Гаральд III Суворий, або Гаральд Сміливий (норв. Harald Harðráði, Harald Hardråde) (1015 — 25 вересня 1066) — норвезький король (1046—1066). Походив з династії Інґлінґів. Загинув у бою при спробі завоювати англійський трон. Відомий заснуванням Осло та шлюбом з руською принцесою Єлизаветою Ярославною.
| Гаральд III Суворий | |
|---|---|
| норв. Harald III Hardråde | |
| Вікно з портретом Харальда в ратуші Лервік, Шетландські острови | |
| Народився | 1015[…] Рінгерікеd, Uplands, Norwayd, Королівство Норвегія (872-1397) |
| Помер | 25 вересня 1066 або 1066 Stamford Bridged, Йоркшир, Королівство Англія |
| Поховання | Тронгейм і Helgeseter Prioryd |
| Країна | Королівство Норвегія (872-1397) |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, правитель, військовослужбовець |
| Знання мов | норвезька |
| Заклад | Варязька гвардія |
| Учасник | Битва при Стемфорд Брідж, Battle of Oliventod, Battle of Montemaggiored, Битва при Острово, Battle of Nisåd, Battle of Stiklestadd і Битва при Фулфорді |
| Посада | Король Норвегії |
| Конфесія | християнство |
| Рід | Hardrada dynastyd |
| Батько | Sigurd Syrd |
| Мати | Åsta Gudbrandsdatterd |
| Брати, сестри | Олаф ІІ Гаральдссон і Halfdan Sigurdssond |
| У шлюбі з | Tora Torbergsdatterd і Єлизавета Ярославна |
| Діти | Інгігерд Норвезька, Марія Харальдсдоттір, Магнус II і Олаф III |
|
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (жовтень 2016) |
Раннє життя Редагувати
Син Сігурда Сира (Сігурда Свині), конунга невеличкої держави Рінгеріке, що був праонуком норвезького короля Гаральда I. Його матір'ю була Асти, донька Губранда Кули (Гудбранда Шишки), володаря Оппланну.
Народжений у 1015 році, Гаральд був наймолодшим з трьох напівкровних братів короля Олафа II Святого. Коли Гаральду було 15, король Олаф був убитий, відстоюючи свій трон від претензій Канута Великого в 1030 у Битві при Стиклестад. Гаральд брав участь у битві і був поранений, після чого покинув Норвегію. Сформував військовий загін з тих, хто, як і він, був вимушений покинути країну в результаті смерті Олафа II. У 1031 Гаральд із загоном досяг Русі, де поступив на службу до Ярослава Мудрого. Як прийнято вважати, він брав участь у кампанії Ярослава проти поляків і був співкерівником війська. Під час своїх перших відвідин Києва норвежець закохався в дочку Ярослава Мудрого Єлизавету Ярославну. Руська княжна відповіла Гарольдові, принцові, поетові й бардові, взаємністю. Але незговірливий батько, князь Ярослав Мудрий, погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові податися з нечисленною дружиною в мандри по світу. У цих мандрах він склав пісню про «руську дівчину з золотою гривною, що помітує Гарольдом»:
…
Past Sicily's wide plains we flew, A dauntless, never-wearied crew; Our viking steed rushed through the sea, As viking-like fast, fast sailed we. Never, I think, along this shore Did Norsemen ever sail before; Yet to the Rus' queen, I fear, My gold-adorned, I am not dear.
Ця ж пісня в перекладі Івана Франка:
Край Сицилії далекої
Наш кораблик пролітав,
В пишних строях ми на покладі
Поставали, як і слід.
Живо біг носатий човен наш,
Гордий, що героїв ніс…
Гей, в кого не мужня душа,
Не посмів би плавать там.
А проте дівчина з Руської країни,
Що в короні сяє, мене не приймає…
Там на юзі жінка ні дівча
Не затаїть, а признаєть,
Що ми вранці в южне місто те
Впали, наче звір в снасть.
Там-то брязк ішов від наших зброй!
Там-то кров лилася з тіл!
На свідоцтво своїх діл.
А проте дівчина з Руської країни,
Що в короні сяє, мене не приймає.
У Візантії Редагувати
Через декілька років Гаральд з своїм загоном прибув до Константинополя і поступив на службу Візантійській Імперії, на якій здійснив-таки чимало лицарських подвигів. Загін Гаральда увійшов до елітного найманого підрозділу, відомого як Варязька гвардія. Достатньо швидко Гаральд показав себе в бою і завоював пошану гвардійців. Став командиром всього загону і використовував цю свою силу для проведення своїх власних місій. Його війська досягли багатьох перемог у Північній Африці, Сирії і на Сицилії.
Повернення до Норвегії Редагувати
Використовуючи засоби, накопичені на службі Візантійській Імперії, Гаральд з військом повернувся до Норвегії 1045 року і відразу став великою загрозою королю Магнусу I, сину Олафа II і племіннику Гаральда. Магнус запропонував розділити владу, і вони стали співправителями Норвегії. Проте, вже через рік Магнус помер, як вважається, через падіння з коня, і Гаральд став єдиним королем Норвегії. У тому ж 1045 році Єлизавета Ярославна була віддана заміж за конунга Гаральда Сміливого.
Гаральд Суворий 1048 р. заснував нову столицю Норвегії — місто Осло, де й оселився зі своєю коханою дружиною. У цьому шлюбі народилося дві дочки — Марія та Інґіґерда (майбутня королева Данії, дружина короля Олафа І Свейнссона).
Вторгнення до Англії та загибель у бою Редагувати
Гаральд прибув до Англії з претензією на англійський трон, яка ґрунтувалася на мирній угоді між Магнусом і Гардекнудом (1038/1039) про те, що, якщо хто-небудь з них помре без спадкоємця, то інший успадкує і Англію, і Норвегію. Гаральд висадився в Північній Англії з силою приблизного 15 000 воїнів на 300 кораблях і 20 вересня розгромив перші зустрінуті ним англійські війська короля Гарольда Годвінсона в битві біля Фулфорда, у двох милях на південь від Йорка. Але через 5 днів (25 вересня 1066) його армія була повністю розгромлена в битві біля Стамфордського моста. У цій битві загинув і сам Гаральд через смертельне поранення стрілою. З 300 кораблів, що прибули до Англії, тільки 25 кораблів з вижившими повернулось назад у Норвегію.
Примітки Редагувати
- Encyclopædia Britannica
- Faceted Application of Subject Terminology
- Lundy D. R. The Peerage
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Kindred Britain
- Франко, Іван (1978). Гаральд Гардраді. Пісня про дівчину з руської країни / Із норвезької поезії / (Українська). Київ: К. : Наукова думка. с. С. 682 – 683, 719.
- Романько, Іван (2016). Норвегія: від спільного минулого у спільне майбуття (Українська). Київ: К.: Гнозис. с. 368.
Джерела Редагувати
- Гаральд Сміливий // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Гаральд Сміливий, чи Суворий [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 228. — 1000 екз.
- Плахонін А. Г. Харальд Суворий [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 345. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Харальд (Гаральд), Харальд Сігурдссон Суворий Правитель // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 286.
- [неавторитетне джерело]Іван Корсак. Імена твої, Україно [ 25 квітня 2012 у Wayback Machine.]. — Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007. — С. 16-20,
- . (англ.)
- . (англ.)
- Harald III Sigurdsson (KING OF NORWAY) [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Encyclopaedia Britannica. (англ.)