www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цистерціанці 1 цистеріанці бернардинці лат Ordo Cisterciensis OCist члени споглядального католицького ордену заснованого

Цистерціанці

Цистерціанці, цистеріанці, бернардинці (лат. Ordo Cisterciensis, OCist) — члени споглядального католицького ордену, заснованого у Франції ченцями-бенедиктинцями в 1098 році. Гасло — лат. Cistercium Mater Nostra. Вплив чину значно зріс після реорганізації його діяльності в XII столлітті абатом Бернаром Клервоським (звідси друга назва членів ордена — бернардинці, бернардини).

Цистерціанці
Орден Цистерціанців
Абревіатура OCist або SOCist
Церква Римо-католицька церква
Девіз Cistercium mater nostra (Цистеріум — наша мати)
Засновник абат Робер де Молесма
Заснування 1098
Сайт http://www.ocist.org/ocist/en/

Загальний опис Редагувати

Назва «цистерціанці» походить від латинської назви першої обителі ордену — монастиря Сіто́ (фр. Cîteaux, лат. Cistercium), що був заснований у 1098 році на місці поселення Сіто (згідно сучасного адміністративного поділу — муніципалітет Сен-Нікола-ле-Сіто регіону Бургундія). Цистерціанці відомі також під назвою «білі монахи», що зумовлено білим (світло-сірим) чернечим одягом служителів ордену.

Абатство де-Понтені, засноване у 1114 році.

Перший монастир у Цистерціумі організував абат Робер. Вплив чину значно зріс після реорганізації його діяльності абатом Бернаром Клервоським (звідси друга назва). У 1119 році був затверджений Папою Римським статут. У XIII–XIV століттях орден став одним із найвпливовіших серед католицьких чернечих чинів. У цей період існувало 700 монастирів у всіх країнах Європи. Діяльність поширювалась й на Україну. У XVIII–XIX століттях більшість монастирів було ліквідовано.

Вид на цистерціанське абатство у Ліліенфельді. 1747

Бібліотеки цистерціанців були найбагатшими зібраннями давніх рукописів з усієї ойкумени, а хрестові походи на Близький Схід та реконкіста в Іспанії, де християнський світ зустрічався з мусульманським, доповнювали давні знання досягненнями ісламського Сходу.

У 1577 році з ордену виділилася група, що мала суворіший статут — фельянтинці[en] (лат. Ordo Fulienses), котра була остаточно відділена в 1592 році папою Сикстом V.

У 2005 році цистерціанці нараховували 1 470 ченців, з котрих 717 були священнослужителями. Ордену належало 87 закладів.

На сьогодні цистерціанці розділені на — цистерціанців «спільної» (власне цистерціанців) і «суворої» традиції (траппістів). За даними на 2009 рік, цистерціанській орден «спільної» традиції об'єднує 122 громади і більше 1 900 ченців і черниць у всьому світі, тоді як у цистерціанців «суворого режиму» налічується 175 громад і приблизно 3 600 ченців — чоловіків і жінок.

У 1998 році, з нагоди 900-ї річниці поставлення Робера де Молесма абатом монастиря Сіто в Бургундії (Франція), головної обителі ордену, що дала йому назву, Папа Римський Іван Павло II закликав до возз'єднання двох гілок цистерціанців.

Вплив на суспільство, економіку Редагувати

Монастирі цистерціанців ставали осередками економічного розвою навколишніх незайманих територій. Завдяки масовому чернечому служінню, фізична праця, яку вважали в часи пізньої античності негідною справою, втратила недобру славу й стала суспільним моральним обов'язком.

Цистерціанці створили принципово новий тип організації християнських ченців — орден (1118 р.), метою якого стала внутрішня економічна колонізація Центральної та Східної Європи.

Діяльність цистеріанців виходила за межі власне церковних, релігійних справ. Так цистерціанці у XII—XIII ст. заклали підвалини промислового освоєння головних рудних родовищ Центральної Європи, створили базу гірничо-металургійних знань і культурних традицій гірників.

