www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гарольд II Ґодвінсон Гарольд ІІ Ґодвінсон англ Harold II Godwinson бл 1022 1066 король Англії з січня до жовтня 1066 рок

Гарольд II Ґодвінсон

Гарольд ІІ Ґодвінсон (англ. Harold II Godwinson; бл.1022 — 1066) — король Англії з січня до жовтня 1066 року.

Гарольд II Ґодвінсон
давн-англ. Harold Godƿinson
Гарольд II Ґодвінсон
5 січня 1066 — 14 жовтня 1066
Коронація: 6 січня 1066
Попередник: Едуард Сповідник
Наступник: Вільгельм I Завойовник
 
Народження: бл.1022
Вессекс
Смерть: 14 жовтня 1066(1066-10-14)
Гастінгс
Поховання:
Абатство Вальфам, Ессекс, Англія : 

Країна: Королівство Англія
Рід: Ґодвінсони
Батько: Ґодвін Вессекський
Мати: Гіта Торкельздоттір
Шлюб: 1) Едит Лебедина Шия;
2) Едит Мерсійська
Діти: Ґодвін, Едмунд, Магнус, Ґюнхільда, Гіта, Гарольд, Ульф

 Медіафайли у Вікісховищі

Гарольд ІІ успадковував від батька, Ґодвіна, в 1053 році титул графа Вессексу. У 1063 році Вільгельм Завойовник запропонував йому підтримати свої домагання на англійський трон. Коли Вітан (рада високопоставлених релігійних діячів і державних осіб) обрав Гарольда спадкоємцем Едуарда Сповідника, Вільгельм підготувався до вторгнення. Тим часом, віроломний брат Гарольда Тостіг Годвінсон приєднався до короля Норвегії Гаральда ІІІ Суворого (1015-1066) при вторгненні в Нортумбрію. Гарольд зустрів їх і переміг у битві на Стемфордському мосту 25 вересня, під час якої і Тостіг і король Норвегії загинули. Через три дні армія Вільгельма Завойовника висадилась в Певенсі, Суссекс, і Гарольд загинув у битві при Гастінгсі 14 жовтня 1066 році.

Молоді роки Редагувати

Гарольд був другим сином Годвіна, графа Вессексу, й Гіти, дочки данського вікінга Торкеля Стюбйорнссона. Батько Гарольда був найвпливовішим магнатом англосаксонського королівства й фактичним правителем Англії у першій половині правління короля Едуарда Сповідника. Завдяки його впливу Гарольд у 1045 році став графом Східної Англії, Ессексу, Оксфордширу й Бакінгемширу. Однак могутність Годвіна викликала невдоволення короля. У 1051 році стався розрив між Едуардом і Годвіном. На допомогу батькові, який виступив проти короля, Гарольд зібрав у своїх володіннях армію, яка разом із загонами самого Годвіна і старшого брата Свена оточила короля у Глостері. Але допомога, надана графами Сівардом та Леофріком Едуарду Сповіднику, а також заклик короля до тенів королівства, забезпечили перевагу силам Едуарда. Годвін та його родина втекли з Англії. Гарольд знайшов притулок в Ірландії, де серед норвезько-кельтського населення сформував невеликий флот. У 1052 році кораблі Гарольда об'єднались із флотилією Годвіна та, розграбувавши південно-англійське узбережжя, увійшли до Темзи, змусивши короля піти на компроміс. Едуард Сповідник повернув Годвіну й Гарольду їхні володіння і вигнав своїх нормандських радників.

Возвеличення Гарольда Редагувати

По смерті батька у 1053 році, Гарольд успадкував титул ерла Вессексу. Упродовж кількох років його молодші брати Тостіг, Гірс і Леофвін також отримали великі території у країні, включаючи Нортумбрію та Східну Англію, що зробило дім Годвіна наймогутнішою аристократичною родиною королівства. Більше того, король Едуард дедалі більше віддалявся від практичного управління країною, присвячуючи себе релігії. Загалом саме Гарольд сконцентрував у своїх руках основні важелі управління й узяв на себе вирішення головних політичних проблем Англії. Саме він представляв центральну владу під час заколоту Ельфгара й набігів валлійців у 1055-1056 роках й домігся компромісу, що передбачав визнання королем Уельсу Гріфідом ап Ллівеліном сюзеренітету Англії. Ще успішнішими були дії Гарольда у 1062 році, коли він очолив англосаксонську армію, що вторглась до Уельсу і розгромила Гріфіда ап Ллівеліна. Валлійська держава розпалась на невеличкі королівства із сильною залежністю від Англії.

