Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
| Григоріанський | 1098 MXCVIII |
| Ab urbe condita | 1851 |
| Ассирійський | 5848 |
| Бенгальський | 505 |
| Берберський | 2048 |
| Буддистський | 1642 |
| Бірманський | 460 |
| Візантійський | 6606–6607 |
| Китайський | 丁丑年 (вогняний бик) 3794 або 3734 — до — 戊寅年 (земляний тигр) 3795 або 3735 |
| Коптський | 814–815 |
| Ефіопський | 1090–1091 |
| Єврейський | 4858–4859 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1154–1155 |
| - Шака самват | 1019–1020 |
| - Калі Юґа | 4198–4199 |
| Іранський | 476–477 |
| Ісламський | 491–492 |
| Японський | Jōtoku 2 (承徳２年) |
| Яванський | 1002–1003 |
| Юліанський | 1098 MXCVIII |
| Корейський | 3431 |
| Тайванський | 814 до РК 民前814年 |
| Тайський сонячний | 1640–1641 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолює Олексій I Комнін. Генріх IV є імператором Священної Римської імперії, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова захопили Альморавіди. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Королем Англії є Вільгельм II Рудий, Магнус III Босоніг королем Норвегії, а Ерік I — королем Данії.
У Київській Русі княжить Святополк Ізяславич, а у Польщі Владислав I Герман. На чолі королівства Угорщина стоїть Коломан I.
Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- Великий князь київський Святополк Ізяславич та переяславський князь Володимир Мономах захопили Володимир, прогнавши Давида Ігоровича.
- Спорудження в Переяславі на замовлення князя Володимира Всеволодовича (Мономаха) Успенського собору.
- Перший хрестовий похід:
- 9 лютого війська хрестоносців завдали поразки еміру Алеппо Рідвану.
- 7 березня утворилася перша держава хрестоносців — Едеське графство.
- 3 червня після шестимісячної облоги хрестоносці захопили місто Антіохія (сучасна Туречина), що пербувало під владою турків-сельджуків. Місто було розграбоване, а тисячі мусульман убиті.
- Утворилося Антіохійське князівство, в якому владу захопив Боемунд Тарентський.
- 11 грудня хрестоносці на чолі з Раймундом Тулузьким захопили Мааррат і влаштували в ньому різанину. Літописи свідчать про випадки канібалізму серед хрестоносців, яким не вистачало провіанту.
- Фатіміди вибили тюрків із Єрусалима і відкрили його для християнських паломників, але зупинити хрестовий похід було вже неможливо.
- Імператор Священної Римської імперії Генріх IV позбавив спадщини свого старшого сина Конрада і призначив спадкоємцем молодшого сина Генріха.
- Норвезький флот короля Магнуса Босонога завадив англо-нормандцям підкорити Уельс.
- У Бургундії засновано орден цистерціанців.
- Церковний собор у Барі не зміг досягти примирення між східними та західними церквами.