Сале́рно (італ. Salerno) — муніципалітет і місто в Італії, регіон Кампанія, Салернська провінція. Адміністративний центр провінції. Розташоване на південному заході країни, на березі Салернської затоки Тірренського моря. Колишня столиця Салернського князівства. Головна окраса міста — Салернський собор, що має статус малої базиліки. У середньовіччі прославилося завдяки Салернській медичній школі. Патрон міста — апостол Матвій, зображений на міському гербі. Населення — 135,603 особи (2014).
| Салерно Salerno | |
|---|---|
| Комуна | |
| | |
| Країна | Італія |
| Регіон | Кампанія |
| Провінція | Салерно |
| Код ISTAT | 065116 |
| Поштові індекси | 84100, 84121-84135 |
| Телефонний код | 089 |
| Координати | 40°41′00″ пн. ш. 14°46′00″ сх. д. / 40.68333° пн. ш. 14.76667° сх. д.Координати: 40°41′00″ пн. ш. 14°46′00″ сх. д. / 40.68333° пн. ш. 14.76667° сх. д. |
| Висота | 4 м.н.р.м. |
| Площа | 58,96 км² |
| Населення | 135 603 (31-12-2014) |
| Густота | 2299,92 ос./км² |
| Розміщення | |
| | |
| Мапа | |
| Влада | |
| Мер | Vincenzo Napoli (14-6-2016) |
| Офіційна сторінка |
Назва Редагувати
Географія Редагувати
Місто розташоване в північно-західній частині долини річки Селі, на початку узбережжя Амальфі. Річка Ірно перетинає центральну частину Салерно.
Клімат середземноморський, з жарким і відносно сухим літом (30 ° C у серпні) і дощовою осінню і зимою (8 ° C у січні). Зазвичай близько 1000 мм опадів на рік. Сильний вітер, який приходить з гір у бік затоки Салерно робить місто дуже вітряним (здебільшого в зимовий час). А проте, це дає Салерно перевагу і воно є одним з найсонячніших міст в Італії.
Сусідні муніципалітети Редагувати
- Бароніссі
- Кастільйоне-дель-Дженовезі
- Кава-де'-Тіррені
- Джиффоні-Валле-П'яна
- Пеллеццано
- Понтеканьяно-Фаіано
- Сан-Чипріано-Пічентіно
- Сан-Манго-П'ємонте
- В'єтрі-суль-Маре
Клімат Редагувати
Найбільші скупчення опадів спричинені Атлантичним циклоном, які часто сприяють утворенню зони низького тиску з мінімальним тиском на Тірренському морі.
Орографія території означає, що місто часто потерпає через вітри. Повітряні потоки з півдня на південний захід стикаються з природним бар'єром гір Латтарі, а потім навпаки, струми з півночі направляються в долину Дельірно, яка діє як воронка. Перше явище породжує вітри певної інтенсивності, особливо в період між літом і восени, другий є загальним явищем у зимовий час.
| SALERNO | Місяці | Пора | Рік | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Зим | Вес | Літ | Осі | ||
| Темп. макс. (°C) | 13.6 | 14.4 | 17.3 | 20.4 | 24.6 | 28.7 | 31.6 | 31.7 | 28.5 | 24.1 | 18.8 | 15.3 | 14.4 | 20.8 | 30.7 | 23.8 | 22.4 |
| Темп. мін. (°C) | 7.3 | 7.6 | 9.2 | 12.0 | 15.3 | 18.9 | 21.1 | 21.2 | 19.0 | 15.9 | 11.7 | 9.3 | 8.1 | 12.2 | 20.4 | 15.5 | 14 |
| Опади (мм) | 151.5 | 112.3 | 91.1 | 80.7 | 51.9 | 38.2 | 28.6 | 34.8 | 84.3 | 127.2 | 151.9 | 155.0 | 418.8 | 223.7 | 101.6 | 363.4 | 1107.5 |
Історія Редагувати
Салерно відоме завдяки навчальному закладу Школа в Салерно. У 16 столітті, за часи правління сімейства Санверіно, члени якого належали до найбільших феодалів у Південній Італії, місто стало великим центром науки, культури та мистецтва. Родина Санверіно найняла декілька з найбільших інтелектуалів того часу.
Пізніше, в 1694 році, у місті сталося декілька катастрофічних землетрусів, а потім настав період іспанського правління, який тривав до 18-го століття. Після цього Салерно стало частиною Партенопійської Республіки.
У новітній історії міста присутній король Італії, який переїхав з Риму в 1943 році після того, як Італія уклала мир із союзниками у Другій світовій війні. Короткий час місто було «столицею» Італії.
Сьогодні Салерно є важливим культурним центром в Кампанії та Італії загалом, його відрізняє довга і багата історія. Місто має багату і різноманітну культуру і розділено на три різні області: середньовічний сектор, сплановану в 19 столітті область і більш густонаселені післявоєнні області, з їхніми багатоквартирними будинками.
Населення Редагувати
У 2007 році в Салерно налічувалося 140 580 мешканців, з яких 46,7% становили чоловіки та 53,3% жінки. Частка неповнолітніх (діти у віці 18 років і молодше) склала 19,61% населення порівняно з 21,86% пенсіонерів. Середній вік жителів Салерно становить 42 роки. У період між 2002 і 2007 роками населення Салерно виросло на 2,02%, а в Італії в цілому виросло на 3,85%. У 2006 році 98,05% населення були італійцями. Найбільші групи іммігрантів приїхали з інших європейських країн (зокрема, з України та Польщі) — 1,20%. Є дуже невелике число вихідців з Північної Африки, азійці, і мігранти з Північної та Південної Америки. Населення в переважній більшості римо-католики. Населення за роками:
Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 5380 іноземців з 107 країн, серед них 1423 громадяни країн Євросоюзу та 1356 громадян України. 9 жовтня 2016 року історичний Храм Святого Апостола Андрія передано для служіння і потреб українській громаді приходу УГКЦ
Уродженці Редагувати
- Нікола Аббаньяно (1901—1990) — італійський філософ-екзистенціаліст.
- Джузеппа Барбапіккола (1702—1740) — італійська натурфілософиня, поетеса та перекладачка.
- Джузеппе Гальдеризі (* 1963) — відомий у минулому італійський футболіст, нападник, згодом — футбольний тренер.
- Массімо Філарді (* 1966) — італійський футболіст, захисник, згодом — футбольний тренер.
- Андреа Фортунато (1971—1995) — італійський футболіст, захисник.
- Йоле Ф'єрро (1926—1988) — італійська акторка.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
Бібліографія Редагувати
- Crisci, G. Salerno sacra: ricerca storica. Salerno: Edizioni della Curia arcivescovile, 1962.
- Musi, A. Salerno moderna. Salerno: Editore Avagliano, 1999.
Посилання Редагувати
- Салерно // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салерно