Період 1062-1064 років був часом найвищої влади Гарольда в Англії. З усієї території королівства лише Мерсія не перебувала під контролем його самого або членів його родини. Перемога над Уельсом забезпечила йому популярність у західних областях країни, у той час як перше місце Гарольда при дворі короля стало безперечним. Враховуючи той факт, що у короля Едуарда не було дітей, а найближчий його родич — Едгар Етелінг був ще молодим й не мав зв'язків в Англії, безумовне домінування Гарольда у країні створювало для нього перспективи здобуття престолу після смерті короля (принцип династичного спадкування в англосаксонській Британії ще не остаточно склався). Однак у 1064/1065 році міжнародні позиції Гарольда різко послабились. Причиною цього була вкрай невдала поїздка у Нормандію. Вирушивши до герцога Вільгельма викупати з заручників свого брата Вульфнота, Гарольд спочатку зазнав корабельної аварії й опинився у полоні у Гі I, графа Понтйо. Після його звільнення на вимогу Вільгельма Нормандського, Гарольд провів деякий час при дворі герцога й був змушений скласти присягу вірності Вільгельму, визнати його спадкоємцем англійської корони та обіцяти підтримку у вступі на престол після смерті короля Едуарда. Розповідь про цю поїздку та клятву Гарольда на святих мощах міститься у всіх середньовічних хроністів (Гійом Жюм'єзький, Вільям Мальмсберійський, Симеон Даремський, Роджер Ховеденський, Матвій Паризький й ін.). Порушення Гарольдом цієї клятви після смерті Едуарда Сповідника у 1066 році стало головним приводом для організації вторгнення до Англії Вільгельма Нормандського та значною мірою забезпечило останньому підтримку папи римського та європейського лицарства.

Після повернення Гарольда до Англії у 1065 році, він наштовхнувся на повстання в Нортумбрії проти свого брата Тостіга. Повстанці, яких підтримував Едвін, ерл Мерсії, вирушили до Середньої Англії. На перемовинах в Оксфорді Гарольд, який виступав від імені короля Едуарда, погодився на вигнання Тостіга й затвердження як графа Нортумбрії Моркара, молодшого брата Едвіна. В результаті до числа ворогів Гарольда додався і власний брат, що знайшов підтримку у Фландрії й Норвегії.

Вступ на престол Редагувати

Срібна монета Гарольда II

5 січня 1066 року помер король Едуард. Англосаксонська знать і духовенство практично одностайно обрали новим королем Гарольда. Цей вибір був неминучим в умовах необхідності організації оборони країни від загроз з боку короля Норвегії та герцога Нормандії, які претендували на англійський престол, а також нещодавно вигнаного Тостіга. Ймовірно, король Едуард перед своєю смертю також висловився за передачу корони Гарольду — єдиній людині, здатній захистити Англію від зовнішньої небезпеки.

Недовге правління Гарольда в Англії було насичено військовими приготуваннями та організацією відсічі зовнішнім загрозам. Система оборони англосаксонської держави не відзначалась ефективністю. Флот набирався шляхом реквізицій та звичаю вилучення кораблів з графств у рахунок військової повинності, що не забезпечувало оперативного формування крупних військово-морських сил та не дозволяло довго тримати судна у бойовій готовності. Сухопутні сили складались із селянського ополчення (фірд), дружини тенів та елітних частин хускерлів. Якщо за чисельністю англосаксонська армія відповідала військовим силам інших європейських держав, то за застосуванням сучасної військової технології сильно поступалась: в Англії практично не приділялась увага будівництву замків, слабко використовувалась кіннота й лучники.

