Артур Невілл Чемберлен (англ. Arthur Neville Chamberlain; 18 березня 1869, Бірмінгем, Англія, Велика Британія— 9 листопада 1940, Редінг, Велика Британія) — британський державний діяч, політик, прем'єр-міністр Великої Британії (травень 1937—листопад 1940 рр., лідер Консервативної партії «Торі»). 60-й Прем'єр-міністр Великої Британії 1937—1940 років. Один з підписантів Мюнхенської угоди 30 вересня 1938 між Едуаром Даладьє, Беніто Муссоліні та Адольфом Гітлером про приєднання Судетської області Чехословаччини до складу Третього Рейху.
| Невілл Чемберлен Neville Chamberlain | ||
| ||
|---|---|---|
| 28 травня 1937 — 10 травня 1940 | ||
| Монарх: | Георг VI | |
| Попередник: | Стенлі Болдвін | |
| Наступник: | Вінстон Черчилль | |
| Ім'я при народженні: | англ. Arthur Neville Chamberlain | |
| Народження: | 18 березня 1869[…] Бірмінґем, Ворикшир, Англія, Сполучене Королівство | |
| Смерть: | 9 листопада 1940[…] (71 рік) Редінг | |
| Причина смерті: | колоректальний рак | |
| Поховання: | Вестмінстерське абатство | |
| Країна: | Велика Британія і Сполучене Королівство | |
| Релігія: | Унітаріанство | |
| Освіта: | Mason Science Colleged, Бірмінгемський університет, Регбі (школа)d і Лондонський університет | |
| Партія: | Консервативна партія | |
| Батько: | Джозеф Чемберленd | |
| Мати: | Florence Kenrickd | |
| Шлюб: | Anne Chamberlaind | |
| Діти: | Dorothy Chamberlaind і Francis Chamberlaind | |
| Автограф: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Син Джозефа Чемберлена, брат Остіна Чемберлена.
Навчався в елітній школі в Рагбі й Бірмінгемському університеті. Досить тривалий час присвятив підприємницькій діяльності. У 1915—1916 роках обіймав посаду лорда-мера міста Бірмінгем.
У 1923—1924 та 1931—1937 рр., перебував на посаді Канцлера скарбниці. 60-й Прем'єр-міністр Великої Британії в 1937—1940 роках.
Прихильник політики умиротворення агресора. 30 вересня 1938 році підписав Мюнхенську угоду з Гітлером, Муссоліні та Даладьє. Повернувшись до Лондона, Чемберлен пред'явив публіці на аеродромі підписану угоду зі словами: «Я привіз вам мир». На що Вінстон Черчилль, 3 жовтня того ж року, відповів: «Англії був запропонований вибір між війною і безчестям. Вона вибрала безчестя і отримає війну».
Також відомо, що після мюнхенської згоди Гітлер попросив Чемберлена передати його найкращі побажання та вдячність Генрі Танді. Чемберлен обіцяв подзвонити йому, що він й зробив після повернення.
Вже наступного року стало зрозуміло, що політика умиротворення не принесла Європі миру: розпочалася Друга світова війна. Чемберлен оголосив війну Гітлеру 3 вересня 1939 року, будучи прем'єр-міністром кілька місяців керував державою у стані війни. Під його керівництвом велася, так звана, «Дивна війна». Наступного року в нього виникли суперечності з лейбористами, під впливом яких Чемберлен, уже тяжко хворий, 10 травня 1940 залишив пост прем'єр-міністра, поступившись ним Вінстону Черчиллю, прихильникові безкомпромісної боротьби з Гітлером. У тому ж році, 9 листопада, експрем'єр помер.
Фрази Редагувати
Популярну фразу «Наша відповідь Чемберлену» часто пов'язують із цим політичним діячем. Однак її походження пов'язане з іменем його брата, іншого британського державного діяча — Джозефа Остіна Чемберлена, за ініціативою якого Британія у 1927 році була змушена у відповідь на антибританську радянську пропаганду розірвати торгові угоди з СРСР.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118520024 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Neville Chamberlain (1869 - 1940)
- Taking the Pledge: H. H. Asquith and Drink
- Чемберлен Невилл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Find a Grave — 1996.
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Kindred Britain
Джерела Редагувати
Література Редагувати
- Р. А. Кривонос. Чемберлен Артур Невілл // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
| Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |