www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ходіння до Каносси також Каносське приниження нім Gang nach Canossa італ l umiliazione di Canossa епізод з історії борот

Ходіння до Каносси

Ходіння до Каносси, також Каносське приниження (нім. Gang nach Canossa; італ. l'umiliazione di Canossa) — епізод з історії боротьби пап Римських та імператорів Священної Римської імперії та боротьби за інвеституру зокрема, датований січнем 1077 року. Під цим поняттям зазвичай розуміють подорож імператора Генріха IV до папського замку Каносса та перемогу папи Григорія VII над імператором у цьому епізоді їхнього протистояння.

Едуард Швойзер. Генріх у Каноссі. 1862
Папа Григорій VII та імператор Генріх IV в Каноссі

Передумови Редагувати

На початку свого папства Григорій VII, який був одним із лідерів клюнійського руху, спробував реформувати процес інвеститури, призначення на посади єпископів (в Диктаті Папи), проте наштовхнувся на опір імператора Священної Римської імперії Генріха IV. Імператор наполягав на своєму праві самостійно обирати і призначати абатів, єпископів та архієпископів.

Конфлікт загострився після того як Генріх IV у червні 1075 року придушив Саксонське повстання внаслідок перемоги у битві під Лангезальці. Того ж року імператор самостійно призначив нового архієпископа Мілана. Папа Григорій VII почав відкрито вимагати покори. Під час святкування Різдва Христового 1075 року на папу напали, а згодом арештували. Наступного дня його прихильники натовпом увірвалися до в'язниці та повернули папу на те ж місце, де він був тоді, коли його схопили під час літургії.

24 січня 1076 року Генріх IV зібрав у місті Вормс синод, на якому все зібране духовенство відмовилося від повинностей на користь папи. Згодом імператор почав вимагати зречення Григорія VII, посилаючись на папську буллу In nomine Domini від 1059 року, яка регулювала процес обрання пап. У відповідь папа відлучив Генріха IV від церкви та заявив, що за рік від того дня втрата королівської влади стане безповоротною.

Подорож Генріха IV Редагувати

Генріх IV просить Матильду Тосканську та абата Гуго Клюнійського втрутитися в справу

Григорій VII також оголосив клятву вірності, складену князями, недійсною. Це ще більше похитнуло авторитет Генріха IV, адже такий розвиток подій відповідав інтересам кількох володарів у Священній Римській імперії. У жовтні 1076 року патріарх Аквілеї та папський легат зустрілися із німецькою аристократією в Требурі. Там було прийнято рішення не визнавати імператора, якщо відлучення від церкви не буде зняте до того, як настане річниця цього. Після цього Генріх IV відчув, що йому потрібно якомога швидше позбутися відлучення. Він все ще був популярним серед простолюду, але аристократія погрожувала обрати нового імператора.

За пропозицією радників Генріх IV організував зустріч із папою. Він розпочав свою подорож у місті Шпаєр. Прибувши до Швабії, він виявив, що тутешня знать не підтримує його, адже вони не відкрили імператорові доступ до альпійських перевалів. Генріхові IV довелося їхати через Бургундію та крутий перевал Мон-Сені. Згідно з хроніками Ламберта Герсфельдського, імператор, його дружина Берта Савойська та їхній малолітній син Конрад ризикували життям, перетинаючи альпійські хребти в суворих зимових умовах. Після довгої подорожі 25 січня 1077 року вони прибули до папського замку Каносса.

У Каноссі Редагувати

Генріх IV з дружиною та сином під воротами Каносси. Зображення 1583 року
Генріх IV з дружиною та сином під воротами Каносси. Зображення XIX століття

Коли Генріх IV дістався замку Матильди Тосканської, папа Григорій VII наказав заборонити йому в'їзд. Після цього імператор із дружиною та сином підійшли до воріт замку та почали каятися. Імператор нібито був одягнений лише у волосяну сорочку, традиційний одяг ченців того часу, ходив босоніж. Багато осіб з його оточення так само були босими, включно з імператрицею та їхнім сином. Згідно з тогочасними джерелами (хроніки Ламберта Герсфельдського, листи імператора та папи за наступні кілька років), Генріх IV простояв перед воротами Каносси три дні.

