www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тірренське море Тірре нське мо ре частина Середземного моря між островами Корсика і Сардинія та Італією площа 259 000 км

Тірренське море

Тірре́нське мо́ре — частина Середземного моря між островами Корсика і Сардинія та Італією; площа 259 000 км², глибина до 3 830 м.

Тірренське море
40° пн. ш. 12° сх. д. / 40° пн. ш. 12° сх. д. / 40; 12
Область Південна Європа
Розташування Середземне море
Площа 259 000 км²
Найбільша глибина 3 830 м
Середня глибина 2 000 м
Впадаючі річки Тибр та Гарільяно
Тірренське море у Вікісховищі
Тірренське море

Назва походить від грецького імені народу етрусків — тиррени, які мешкали на його північному узбережжі.

У море впадають річки Тибр та Гарільяно.

Протоки

Море має сполучення з іншими частинами Середземного моря протоками:

Назва Розташування Ширина З'єднує з
Корсиканська між Тосканою і Корсикою 42°50′ пн. ш. 9°45′ сх. д. / 42.833° пн. ш. 9.750° сх. д. / 42.833; 9.750 близько 80 km Лігурійське море
Боніфачьо між Корсикою і Сардинією 11 km Середземне море (власна акваторія)
Без назви між Сардинією і Сицилією близько 290 км Середземне море (власна акваторія)
Мессінська між Сицилією і Калабрією, Італія близько 3 km Іонічне море

Геологія

Є тектонічною улоговиною, в центральній частині сягає глибини до 3719 м. В районі моря проходить сейсмічний розлом між Європою і Африкою, звідси — пасмо підводних гірських вершин і діючі вулкани (Везувій, Стромболі, Вулькано тощо)

Басейни

Тірренський басейн[en] має поділ на два суббасейни або рівнини, рівнина Вавілова та рівнина Марсілі, що розкремлені підводним хребтом — міст Ісселя (на честь Артура Ісселя[en])

Межі моря

Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі Тірренського моря::

  • У Мессінській протоці: лінія, що з'єднує північний край мису Пачі (15 ° 42'E) зі східним краєм острова Сицилії, мис Пелоро (38 ° 16'N).
  • На південному заході: лінія прямує від західного краю мису Лілібео, Сицилія до південного краю мису Теулада (8° 38'E), Сардинія.
  • У протоці Боніфачьо: лінія прямує від західного краю мису Теста (41° 14'N), Сардинія до південно-західного краю мису Фено (41 ° 23'N), Корсика.
  • На півночі: лінія, що з'єднує мис Корсика (9 ° 23'E) на Корсиці, до острова Тінетто (44°01′ пн. ш. 9°51′ сх. д. / 44.017° пн. ш. 9.850° сх. д. / 44.017; 9.850), а звідти через острови Тіно і Пальмарія до мису Сан-П'єтро (44°03′ пн. ш. 9°50′ сх. д. / 44.050° пн. ш. 9.833° сх. д. / 44.050; 9.833) на узбережжі Італії.

Острови

На півночі моря біля узбережжя Тоскани знаходиться Тосканський архіпелаг (острови Ельба, Піаноза, Монтекрісто, Горгона, Капрая, Джиліо і Джианутрі).

Біля узбережжя Лаціо знаходяться Понціанські, а саме Понца, Гаві, Пальмарола, Занноні, Вентотене і Санто-Стефано. Ці острови вулканічного походження, їм близько одного-двох мільйонів років. Далі на південь від узбережжя Кампанії лежать Флегрейські острови (Іскія, Віваро, Прочида, Нізіда і Капрі). За винятком Капрі, всі інші острови утворилися в результаті вивержень вулканів.

Ліпарські острови вулканічного походження. Еолійські острови розташовані на північ від Сицилії. Їм менше мільйона років. Нижче поверхні моря вони витягнуті серією підводних гір. Острови дуже різні за віком, формою і активностю. Кілька вулканів здаються згаслими, ймовірно, Ліпарі все ще активний, Вулькано вивергається нерегулярно, а Стромболі, так званий середземноморський маяк, «працює» майже безперервно протягом не менше 200 років, та за оцінками цей період може становити до 2500 років.

Порти

Неаполь, Салерно, Джоя-Тауро, Палермо (острів Сицилія), Кальярі (острів Сардинія), Бастія (острів Корсика).

