Василько Ростиславич (бл.1066 — 28 лютого 1124/1125) — теребовлянський князь, разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства.
Василько Ростиславич | |
Уявний портрет князя Василька невідомого автора, XIX століття | |
1085 — 1124 | |
---|---|
Наступник: | Ігор Василькович Ростислав Василькович |
Народження: | бл.1066 |
Смерть: | 28 лютого 1124/1125 |
Рід: | Рюриковичі |
Батько: | Ростислав Володимирович |
Діти: | Ігор, Ростислав |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Третій син тмутараканського князя Ростислава Володимировича. Його батько — перший князь-«ізгой»— був отруєний у Тмутаракані. Після смерті батька 1067 року разом зі старшими братами Рюриком і Володарем, Василько був вигнаний із Тмутаракані, і відтак усі троє самі зробилися «князями-ізгоями».
1084 року Рюрик за підтримки місцевого населення захопив владу в Перемишлі. Незабаром до нього приєдналися молодші брати Володар (осів у Звенигороді) та Василько (осів у Теребовлі). Таким чином сформувалися незалежні Перемиське, Звенигородське та Теребовлянське князівства, які в 1141 році син Володаря Володимирко об'єднав у єдине Галицьке князівство.
Поклав початок галицькій експансії в пониззя Дністра та активно розвивав стосунки з Візантією. 1091 року дружина Василька, можливо, брала участь в битві на ріці Маріці неподалік від Константинополя на стороні візантійського імператора Олексія I Комніна та в союзі з половцями на чолі з Тугорканом та Боняком, в якій союзне військо завдало поразки печенігам.
1092 року Василько Ростиславич уклав союз із половцями і рушив у похід на Польщу «пустошити ляхів».
Осліплення Редагувати
Курс Ростиславичів на незалежність їхніх князівств викликали невдоволення волинського князя Давида, який перед тим контролював галицькі землі та київського князя Святополка II, що боявся зростання впливу галицьких князівств.
В 1097 році Василько брав участь у Любецькому з'їзді князів. Вже по дорозі додому, його запросив погостювати київський князь Святополк II. Не очікуючи зради, Василько погодився, хоч вірний дружинник і попереджав його про змову.
Василька схопили слуги Святополка Ізяславича та Давида Волинського, а вівчар Святополка Берендій його осліпив.
Повість про осліплення Василька була створена Василем Волинянином та включена у Повість минулих літ:
Розбудова Теребовлянського князівства Редагувати
Поки Василько перебував в полоні, Давид Волинський в союзі з половцями напав на Теребовлянське князівство і почав займати прикордонні фортеці. Проте на захист земель Василька виступив Володар, переміг Давида та домігся визволення Василька.
1099 року проти Ростиславичів виступив київський князь Святополк II. У битві на Рожному полі (на захід від міста Золочева) об'єднане військо Володаря та Василька розгромило дружину Святополка II, який був змушений рятуватися втечею до Володимира. Того ж року над Вягром, неподалік від Перемишля, за допомогою половецького хана Боняка Ростиславичі завдали поразки угорському війську на чолі з королевичем Коломаном, якого закликав на допомогу Святополк. Завдяки цим двом перемогам, Ростиславичі забезпечили незалежність Галицької землі.
На новому князівському з'їзді у Витачеві під Києвом 1100 року, що був по суті продовженням Любецького з'їзду, Святополк, Володимир, Давид і Олег уклали між собою мир. Давид Ігорович втратив Володимир, натомість став правити у Дорогобужі та Буську. З'їзд також вирішив забрати у Василька Теребовлянське князівство і віддати його Святополку, проте Володар і Василько відмовились виконувати несправедливе рішення.
У надзвичайних умовах та під тиском як зі сходу, так і з заходу, осліплений Василько проявив себе талановитим правителем. 1122 року Володар через зраду Петра Властовича потрапив в руки польського князя Болеслава III Кривовустого. За величезний як на той час викуп у 20 тисяч гривень сліпий Василько викупив брата з польського полону.
Родина Редагувати
Після смерті Василька Ростиславича в 1124 році від Теребовлянського князівства відокремилось Галицьке, в якому став правителем син Василька Ігор, а Теребовля відійшла Ростиславу.
Діти:
Вшанування пам'яті Редагувати
- У 1997 році зображення Василька Ростиславича на постаменті пам'ятника 900-річчя з'їзду князів у Любечі.
- На честь князя Василька споруджено пам'ятник у Теребовлі.
- У Теребовлі є вулиця Князя Василька.
У літературі Редагувати
- Історичний роман у двох томах про теребовлянського князя Василька, надрукований 1923 року в 32-33 частинах Бібліотеки «Українського слова» у Берліні. 1995 року перевиданий у тернопільському видавництві.
- Бирчак В. Василько Ростиславич. т. 1. [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.] — Берлін: Українське слово, 1923. — 256 с.
- Бирчак В. Василько Ростиславич. т. 2. [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.] — Берлін: Українське слово, 1923. — 240 с.
- Історію його осліплення українська поетеса Ліна Костенко виклала у вірші «Князь Василько».
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- Микола Котляр. Рюриковичі в Галичині й на Волині… С. 38
- Літопис руський… С. 131.
- Костенко Л. В. Вибране. — К.: Дніпро, 1989. — С. 220—221. — ISBN 5—308—00376—9.
Джерела Редагувати
- Леонтій Войтович. Перша галицька династія. Генеалогічні записки. — Львів, 2009. Вип. 7 (нової серії 1)
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Літопис руський [ 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989.
- Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Котляр М. Ф. Рюриковичі в Галичині й на Волині // Український історичний журнал. — 2008. — № 3 (480). — С. 30–45. — ISSN 0130-5247
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василько Ростиславич |
- Осліплення // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1252. — 1000 екз.
- Віртуальна Русь [ 18 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- (пол.)
Попередник Не було | Князь теребовлянський 1085-1124 | Наступник Ігор Василькович Ростислав Василькович |