Па́пський лега́т (від лат. legatus — римський титул) — особистий представник папи Римського в іноземному народі або ж частині католицької церкви. Він наділяється певними повноваженнями у сфері католицької віри або ж у церковних справах.
Легат призначається особисто папою та посилається з дорученням до уряду, монарха чи певної громади віруючих або ж для організації певного важливого церковного заходу, наприклад організації хрестового походу. На відміну від нунція легат діє тимчасово та не є дипломатичним представником Ватикану.
Назва посади походить від легатів у Римській імперії. Існує кілька різновидів легатів.
Апостольский легат Редагувати
Для народів з якими Ватикан не має дипломатичних відносин, апостольський легат служить для зв'язку між Римо-католицькою церквою та цим народом.
Legatus a Latere Редагувати
Найвищий ранг легата, який надається кардиналу у виключних випадках і на дуже короткий строк для представництва папи, який особисто не може бути присутнім на певному заході.
Legatus Natus Редагувати
«Легат за народженням», тобто титул, який надається єпископу після призначення його на цю посаду, якій належить цей титул постійно.
Legatus Missus Редагувати
Легат, якого послали з певним завданням.
Правлячий легат Редагувати
Деякі адміністративні одиниці Папської держави в Центральній Італії управлялись легатами.