www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ласло I У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Владислав I Владислав I або Ласло І угор I László словац Ladis

Ласло I

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Владислав I.

Владислав I або Ласло І (угор. I.László, словац. Ladislav I, 27 червня 1040 — 29 липня 1095) — король Угорщини з династії Арпадів з 27 квітня 1077 по 29 липня 1095 року, відомий також як Ласло І Святий. Один з найвідоміших королів Угорщини. Упродовж 1091—1095 років — фактичний правитель більшої частини Хорватії. Тесть Ярослава Святополковича.

Ласло I
I.László, Ladislav I
Народився 27 червня 1040(1040-06-27)
Краків, Королівство Польське
Помер 29 липня 1095 (55 років)
Нітра, Транслейтанія, Австро-Угорщина
Поховання Cathedral Basilica of St. Maryd
Країна  Угорщина
Діяльність політик, монарх
Знання мов угорська і польська
Посада Король Угорщини
Партія politician before the emergence of political partiesd
Конфесія католицька церква
Рід Арпади
Батько Бела I
Мати Ричеза Польська
Брати, сестри Геза I, Ланка Белеївна, Єфремія Угорська і Софія Угорська
У шлюбі з Adelaide of Rheinfeldend
Діти Ірина Арпад

Біографічні відомості Редагувати

Ласло був другим сином майбутнього короля Бели І та Рикси (Аделаїди), дочки польського короля Мешка ІІ. Народився в Польщі, куди втекла родина після невдалої змови проти першого короля Угорщини Стефана І (Іштвана І), здійсненої дідом Ласло, князем Василем (Вазулом). Мати назвала новонародженого Владиславом (угорська форма Ласло). Незабаром, завдяки великому пошануванню короля Ласло І, це ім'я набуло великої популярності в країні. 1060 року сили Бели І розбили короля Андраша І, і Бела І посів угорський трон. Його родина, зокрема старші принци Геза і Ласло, повернулися в Угорщину.

Після смерті Бели в 1063 році почалася громадянська війна між Шаламоном, сином Андраша І, що спирався на німецьку підтримку, та Гезою і Ласло, які заручилися допомогою Польщі. Через рік був підписаний мир, за яким брати визнали владу Шаламона, а він, в свою чергу, погоджувався з правлінням синів Бели в північних та східних землях королівства (так звана Tercia pars Regni, Третя частина королівства), де раніше правив їхній батько Бела І. Деякий час сторони дотримувалися умов договору, однак сутички відновилися 1074 року. Після розгрому війська Шаламона в битві біля Модьорода королем став Геза.

У часи правління Гези І (1074—1077) Ласло був одним з головних радників брата у боротьбі з Шаламоном, що не припинилася після його відсторонення.

Правління Редагувати

Ласло було проголошено королем після смерті Гези в 1077 році. 1078 року Ласло одружився з Аделаїдою, дочкою швабського правителя Рудольфа, серед інших мотивів цього шлюбу було і намагання позбавити Шаламона німецької підтримки. Досить швидко по тому Шаламон побачив безперспективність продовження боротьби і визнав Ласло королем.

У внутрішній політиці правління Ласло характеризувалося посиленням королівської влади та припиненням феодальних усобиць, які шматували довгий час країну. У королівстві за часів його правління запанував мир, що позитивно вплинуло на підйом економіки. Були прийняті важливі законодавчі акти, що стосувалися захисту приватної власності, введено суворе покарання за крадіжки та розбій. Король пильно відносився до зміцнення в країні позицій католицтва, заснував кілька нових єпархій та монастирів. Ласло підтримував папство в боротьбі за інвеституру, зокрема надавав допомогу своєму тестю Рудольфу Швабському проти імператора Генріха IV, принципового противника папи Григорія VII. 1083 року папа Григорій VII канонізував першого короля Угорщини Іштвана І та його сина Імре, що сприяло зростанню авторитету короля та усіх Арпадів.

Зображення Ласло І з «Хроніки Хунгарорум»

1085 року Ласло успішно відбив напад печенігів.

