www.wikidata.uk-ua.nina.az

Синод Сино д від грец Σύνοδος сход збори зустріч зібрання нарада певний ступінь внутрішньої свободи управління церковної

Синод

Сино́д (від грец. Σύνοδος «сход, збори, зустріч, зібрання, нарада») — певний ступінь внутрішньої свободи управління церковної організації, найвища колегіальна церковна установа для розв'язання важливіших справ під головуванням ієрарха вселенської, помісної, автономної або автокефальної Церкви. Згідно з певними обставинами місця і часу відбуваються зміни у правилах та структурі: під час переслідування християн, наглої єресі, смерті голови церкви і т.ін.. Прообразом синодальної системі були колегії святих Апостолів, котрі вперше зібралися у 50 році від Різдва Христового в м. Єрусалимі. Синоди бувають митрополичі (провінційні), єпархіальні, вселенські (екуменічні), католицькі «єпископські конференції». До їх компетенції належить: тлумачення догматів, нагляд за дотриманням традиції, питання духовної цензури, місіонерської діяльності, освіти, боротьби зі схизмою і єресями, рішення церковно-адміністративних питань (канонічної дисципліни), обрання і представлення на затвердження кандидатів на єпископство, скликання виборів патріарха тощо. Такий колегіальний устрій наслідує апостольські принципи, забезпечує гарантії неупередженості, підвищує авторитет церковних рішень, усуває небезпеку двовладдя (відомого в історії Речі Посполитої та Російської імперії як «папоцезаризм» та «цезарепапізм» — прикриття політичних цілей релігією).