Монастирі ордену росли, як гриби після дощу: у середині ХІІ ст. їх було вже 350, а наприкінці століття — більше 700. Цьому значною мірою сприяв авторитет проповідника і містика Бернарда Клервоського, який був натхненником Другого хрестового походу (на його честь цистерціанців називають ще бернардинами). В аскетичному житті й фізичній праці «білі ченці» вбачали шлях до приборкання «духу спокуси» та гарантію незалежності монастиря від світу. На відміну від інших чернечих монастирів, цистерціанцям не дозволялося жити з чужої праці, мати залежних селян і васалів. Багато часу «білі ченці» присвячували господарській діяльності, опановуючи одвічні ліси й пустища, розвиваючи будівельну справу, гірництво й металургію. Монастирі цистерціанців ставали осередками економічного розвою навколишніх незайманих територій. Завдяки масовому чернечому служінню, фізична праця, яку в часи пізньої античності вважали справою негідною, втратила недобру славу й стала суспільним моральним обов'язком.

На гірничих роботах цистерціанці працювали групами, куди входили ченці, конверси та представники громад (здебільшого сільських), з яких пізніше сформувалися професійні артілі гірників. Абати й старші ченці керували планомірною розвідкою придатних для розробки родовищ, організовували видобуток руд, зберігали й вдосконалювали гірничо-металургійні знання та технічні навички. Опорними пунктами гірничої діяльності були адміністративні центри нових монастирів, котрі просувались далі на схід — у Саксонію, Богемію, Моравію та Сілезію. Високий рівень рудознавства та надзвичайні успіхи «білих ченців» у справі розвідки й освоєння родовищ поліметалів пов'язують як з ефективною організаційною структурою ордена, так і з доступом до знань давнього світу та ісламського Сходу. Бібліотеки цистерціанців були найбагатшими зібраннями давніх рукописів з усієї ойкумени, а хрестові походи на Близький Схід та реконкіста в Іспанії, де християнський світ зустрічався з мусульманським, доповнювали давні знання досягненнями ісламського Сходу. «Білі ченці» вважали опанування та поширення гірничої справи Божим дорученням і сенсом свого життя.

Відомі діячі Редагувати

Монастирі Редагувати

Примітки Редагувати

  1. https://vue.gov.ua/Цистерціанці
  2. . Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 11 лютого 2011. 
  3. Провід «економічного ордену» цистерціанців підтримував створення «військового ордену» тамплієрів і деякий час був впливовим покровителем Лицарів Храму.
  4. Селяни, які прийняли чернечу обітницю, але мешкали окремо від братії.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цистерціанці

