Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
| Григоріанський | 1066 MLXVI |
| Ab urbe condita | 1819 |
| Ассирійський | 5816 |
| Бенгальський | 473 |
| Берберський | 2016 |
| Буддистський | 1610 |
| Бірманський | 428 |
| Візантійський | 6574–6575 |
| Китайський | 乙巳年 (деревяний змій) 3762 або 3702 — до — 丙午年 (вогняний кінь) 3763 або 3703 |
| Коптський | 782–783 |
| Ефіопський | 1058–1059 |
| Єврейський | 4826–4827 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1122–1123 |
| - Шака самват | 987–988 |
| - Калі Юґа | 4166–4167 |
| Іранський | 444–445 |
| Ісламський | 458–459 |
| Японський | Jiryaku 2 (治暦２年) |
| Яванський | 969–971 |
| Юліанський | 1066 MLXVI |
| Корейський | 3399 |
| Тайванський | 846 до РК 民前846年 |
| Тайський сонячний | 1608–1609 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолює Костянтин X Дука. Малолітній Генріх IV є королем Німеччини, а малолітній Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова належить частково Візантії, а частково окупована норманами. Південь Піренейського півострова займають численні емірати, що утворилися після розпаду Кордовського халіфату. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Вільгельм Завойовник став королем Англії, Магнус II є королем Норвегії, а Свейн II Данський — Данії.
У Київській Русі триває княжіння Ізяслава Ярославича. У Польщі княжить Болеслав II Сміливий. У Хорватії править Петар Крешимир IV. На чолі королівства Угорщина стоїть Шаламон I.
Аббасидський халіфат очолює аль-Каїм під покровительством сельджуків, які окупували Персію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі почалося піднесення Альморавідів, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значними державами Індії є Пала, Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- Нормандське завоювання Англії:
- 6 січня по смерті Едуарда Сповідника, Гарольд Годвінсон, глава найсильнішого англосаксонського роду, став королем Англії під іменем Гарольд II.
- Вільгельм Норманський, вважаючи справедливими свої претензії на англійський трон, почав збирати війська з усієї Європи.
- В Англії висадилися норвезькі війська на чолі з королем Гаральдом III та братом англійського короля Тостігом, якого прогнали з Англії минулого року.
- 20 вересня сили Гаральда III та Тостіга розбили війська ерлів Едвіна та Моркара в битві під Фулфордом.
- 25 вересня англійський король Гарольд II розбив норвежців у битві при Стемфорд-Бридж. Норвезький король та Тостіг загинули.
- 28 вересня у Певенсі, на південно-східному узбережжі Англії, на чолі 7-тисячного нормано-французького війська висадився герцог Нормандський Вільгельм Завойовник.
- 14 жовтня у битві при Гастінгсі герцог Нормандський Вільгельм отримав перемогу над англосаксонським королем Гарольдом II.
- 25 грудня у Вестмінстері Вільгельм Завойовник коронувався на англійський престол.
- Королем Норвегії став Магнус II Гаральдссон.
- Генуезька республіка напала на Пізанську республіку.
- У мусульманській Гранаді відбувся великий єврейський погром.
Народились Редагувати
Померли Редагувати
- 14 жовтня — У битві при Гастінгсі загинув англосаксонський король Гарольд II