Норвезьке вторгнення Редагувати

Головна загроза англосаксонській державі походила з Нормандії, чий герцог Вільгельм, який претендував на англійський престол, негайно після проголошення королем Гарольда почав військові приготування до вторгнення. Гарольд сконцентрував усі свої сили на південному узбережжі, прагнучи завадити висадці нормандців. Однак уже в травні 1066 року острів Вайт і Сандвіч були атаковані флотом Тостіга. Підхід армії Гарольда змусив Тостіга відпливти на північ, де він спробував висадитись у Ліндсі, але отримав відсіч від мерсійського ополчення ерла Едвіна. З рештками кораблів Тостіг пішов до Шотландії, де почав готувати нове вторгнення, цього разу за підтримки короля Норвегії Гаральда Суворого.

Усе літо 1066 року англійський флот підтримувався у стані бойової готовності, однак через нестачу продовольства на початку вересня король був змушений розпустити команди суден. У той самий час до північно-східного узбережжя країни підійшов величезний норвезький флот. Норвежці висадились у гирлі Хамбера та направились у бік Йорка. Головні сили Гарольда розташовувались на півдні королівства, й організація відсічі норвезькій армії лягла на північно-англійську міліцію. У битві при Фулфорді 20 вересня 1066 року, незважаючи на впертий опір загонів ерлів Едвіна та Моркара, англосакси були розбиті. Невдовзі перед норвезькою армією відкрив свою браму Йорк. На зустріч Гаральду Суворому з Південної Англії вже рухалась армія Гарольда. 25 вересня поблизу містечка Стемфорд-Бридж англійська армія атакувала позиції норвежців та у надважкій битві здобула перемогу. Гаральд Суворий і Тостіг загинули, рештки норвезького флоту залишили Англію. Битва при Стемфорд Брідж завершила двохсотрічну історію протистояння Англії та скандинавського світу. Епоха набігів вікінгів підійшла до завершення.

Нормандське вторгнення Редагувати

Битва під Стемфорд-Бриджем сталась 25 вересня. А вже рано вранці 28 вересня на південному узбережжі Англії, в районі міста Певенсі висадилась армія нормандського герцога Вільгельма. Гарольд дізнався про це, перебуваючи у Йорку. Не втрачаючи ані дня, Гарольд швидким маршем вирушив на південь, дорогою розсилаючи королівські накази про скликання ополчення. Вже 11 жовтня Гарольд був у Лондоні. Стрімкість просування короля назустріч ворожій армії безумовно свідчила про його рішучість та енергійність, однак так само й про нестачу військово-стратегічного досвіду: за цей проміжок часу, який пройшов від отримання повідомлення про висадку нормандців та до виступу королівської армії з Лондону, неможливо було залучити до англійської армії військові контингенти графств. В результаті армія Гарольда складалась із решток хускерлів і тенів, що брали участь у битві під Стемфорд-Бриджем, а також із погано озброєного селянського ополчення областей навколо Лондона.

Незважаючи на швидке просування військ Гарольда, ефект несподіванки не спрацював. Саме Вільгельму належала ініціативу у вирішальній військовій кампанії. Виявивши армію Гарольда у відносній близькості від нормандського табору у Гастінгсі, вранці 14 жовтня війська герцога Вільгельма несподівано атакували англосаксів. Незважаючи на невелику чисельну перевагу та більш високе розташування позицій армії Гарольда, в цілому перевага первинно була на боці нормандців. Застосувавши тактику «удаваного відступу», лицарська кіннота Вільгельма змогла розколоти армію англосаксів на кілька частин й окремо розгромити їх. Битва під Гастінгсом завершилась повною поразкою англійських військ. Традиційна та основна версія каже, що король Гарольд був убитий випадковою стрілою. Однак деякі дослідники вважають, що смерть могла настати від удару меча чи списа. Англосаксонська держава зазнала краху. Країна була завойована нормандцями.

Гарольд у поезії Редагувати

Гарольду II, битві під Стемфорд Бріджем та битві під Гастінгсом присвячено вірш Олексія Костянтиновича Толстого «Три битви».