28 січня папа нарешті дозволив Генріхові IV увійти до замку. Тогочасні джерела вказують, що він став перед папою навколішки і благав прощення. Григорій VII тоді скасував відлучення Генріха IV від церкви. Того ж вечора папа, імператор та Матильда Тосканська причащалися в каплиці Сант-Аполлоніо, що офіційно сигналізувало про завершення відлучення.

Досі точно не встановлено, чи справді Генріх IV каявся перед папою. У будь-якому разі, імператор відновив свободу дій та швидко повернувся до Німеччини, а папа з Матильдою Тосканською пробули в Каноссі та інших замках Тоскани ще кілька місяців.

Історичне значення Редагувати

Негайні наслідки зустрічі в Каноссі виявилися досить невеликими. Хоча Генріх IV повернувся до церкви, його очікування того, що Григорій VII підтримає його як законного правителя, не справдилися. У березні 1077 року група саксонських та південнонімецьких магнатів, включно з єпископами Зальцбурга, Майнца, Магдебурга, зустрілися у Форхгаймі і, вважаючи, що Генріх IV безповоротно втратив імператорську гідність, відмовилися від претензії Салічної династії на передавання імперської корони у спадок і, як повідомляє хроніст Бруно Саксонський, прийнято рішення, що син Генріха IV, «навіть якщо він буде надзвичайно гідним, повинен стати королем за допомогою спонтанних виборів». Папа Римський підтвердив цю угоду. Генріх IV у власних інтересах був змушений розпочати громадянську війну проти свого суперника та противника Рудольфа Швабського. Григорій VII повторно відлучив імператора від церкви, проте Генріх IV виграв війну, а 1085 року вторгся до Рима, повалив папу, змусивши його тікати, та поставив антипапу Климента III.

Проте в подальшій історії Європи «ходіння до Каносси» мало набагато більші значення та вплив. Під час Реформації в XVI столітті багато лютеран називали Генріха IV «першим протестантом», хоча іноді його звеличували захисником прав як католиків, так і противників папства. У 1728 році, коли папа Бенедикт XIII канонізував Григорія VII, таке рішення було негативно сприйнято в Священній Римській імперії; імператор Карл VI навіть заборонив публікацію булли про канонізацію.

Меморіальна дошка 1877 року в замку Гарцбург із цитатою Отто фон Бісмарка: «Ми не підемо до Каносси» (нім. Nach Canossa gehen wir nicht)

У подальшій історії Німеччини «ходіння до Каносси» набуло більш світського характеру. У XIX столітті подію звеличували як прагнення німців до знешкодження іноземних впливів на їхню державу. Цей інцидент вперше використав австрійський політик Антон-Александер фон Ауершперг під час виступу в Палаті шляхти 1868 року про впровадження цивільних шлюбів. У період «Культуркампфу» в Німеччині (1871—1878) Отто фон Бісмарк заявив, що «ми не поїдемо до Каносси — ні тілом, ні духом».

«Ходіння до Каносси» в Італії XIX століття сприймалася як перша перемога італійського народу в особі Григорія VII після падіння Західної Римської імперії та як спроба відторгнення від Італії «чужоземного» німецького впливу. Так, зокрема, вважав історик Бенедетто Кроче.

«Йти до Каносси» Редагувати

Зараз вислів «йти до Каносси» розуміють як вияв покаяння або покірності, причому часто покаяння вимушене або проти волі людини.

Адольф Гітлер, звільнившись із Ландсберзької в'язниці у 1923 році, у розмові з президентом Баварії Генріхом Гельдом, використав цей вислів, домагаючись відновлення НСДАПу. Британський дипломат Роберт Вансіттарт 1938 року порівняв поїздку прем'єр-міністра Великої Британії Невілла Чемберлена до Мюнхена, «наче Генріх IV знову їде до Каносси».

