Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
| Григоріанський | 1097 MXCVII |
| Ab urbe condita | 1850 |
| Ассирійський | 5847 |
| Бенгальський | 504 |
| Берберський | 2047 |
| Буддистський | 1641 |
| Бірманський | 459 |
| Візантійський | 6605–6606 |
| Китайський | 丙子年 (вогняний щур) 3793 або 3733 — до — 丁丑年 (вогняний бик) 3794 або 3734 |
| Коптський | 813–814 |
| Ефіопський | 1089–1090 |
| Єврейський | 4857–4858 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1153–1154 |
| - Шака самват | 1018–1019 |
| - Калі Юґа | 4197–4198 |
| Іранський | 475–476 |
| Ісламський | 490–491 |
| Японський | Eichō 2 / Jōtoku 1 (承徳元年) |
| Яванський | 1001–1002 |
| Юліанський | 1097 MXCVII |
| Корейський | 3430 |
| Тайванський | 815 до РК 民前815年 |
| Тайський сонячний | 1639–1640 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолює Олексій I Комнін. Генріх IV є імператором Священної Римської імперії, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова захопили Альморавіди. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Королем Англії є Вільгельм II Рудий, Магнус III Босоніг королем Норвегії, а Ерік I — королем Данії.
У Київській Русі княжить Святополк Ізяславич, а у Польщі Владислав I Герман. На чолі королівства Угорщина стоїть Коломан I.
Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- У Київській Русі відбувся Любецький з'їзд князів, на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою», тобто кожен із князів отримував право на землю свого батька і зобов'язувався не зазіхати на інші князівства.
- Порушуючи домовленості Любецького з'їзду, володимир-волинський князь Давид Ігорович осліпив теребовльського князя Василька Ростиславича.
- Перший хрестовий похід:
- У січні хрестоносці Балдуїн Булонський та Готфрід Бульйонський неохоче дали присягу візантійському василевсу Олексію I Комніну. 9 квітня прибув Боемонд Таррентський і теж присягнув своєму колишньому ворогові. 26 квітня прибув граф Тулузи Раймунд і відмовився дати присягу.
- 4 травня перші загони хрестоносців вирушили до Нікеї, а 14 травня взяли її в облогу. 21 травня вони перемогли послане на підмогу Нікеї військо Килич Арслана. 19 червня гарнізон Нікеї здався візантійцям.
- 1 липня в битві при Дорілеї хрестоносці завдали нової поразки сельджукам. Візантійський флот взяв під контроль Смірну.
- 21 жовтня почалася облога Антіохії. У грудні хрестоносцям стало не вистачати провіанту. Фуражири на чолі з графом Тарранто Боемундом та графом Фландрії Робертом зазнали нічного нападу військ еміра Дамаска Дукака. Попри успіх у битві хрестоносцям довелося повернутися до Антіохії з порожніми руками.
- У битві на горі Гвізд з угорцями загинув останній хорватський король Петар Свачич.
- Сід Кампеадор здобув перемогу над Альморавідами в битві біля Байрена, що змусило Юсуфа ібн Ташфіна повернутися на Піренейський півострів.
- Альморавіди завдали поразки військам кастильського короля Альфонсо VI у битві біля Консуегри.
- Син Малкольма III Едгар став королем Шотландії, скинувши з трону й ув'язнивши Дональда III.
- Англійський король Вільгельм II Рудий вів успішні військові дії проти короля Франції Філіпа I у Нормандії та півночі Франції.