Фамільне Дерево Редагувати

Втрачено
 
Втрачено
 
Втрачено
 
Втрачено
 
Стирбйорн
 
Втрачено
 
Втрачено
 
Втрачено
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вульфнот Сільд
 
 
 
 
 
Втрачено
 
 
 
 
 
Торкель Стирбйорнссон
 
 
 
 
 
Втрачено
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґодвін, Граф Вессекса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґіта Торкельздоттір
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гарольд II Ґодвінсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. «Benoot, Lancelot and Stothard versions of the death of Harold» [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Література Редагувати

  • Англосаксонський часопис
  • Історія Середньовіччя: Від Карла Великого до Хрестових походів (768—1096). / Укл. Стасюлевич М.М. — М.: ТОВ «Издательство АСТ», ТОВ «Издательство „Полигон“», 2001. — 688 с. — ISBN 5-17-011317-X та ISBN 5-89173-120-7
  • Mason, E. The House of Godwine: The History of Dynasty. Hambledon Press, 2003
  • Stenton, F. Anglo-Saxon England. Oxford, 1973

Посилання Редагувати

link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Garold II Godvinson angl Harold II Godwinson bl 1022 1066 korol Angliyi z sichnya do zhovtnya 1066 roku Garold II Godvinson davn angl Harold GodƿinsonGarold II GodvinsonPrapor Korol Angliyi5 sichnya 1066 14 zhovtnya 1066Koronaciya 6 sichnya 1066Poperednik Eduard SpovidnikNastupnik Vilgelm I Zavojovnik Narodzhennya bl 1022VesseksSmert 14 zhovtnya 1066 1066 10 14 GastingsPohovannya Abatstvo Valfam Esseks Angliya Krayina Korolivstvo AngliyaRid GodvinsoniBatko Godvin VessekskijMati Gita TorkelzdottirShlyub 1 Edit Lebedina Shiya 2 Edit MersijskaDiti Godvin Edmund Magnus Gyunhilda Gita Garold Ulf Mediafajli u VikishovishiGarold II uspadkovuvav vid batka Godvina v 1053 roci titul grafa Vesseksu U 1063 roci Vilgelm Zavojovnik zaproponuvav jomu pidtrimati svoyi domagannya na anglijskij tron Koli Vitan rada visokopostavlenih religijnih diyachiv i derzhavnih osib obrav Garolda spadkoyemcem Eduarda Spovidnika Vilgelm pidgotuvavsya do vtorgnennya Tim chasom virolomnij brat Garolda Tostig Godvinson priyednavsya do korolya Norvegiyi Garalda III Suvorogo 1015 1066 pri vtorgnenni v Nortumbriyu Garold zustriv yih i peremig u bitvi na Stemfordskomu mostu 25 veresnya pid chas yakoyi i Tostig i korol Norvegiyi zaginuli Cherez tri dni armiya Vilgelma Zavojovnika visadilas v Pevensi Susseks i Garold zaginuv u bitvi pri Gastingsi 14 zhovtnya 1066 roci Zmist 1 Molodi roki 2 Vozvelichennya Garolda 3 Vstup na prestol 4 Norvezke vtorgnennya 5 Normandske vtorgnennya 6 Garold u poeziyi 7 Familne Derevo 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaMolodi roki RedaguvatiGarold buv drugim sinom Godvina grafa Vesseksu j Giti dochki danskogo vikinga Torkelya Styubjornssona Batko Garolda buv najvplivovishim magnatom anglosaksonskogo korolivstva j faktichnim pravitelem Angliyi u pershij polovini pravlinnya korolya Eduarda Spovidnika Zavdyaki jogo vplivu Garold u 1045 roci stav grafom Shidnoyi Angliyi Esseksu Oksfordshiru j Bakingemshiru Odnak mogutnist Godvina viklikala nevdovolennya korolya U 1051 roci stavsya rozriv mizh Eduardom i Godvinom Na dopomogu batkovi yakij vistupiv proti korolya Garold zibrav u svoyih volodinnyah armiyu yaka razom iz zagonami samogo Godvina i starshogo brata Svena otochila korolya u Glosteri Ale dopomoga