnoyu sho vochevid ne vlashtovuvalo cerkvu Monarhi mali povnovazhennya naznachati yepiskopiv i vtruchatisya u spravi cerkov na yihnih volodinnyah Grigorij VII rozpochav borotbu z Genrihom IV zokrema za pravo skidati koroliv ta imperatoriv vidluchivshi jogo vid cerkvi za vidmovu pidtrimati Papski Diktati chim stvoriv imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi suttyevi vnutrishni problemi 3 Zokrema u zgadanih Diktatah peredbachalosya Tilki rimskij pervosvyashennik mozhe buti nazvanij vsesvitnim Papa ne mozhe buti sudimij nikim Rimska cerkva nikoli ne pomilyalasya i nikoli ne vpade u pomilku Rimskij pervosvyashennik maye pravo skidati monarhiv Papa maye nositi na sobi znaki imperatorskoyi vladi Narodi j gosudari zobov yazani ciluvati jomu nogi 3 Konflikt z imperatorom Redaguvati Dokladnishe Hodinnya do KanossiMav konflikti iz imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Genrihom IV Prichina nebazhannya Genriha pidkoryatis Papi vilna investitura Vinikali zbrojni konflikti Kanossa zimova rezidenciya Papi Grigorij VII vistaviv ultimatum Genrihu IV zgidno z yakim imperatora bude skinuto i predano anafemi yaksho toj ne spokutuye svij neposluh pered pervosvyashennikom Vodnochas Genrihu zaboronyalosya pokidati svij zamok Imperator pishov na umovi porushiv zaboronu Papi i virushiv do Kannosi de v zamku markgrafini Matildi na toj chas perebuvav Grigorij VII Neridko za faktom chastih vizitiv Grigoriya do vdovi Gotfrida Gobatogo Matildi Toskanskoyi jomu nebezpidstavno pripisuyut roman z markgrafineyu 3 Genrih IV za nakazom Grigoriya buv na tri dobi kinutij do v yaznici bez vodi ta yizhi Todi Papa pislya tridennogo obmirkovuvannya uhvaliv rishennya probachiti za umovi yaksho Genrih u odyazi zhebraka povede konya na yakomu verhi siditime Papa do rezidenciyi Papi v Kanossi Genrih vikonav ci prinizlivi umovi Vidtodi ye visliv Hoditi v Kanossu tobto svitskomu politiku viznavati nepravotu pered duhivnictvom 3 Vidnosini z Russyu Redaguvati Yaropolk i svyatij Petro Molitovnik Gertrudi 1073 roku velikij knyaz kiyivskij Izyaslav Yaroslavich razom zi svoyim sinom Yaropolkom buv prijnyatij Grigoriyem VII U listi Grigoriya VII vid 17 kvitnya 1075 roku do Izyaslava do yakogo papa zvertayetsya za hreshenim imenem yak do Dmitra korolya Rusi Demetrio regi Ruscorum vin povidomlyav sho koronuvav Izyaslavovogo sina Yaropolka korolem 4 i nadav jomu jogo korolivstvo yak len Svyatogo Prestolu 5 6 Za tri dni u papskomu listi vid 20 kvitnya 1075 roku do polskogo knyazya Boleslava II Bolezlao duci Poloniorum Grigorij VII spovishav sho nadishle papskih legativ dlya organizaciyi cerkvi v Polshi i zaklikav Boleslava dopomogti ruskomu korolyu Izyaslavu vidnoviti jogo volodinnya v Kiyevi 7 vin takozh kartav polskogo knyazya za pograbuvannya Izyaslava U listi Grigoriya VII vid 4 zhovtnya 1079 roku do licarya Vecelina Wezelino nobili militi papa zaboroniv jomu bitisya proti ruskogo korolya Izyaslava 8 Pro koronaciyu Yaropolka svidchit zobrazhennya na miniatyurah z Molitovnika Gertrudi Na odnij z nih zobrazheno apostola Petra z klyuchami sprava vid nogo cholovik i zhinka v bagatih porfirnih odezhah z koronami na golovah Nad cholovichoyu figuroyu ruskij napis Yaropolk a zhinka ne nazvana po imeni Bilya nig Petra lezhit pohilena u molbi druga zhinocha figura v knyazhij odezhi z napisom mati Yaropolka 9 10 Primitki Redaguvati BeWeB d Track Q77541206 