Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
| Григоріанський | 1095 MXCV |
| Ab urbe condita | 1848 |
| Ассирійський | 5845 |
| Бенгальський | 502 |
| Берберський | 2045 |
| Буддистський | 1639 |
| Бірманський | 457 |
| Візантійський | 6603–6604 |
| Китайський | 甲戌年 (деревяний собака) 3791 або 3731 — до — 乙亥年 (деревяний кабан) 3792 або 3732 |
| Коптський | 811–812 |
| Ефіопський | 1087–1088 |
| Єврейський | 4855–4856 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1151–1152 |
| - Шака самват | 1016–1017 |
| - Калі Юґа | 4195–4196 |
| Іранський | 473–474 |
| Ісламський | 487–488 |
| Японський | Kahō 2 (嘉保２年) |
| Яванський | 999–1000 |
| Юліанський | 1095 MXCV |
| Корейський | 3428 |
| Тайванський | 817 до РК 民前817年 |
| Тайський сонячний | 1637–1638 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолює Олексій I Комнін. Генріх IV є імператором Священної Римської імперії, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова захопили Альморавіди. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Королем Англії є Вільгельм II Рудий, Магнус III Босоніг королем Норвегії, а Ерік I став королем Данії.
У Київській Русі княжить Святополк Ізяславич, а у Польщі Владислав I Герман. На чолі королівства Угорщина став Коломан I.
Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- Великий князь київський Святополк Ізяславич та Володимир Мономах прогнали Олега Святославича з Чернігова й перерозподілили уділи. Давиду Святославичу дали Новгород, а Мстислав Володимирович отримав замість Новгорода Ростов. Смоленськ дістався другому сину Мономаха — Ізяславу.
- Відбувся церковний собор у П'яченці, до якого звернувся з проханням допомоги візантійський імператор Олексій I Комнін. Євпраксія Всеволодівна дала свідчення проти свого чоловіка, імператора Священної Римської імперії Генріха IV, і добилася розлучення.
- 27 листопада на соборі в Клермоні папа Урбан II закликав до хрестового походу проти сельджуків, які захопили Святу землю і шляхи паломництва в Малій Азії.
- Королем Угорщини став Коломан I.
- Королем Данії став Ерік I.
- Сельджуцький правитель Сирії Тутуш загинув у битві проти свого небожа багдадського еміра Баркіярука. Син Тутуша Радван став еміром Алеппо. Інший син Дукак зумів на відміну від ще двох братів утекти, поки його не задушили, і проголосив себе еміром Дамаска.
Народились Редагувати
Померли Редагувати
- 29 липня — У віці 55-ти років помер Ласло (Владислав) I Святий, король Угорщини з 1077 року.