Історія синодів християнських конфесій

  • У Російській імперії у 1721—1917 р. діяв як найвищий орган управління Російської Православної Церкви, замість патріарха, — так званий Священний Синод Російської православної церкви на чолі з обер-прокурором для державного контролю (посада дорівнювала міністрові), він звіряв рішення синоду зі світськими законами, спостерігав за сесіями (засіданнями синоду). Оскільки Указом від 25 січня 1721 р. російського імператора Петра I ліквідовано патріаршество для реалізації ідеї «цезарепапізму» (відкрита 14 лютого 1721 р. духовна колегія «Святіший всеросійський правлячий синод») — російський імператор оголосив себе «верховним суддею» у віросповідній царині над синодом. На вимогу Петра I голова «вченої дружини» українець Феофан Прокопович провів синодальну реформу через «Духовний регламент», і особисто збирав підписи єпископів з лютого 1720 р. на підтримку. Синод РПЦ МП мав статус вищої державної установи подібно Сенатові. Були утворені органи: Комісія духовних училищ 1808 року, Духовно-навчальне управління 1839 р., Навчальний комітет 1867 р., Училищна рада 1887 р. (керувала «Недільними школами», Передсоборна присутність 1906 р.. З 1817 р. синод входить до складу Міністерства духовних справ і народної освіти. Царський уряд міг скасувати будь-яку релігійну постанову синоду, вплинути на скликання синоду або звільнення осіб з синоду. До компетенції синоду належали контори, в яких працювали світські особи. До 1917 р. в складі синоду 8 єпархіальних єпископів, 2 віце-президенти. З тих восьми — було 4 радники і 4 асесори. Яких очолював «президент» — першим був українець Стефан (Яворський). Після 1917 р. з відновленням Московського Патріархату РПЦ Святіший Синод — є дорадчий і виконавчий орган при патріархові московському і всієї Русі. В СРСР Російська православна церква мала у синоді 5 постійних єпископів і 3 тимчасових єпископи. Діяли в ньому відділи: навчальний, видавничий, господарський, зовнішніх церковних стосунків та ін. Сучасна Українська православна церква (Московський патріархат) має синод з 8 єпископів, з такими ж функціями на місцевому рівні, але право затверджувати кандидатуру нового митрополита київського залишилося за Москвою.
  • В УАПЦ синод діяв у 1918 р. та 1921 р., в яких брали участь крім кліриків (духовних осіб) і миряни (світські особи). В Українській Православній Церкві були намагання мати свої постійні Синоди. Наприклад, у Польщі (1922—1939 р.), в Україні (під час Другої світової війни 1941—1944) і в УАПЦ в діаспорі (1946—1949 р.). Після 1991 р. УАПЦ не має синоду, але його функції у період між соборами виконує Патріарша рада і Архієрейський собор, що збирається не рідше 1 разу на 1 рік. У якому під наглядом 7 єпископів утворені комісії: літургійна, у справах молоді, міжцерковних і міжнародних стосунків, у справах душпастирської опіки у війську, навчальний комітет і передсоборна комісія для скликання помісного собору 1 раз у 4 роки, ревізійна.
  • В УПЦ КП після 1992 р. синод складається з 9 єпископів на чолі з патріархом. З яких — 6 осіб від «постійного синоду» та 2 особи від «тимчасового синоду». Їх відділи та комітети відають справами: навчальними, зовнішніх церковних зв'язків, духовним управління патріотичного виховання в Збройних Силах України, духовним вихованням в пенітенціарних установах, етично-моральними у медичній галузі (біоетика), господарчими, видавничими. Діє дорадчий орган Вища церковна рада з участю мирян.
  • В Українській Католицькій Церкві постійні Синоди стали актуальними тільки по проголошенні Східного Церковного Права «про Особи» (1957 р.), після чого постійні Синоди помісної Церкви складаються з голови тієї Церкви та 4 єпископів, з яких два входять за правом старшинства, одного обирає єпископат, а одного призначає патріарх чи верховний архієпископ. Подібний до них постійний Синод обрано 1972 р. в Українській Католицькій Церкві з осідком у м. Римі. Після 1991 р. в Україні синод УГКЦ складався з 40 єпископів, до компетенції котрого входить видавати церковні закони і виносити судові рішення. Патріарх та 4 єпископи складають «постійний синод», який є виконавчим органом синоду УГКЦ. Синод зосереджує виконавчу, законодавчу і судову влади. Який скликається 1-2 рази на 1 рік з ініціативи патріарха або 1/3 голосів від загального числа єпископів. Обирає таємним голосуванням патріарха, компетентний пропонувати кандидатів на єпископство. Через комісії і секретаріати відає справами: літургійними, теологічними, канонічними, екуменічними, беатифікаційними, молоді і подружжя (мирян), пасторально-місійного планування (євангелізації), катехізації, чернечого життя, священицької формації, цензури, фінансів і бюджетів, юрисдикції єпархій, підготовки скликання собору 1 раз у 5 років й ін.
  • У Римо-католицькій церкві Синод утворений Папою Павлом VI за рекомендацією Другого Ватиканського собору у 1965 році. Синод збирається з ініціативи Папи один раз на 3 роки. Рішення приймаються 2/3 голосів і набувають чинності після затвердження Папою. Частина єпископів обирається національною конференцією єпископів, інша — призначується Папою. Членство у синоді при Папі є представницьким від кожної окремої церкви. Для уникнення впливу на представництво — між представниками різних церков вибори не проводяться. Рішення помісних чи провінційних синодів — затверджує також Папа. В Україні такий синод складається з 8 єпископів. Враховуючи негативний досвід системи нестабільного управління завдання цього синоду є консультативні. Які бувають звичайні, позачергові, спеціальні. І відають питаннями, які допомагає розв'язувати папська адміністрація (курія): 9 конгрегацій, 3 трибунали, 12 рад, 8 префектур (служб або урядів), комісії та комітети, секретаріат, 130 легатів (послів) та нунції. Мають завдання поширення справедливості і миру, сприяння єдності християн, захист віровчення і моралі (доктрини віри), діалогу з невіруючими, діалогу між конфесіями, про сім'ю (мирян), сприяння культурі, соціальні відносини, питання майна та економіки тощо. З таким же синодальним характером відбувається «конклав» з метою вибору нового Папи — «кардинальскою колегією» з 120 осіб через таємне голосування (діє з 1 ст.). Подібно в православ'ї Вселенського патріарха обирає єпископат. Для уникнення негативного явища «цезарепапізму» утворена держава Ватикан, що діє як суб'єкт міжнародного права.
  • Серед розмаїтих деномінацій у протестантських течій звичайно Синод є єдиним керівним органом.

Синод репресивно зігнаний державною спецслужбою без єпископів є нелегітимним, як наприклад Львівський собор 1946.