Починаючи з 1089 року, коли у Хорватії помер король Дмитар Звонимир, угорське королівство надавало великого значення подіям у цій країні. Вдова Звонимира, Єлена, рідна сестра короля Ласло, провадила політику в інтересах брата, намагаючись досягти отримання ним хорватської корони. Хорватське дворянство, побоюючись втрати незалежності, вибрало королем старого Степана ІІ, який 1091 року помер. Того ж року померла і Єлена.

Оскільки династія хорватських королів Трпимировичів на цьому перервалася, Ласло завдяки своїй родинній близькості з Дмитаром Звонимиром оголосив про претензії на хорватський престол. Угорські війська ввійшли на землі сусідньої держави та незабаром повністю захопили Славонію й значну частину решти території Хорватії. Ці дії викликали сильне незадоволення Константинополя, що заручився підтримкою половців, останні на чолі із ханом Копульхом 1091 року напали на Угорщину та захопили східні терени королівства. Король Ласло на чолі війська розбив сили половців на берегах річки Темеш.

Не задовольнившись вигнанням половців, угорські війська продовжили наступ на Балканах і захопили область Срем і Белград, що до того знаходилися під контролем Візантії.

1092 року Ласло досить успішно проводив військові дії проти Теребовлянського князя Василька Ростиславича. Хоча справжня влада на території Хорватії належала йому, Ласло призначив королем свого племінника Альмоша. Хорватські можновладці не змирилися з фактичною ліквідацією незалежності королівства й 1093 року вибрали королем магната Петара Свачича, який почав війну з угорськими силами і зумів взяти під контроль частину країни.

Останні роки життя Ласло І були затьмарені постійними сварками щодо престолонаслідування. У самого короля не було синів, а дочка (церковне ім'я Ірина) стала дружиною імператора Візантії Іоанна ІІ, згодом була канонізована в православ'ї. Претендентами на престол були два племінники короля, сини Гези І, Кальман і Альмош.

Ласло І, чиї здатності полководця до того часу були високо шановані в Європі, розглядався як один з керівників І хрестового походу, й дав свою на це згоду, однак виступити в похід не встиг. 29 липня 1095 року Ласло помер в Нітранському князівстві, де готувався до воєнних дій проти чеського князя Бржетіслава ІІ. Поховали його в бенедиктинському абатстві Шомодьвар (на північ від Капошвара). Після його смерті почалася міжусобиця Альмоша та Кальмана, в результаті угорським королем став Кальман.

Канонізація Редагувати

Канонізований 27 червня 1192 року. Покровитель міста Чернігів.

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  5. Zsuzsa G., Jenő H. Királyok könyve / за ред. H. Jenő, G. Zsuzsa — Budapest: Officina Nova, 1997. — С. 30. — ISBN 963-548-580-8
    d:Track:Q117346240d:Track:Q117347757d:Track:Q117345445d:Track:Q1055496d:Track:Q1781
  6. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела Редагувати