Примітки Редагувати

  1. Sohns, Peter (2005). Die Jagd nach den Zeugnissen (нім.). BoD – Books on Demand. ISBN 978-3-8334-2323-9. 
  2. Medievalists.net (4 серпня 2017). The Walk to Canossa: The Tale of an Emperor and a Pope. Medievalists.net (амер.). Процитовано 28 січня 2023. 
  3. Pontifex Maximus—Days of Glory and Papal Power | Religious Studies Center. rsc.byu.edu. Процитовано 28 січня 2023. 
  4. CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: Conflict of Investitures. www.newadvent.org. Процитовано 28 січня 2023. 
  5. Canossa: a medieval clash between church and state. HistoryExtra (англ.). Процитовано 28 січня 2023. 
  6. Creber, Alison (23 січня 2018). Women at Canossa. The role of royal and aristocratic women in the reconciliation between Pope Gregory VII and Henry IV of Germany. Storicamente (італ.) 13. ISSN 2282-6033. doi:10.12977/stor681. Процитовано 28 січня 2023. 
  7. Orton, C. W. Previté (1 січня 1910). A Point in the Itinerary of Henry IV, 1076–1077. doi:10.1093/ehr/xxv.xcix.520. Процитовано 28 січня 2023. 
  8. . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023. 
  9. Zimmermann, Harald, Der Canossagang von 1077. Wirkungen und Wirklichkeit. Mainz, 1975. Chapter 5
  10. I. S. Robinson, «Pope Gregory VII, the Princes and the Pactum 1077—1080», The English Historical Review 94 No. 373 (October 1979):721–756) p. 725.
  11. I. S. Robinson, «Pope Gregory VII, the Princes and the Pactum 1077—1080», The English Historical Review 94 No. 373 (October 1979):721–756) p. 721.
  12. «Gregory VII»[недоступне посилання з 01.04.2018] in HistoryChannel.Com: Encyclopedia by John W. O'Malley, retrieved 11 July 2006.
  13. Zimmermann, Harald, Der Canossagang von 1077. Wirkungen und Wirklichkeit. Mainz, 1975. Chapters 1 and 4
  14. Kershaw, Ian. Hitler: 1889—1936: Hubris New York: Norton, 1998.
  15. Summits : six meetings that shaped the twentieth century | WorldCat.org. www.worldcat.org (англ.). Процитовано 29 січня 2023. 

