Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
| Григоріанський | 1078 MLXXVIII |
| Ab urbe condita | 1831 |
| Ассирійський | 5828 |
| Бенгальський | 485 |
| Берберський | 2028 |
| Буддистський | 1622 |
| Бірманський | 440 |
| Візантійський | 6586–6587 |
| Китайський | 丁巳年 (вогняний змій) 3774 або 3714 — до — 戊午年 (земляний кінь) 3775 або 3715 |
| Коптський | 794–795 |
| Ефіопський | 1070–1071 |
| Єврейський | 4838–4839 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1134–1135 |
| - Шака самват | 999–1000 |
| - Калі Юґа | 4178–4179 |
| Іранський | 456–457 |
| Ісламський | 470–471 |
| Японський | Jōryaku 2 (承暦２年) |
| Яванський | 982–983 |
| Юліанський | 1078 MLXXVIII |
| Корейський | 3411 |
| Тайванський | 834 до РК 民前834年 |
| Тайський сонячний | 1620–1621 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолив Никифор III Вотаніат. Генріх IV є королем Німеччини, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова займають численні емірати, що утворилися після розпаду Кордовського халіфату. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Вільгельм Завойовник є королем Англії, Олаф III — королем Норвегії, а Гаральд III М'який — Данії.
У Київській Русі почав княжити Всеволод Ярославич. Королем Польщі є Болеслав II Сміливий. Хорватію очолює Дмитар Звонімир. На чолі королівства Угорщина стоїть Ласло I.
Аббасидський халіфат очолює аль-Муктаді під патронатом сельджуків, які окупували Персію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значною державою в Індії є Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- 25 серпня — союзне військо князів-ізгоїв та половців розбили руське військо Всеволода Ярославича в битві на річці Сожиця.
- Під Черніговом у битві проти свого племінника князя Олега Святославича загинув київський князь Ізяслав Ярославич. На київський престол повернувся його брат Всеволод Ярославич.
- Святополк II Ізяславич став новгородським князем. У Переяславі почав княжити Ростислав Всеволодович, у Вишгороді Ярополк Ізяславич.
- У Польщі розпочався бунт феодалів, підбурених німецьким королем Генріхом IV.
- Папа римський Григорій VII відлучив від церкви норманського правителя півдня Італії Роберта Гвіскара, який вів війну проти володінь Святого престолу в Беневенто.
- Під Мелльріхштадтом відбулася битва між військами німецького короля Генріха IV та претендента на трон Рудольфа Швабського. Битва не визначила переможця.
- У Візантії, яка втратила значну частину своїх володінь під тиском турків-сельджуків, запланував безлад. Серед захисників імперії виділився молодий полководець Олексій Комнін. Зокрема він завдав поразки бунтівникам Никифору Вазілаку, Никифору Врієнію та Івану Врієнію.
- У Малій Азії підняв бунт візантійський полководець Никифор Вотаніат. Він увійшов у Константинополь, і його коронували імператором. Попередній василевс Михайло VII зрікся влади.
- Папа римський Григорій VII відлучив від церкви нового імператора Візантії Никифора III Вотаніата.
- Утворилося вірменське Кілікійське царство. (приблизна дата)
- Сельджуки та війська Аббасидського халіфа вторглися в Севад і розбили карматів.
- Альморавіди на чолі з Юсуфом ібн Ташфіном приступили до облоги Сеути.
Народились Редагувати
Померли Редагувати
- 3 жовтня — Ізяслав Ярославич, великий князь київський, старший син Ярослава Мудрого.