  • Bárány, Attila (2012). The Expansion of the Kingdom of Hungary in the Middle Ages (1000–1490). У Berend, Nóra. The Expansion of Central Europe in the Middle Ages. Ashgate Variorum. с. 333–380. ISBN 978-1-4094-2245-7. 
  • Bartl, Július; Čičaj, Viliam; Kohútova, Mária; Letz, Róbert; Segeš, Vladimír; Škvarna, Dušan (2002). Slovak History: Chronology & Lexicon. Bolchazy-Carducci Publishers, Slovenské Pedegogické Nakladatel'stvo. ISBN 0-86516-444-4. 
  • Cartledge, Bryan (2011). The Will to Survive: A History of Hungary. C. Hurst & Co. ISBN 978-1-84904-112-6. 
  • Curta, Florin (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500–1250. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-89452-4. 
  • Engel, Pál (2001). The Realm of St Stephen: A History of Medieval Hungary, 895–1526. I.B. Tauris Publishers. ISBN 1-86064-061-3. 
  • Érszegi, Géza; Solymosi, László (1981). Az Árpádok királysága, 1000–1301 [The Monarchy of the Árpáds, 1000–1301]. У Solymosi, László. Magyarország történeti kronológiája, I: a kezdetektől 1526-ig [Historical Chronology of Hungary, Volume I: From the Beginning to 1526] (угор.). Akadémiai Kiadó. с. 79–187. ISBN 963-05-2661-1. 
  • Ferdinandy, Mihály (2000). III. Ottó, a szent császár [Otto III, the Holy Emperor] (угор.). Balassi Kiadó. ISBN 963-506-336-9. 
  • Шаблон:The Early Medieval Balkans
  • Font, Márta (2001). Koloman the Learned, King of Hungary (Supervised by Gyula Kristó, Translated by Monika Miklán). Márta Font (supported by the Publication Commission of the Faculty of Humanities of the University of Pécs). ISBN 963-482-521-4. 
  • Klaniczay, Gábor (2002). Holy Rulers and Blessed Princes: Dynastic Cults in Medieval Central Europe. Cambridge University Press. ISBN 0-521-42018-0. 
  • Kontler, László (1999). Millennium in Central Europe: A History of Hungary. Atlantisz Publishing House. ISBN 963-9165-37-9. 
  • Kosztolnyik, Z. J. (1981). Five Eleventh Century Hungarian Kings: Their Policies and their Relations with Rome. Boulder. ISBN 0-914710-73-7. 
  • Kristó, Gyula; Makk, Ferenc (1996). Az Árpád-ház uralkodói [Rulers of the House of Árpád] (угор.). I.P.C. Könyvek. ISBN 963-7930-97-3. 
  • Lanzi, Fernando; Lanzi, Gioia (2004). Saints and Their Symbols: Recognizing Saints in Art and in Popular Images. Order of Saint Benedict. ISBN 0-8146-2970-9. 
  • László, Gyula (1996). The Magyars: Their Life and Civilisation. Corvina. ISBN 963-13-4226-3. 
  • Madgearu, Alexandru (2013). Byzantine Military Organization on the Danube, 10th–12th Centuries. Brill. ISBN 978-90-04-21243-5. 
  • Magaš, Branka (2007). Croatia Through History. SAQI. ISBN 978-0-86356-775-9. 
  • Makk, Ferenc (1994). I. (Szt.) László. У Kristó, Gyula; Engel, Pál; Makk, Ferenc. Korai magyar történeti lexikon (9–14. század) [Encyclopedia of the Early Hungarian History (9th–14th centuries)] (угор.). Akadémiai Kiadó. с. 394–396. ISBN 963-05-6722-9. 
  • Makk, Ferenc; Thoroczkay, Gábor (2006). Írott források az 1050–1116 közötti magyar történelemről [Written Sources of the Hungarian History between 1050 and 1116] (угор.). Szegedi Középkorász Műhely. ISBN 978-963-482-794-8. 
  • Manteuffel, Tadeusz (1982). The Formation of the Polish State: The Period of Ducal Rule, 963–1194 (Translated and with an Introduction by Andrew Gorski). Wayne State University Press. ISBN 0-8143-1682-4. 
  • Robinson, I. S. (1999). Henry IV of Germany, 1056–1106. Cambridge University Press. ISBN 0-521-54590-0. 
  • Steinhübel, Ján (2011). The Duchy of Nitra. У Teich, Mikuláš; Kováč, Dušan; Brown, Martin D. Slovakia in History. Cambridge University Press. с. 15–29. ISBN 978-0-521-80253-6. 