Література Редагувати

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Erlande-Brandenburg, Alain (1995). The Cathedral Builders of the Middle Ages. Thames & Hudson Ltd. ISBN 0-500-30052-6 ISBN 978-0-500-30052-7. (англ.)
  3. Clarke, Howard B.; Dent, Sarah; Johnson, Ruth (2002). Dublinia: The Story of Medieval Dublin. Dublin: O'Brien. ISBN 0-86278-785-8. (англ.)
  4. Dykes, D.W. (1980). Alan Sorrell: Early Wales Re-created. National Museum of Wales. ISBN 0 7200 02281. (англ.)
  5. Gimpel, Jean, The Medieval Machine: The Industrial Revolution of the Middle Ages (New York, Penguin, 1976) (англ.)
  6. Logan, F. Donald, A History of the Church in the Middle Ages. (англ.)
  7. Tobin, Stephen. The Cistercians: Monks and Monasteries in Europe. The Herbert Press, LTD 1995. ISBN 1-871569-80-X. (англ.)
  8. Watt, John, The Church in Medieval Ireland. University College Dublin Press; Second Revised Edition (May 1998). ISBN 1-900621-10-X. ISBN 978-1-900621-10-6. (англ.)
  9. Woods, Thomas, How the Catholic Church Built Western Civilization (2005), ISBN 0-89526-038-7. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cistercianci 1 cisterianci bernardinci lat Ordo Cisterciensis OCist chleni spoglyadalnogo katolickogo ordenu zasnovanogo u Franciyi chencyami benediktincyami v 1098 roci Gaslo lat Cistercium Mater Nostra Vpliv chinu znachno zris pislya reorganizaciyi jogo diyalnosti v XII stollitti abatom Bernarom Klervoskim zvidsi druga nazva chleniv ordena bernardinci bernardini CistercianciOrden CisterciancivAbreviatura OCist abo SOCistCerkva Rimo katolicka cerkvaDeviz Cistercium mater nostra Cisterium nasha mati Zasnovnik abat Rober de MolesmaZasnuvannya 1098Sajt http www ocist org ocist en Zmist 1 Zagalnij opis 2 Vpliv na suspilstvo ekonomiku 3 Vidomi diyachi 4 Monastiri 5 Primitki 6 Posilannya 7 LiteraturaZagalnij opis RedaguvatiNazva cistercianci pohodit vid latinskoyi nazvi pershoyi obiteli ordenu monastirya Sito fr Citeaux lat Cistercium sho buv zasnovanij u 1098 roci na misci poselennya Sito zgidno suchasnogo administrativnogo podilu municipalitet Sen Nikola le Sito regionu Burgundiya Cistercianci vidomi takozh pid nazvoyu bili monahi sho zumovleno bilim svitlo sirim chernechim odyagom sluzhiteliv ordenu nbsp Abatstvo de Ponteni zasnovane u 1114 roci Pershij monastir u Cisterciumi organizuvav abat Rober Vpliv chinu znachno zris pislya reorganizaciyi jogo diyalnosti abatom Bernarom Klervoskim zvidsi druga nazva U 1119 roci buv zatverdzhenij Papoyu Rimskim statut U XIII XIV stolittyah orden stav odnim iz najvplivovishih sered katolickih chernechih chiniv U cej period isnuvalo 700 monastiriv u vsih krayinah Yevropi Diyalnist poshiryuvalas j na Ukrayinu U XVIII XIX stolittyah bilshist monastiriv bulo likvidovano nbsp Vid na cistercianske abatstvo u Lilienfeldi 1747Biblioteki cistercianciv buli najbagatshimi zibrannyami davnih rukopisiv z usiyeyi ojkumeni a hrestovi pohodi na Blizkij Shid ta rekonkista v Ispaniyi de hristiyanskij svit zustrichavsya z musulmanskim dopovnyuvali davni znannya dosyagnennyami islamskogo Shodu U 1577 roci z ordenu vidililasya grupa sho mala suvorishij statut felyantinci en lat Ordo Fulienses kotra bula ostatochno viddilena v 1592 roci papoyu Sikstom V U 2005 roci cistercianci narahovuvali 1 470 chenciv z kotrih 717 buli svyashennosluzhitelyami Ordenu nalezhalo 87 zakladiv Na sogodni cistercianci rozdileni na cistercianciv spilnoyi vlasne cistercianciv i suvoroyi tradiciyi trappistiv Za danimi na 2009 rik cistercianskij orden spilnoyi tradiciyi ob yednuye 122 gromadi i bilshe 1 900 chenciv i chernic u vsomu sviti todi yak u cistercianciv suvorogo rezhimu nalichuyetsya 175 gromad i priblizno 3 600 chenciv cholovikiv i zhinok U 1998 roci z nagodi 900 yi richnici postavlennya Robera de Molesma abatom monastirya Sito v Burgundiyi Franciya golovnoyi obiteli ordenu sho dala jomu nazvu Papa Rimskij Ivan Pavlo II zaklikav do vozz yednannya dvoh gilok cistercianciv 2 Vpliv na suspilstvo ekonomiku RedaguvatiMonastiri cistercianciv stavali oseredkami ekonomichnogo rozvoyu navkolishnih nezajmanih teritorij Zavdyaki masovomu chernechomu sluzhinnyu fizichna pracya yaku vvazhali v chasi piznoyi antichnosti negidnoyu spravoyu vtratila nedobru slavu j stala suspilnim moralnim obov yazkom Cistercianci stvorili principovo novij tip organizaciyi hristiyanskih chenciv orden 1118 r metoyu yakogo stala vnutrishnya ekonomichna kolonizaciya Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi 3 Diyalnist cisterianciv vihodila za mezhi vlasne cerkovnih religijnih sprav Tak cistercianci u XII XIII st zaklali pidvalini promislovogo osvoyennya golovnih rudnih rodovish Centralnoyi Yevropi stvorili bazu girnicho metalurgijnih znan i kulturnih tradicij girnikiv Monastiri ordenu rosli yak gribi pislya doshu u seredini HII st yih bulo vzhe 350 a naprikinci stolittya bilshe 700 Comu znachnoyu miroyu spriyav avtoritet propovidnika i mistika Bernarda Klervoskogo yakij buv nathnennikom Drugogo hrestovogo pohodu na jogo chest cistercianciv nazivayut she bernardinami V asketichnomu zhitti j fizichnij praci bili chenci vbachali shlyah do priborkannya duhu spokusi ta garantiyu nezalezhnosti monastirya vid svitu Na vidminu vid inshih chernechih monastiriv cisterciancyam ne dozvolyalosya zhiti z chuzhoyi praci mati zalezhnih selyan i vasaliv Bagato chasu bili chenci prisvyachuvali gospodarskij diyalnosti opanovuyuchi odvichni lisi j pustisha rozvivayuchi budivelnu spravu girnictvo j metalurgiyu Monastiri cistercianciv stavali oseredkami ekonomichnogo rozvoyu navkolishnih nezajmanih teritorij Zavdyaki masovomu chernechomu sluzhinnyu fizichna pracya yaku v chasi piznoyi antichnosti vvazhali spravoyu negidnoyu vtratila nedobru slavu j stala suspilnim moralnim obov yazkom Na girnichih robotah cistercianci pracyuvali grupami kudi vhodili chenci konversi 4 ta predstavniki gromad zdebilshogo silskih z yakih piznishe sformuvalisya profesijni artili girnikiv Abati j starshi chenci keruvali planomirnoyu rozvidkoyu pridatnih dlya rozrobki rodovish organizovuvali vidobutok rud zberigali j vdoskonalyuvali girnicho metalurgijni znannya ta tehnichni navichki Opornimi punktami girnichoyi diyalnosti buli administrativni centri novih monastiriv kotri prosuvalis dali na shid u Saksoniyu Bogemiyu Moraviyu ta Sileziyu Visokij riven rudoznavstva ta nadzvichajni uspihi bilih chenciv u spravi rozvidki j osvoyennya rodovish polimetaliv pov yazuyut yak z efektivnoyu organizacijnoyu strukturoyu ordena tak i z dostupom do znan davnogo svitu ta islamskogo Shodu Biblioteki cistercianciv buli najbagatshimi zibrannyami davnih rukopisiv z usiyeyi ojkumeni a hrestovi pohodi na Blizkij Shid ta rekonkista v Ispaniyi de hristiyanskij svit zustrichavsya z musulmanskim dopovnyuvali davni znannya dosyagnennyami islamskogo Shodu Bili chenci vvazhali opanuvannya ta poshirennya girnichoyi spravi Bozhim doruchennyam i sensom svogo zhittya Vidomi diyachi RedaguvatiBernard Klervoskij Tomas Merton Teodorih Trejdenskij 1160 1219 misioner v Livoniyi zasnovnik Ordenu mechonosciv pershij abat Dyunamyundskogo monastirya drugij estonskij yepiskop Monastiri RedaguvatiAbatstvo Kambr Abatstvo Cvetl Dyunamyundskij monastir Leninske abatstvo Liliyenfeld monastir Lokkumskij monastir Olivskij sobor Por Royal Fauntinske abatstvo Fontene abatstvo Fonfruad Hajligenkrojc abatstvo Primitki Redaguvati https vue gov ua Cistercianci Obrano novogo glavu Cistercianskogo ordenu Arhiv originalu za 7 lyutogo 2012 Procitovano 11 lyutogo 2011 Provid ekonomichnogo ordenu cistercianciv pidtrimuvav stvorennya vijskovogo ordenu tampliyeriv i deyakij chas buv vplivovim pokrovitelem Licariv Hramu Selyani yaki prijnyali chernechu obitnicyu ale meshkali okremo vid bratiyi Posilannya RedaguvatiCistercianci Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CistercianciInternational Cistercian site fr isp angl Institute of Cistercian Studies angl Cistercianopediya Cistopedia angl Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Erlande Brandenburg Alain 1995 The Cathedral Builders of the Middle Ages Thames amp Hudson Ltd ISBN 0 500 30052 6 ISBN 978 0 500 30052 7 angl Clarke Howard B Dent Sarah Johnson Ruth 2002 Dublinia The Story of Medieval Dublin Dublin O Brien ISBN 0 86278 785 8 angl Dykes D W 1980 Alan Sorrell Early Wales Re created National Museum of Wales ISBN 0 7200 02281 angl Gimpel Jean The Medieval Machine The Industrial Revolution of the Middle Ages New York Penguin 1976 angl Logan F Donald A History of the Church in the Middle Ages angl Tobin Stephen The Cistercians Monks and Monasteries in Europe The Herbert Press LTD 1995 ISBN 1 871569 80 X angl Watt John The Church in Medieval Ireland University College Dublin Press Second Revised Edition May 1998 ISBN 1 900621 10 X ISBN 978 1 900621 10 6 angl Woods Thomas How the Catholic Church Built Western Civilization 2005 ISBN 0 89526 038 7 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cistercianci amp oldid 40649535