Джерела Редагувати

  • Hlawitschka, E. «Zwischen Tribur und Canossa» Historisches Jahrbuch 94 (1974:25-45).
  • Kämpf, Hellmut, Canossa als Wende. Ausgewählte Aufsätze zur neueren Forschung. Darmstadt, 1963.
  • Morrison, K.F. «Canossa: a revision», Traditio 18 (1962:121-58).
  • Struve, Tilman, Mathilde von Tuszien-Canossa und Heinrich IV.
  • Zimmermann, Harald, Der Canossagang von 1077. Wirkungen und Wirklichkeit. Mainz, 1975.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hodinnya do Kanossi takozh Kanosske prinizhennya nim Gang nach Canossa ital l umiliazione di Canossa epizod z istoriyi borotbi pap Rimskih ta imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta borotbi za investituru zokrema datovanij sichnem 1077 roku Pid cim ponyattyam zazvichaj rozumiyut podorozh imperatora Genriha IV do papskogo zamku Kanossa ta peremogu papi Grigoriya VII nad imperatorom u comu epizodi yihnogo protistoyannya 1 2 Eduard Shvojzer Genrih u Kanossi 1862Papa Grigorij VII ta imperator Genrih IV v Kanossi Zmist 1 Peredumovi 2 Podorozh Genriha IV 3 U Kanossi 4 Istorichne znachennya 5 Jti do Kanossi 6 Primitki 7 DzherelaPeredumovi RedaguvatiDokladnishe Borotba za investituru ta Vormskij konkordatNa pochatku svogo papstva Grigorij VII yakij buv odnim iz lideriv klyunijskogo ruhu sprobuvav reformuvati proces investituri priznachennya na posadi yepiskopiv v Diktati Papi prote nashtovhnuvsya na opir imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genriha IV Imperator napolyagav na svoyemu pravi samostijno obirati i priznachati abativ yepiskopiv ta arhiyepiskopiv Konflikt zagostrivsya pislya togo yak Genrih IV u chervni 1075 roku pridushiv Saksonske povstannya vnaslidok peremogi u bitvi pid Langezalci Togo zh roku imperator samostijno priznachiv novogo arhiyepiskopa Milana Papa Grigorij VII pochav vidkrito vimagati pokori Pid chas svyatkuvannya Rizdva Hristovogo 1075 roku na papu napali a zgodom areshtuvali Nastupnogo dnya jogo prihilniki natovpom uvirvalisya do v yaznici ta povernuli papu na te zh misce de vin buv todi koli jogo shopili pid chas liturgiyi 3 24 sichnya 1076 roku Genrih IV zibrav u misti Vorms sinod na yakomu vse zibrane duhovenstvo vidmovilosya vid povinnostej na korist papi Zgodom imperator pochav vimagati zrechennya Grigoriya VII posilayuchis na papsku bullu In nomine Domini vid 1059 roku yaka regulyuvala proces obrannya pap U vidpovid papa vidluchiv Genriha IV vid cerkvi ta zayaviv sho za rik vid togo dnya vtrata korolivskoyi vladi stane bezpovorotnoyu 4 Podorozh Genriha IV Redaguvati Genrih IV prosit Matildu Toskansku ta abata Gugo Klyunijskogo vtrutitisya v spravuGrigorij VII takozh ogolosiv klyatvu virnosti skladenu knyazyami nedijsnoyu Ce she bilshe pohitnulo avtoritet Genriha IV adzhe takij rozvitok podij vidpovidav interesam kilkoh volodariv u Svyashennij Rimskij imperiyi U zhovtni 1076 roku patriarh Akvileyi ta papskij legat zustrilisya iz nimeckoyu aristokratiyeyu v Treburi Tam bulo prijnyato rishennya ne viznavati imperatora yaksho vidluchennya vid cerkvi ne bude znyate do togo yak nastane richnicya cogo Pislya cogo Genrih IV vidchuv sho jomu potribno yakomoga shvidshe pozbutisya vidluchennya Vin vse she buv populyarnim sered prostolyudu ale aristokratiya pogrozhuvala obrati novogo imperatora 5 Za propoziciyeyu radnikiv Genrih IV organizuvav zustrich iz papoyu Vin rozpochav svoyu podorozh u misti Shpayer Pribuvshi do Shvabiyi vin viyaviv sho tuteshnya znat ne pidtrimuye jogo adzhe voni ne vidkrili imperatorovi