  • Wiszewski, Przemysław (2010). Domus Bolezlai: Values and Social Identity in Dynastic Traditions of Medieval Poland (c. 966–1138). Brill. ISBN 978-90-04-18142-7. 
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vladislav I Vladislav I abo Laslo I ugor I Laszlo slovac Ladislav I 27 chervnya 1040 29 lipnya 1095 korol Ugorshini z dinastiyi Arpadiv z 27 kvitnya 1077 po 29 lipnya 1095 roku vidomij takozh yak Laslo I Svyatij Odin z najvidomishih koroliv Ugorshini Uprodovzh 1091 1095 rokiv faktichnij pravitel bilshoyi chastini Horvatiyi Test Yaroslava Svyatopolkovicha Laslo II Laszlo Ladislav INarodivsya 27 chervnya 1040 1040 06 27 1 2 Krakiv Korolivstvo PolskePomer 29 lipnya 1095 1 3 55 rokiv Nitra Translejtaniya Avstro UgorshinaPohovannya Cathedral Basilica of St MarydKrayina UgorshinaDiyalnist politik monarhZnannya mov ugorska 4 i polskaPosada Korol Ugorshini 5 Partiya politician before the emergence of political partiesdKonfesiya katolicka cerkvaRid ArpadiBatko Bela I 6 Mati Richeza PolskaBrati sestri Geza I Lanka Beleyivna Yefremiya Ugorska i Sofiya UgorskaU shlyubi z Adelaide of RheinfeldendDiti Irina Arpad 6 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Pravlinnya 3 Kanonizaciya 4 Dzherela 5 Primitki 6 DzherelaBiografichni vidomosti RedaguvatiLaslo buv drugim sinom majbutnogo korolya Beli I ta Riksi Adelayidi dochki polskogo korolya Meshka II Narodivsya v Polshi kudi vtekla rodina pislya nevdaloyi zmovi proti pershogo korolya Ugorshini Stefana I Ishtvana I zdijsnenoyi didom Laslo knyazem Vasilem Vazulom Mati nazvala novonarodzhenogo Vladislavom ugorska forma Laslo Nezabarom zavdyaki velikomu poshanuvannyu korolya Laslo I ce im ya nabulo velikoyi populyarnosti v krayini 1060 roku sili Beli I rozbili korolya Andrasha I i Bela I posiv ugorskij tron Jogo rodina zokrema starshi princi Geza i Laslo povernulisya v Ugorshinu Pislya smerti Beli v 1063 roci pochalasya gromadyanska vijna mizh Shalamonom sinom Andrasha I sho spiravsya na nimecku pidtrimku ta Gezoyu i Laslo yaki zaruchilisya dopomogoyu Polshi Cherez rik buv pidpisanij mir za yakim brati viznali vladu Shalamona a vin v svoyu chergu pogodzhuvavsya z pravlinnyam siniv Beli v pivnichnih ta shidnih zemlyah korolivstva tak zvana Tercia pars Regni Tretya chastina korolivstva de ranishe praviv yihnij batko Bela I Deyakij chas storoni dotrimuvalisya umov dogovoru odnak sutichki vidnovilisya 1074 roku Pislya rozgromu vijska Shalamona v bitvi bilya Modoroda korolem stav Geza U chasi pravlinnya Gezi I 1074 1077 Laslo buv odnim z golovnih radnikiv brata u borotbi z Shalamonom sho ne pripinilasya pislya jogo vidstoronennya Pravlinnya RedaguvatiLaslo bulo progolosheno korolem pislya smerti Gezi v 1077 roci 1078 roku Laslo odruzhivsya z Adelayidoyu dochkoyu shvabskogo pravitelya Rudolfa sered inshih motiviv cogo shlyubu bulo i namagannya pozbaviti Shalamona nimeckoyi pidtrimki Dosit shvidko po tomu Shalamon pobachiv bezperspektivnist prodovzhennya borotbi i viznav Laslo korolem U vnutrishnij politici pravlinnya Laslo harakterizuvalosya posilennyam korolivskoyi vladi ta pripinennyam feodalnih usobic yaki shmatuvali dovgij chas krayinu U korolivstvi za chasiv jogo pravlinnya zapanuvav mir sho pozitivno vplinulo na pidjom ekonomiki Buli prijnyati vazhlivi zakonodavchi akti sho stosuvalisya zahistu privatnoyi vlasnosti vvedeno suvore pokarannya za kradizhki ta rozbij Korol pilno vidnosivsya do zmicnennya v krayini pozicij katolictva zasnuvav