Клімат

Акваторія моря лежить в середземноморській області північного субтропічного кліматичного поясу. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить. У цілому кількість опадів зменшується з півночі на південь, а середня температура повітря і води підвищується. Температура самого верхнього шару води в Тірренському морі становить близько 13 градусів за Цельсієм взимку і підвищується до 23-24 градусів за Цельсієм влітку.

Глибоке і широке Тірренське море помірно впливає на клімат, роблячи літо трохи прохолоднішим, а зиму трохи теплішою, ніж в інших частинах Середземномор'я. Узбережжя материкової частини Італії порівняно дощові, оскільки тут вологі повітряні маси Тірренського моря зупиняються Апеннінами. Сардинія і Сицилія, з іншого боку, є одними з найбільш сухих регіонів Італії. Сицилія також є найспекотнішим регіоном, середні зимові температури на Сицилії і Калабрії не опускаються нижче 10 градусів за Цельсієм.

Біологія

Акваторія моря відноситься до західносередземноморського морського екорегіону бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами.

Див. також

Примітки

  1. Sartori, Renzo (2003). . Episodes 26 (3): 217–221. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. 
  2. . International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 6 лютого 2010. 
  3. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  4. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  5. G. Cognetti et al: Abstract von diess: The Adriatic Sea and the Tyrrhenian Sea, in: C.R.C. Sheppard (Hrsg.): Seas at the millennium: an environmental evaluation: 1. Regional chapters: Europe, The Americas and West Africa S. 267—284, 2000
  6. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  7. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tirre nske mo re chastina Seredzemnogo morya mizh ostrovami Korsika i Sardiniya ta Italiyeyu plosha 259 000 km glibina do 3 830 m Tirrenske more40 pn sh 12 sh d 40 pn sh 12 sh d 40 12Oblast Pivdenna YevropaRoztashuvannya Seredzemne morePlosha 259 000 km Najbilsha glibina 3 830 mSerednya glibina 2 000 mVpadayuchi richki Tibr ta GarilyanoTirrenske more u VikishovishiTirrenske more Nazva pohodit vid greckogo imeni narodu etruskiv tirreni yaki meshkali na jogo pivnichnomu uzberezhzhi U more vpadayut richki Tibr ta Garilyano Zmist 1 Protoki 2 Geologiya 2 1 Basejni 3 Mezhi morya 4 Ostrovi 5 Porti 6 Klimat 7 Biologiya 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaProtoki RedaguvatiMore maye spoluchennya z inshimi chastinami Seredzemnogo morya protokami Nazva Roztashuvannya Shirina Z yednuye zKorsikanska mizh Toskanoyu i Korsikoyu 42 50 pn sh 9 45 sh d 42 833 pn sh 9 750 sh d 42 833 9 750 blizko 80 km Ligurijske moreBonifacho mizh Korsikoyu i Sardiniyeyu 11 km Seredzemne more vlasna akvatoriya Bez nazvi mizh Sardiniyeyu i Siciliyeyu blizko 290 km Seredzemne more vlasna akvatoriya Messinska mizh Siciliyeyu i Kalabriyeyu Italiya blizko 3 km Ionichne moreGeologiya RedaguvatiYe tektonichnoyu ulogovinoyu v centralnij chastini syagaye glibini do 3719 m V rajoni morya prohodit sejsmichnij rozlom mizh Yevropoyu i Afrikoyu zvidsi pasmo pidvodnih girskih vershin i diyuchi vulkani Vezuvij Stromboli Vulkano tosho Basejni Redaguvati Tirrenskij basejn en maye podil na dva subbasejni abo rivnini rivnina Vavilova ta rivnina Marsili sho rozkremleni pidvodnim hrebtom mist Isselya na chest Artura Isselya en 1 Mezhi morya RedaguvatiMizhnarodna gidrografichna organizaciya tak viznachaye mezhi Tirrenskogo morya 2 U Messinskij protoci liniya sho z yednuye pivnichnij kraj misu Pachi 15 42 E zi shidnim krayem ostrova Siciliyi mis Peloro 38 16 N Na pivdennomu zahodi liniya pryamuye vid zahidnogo krayu misu Lilibeo Siciliya do pivdennogo krayu misu Teulada 8 38 E Sardiniya U protoci Bonifacho liniya pryamuye vid zahidnogo krayu misu Testa 41 14 N Sardiniya do pivdenno