dostup do alpijskih perevaliv Genrihovi IV dovelosya yihati cherez Burgundiyu ta krutij pereval Mon Seni Zgidno z hronikami Lamberta Gersfeldskogo imperator jogo druzhina Berta Savojska ta yihnij malolitnij sin Konrad rizikuvali zhittyam peretinayuchi alpijski hrebti v suvorih zimovih umovah Pislya dovgoyi podorozhi 25 sichnya 1077 roku voni pribuli do papskogo zamku Kanossa 6 7 U Kanossi Redaguvati Genrih IV z druzhinoyu ta sinom pid vorotami Kanossi Zobrazhennya 1583 roku Genrih IV z druzhinoyu ta sinom pid vorotami Kanossi Zobrazhennya XIX stolittyaKoli Genrih IV distavsya zamku Matildi Toskanskoyi papa Grigorij VII nakazav zaboroniti jomu v yizd Pislya cogo imperator iz druzhinoyu ta sinom pidijshli do vorit zamku ta pochali kayatisya Imperator nibito buv odyagnenij lishe u volosyanu sorochku tradicijnij odyag chenciv togo chasu hodiv bosonizh Bagato osib z jogo otochennya tak samo buli bosimi vklyuchno z imperatriceyu ta yihnim sinom Zgidno z togochasnimi dzherelami hroniki Lamberta Gersfeldskogo listi imperatora ta papi za nastupni kilka rokiv Genrih IV prostoyav pered vorotami Kanossi tri dni 8 28 sichnya papa nareshti dozvoliv Genrihovi IV uvijti do zamku Togochasni dzherela vkazuyut sho vin stav pered papoyu navkolishki i blagav proshennya Grigorij VII todi skasuvav vidluchennya Genriha IV vid cerkvi Togo zh vechora papa imperator ta Matilda Toskanska prichashalisya v kaplici Sant Apollonio sho oficijno signalizuvalo pro zavershennya vidluchennya 9 Dosi tochno ne vstanovleno chi spravdi Genrih IV kayavsya pered papoyu U bud yakomu razi imperator vidnoviv svobodu dij ta shvidko povernuvsya do Nimechchini a papa z Matildoyu Toskanskoyu probuli v Kanossi ta inshih zamkah Toskani she kilka misyaciv Istorichne znachennya RedaguvatiNegajni naslidki zustrichi v Kanossi viyavilisya dosit nevelikimi Hocha Genrih IV povernuvsya do cerkvi jogo ochikuvannya togo sho Grigorij VII pidtrimaye jogo yak zakonnogo pravitelya ne spravdilisya 10 U berezni 1077 roku grupa saksonskih ta pivdennonimeckih magnativ vklyuchno z yepiskopami Zalcburga Majnca Magdeburga zustrilisya u Forhgajmi i vvazhayuchi sho Genrih IV bezpovorotno vtrativ imperatorsku gidnist vidmovilisya vid pretenziyi Salichnoyi dinastiyi na peredavannya imperskoyi koroni u spadok i yak povidomlyaye hronist Bruno Saksonskij prijnyato rishennya sho sin Genriha IV navit yaksho vin bude nadzvichajno gidnim povinen stati korolem za dopomogoyu spontannih viboriv Papa Rimskij pidtverdiv cyu ugodu 11 Genrih IV u vlasnih interesah buv zmushenij rozpochati gromadyansku vijnu proti svogo supernika ta protivnika Rudolfa Shvabskogo Grigorij VII povtorno vidluchiv imperatora vid cerkvi prote Genrih IV vigrav vijnu a 1085 roku vtorgsya do Rima povaliv papu zmusivshi jogo tikati ta postaviv antipapu Klimenta III 12 Prote v podalshij istoriyi Yevropi hodinnya do Kanossi malo nabagato bilshi znachennya ta vpliv Pid chas Reformaciyi v XVI stolitti bagato lyuteran nazivali Genriha IV pershim protestantom hocha inodi jogo zvelichuvali zahisnikom prav yak katolikiv tak i protivnikiv papstva U 1728 roci koli papa Benedikt XIII kanonizuvav Grigoriya VII take rishennya bulo negativno sprijnyato v Svyashennij Rimskij imperiyi imperator Karl VI navit zaboroniv publikaciyu bulli pro kanonizaciyu Memorialna doshka 1877 roku v zamku Garcburg iz citatoyu Otto fon Bismarka Mi ne pidemo do Kanossi nim Nach Canossa gehen wir nicht U podalshij istoriyi Nimechchini hodinnya do Kanossi nabulo bilsh svitskogo harakteru U