nadana grafami Sivardom ta Leofrikom Eduardu Spovidniku a takozh zaklik korolya do teniv korolivstva zabezpechili perevagu silam Eduarda Godvin ta jogo rodina vtekli z Angliyi Garold znajshov pritulok v Irlandiyi de sered norvezko keltskogo naselennya sformuvav nevelikij flot U 1052 roci korabli Garolda ob yednalis iz flotiliyeyu Godvina ta rozgrabuvavshi pivdenno anglijske uzberezhzhya uvijshli do Temzi zmusivshi korolya piti na kompromis Eduard Spovidnik povernuv Godvinu j Garoldu yihni volodinnya i vignav svoyih normandskih radnikiv Vozvelichennya Garolda RedaguvatiPo smerti batka u 1053 roci Garold uspadkuvav titul erla Vesseksu Uprodovzh kilkoh rokiv jogo molodshi brati Tostig Girs i Leofvin takozh otrimali veliki teritoriyi u krayini vklyuchayuchi Nortumbriyu ta Shidnu Angliyu sho zrobilo dim Godvina najmogutnishoyu aristokratichnoyu rodinoyu korolivstva Bilshe togo korol Eduard dedali bilshe viddalyavsya vid praktichnogo upravlinnya krayinoyu prisvyachuyuchi sebe religiyi Zagalom same Garold skoncentruvav u svoyih rukah osnovni vazheli upravlinnya j uzyav na sebe virishennya golovnih politichnih problem Angliyi Same vin predstavlyav centralnu vladu pid chas zakolotu Elfgara j nabigiv vallijciv u 1055 1056 rokah j domigsya kompromisu sho peredbachav viznannya korolem Uelsu Grifidom ap Llivelinom syuzerenitetu Angliyi She uspishnishimi buli diyi Garolda u 1062 roci koli vin ocholiv anglosaksonsku armiyu sho vtorglas do Uelsu i rozgromila Grifida ap Llivelina Vallijska derzhava rozpalas na nevelichki korolivstva iz silnoyu zalezhnistyu vid Angliyi Period 1062 1064 rokiv buv chasom najvishoyi vladi Garolda v Angliyi Z usiyeyi teritoriyi korolivstva lishe Mersiya ne perebuvala pid kontrolem jogo samogo abo chleniv jogo rodini Peremoga nad Uelsom zabezpechila jomu populyarnist u zahidnih oblastyah krayini u toj chas yak pershe misce Garolda pri dvori korolya stalo bezperechnim Vrahovuyuchi toj fakt sho u korolya Eduarda ne bulo ditej a najblizhchij jogo rodich Edgar Eteling buv she molodim j ne mav zv yazkiv v Angliyi bezumovne dominuvannya Garolda u krayini stvoryuvalo dlya nogo perspektivi zdobuttya prestolu pislya smerti korolya princip dinastichnogo spadkuvannya v anglosaksonskij Britaniyi she ne ostatochno sklavsya Odnak u 1064 1065 roci mizhnarodni poziciyi Garolda rizko poslabilis Prichinoyu cogo bula vkraj nevdala poyizdka u Normandiyu Virushivshi do gercoga Vilgelma vikupati z zaruchnikiv svogo brata Vulfnota Garold spochatku zaznav korabelnoyi avariyi j opinivsya u poloni u Gi I grafa Pontjo Pislya jogo zvilnennya na vimogu Vilgelma Normandskogo Garold proviv deyakij chas pri dvori gercoga j buv zmushenij sklasti prisyagu virnosti Vilgelmu viznati jogo spadkoyemcem anglijskoyi koroni ta obicyati pidtrimku u vstupi na prestol pislya smerti korolya Eduarda Rozpovid pro cyu poyizdku ta klyatvu Garolda na svyatih moshah mistitsya u vsih serednovichnih hronistiv Gijom Zhyum yezkij Vilyam Malmsberijskij Simeon Daremskij Rodzher Hovedenskij Matvij Parizkij j in Porushennya Garoldom ciyeyi klyatvi pislya smerti Eduarda Spovidnika u 1066 roci stalo golovnim privodom dlya organizaciyi vtorgnennya do Angliyi Vilgelma Normandskogo ta znachnoyu miroyu zabezpechilo ostannomu pidtrimku papi rimskogo ta yevropejskogo licarstva Pislya povernennya Garolda do Angliyi u 1065 roci vin nashtovhnuvsya na povstannya v Nortumbriyi