Див. також

Джерела та література

Примітки

  1. составил священник магистр протоиерей Григорий Дьяченко, «Полный церковно-словянский словарь», 1900 г., c. 627

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sino d vid grec Synodos shod zbori zustrich zibrannya narada pevnij stupin vnutrishnoyi svobodi upravlinnya cerkovnoyi organizaciyi najvisha kolegialna cerkovna ustanova dlya rozv yazannya vazhlivishih sprav pid golovuvannyam iyerarha vselenskoyi pomisnoyi avtonomnoyi abo avtokefalnoyi Cerkvi Zgidno z pevnimi obstavinami miscya i chasu vidbuvayutsya zmini u pravilah ta strukturi pid chas peresliduvannya hristiyan nagloyi yeresi smerti golovi cerkvi i t in Proobrazom sinodalnoyi sistemi buli kolegiyi svyatih Apostoliv kotri vpershe zibralisya u 50 roci vid Rizdva Hristovogo v m Yerusalimi Sinodi buvayut mitropolichi provincijni yeparhialni vselenski ekumenichni katolicki yepiskopski konferenciyi Do yih kompetenciyi nalezhit tlumachennya dogmativ naglyad za dotrimannyam tradiciyi pitannya duhovnoyi cenzuri misionerskoyi diyalnosti osviti borotbi zi shizmoyu i yeresyami rishennya cerkovno administrativnih pitan kanonichnoyi disciplini obrannya i predstavlennya na zatverdzhennya kandidativ na yepiskopstvo sklikannya viboriv patriarha tosho Takij kolegialnij ustrij nasliduye apostolski principi zabezpechuye garantiyi neuperedzhenosti pidvishuye avtoritet cerkovnih rishen usuvaye nebezpeku dvovladdya vidomogo v istoriyi Rechi Pospolitoyi ta Rosijskoyi imperiyi yak papocezarizm ta cezarepapizm prikrittya politichnih cilej religiyeyu Zmist 1 Istoriya sinodiv hristiyanskih konfesij 2 Div takozh 3 Dzherela ta literatura 3 1 Primitki 4 PosilannyaIstoriya sinodiv hristiyanskih konfesij RedaguvatiV Ukrayini z davnih daven Sinod prijnyato nazivati po slov yanski sobor 1 i tilki v Ukrayinskij Katolickij Cerkvi deyaki avtori nazvu sobor prikladayut lishe do Vselenskogo Soboru a dlya inshih vuzhchih cerkovnih zibran vzhivayetsya nazva Sinod Napriklad Berestejskij Sinod 1596 Zamojskij Sinod 1720 Lvivskij Sinod 1891 tosho Sinodom ukrayinskoyu movoyu prijnyato nazivati diyuchi u Shidnih Cerkvah tak zvani postijni sinodi yaki ye abo vikonavchim organom pravlinnya pomisnoyi Cerkvi abo tilki doradchim zalezhno vid kanonichnogo ustroyu tiyeyi chi inshoyi Cerkvi Voni zvichajno skladayutsya z kilkoh obranih chi priznachenih yepiskopiv sho zbirayutsya pid golovuvannyam svogo najvishogo iyerarha patriarha verhovnogo arhiyepiskop arhimandrita mitropolita arhiyereya kardinala chi katolikosa U Rosijskij imperiyi u 1721 1917 r diyav yak najvishij organ upravlinnya Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi zamist patriarha tak zvanij Svyashennij Sinod Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi na choli z ober prokurorom dlya derzhavnogo kontrolyu posada dorivnyuvala ministrovi vin zviryav rishennya sinodu zi svitskimi zakonami sposterigav za sesiyami zasidannyami sinodu Oskilki Ukazom vid 25 sichnya 1721 r rosijskogo imperatora Petra I likvidovano patriarshestvo dlya realizaciyi ideyi cezarepapizmu vidkrita 14 lyutogo 1721 r duhovna kolegiya Svyatishij vserosijskij pravlyachij sinod rosijskij imperator ogolosiv sebe verhovnim suddeyu u virospovidnij carini nad sinodom Na vimogu Petra I golova vchenoyi druzhini ukrayinec Feofan Prokopovich proviv sinodalnu reformu cherez Duhovnij reglament i osobisto zbirav pidpisi yepiskopiv z lyutogo 1720 r na pidtrimku Sinod RPC MP mav status vishoyi