XIX stolitti podiyu zvelichuvali yak pragnennya nimciv do zneshkodzhennya inozemnih vpliviv na yihnyu derzhavu Cej incident vpershe vikoristav avstrijskij politik Anton Aleksander fon Auershperg pid chas vistupu v Palati shlyahti 1868 roku pro vprovadzhennya civilnih shlyubiv U period Kulturkampfu v Nimechchini 1871 1878 Otto fon Bismark zayaviv sho mi ne poyidemo do Kanossi ni tilom ni duhom 13 Hodinnya do Kanossi v Italiyi XIX stolittya sprijmalasya yak persha peremoga italijskogo narodu v osobi Grigoriya VII pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ta yak sproba vidtorgnennya vid Italiyi chuzhozemnogo nimeckogo vplivu Tak zokrema vvazhav istorik Benedetto Kroche Jti do Kanossi RedaguvatiZaraz visliv jti do Kanossi rozumiyut yak viyav pokayannya abo pokirnosti prichomu chasto pokayannya vimushene abo proti voli lyudini Adolf Gitler zvilnivshis iz Landsberzkoyi v yaznici u 1923 roci u rozmovi z prezidentom Bavariyi Genrihom Geldom vikoristav cej visliv domagayuchis vidnovlennya NSDAPu 14 Britanskij diplomat Robert Vansittart 1938 roku porivnyav poyizdku prem yer ministra Velikoyi Britaniyi Nevilla Chemberlena do Myunhena nache Genrih IV znovu yide do Kanossi 15 Primitki Redaguvati Sohns Peter 2005 Die Jagd nach den Zeugnissen nim BoD Books on Demand ISBN 978 3 8334 2323 9 Medievalists net 4 serpnya 2017 The Walk to Canossa The Tale of an Emperor and a Pope Medievalists net amer Procitovano 28 sichnya 2023 Pontifex Maximus Days of Glory and Papal Power Religious Studies Center rsc byu edu Procitovano 28 sichnya 2023 CATHOLIC ENCYCLOPEDIA Conflict of Investitures www newadvent org Procitovano 28 sichnya 2023 Canossa a medieval clash between church and state HistoryExtra angl Procitovano 28 sichnya 2023 Creber Alison 23 sichnya 2018 Women at Canossa The role of royal and aristocratic women in the reconciliation between Pope Gregory VII and Henry IV of Germany Storicamente ital 13 ISSN 2282 6033 doi 10 12977 stor681 Procitovano 28 sichnya 2023 Orton C W Previte 1 sichnya 1910 A Point in the Itinerary of Henry IV 1076 1077 doi 10 1093 ehr xxv xcix 520 Procitovano 28 sichnya 2023 Pope Gregory From the Roman Lenten Synod of 1076 Excommunication of Henry IV Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 28 sichnya 2023 Zimmermann Harald Der Canossagang von 1077 Wirkungen und Wirklichkeit Mainz 1975 Chapter 5 I S Robinson Pope Gregory VII the Princes and the Pactum 1077 1080 The English Historical Review 94 No 373 October 1979 721 756 p 725 I S Robinson Pope Gregory VII the Princes and the Pactum 1077 1080 The English Historical Review 94 No 373 October 1979 721 756 p 721 Gregory VII nedostupne posilannya z 01 04 2018 in HistoryChannel Com Encyclopedia by John W O Malley retrieved 11 July 2006 Zimmermann Harald Der Canossagang von 1077 Wirkungen und Wirklichkeit Mainz 1975 Chapters 1 and 4 Kershaw Ian Hitler 1889 1936 Hubris New York Norton 1998 Summits six meetings that shaped the twentieth century WorldCat org www worldcat org angl Procitovano 29 sichnya 2023 Dzherela RedaguvatiHlawitschka E Zwischen Tribur und Canossa Historisches Jahrbuch 94 1974 25 45 Kampf Hellmut Canossa als Wende Ausgewahlte Aufsatze zur neueren Forschung Darmstadt 1963 Morrison K F Canossa a revision Traditio 18 1962 121 58 Struve Tilman Mathilde von Tuszien Canossa und Heinrich IV Zimmermann Harald Der Canossagang von 1077 Wirkungen und Wirklichkeit Mainz 1975 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hodinnya do Kanossi amp oldid 40030950