www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пізня античність Пізня Античність періодизація яку використовують історики материкової частини Європи середземноморськог

Пізня античність

Пізня Античність — періодизація, яку використовують історики материкової частини Європи, середземноморського світу і Близького Сходу для опису часу переходу від античності до Середньовіччя. Термін уперше з'явився німецькою мовою в 1853 році у вигляді виразу «доба пізньої античності» (нім. spätantike Zeit) у доробку історика культури Якоба Буркгардта. Наприкінці XIX століття австрійський мистецтвознавець Алоїз Рігль ужив сучасну форму «пізня античність» (нім. Spätantike), після чого термін набув популярності серед німецькомовних істориків на початку XX сторіччя, а також закріпився у науковому обігу завдяки соціологічним дослідженням Макса Вебера. В англійську мову потрапив як буквальний переклад із німецької почасти завдяки працям британського історика Пітера Брауна, зокрема його розвідці «Світ пізньої античності» (1971).

Диптих Барберіні — пізньовізантійське різьблення по слоновій кістці з імперського диптиху з імператорської майстерні в Константинополі І половини VI ст., часів династій Левів та Юстиніана (зберігається в Луврі)
Одна з найвідоміших споруд пізньої античності — Собор Святої Софії в сьогоднішньому Стамбулі (будований з 532 за Юстиніана). Мінарети було додано лише після завоювання Константинополя турками в 1453 році.

Точні межі цього періоду є предметом дискусій, приміром, уже згаданий Пітер Браун запропонував часовий проміжок від II по VIII століття нашої ери. Загалом це можна розглядати як період від кінця кризи третього століття Римської імперії (~235-284 рр.) до реорганізації Східної Римської імперії за Іраклія та арабських завоювань в середині VII століття або якоїсь точки раніше, якщо брати до уваги Схід.

На Заході кінцева точка була раніше, з початком Раннього Середньовіччя, який, як правило, відносять до VI сторіччя, або й раніше, якщо дивитися на західних рубежах імперії.

Римська імперія зазнала значних соціальних, культурних і організаційних змін, починаючи від правління Діоклетіана, який завів звичай поділу імперії на Східну і Західну половини, де правили різні імператори. Починаючи з Костянтина Великого, в імперії проходила християнізація та було засновано нову столицю Константинополь. Міграції германських племен від кінця IV століття неодноразово порушували межі підвладних Римській імперії земель, кульмінацією чого у 476 році стало остаточне падіння Західної Римської імперії, якій на зміну прийшли так звані варварські королівства. Отриманий культурний сплав греко-римських, германських і християнських традицій заклав підвалини подальшої культури Європи.

Загальний спад чисельності населення, технологічних знань і рівнів життя в Європі в цей період став для письменників від доби Відродження до недавніх часів архетиповим прикладом суспільного розпаду. У результаті цього занепаду і, зокрема, відносної нечисленності історичних записів з Європи, період між падінням імперії та Середньовіччям став відомим як Темне середньовіччя — термін, який у більшості поточних періодизацій замінено на «пізню античність».

У мистецтві та літературі тієї епохи під впливом навіяних християнством форм і тем витворився власний характерний стиль, на якому відбилися також східні впливи. Крім того, Пізня Античність пройшла під знаком реформування армії та адміністрації Діоклетіаном і Костянтином, зміцнення священного становища імператора, завершеного за Юстиніана, переселення народів і внаслідок цього — перетворення, в кінцевому підсумку, західної частини Римської імперії в той германо-романський світ, яким позначене європейське середньовіччя.

Примітки Редагувати

  1. A. Giardana, "Esplosione di tardoantico," Studi storici 40 (1999).
  2. Max Weber, Soziologie – Weltgeschichtliche Analysen – Politik, Stuttgart 1968, S. 58 (zuerst erschienen 1909); Jacob Burckhardt, Die Zeit Konstantins des Großen, Leipzig 1853, S. 313. Vgl. Alexander Demandt, Die Spätantike. 2. Aufl. München 2007, S. XVII und 587f.