zahidnogo krayu misu Feno 41 23 N Korsika Na pivnochi liniya sho z yednuye mis Korsika 9 23 E na Korsici do ostrova Tinetto 44 01 pn sh 9 51 sh d 44 017 pn sh 9 850 sh d 44 017 9 850 a zvidti cherez ostrovi Tino i Palmariya do misu San P yetro 44 03 pn sh 9 50 sh d 44 050 pn sh 9 833 sh d 44 050 9 833 na uzberezhzhi Italiyi Ostrovi RedaguvatiNa pivnochi morya bilya uzberezhzhya Toskani znahoditsya Toskanskij arhipelag ostrovi Elba Pianoza Montekristo Gorgona Kapraya Dzhilio i Dzhianutri Bilya uzberezhzhya Lacio znahodyatsya Poncianski a same Ponca Gavi Palmarola Zannoni Ventotene i Santo Stefano Ci ostrovi vulkanichnogo pohodzhennya yim blizko odnogo dvoh miljoniv rokiv Dali na pivden vid uzberezhzhya Kampaniyi lezhat Flegrejski ostrovi Iskiya Vivaro Prochida Nizida i Kapri Za vinyatkom Kapri vsi inshi ostrovi utvorilisya v rezultati viverzhen vulkaniv Liparski ostrovi vulkanichnogo pohodzhennya Eolijski ostrovi roztashovani na pivnich vid Siciliyi Yim menshe miljona rokiv Nizhche poverhni morya voni vityagnuti seriyeyu pidvodnih gir Ostrovi duzhe rizni za vikom formoyu i aktivnostyu Kilka vulkaniv zdayutsya zgaslimi jmovirno Lipari vse she aktivnij Vulkano vivergayetsya neregulyarno a Stromboli tak zvanij seredzemnomorskij mayak pracyuye majzhe bezperervno protyagom ne menshe 200 rokiv ta za ocinkami cej period mozhe stanoviti do 2500 rokiv Porti RedaguvatiNeapol Salerno Dzhoya Tauro Palermo ostriv Siciliya Kalyari ostriv Sardiniya Bastiya ostriv Korsika Klimat RedaguvatiAkvatoriya morya lezhit v seredzemnomorskij oblasti pivnichnogo subtropichnogo klimatichnogo poyasu 3 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi vzimku pomirni Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv Vlitku zharko yasna i tiha pogoda vzimku vidnosno teplo pohmura vitryana pogoda i doshit 4 U cilomu kilkist opadiv zmenshuyetsya z pivnochi na pivden a serednya temperatura povitrya i vodi pidvishuyetsya Temperatura samogo verhnogo sharu vodi v Tirrenskomu mori stanovit blizko 13 gradusiv za Celsiyem vzimku i pidvishuyetsya do 23 24 gradusiv za Celsiyem vlitku 5 Gliboke i shiroke Tirrenske more pomirno vplivaye na klimat roblyachi lito trohi proholodnishim a zimu trohi teplishoyu nizh v inshih chastinah Seredzemnomor ya Uzberezhzhya materikovoyi chastini Italiyi porivnyano doshovi oskilki tut vologi povitryani masi Tirrenskogo morya zupinyayutsya Apenninami Sardiniya i Siciliya z inshogo boku ye odnimi z najbilsh suhih regioniv Italiyi Siciliya takozh ye najspekotnishim regionom seredni zimovi temperaturi na Siciliyi i Kalabriyi ne opuskayutsya nizhche 10 gradusiv za Celsiyem Biologiya RedaguvatiAkvatoriya morya vidnositsya do zahidnoseredzemnomorskogo morskogo ekoregionu borealnoyi pivnichnoatlantichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi 6 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do seredzemnomorskoyi provinciyi perehidnoyi zoni mizh borealnoyu ta subtropichnoyu zonami 7 Div takozh RedaguvatiTirrenska transgresiya Marsili potencijno aktivnij pidvodnij vulkan roztashovanij v Tirrenskomu mori Primitki Redaguvati Sartori Renzo 2003 The Tyrrhenian back arc basin and subduction of the Ionian lithosphere Episodes 26 3 217 221 Arhiv originalu za 19 grudnya 2008 Limits of Oceans and Seas 3rd edition International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s G Cognetti et al Abstract von diess The Adriatic Sea and the Tyrrhenian Sea in C R C Sheppard Hrsg Seas at the millennium an environmental evaluation 1 Regional chapters Europe The Americas and West Africa S 267 284 2000 angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Posilannya RedaguvatiTirrenske more Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Tyrrhenian Sea SEA MEDITERRANEAN SEA Encyclopaedia Britannica angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tirrenske more amp oldid 36081246