derzhavnoyi ustanovi podibno Senatovi Buli utvoreni organi Komisiya duhovnih uchilish 1808 roku Duhovno navchalne upravlinnya 1839 r Navchalnij komitet 1867 r Uchilishna rada 1887 r keruvala Nedilnimi shkolami Peredsoborna prisutnist 1906 r Z 1817 r sinod vhodit do skladu Ministerstva duhovnih sprav i narodnoyi osviti Carskij uryad mig skasuvati bud yaku religijnu postanovu sinodu vplinuti na sklikannya sinodu abo zvilnennya osib z sinodu Do kompetenciyi sinodu nalezhali kontori v yakih pracyuvali svitski osobi Do 1917 r v skladi sinodu 8 yeparhialnih yepiskopiv 2 vice prezidenti Z tih vosmi bulo 4 radniki i 4 asesori Yakih ocholyuvav prezident pershim buv ukrayinec Stefan Yavorskij Pislya 1917 r z vidnovlennyam Moskovskogo Patriarhatu RPC Svyatishij Sinod ye doradchij i vikonavchij organ pri patriarhovi moskovskomu i vsiyeyi Rusi V SRSR Rosijska pravoslavna cerkva mala u sinodi 5 postijnih yepiskopiv i 3 timchasovih yepiskopi Diyali v nomu viddili navchalnij vidavnichij gospodarskij zovnishnih cerkovnih stosunkiv ta in Suchasna Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat maye sinod z 8 yepiskopiv z takimi zh funkciyami na miscevomu rivni ale pravo zatverdzhuvati kandidaturu novogo mitropolita kiyivskogo zalishilosya za Moskvoyu V UAPC sinod diyav u 1918 r ta 1921 r v yakih brali uchast krim klirikiv duhovnih osib i miryani svitski osobi V Ukrayinskij Pravoslavnij Cerkvi buli namagannya mati svoyi postijni Sinodi Napriklad u Polshi 1922 1939 r v Ukrayini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1941 1944 i v UAPC v diaspori 1946 1949 r Pislya 1991 r UAPC ne maye sinodu ale jogo funkciyi u period mizh soborami vikonuye Patriarsha rada i Arhiyerejskij sobor sho zbirayetsya ne ridshe 1 razu na 1 rik U yakomu pid naglyadom 7 yepiskopiv utvoreni komisiyi liturgijna u spravah molodi mizhcerkovnih i mizhnarodnih stosunkiv u spravah dushpastirskoyi opiki u vijsku navchalnij komitet i peredsoborna komisiya dlya sklikannya pomisnogo soboru 1 raz u 4 roki revizijna V UPC KP pislya 1992 r sinod skladayetsya z 9 yepiskopiv na choli z patriarhom Z yakih 6 osib vid postijnogo sinodu ta 2 osobi vid timchasovogo sinodu Yih viddili ta komiteti vidayut spravami navchalnimi zovnishnih cerkovnih zv yazkiv duhovnim upravlinnya patriotichnogo vihovannya v Zbrojnih Silah Ukrayini duhovnim vihovannyam v penitenciarnih ustanovah etichno moralnimi u medichnij galuzi bioetika gospodarchimi vidavnichimi Diye doradchij organ Visha cerkovna rada z uchastyu miryan Dokladnishe Svyashennij sinod Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu V Ukrayinskij Katolickij Cerkvi postijni Sinodi stali aktualnimi tilki po progoloshenni Shidnogo Cerkovnogo Prava pro Osobi 1957 r pislya chogo postijni Sinodi pomisnoyi Cerkvi skladayutsya z golovi tiyeyi Cerkvi ta 4 yepiskopiv z yakih dva vhodyat za pravom starshinstva odnogo obiraye yepiskopat a odnogo priznachaye patriarh chi verhovnij arhiyepiskop Podibnij do nih postijnij Sinod obrano 1972 r v Ukrayinskij Katolickij Cerkvi z osidkom u m Rimi Pislya 1991 r v Ukrayini sinod UGKC skladavsya z 40 yepiskopiv do kompetenciyi kotrogo vhodit vidavati cerkovni zakoni i vinositi sudovi rishennya Patriarh ta 4 yepiskopi skladayut postijnij sinod yakij ye vikonavchim organom sinodu UGKC Sinod zoseredzhuye vikonavchu zakonodavchu i sudovu vladi Yakij sklikayetsya 1 2 razi na 1 rik z iniciativi patriarha abo 1 3 golosiv vid zagalnogo chisla yepiskopiv Obiraye tayemnim