Легат Стародавнього Риму

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Легат Стародавнього Риму (значення).

Лега́т (лат. legatus, від legare — «наказувати, призначати, делегувати») — посланець римського сенату. Пізніше — імператорський намісник у римській провінції. Також легат — вища посада у римському легіоні (командир легіону або старший морський офіцер чи командувач з'єднанням флоту).

Легат у позолоченому шоломі і лорика мускулата. Сучасна реконструкція

У часи імперії було три види легатів:

• Legatus Augusti pro praetore був посланцем імператора і управляв його іменем провінцією і військами.
• Legatus legionis управляв легіоном у провінції.
• Legatus proconsulis — допоміжний службовець управляючого (проконсула) «сенаторської» провінції.

Див. також

• Папський легат

Джерела

• Smith, Dictionary of Greek and Roman Antiquities (1875), Bill Thayer's edition, «Legatus»[1] (англ.)
• Легаты, у римлян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)