kilka novih yeparhij ta monastiriv Laslo pidtrimuvav papstvo v borotbi za investituru zokrema nadavav dopomogu svoyemu testyu Rudolfu Shvabskomu proti imperatora Genriha IV principovogo protivnika papi Grigoriya VII 1083 roku papa Grigorij VII kanonizuvav pershogo korolya Ugorshini Ishtvana I ta jogo sina Imre sho spriyalo zrostannyu avtoritetu korolya ta usih Arpadiv nbsp Zobrazhennya Laslo I z Hroniki Hungarorum 1085 roku Laslo uspishno vidbiv napad pechenigiv Pochinayuchi z 1089 roku koli u Horvatiyi pomer korol Dmitar Zvonimir ugorske korolivstvo nadavalo velikogo znachennya podiyam u cij krayini Vdova Zvonimira Yelena ridna sestra korolya Laslo provadila politiku v interesah brata namagayuchis dosyagti otrimannya nim horvatskoyi koroni Horvatske dvoryanstvo poboyuyuchis vtrati nezalezhnosti vibralo korolem starogo Stepana II yakij 1091 roku pomer Togo zh roku pomerla i Yelena Oskilki dinastiya horvatskih koroliv Trpimirovichiv na comu perervalasya Laslo zavdyaki svoyij rodinnij blizkosti z Dmitarom Zvonimirom ogolosiv pro pretenziyi na horvatskij prestol Ugorski vijska vvijshli na zemli susidnoyi derzhavi ta nezabarom povnistyu zahopili Slavoniyu j znachnu chastinu reshti teritoriyi Horvatiyi Ci diyi viklikali silne nezadovolennya Konstantinopolya sho zaruchivsya pidtrimkoyu polovciv ostanni na choli iz hanom Kopulhom 1091 roku napali na Ugorshinu ta zahopili shidni tereni korolivstva Korol Laslo na choli vijska rozbiv sili polovciv na beregah richki Temesh Ne zadovolnivshis vignannyam polovciv ugorski vijska prodovzhili nastup na Balkanah i zahopili oblast Srem i Belgrad sho do togo znahodilisya pid kontrolem Vizantiyi 1092 roku Laslo dosit uspishno provodiv vijskovi diyi proti Terebovlyanskogo knyazya Vasilka Rostislavicha Hocha spravzhnya vlada na teritoriyi Horvatiyi nalezhala jomu Laslo priznachiv korolem svogo pleminnika Almosha Horvatski mozhnovladci ne zmirilisya z faktichnoyu likvidaciyeyu nezalezhnosti korolivstva j 1093 roku vibrali korolem magnata Petara Svachicha yakij pochav vijnu z ugorskimi silami i zumiv vzyati pid kontrol chastinu krayini Ostanni roki zhittya Laslo I buli zatmareni postijnimi svarkami shodo prestolonasliduvannya U samogo korolya ne bulo siniv a dochka cerkovne im ya Irina stala druzhinoyu imperatora Vizantiyi Ioanna II zgodom bula kanonizovana v pravoslav yi Pretendentami na prestol buli dva pleminniki korolya sini Gezi I Kalman i Almosh Laslo I chiyi zdatnosti polkovodcya do togo chasu buli visoko shanovani v Yevropi rozglyadavsya yak odin z kerivnikiv I hrestovogo pohodu j dav svoyu na ce zgodu odnak vistupiti v pohid ne vstig 29 lipnya 1095 roku Laslo pomer v Nitranskomu knyazivstvi de gotuvavsya do voyennih dij proti cheskogo knyazya Brzhetislava II Pohovali jogo v benediktinskomu abatstvi Shomodvar na pivnich vid Kaposhvara Pislya jogo smerti pochalasya mizhusobicya Almosha ta Kalmana v rezultati ugorskim korolem stav Kalman Kanonizaciya RedaguvatiKanonizovanij 27 chervnya 1192 roku Pokrovitel mista Chernigiv Dzherela RedaguvatiIstoriya tituliv koroliv Ugorshini Arhivovano 29 sichnya 2020 u Wayback Machine Katolicka enciklopediya Svyatij Laslo Arhivovano 19 travnya 2012 u Wayback Machine Primitki Redaguvati a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Zsuzsa G Jeno H Kiralyok konyve za red H Jeno G Zsuzsa Budapest Officina Nova 1997 S 30 ISBN 963 548 580 8 d Track Q117346240d Track Q117347757d Track Q117345445d Track Q1055496d Track Q1781 a b Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Dzherela RedaguvatiBarany