proti svogo brata Tostiga Povstanci yakih pidtrimuvav Edvin erl Mersiyi virushili do Serednoyi Angliyi Na peremovinah v Oksfordi Garold yakij vistupav vid imeni korolya Eduarda pogodivsya na vignannya Tostiga j zatverdzhennya yak grafa Nortumbriyi Morkara molodshogo brata Edvina V rezultati do chisla vorogiv Garolda dodavsya i vlasnij brat sho znajshov pidtrimku u Flandriyi j Norvegiyi Vstup na prestol Redaguvati nbsp Sribna moneta Garolda II5 sichnya 1066 roku pomer korol Eduard Anglosaksonska znat i duhovenstvo praktichno odnostajno obrali novim korolem Garolda Cej vibir buv neminuchim v umovah neobhidnosti organizaciyi oboroni krayini vid zagroz z boku korolya Norvegiyi ta gercoga Normandiyi yaki pretenduvali na anglijskij prestol a takozh neshodavno vignanogo Tostiga Jmovirno korol Eduard pered svoyeyu smertyu takozh vislovivsya za peredachu koroni Garoldu yedinij lyudini zdatnij zahistiti Angliyu vid zovnishnoyi nebezpeki Nedovge pravlinnya Garolda v Angliyi bulo nasicheno vijskovimi prigotuvannyami ta organizaciyeyu vidsichi zovnishnim zagrozam Sistema oboroni anglosaksonskoyi derzhavi ne vidznachalas efektivnistyu Flot nabiravsya shlyahom rekvizicij ta zvichayu viluchennya korabliv z grafstv u rahunok vijskovoyi povinnosti sho ne zabezpechuvalo operativnogo formuvannya krupnih vijskovo morskih sil ta ne dozvolyalo dovgo trimati sudna u bojovij gotovnosti Suhoputni sili skladalis iz selyanskogo opolchennya fird druzhini teniv ta elitnih chastin huskerliv Yaksho za chiselnistyu anglosaksonska armiya vidpovidala vijskovim silam inshih yevropejskih derzhav to za zastosuvannyam suchasnoyi vijskovoyi tehnologiyi silno postupalas v Angliyi praktichno ne pridilyalas uvaga budivnictvu zamkiv slabko vikoristovuvalas kinnota j luchniki Norvezke vtorgnennya RedaguvatiGolovna zagroza anglosaksonskij derzhavi pohodila z Normandiyi chij gercog Vilgelm yakij pretenduvav na anglijskij prestol negajno pislya progoloshennya korolem Garolda pochav vijskovi prigotuvannya do vtorgnennya Garold skoncentruvav usi svoyi sili na pivdennomu uzberezhzhi pragnuchi zavaditi visadci normandciv Odnak uzhe v travni 1066 roku ostriv Vajt i Sandvich buli atakovani flotom Tostiga Pidhid armiyi Garolda zmusiv Tostiga vidplivti na pivnich de vin sprobuvav visaditis u Lindsi ale otrimav vidsich vid mersijskogo opolchennya erla Edvina Z reshtkami korabliv Tostig pishov do Shotlandiyi de pochav gotuvati nove vtorgnennya cogo razu za pidtrimki korolya Norvegiyi Garalda Suvorogo Use lito 1066 roku anglijskij flot pidtrimuvavsya u stani bojovoyi gotovnosti odnak cherez nestachu prodovolstva na pochatku veresnya korol buv zmushenij rozpustiti komandi suden U toj samij chas do pivnichno shidnogo uzberezhzhya krayini pidijshov velicheznij norvezkij flot Norvezhci visadilis u girli Hambera ta napravilis u bik Jorka Golovni sili Garolda roztashovuvalis na pivdni korolivstva j organizaciya vidsichi norvezkij armiyi lyagla na pivnichno anglijsku miliciyu U bitvi pri Fulfordi 20 veresnya 1066 roku nezvazhayuchi na vpertij opir zagoniv erliv Edvina ta Morkara anglosaksi buli rozbiti Nevdovzi pered norvezkoyu armiyeyu vidkriv svoyu bramu Jork Na zustrich Garaldu Suvoromu z Pivdennoyi Angliyi vzhe ruhalas armiya Garolda 25 veresnya poblizu mistechka Stemford Bridzh anglijska armiya atakuvala poziciyi norvezhciv ta u nadvazhkij bitvi zdobula peremogu Garald