Джерела Редагувати

  • Perry Anderson, Passages from Antiquity to Feudalism, NLB, London, 1974.
  • Peter Brown, The World of Late Antiquity: from Marcus Aurelius to Muhammad (AD 150-750), Thames and Hudson, 1989, ISBN 0-393-95803-5
  • Peter Brown, Authority and the Sacred : Aspects of the Christianisation of the Roman World, Routledge, 1997, ISBN 0-521-59557-6
  • Peter Brown, The Rise of Western Christendom: Triumph and Diversity 200-1000 AD, Blackwell, 2003, ISBN 0-631-22138-7
  • Henning Börm, Westrom. Von Honorius bis Justinian, Kohlhammer, 2013, ISBN 978-3-17-023276-1.
  • Averil Cameron, The Later Roman Empire: AD 284-430, Harvard University Press, 1993, ISBN 0-674-51194-8
  • Averil Cameron, The Mediterranean World in Late Antiquity AD 395-700, Routledge, 2011, ISBN 0-415-01421-2
  • John Curran, Pagan City and Christian Capital: Rome in the Fourth Century, Clarendon Press, 2000.
  • Peter Dinzelbacher and Werner Heinz, Europa in der Spätantike, Primus, 2007.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пізня античність
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Piznya Antichnist periodizaciya yaku vikoristovuyut istoriki materikovoyi chastini Yevropi seredzemnomorskogo svitu i Blizkogo Shodu dlya opisu chasu perehodu vid antichnosti do Serednovichchya Termin upershe z yavivsya nimeckoyu movoyu v 1853 roci u viglyadi virazu doba piznoyi antichnosti nim spatantike Zeit u dorobku istorika kulturi Yakoba Burkgardta Naprikinci XIX stolittya avstrijskij mistectvoznavec Aloyiz Rigl uzhiv suchasnu formu piznya antichnist nim Spatantike pislya chogo termin nabuv populyarnosti sered nimeckomovnih istorikiv na pochatku XX storichchya 1 a takozh zakripivsya u naukovomu obigu zavdyaki sociologichnim doslidzhennyam Maksa Vebera 2 V anglijsku movu potrapiv yak bukvalnij pereklad iz nimeckoyi pochasti zavdyaki pracyam britanskogo istorika Pitera Brauna zokrema jogo rozvidci Svit piznoyi antichnosti 1971 Diptih Barberini piznovizantijske rizblennya po slonovij kistci z imperskogo diptihu z imperatorskoyi majsterni v Konstantinopoli I polovini VI st chasiv dinastij Leviv ta Yustiniana zberigayetsya v Luvri Odna z najvidomishih sporud piznoyi antichnosti Sobor Svyatoyi Sofiyi v sogodnishnomu Stambuli budovanij z 532 za Yustiniana Minareti bulo dodano lishe pislya zavoyuvannya Konstantinopolya turkami v 1453 roci Tochni mezhi cogo periodu ye predmetom diskusij primirom uzhe zgadanij Piter Braun zaproponuvav chasovij promizhok vid II po VIII stolittya nashoyi eri Zagalom ce mozhna rozglyadati yak period vid kincya krizi tretogo stolittya Rimskoyi imperiyi 235 284 rr do reorganizaciyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi za Irakliya ta arabskih zavoyuvan v seredini VII stolittya abo yakoyis tochki ranishe yaksho brati do uvagi Shid Na Zahodi kinceva tochka bula ranishe z pochatkom Rannogo Serednovichchya yakij yak pravilo vidnosyat do VI storichchya abo j ranishe yaksho divitisya na zahidnih rubezhah imperiyi Rimska imperiya zaznala znachnih socialnih kulturnih i organizacijnih zmin pochinayuchi vid pravlinnya Diokletiana yakij zaviv zvichaj podilu imperiyi na Shidnu i Zahidnu polovini de pravili rizni imperatori Pochinayuchi z Kostyantina Velikogo v imperiyi prohodila hristiyanizaciya ta bulo zasnovano novu stolicyu Konstantinopol Migraciyi germanskih plemen vid kincya IV stolittya neodnorazovo porushuvali mezhi pidvladnih Rimskij imperiyi zemel kulminaciyeyu chogo u 476 roci stalo ostatochne padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi yakij na zminu prijshli tak zvani varvarski korolivstva Otrimanij kulturnij splav greko rimskih germanskih i hristiyanskih tradicij zaklav pidvalini podalshoyi kulturi Yevropi Zagalnij spad chiselnosti naselennya tehnologichnih znan i rivniv zhittya v Yevropi v cej period stav dlya pismennikiv vid dobi Vidrodzhennya do nedavnih chasiv arhetipovim prikladom suspilnogo rozpadu U rezultati cogo zanepadu i zokrema vidnosnoyi nechislennosti istorichnih zapisiv z Yevropi period mizh padinnyam imperiyi ta Serednovichchyam stav vidomim yak Temne serednovichchya termin yakij u bilshosti potochnih periodizacij zamineno na piznyu antichnist U mistectvi ta literaturi tiyeyi epohi pid vplivom naviyanih hristiyanstvom form i tem vitvorivsya vlasnij harakternij stil na yakomu vidbilisya takozh shidni vplivi Krim togo Piznya Antichnist projshla pid znakom reformuvannya armiyi ta administraciyi Diokletianom i Kostyantinom zmicnennya svyashennogo stanovisha imperatora zavershenogo za Yustiniana pereselennya narodiv i vnaslidok cogo peretvorennya v kincevomu pidsumku zahidnoyi chastini Rimskoyi imperiyi v toj germano romanskij svit yakim poznachene yevropejske serednovichchya Primitki Redaguvati A Giardana Esplosione di tardoantico Studi storici 40 1999 Max Weber Soziologie Weltgeschichtliche Analysen Politik Stuttgart 1968 S 58 zuerst erschienen 1909 Jacob Burckhardt Die Zeit Konstantins des Grossen Leipzig 1853 S 313 Vgl Alexander Demandt Die Spatantike 2 Aufl Munchen 2007 S XVII und 587f Dzherela RedaguvatiPerry Anderson Passages from Antiquity to Feudalism NLB London 1974 Peter Brown The World of Late Antiquity from Marcus Aurelius to Muhammad AD 150 750 Thames and Hudson 1989 ISBN 0 393 95803 5 Peter Brown Authority and the Sacred Aspects of the Christianisation of the Roman World Routledge 1997 ISBN 0 521 59557 6 Peter Brown The Rise of Western Christendom Triumph and Diversity 200 1000 AD Blackwell 2003 ISBN 0 631 22138 7 Henning Borm Westrom Von Honorius bis Justinian Kohlhammer 2013 ISBN 978 3 17 023276 1 Averil Cameron The Later Roman Empire AD 284 430 Harvard University Press 1993 ISBN 0 674 51194 8 Averil Cameron The Mediterranean World in Late Antiquity AD 395 700 Routledge 2011 ISBN 0 415 01421 2 John Curran Pagan City and Christian Capital Rome in the Fourth Century Clarendon Press 2000 Peter Dinzelbacher and Werner Heinz Europa in der Spatantike Primus 2007 Posilannya Redaguvati nbsp Portal Istoriya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Piznya antichnist Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Piznya antichnist amp oldid 34242840