Attila 2012 The Expansion of the Kingdom of Hungary in the Middle Ages 1000 1490 U Berend Nora The Expansion of Central Europe in the Middle Ages Ashgate Variorum s 333 380 ISBN 978 1 4094 2245 7 Bartl Julius Cicaj Viliam Kohutova Maria Letz Robert Seges Vladimir Skvarna Dusan 2002 Slovak History Chronology amp Lexicon Bolchazy Carducci Publishers Slovenske Pedegogicke Nakladatel stvo ISBN 0 86516 444 4 Cartledge Bryan 2011 The Will to Survive A History of Hungary C Hurst amp Co ISBN 978 1 84904 112 6 Curta Florin 2006 Southeastern Europe in the Middle Ages 500 1250 Cambridge University Press ISBN 978 0 521 89452 4 Engel Pal 2001 The Realm of St Stephen A History of Medieval Hungary 895 1526 I B Tauris Publishers ISBN 1 86064 061 3 Erszegi Geza Solymosi Laszlo 1981 Az Arpadok kiralysaga 1000 1301 The Monarchy of the Arpads 1000 1301 U Solymosi Laszlo Magyarorszag torteneti kronologiaja I a kezdetektol 1526 ig Historical Chronology of Hungary Volume I From the Beginning to 1526 ugor Akademiai Kiado s 79 187 ISBN 963 05 2661 1 Ferdinandy Mihaly 2000 III Otto a szent csaszar Otto III the Holy Emperor ugor Balassi Kiado ISBN 963 506 336 9 Shablon The Early Medieval Balkans Font Marta 2001 Koloman the Learned King of Hungary Supervised by Gyula Kristo Translated by Monika Miklan Marta Font supported by the Publication Commission of the Faculty of Humanities of the University of Pecs ISBN 963 482 521 4 Klaniczay Gabor 2002 Holy Rulers and Blessed Princes Dynastic Cults in Medieval Central Europe Cambridge University Press ISBN 0 521 42018 0 Kontler Laszlo 1999 Millennium in Central Europe A History of Hungary Atlantisz Publishing House ISBN 963 9165 37 9 Kosztolnyik Z J 1981 Five Eleventh Century Hungarian Kings Their Policies and their Relations with Rome Boulder ISBN 0 914710 73 7 Kristo Gyula Makk Ferenc 1996 Az Arpad haz uralkodoi Rulers of the House of Arpad ugor I P C Konyvek ISBN 963 7930 97 3 Lanzi Fernando Lanzi Gioia 2004 Saints and Their Symbols Recognizing Saints in Art and in Popular Images Order of Saint Benedict ISBN 0 8146 2970 9 Laszlo Gyula 1996 The Magyars Their Life and Civilisation Corvina ISBN 963 13 4226 3 Madgearu Alexandru 2013 Byzantine Military Organization on the Danube 10th 12th Centuries Brill ISBN 978 90 04 21243 5 Magas Branka 2007 Croatia Through History SAQI ISBN 978 0 86356 775 9 Makk Ferenc 1994 I Szt Laszlo U Kristo Gyula Engel Pal Makk Ferenc Korai magyar torteneti lexikon 9 14 szazad Encyclopedia of the Early Hungarian History 9th 14th centuries ugor Akademiai Kiado s 394 396 ISBN 963 05 6722 9 Makk Ferenc Thoroczkay Gabor 2006 Irott forrasok az 1050 1116 kozotti magyar tortenelemrol Written Sources of the Hungarian History between 1050 and 1116 ugor Szegedi Kozepkorasz Muhely ISBN 978 963 482 794 8 Manteuffel Tadeusz 1982 The Formation of the Polish State The Period of Ducal Rule 963 1194 Translated and with an Introduction by Andrew Gorski Wayne State University Press ISBN 0 8143 1682 4 Robinson I S 1999 Henry IV of Germany 1056 1106 Cambridge University Press ISBN 0 521 54590 0 Steinhubel Jan 2011 The Duchy of Nitra U Teich Mikulas Kovac Dusan Brown Martin D Slovakia in History Cambridge University Press s 15 29 ISBN 978 0 521 80253 6 Wiszewski Przemyslaw 2010 Domus Bolezlai Values and Social Identity in Dynastic Traditions of Medieval Poland c 966 1138 Brill ISBN 978 90 04 18142 7 PoperednikGeza I nbsp Korol Ugorshini1077 1095 nbsp NastupnikKoloman I Knizhnik nbsp Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Laslo I amp oldid 39951555