Suvorij i Tostig zaginuli reshtki norvezkogo flotu zalishili Angliyu Bitva pri Stemford Bridzh zavershila dvohsotrichnu istoriyu protistoyannya Angliyi ta skandinavskogo svitu Epoha nabigiv vikingiv pidijshla do zavershennya Normandske vtorgnennya RedaguvatiBitva pid Stemford Bridzhem stalas 25 veresnya A vzhe rano vranci 28 veresnya na pivdennomu uzberezhzhi Angliyi v rajoni mista Pevensi visadilas armiya normandskogo gercoga Vilgelma Garold diznavsya pro ce perebuvayuchi u Jorku Ne vtrachayuchi ani dnya Garold shvidkim marshem virushiv na pivden dorogoyu rozsilayuchi korolivski nakazi pro sklikannya opolchennya Vzhe 11 zhovtnya Garold buv u Londoni Strimkist prosuvannya korolya nazustrich vorozhij armiyi bezumovno svidchila pro jogo rishuchist ta energijnist odnak tak samo j pro nestachu vijskovo strategichnogo dosvidu za cej promizhok chasu yakij projshov vid otrimannya povidomlennya pro visadku normandciv ta do vistupu korolivskoyi armiyi z Londonu nemozhlivo bulo zaluchiti do anglijskoyi armiyi vijskovi kontingenti grafstv V rezultati armiya Garolda skladalas iz reshtok huskerliv i teniv sho brali uchast u bitvi pid Stemford Bridzhem a takozh iz pogano ozbroyenogo selyanskogo opolchennya oblastej navkolo Londona Nezvazhayuchi na shvidke prosuvannya vijsk Garolda efekt nespodivanki ne spracyuvav Same Vilgelmu nalezhala iniciativu u virishalnij vijskovij kampaniyi Viyavivshi armiyu Garolda u vidnosnij blizkosti vid normandskogo taboru u Gastingsi vranci 14 zhovtnya vijska gercoga Vilgelma nespodivano atakuvali anglosaksiv Nezvazhayuchi na neveliku chiselnu perevagu ta bilsh visoke roztashuvannya pozicij armiyi Garolda v cilomu perevaga pervinno bula na boci normandciv Zastosuvavshi taktiku udavanogo vidstupu licarska kinnota Vilgelma zmogla rozkoloti armiyu anglosaksiv na kilka chastin j okremo rozgromiti yih Bitva pid Gastingsom zavershilas povnoyu porazkoyu anglijskih vijsk Tradicijna ta osnovna versiya kazhe sho korol Garold buv ubitij vipadkovoyu striloyu Odnak deyaki doslidniki vvazhayut sho smert mogla nastati vid udaru mecha chi spisa 1 Anglosaksonska derzhava zaznala krahu Krayina bula zavojovana normandcyami Garold u poeziyi RedaguvatiGaroldu II bitvi pid Stemford Bridzhem ta bitvi pid Gastingsom prisvyacheno virsh Oleksiya Kostyantinovicha Tolstogo Tri bitvi Familne Derevo RedaguvatiVtracheno Vtracheno Vtracheno Vtracheno Stirbjorn Vtracheno Vtracheno Vtracheno Vulfnot Sild Vtracheno Torkel Stirbjornsson Vtracheno Godvin Graf Vesseksa Gita Torkelzdottir Garold II Godvinson Primitki Redaguvati Benoot Lancelot and Stothard versions of the death of Harold Arhivovano 9 listopada 2013 u Wayback Machine angl Literatura RedaguvatiAnglosaksonskij chasopis Istoriya Serednovichchya Vid Karla Velikogo do Hrestovih pohodiv 768 1096 Ukl Stasyulevich M M M TOV Izdatelstvo AST TOV Izdatelstvo Poligon 2001 688 s ISBN 5 17 011317 X ta ISBN 5 89173 120 7 Mason E The House of Godwine The History of Dynasty Hambledon Press 2003 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1973Posilannya RedaguvatiGarold II Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PoperednikEduard Spovidnik nbsp Korol Angliyi1066 nbsp NastupnikVilgelm I Zavojovnik nbsp link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Garold II Godvinson Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Garold II Godvinson amp oldid 40470689