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 a b v g Iacheikin Iurii 2007 Zori a khrestovykh pokhodiv Kyiv Zelenyi pes ISBN 978 966 2938 10 4 OCLC 192032466 Registrum II 74 Arhivovano 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine 2 1 Das Register Gregors VII Teil 1 Registrum II 74 Arhivovano 19 bereznya 2017 u Wayback Machine Epistolae saeculi XIII e regestis pontificum Romanorum selectae Epp saec XIII Berlin Weidmann 1883 Liber II S 236 237 Monumenta Germaniae Historica Vojtovich L V 3 4 Yaroslavichi Persha galicka dinastiya Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv 2000 Rapov O M Tkachenko N G Dokumenty o vzaimootnosheniyah papskoj kurii s velikim kievskim knyazem Izyaslavom Yaroslavichem i polskim knyazem Boleslavom II Smelym v 1075 g Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta Seriya 9 5 S 84 87 Registrum II 73 Arhivovano 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine 2 1 Das Register Gregors VII Teil 1 Registrum II 73 Arhivovano 19 bereznya 2017 u Wayback Machine Epistolae saeculi XIII e regestis pontificum Romanorum selectae Epp saec XIII Berlin Weidmann 1883 Liber II S 233 235 Monumenta Germaniae Historica Registrum VII 4 Arhivovano 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine 2 2 Das Register Gregors VII Teil 2 Registrum VII 4 Arhivovano 19 bereznya 2017 u Wayback Machine Epistolae saeculi XIII e regestis pontificum Romanorum selectae Epp saec XIII Berlin Weidmann 1883 Liber VII S 463 464 Monumenta Germaniae Historica Kondakov N P Izobrazhenie russkoj knyazheskoj semi na miniatyurah XI veka SPb 1906 s 84 Yanin V L Russkaya knyaginya Olisava Gertruda i ee syn Yaropolk Numizmatika i Epigrafika 1963 4 S 140 145 Dzherela RedaguvatiMathew A H The Life and Times of Hildebrand Pope Gregory VII St Gabriel Theological Press 1910 Macdonald A J Hildebrand A Life of Gregory VII London Methuen 1932 Struve T Gregor VII Lexikon des Mittelalters LexMA Band 4 Artemis amp Winkler Munchen Zurich 1989 ISBN 3 7608 8904 2 Sp 1669 1671 Cowdrey H E Pope Gregory VII 1073 1085 Arhivovano 19 bereznya 2017 u Wayback Machine Oxford Clarendon Press 1998 Capitani O Gregorio VII santo Arhivovano 19 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciclopedia dei Papi Roma Istituto della Enciclopedia italiana 2000 Blumenthal U R Gregor VII Papst zwischen Canossa und Kirchenreform Primus Darmstadt 2001 ISBN 3 89678 198 7 Cowdrey H E The Register of Pope Gregory VII 1073 1085 An English translation Oxford University Press Oxford 2002 Capitani O VII papa santo nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mario Caravale Dizionario Biografico degli Italiani DBI 59 Graziano Grossi Gondi Roma Istituto della Enciclopedia Italiana 2002 Capitani O Gregorio VII il papa epitome della chiesa di Roma Spoleto Centro Italiano di Studi sull Alto Medioevo 2015 Cya stattya vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Gregory Popes Gregory VII Encyclopaedia Britannica 11th ed V Cambridge University Press angl Posilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grigorij VII Baza listiv Grigoriya VII yakij list u yakij kolekciyi Arhivovano 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Bibliografiya Grigorij VII Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Grigorij VII Cifrova biblioteka Nimechchini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grigorij VII amp oldid 39939894