golosuvannyam patriarha kompetentnij proponuvati kandidativ na yepiskopstvo Cherez komisiyi i sekretariati vidaye spravami liturgijnimi teologichnimi kanonichnimi ekumenichnimi beatifikacijnimi molodi i podruzhzhya miryan pastoralno misijnogo planuvannya yevangelizaciyi katehizaciyi chernechogo zhittya svyashenickoyi formaciyi cenzuri finansiv i byudzhetiv yurisdikciyi yeparhij pidgotovki sklikannya soboru 1 raz u 5 rokiv j in U Rimo katolickij cerkvi Sinod utvorenij Papoyu Pavlom VI za rekomendaciyeyu Drugogo Vatikanskogo soboru u 1965 roci Sinod zbirayetsya z iniciativi Papi odin raz na 3 roki Rishennya prijmayutsya 2 3 golosiv i nabuvayut chinnosti pislya zatverdzhennya Papoyu Chastina yepiskopiv obirayetsya nacionalnoyu konferenciyeyu yepiskopiv insha priznachuyetsya Papoyu Chlenstvo u sinodi pri Papi ye predstavnickim vid kozhnoyi okremoyi cerkvi Dlya uniknennya vplivu na predstavnictvo mizh predstavnikami riznih cerkov vibori ne provodyatsya Rishennya pomisnih chi provincijnih sinodiv zatverdzhuye takozh Papa V Ukrayini takij sinod skladayetsya z 8 yepiskopiv Vrahovuyuchi negativnij dosvid sistemi nestabilnogo upravlinnya zavdannya cogo sinodu ye konsultativni Yaki buvayut zvichajni pozachergovi specialni I vidayut pitannyami yaki dopomagaye rozv yazuvati papska administraciya kuriya 9 kongregacij 3 tribunali 12 rad 8 prefektur sluzhb abo uryadiv komisiyi ta komiteti sekretariat 130 legativ posliv ta nunciyi Mayut zavdannya poshirennya spravedlivosti i miru spriyannya yednosti hristiyan zahist virovchennya i morali doktrini viri dialogu z neviruyuchimi dialogu mizh konfesiyami pro sim yu miryan spriyannya kulturi socialni vidnosini pitannya majna ta ekonomiki tosho Z takim zhe sinodalnim harakterom vidbuvayetsya konklav z metoyu viboru novogo Papi kardinalskoyu kolegiyeyu z 120 osib cherez tayemne golosuvannya diye z 1 st Podibno v pravoslav yi Vselenskogo patriarha obiraye yepiskopat Dlya uniknennya negativnogo yavisha cezarepapizmu utvorena derzhava Vatikan sho diye yak sub yekt mizhnarodnogo prava Sered rozmayitih denominacij u protestantskih techij zvichajno Sinod ye yedinim kerivnim organom Sinod represivno zignanij derzhavnoyu specsluzhboyu bez yepiskopiv ye nelegitimnim yak napriklad Lvivskij sobor 1946 Div takozh RedaguvatiSobor Rimo katolicka Cerkva v Ukrayini Vselenski soboriDzherela ta literatura RedaguvatiRublova N S Sinod Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 565 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Visvitlennya do istoriyi lvivskih Sinodiv z rokiv 1891 i 1897 Arhivovano 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine Nyu Jork Goverlya 1970 40 s Dokumenti chasu ch 1 pod obsh red doktora filosofskih nauk Mitrohina L N Hristianstvo slovar izd Respublika Moskva 1994 g s 433 za red akademika AN URSR O S Melnichuka Slovnik inshomovnih sliv m Kiyiv 1985 r s 764 gol red prof d r Kubijovich Volodimir NTSh Enciklopediya ukrayinoznavstva u 11 i tomah vid Molode Zhittya m Lviv 2000 r tom 8 s 2816 2817 2927 2928 URE 2 e vid m Kiyiv t 2 6 10 Primitki Redaguvati sostavil svyashennik magistr protoierej Grigorij Dyachenko Polnyj cerkovno slovyanskij slovar 1900 g c 627Posilannya RedaguvatiSinod Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sinod Arhivovano 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Sinod Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1733 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sinod amp oldid 35022106