www.wikidata.uk-ua.nina.az

Англосаксонська хроніка найдавніший літопис Англії що охоплює період з ранніх саксонських поселенців у 495 році й аж до

Англосаксонська хроніка

«Англосаксонська хроніка» — найдавніший літопис Англії, що охоплює період з ранніх саксонських поселенців у 495 році й аж до 1154 року. Його укладання почалось наприкінці IX століття за короля Альфреда на базі «Історії» Беди, а також уривків мерсійської та вессекської хронік, що збереглись, та усних переказів. Збереглось дев'ять рукописів хроніки написаних англосаксонською мовою і частково латиною.

Титульний аркуш «Хроніки Пітерборо[en]»

Рання частина хроніки до 731 року в основному спирається на твори Беди, але містить багато доповнень, що стосуються історії Південної Англії (особливо Вессексу). У викладенні подій до 891 року всі хроніки сходяться між собою, тому можна припустити, що вони мають одне джерело, складене давньоанглійською мовою у період правління короля Альфреда. Існує навіть теорія, що автором цієї частини хроніки був сам Альфред, нині, щоправда, цю теорію відкинуто. Після 891 року різні варіанти хроніки починають відрізнятись один від одного. Короткі записи поступово стають довшими і доповнюються вставними новелами. Особливо цікаві відомості про події IX–XI століть, для яких англо-саксонська хроніка часто є єдиним джерелом. Розбіжності між рукописами доволі значні, однак в основному це стосується пізнішого періоду. Більшість англійських перекладів орієнтовані на зведену версію.

Варіанти хроніки Редагувати

Рукописи хроніки для зручності позначають літерами латинської абетки таким чином:

  1. Рукопис А («Хроніка Паркера»; Коледж Корпус-Крісті, Кембридж, рукопис 173). Основне джерело інформації про події до 924 року. Пізніші періоди до 1070 року відображені зі значними пропусками. Рання частина рукопису написана у Вінчестері за часів короля Альфреда (близько 900 року), пізніша частина — у Кентербері. Рукопис завершується літописом діянь архієпископа Ланфранка, що є одним з головних джерел у проблемі реорганізації англійської церкви після нормандського завоювання. Оригінал рукопису А було практично цілком знищений пожежею у 1731 році. Відомий також під назвою «літопис Паркера» за ім’ям архієпископа Кентерберійського Метью Паркера, до чиєї бібліотеки вона належала.
  2. Рукопис B («Перша Абінгдонська хроніка»; Британський музей, Лондон, рукопис Tiberius A vi). Перша частина, до 977 року, написана одним автором близько 1000 року, решта, доведена до 1066 року кількома хроністами середини XI століття. Стосовно подій до 977 року рукописи B і C являють собою незалежні копії втраченого літопису, створеного, ймовірно, в Абінгдоні.
  3. Рукопис C («Друга Абінгдонська хроніка»; Британський музей, Лондон, рукопис Tiberius B i). Як і рукопис B, викладення у рукопису подій до 977 року є копією хроніки, написаної в Абінгдоні. Друга частина рукопису C також написана в Абінгдоні. Особливу цікавість представляє матеріал про правління Етельреда II, для історії якого рукопис є основним джерелом.
  4. Рукопис D («Вустерська хроніка»; Британський музей, Лондон, рукопис Tiberius B iv). Створений відносно пізно: перші частини написані не раніше 1050 року, тоді як основна частина — на початку XII століття. Особливу цікавість рукопису до подій, що охоплюють і Шотландію, дає підставу припустити, що цей часопис створено при дворі шотландського короля, хоча основою для нього, ймовірно, слугували аннали Вустерського чи Івшемського монастирів. Пізніші частини рукопису можливо були написані будь-ким з оточення архієпископа Елдреда Йоркського. Важливість рукопису D полягає, перед усім, у матеріалах з історії англійсько-шотландських стосунків у період царювання Едуарда Сповідника, а також з нормандського завоювання.
  5. Рукопис E («Хроніка Пітерборо»; Бодлійська бібліотека, Оксфорд, рукопис Laud 636). Рання частина (до 1121 року) створена одним автором, пізніші (доведено до 1154 року) — кількома різними хроністами з абатства Пітерборо. Містить багато фактів місцевого значення. У своїй першій частині рукопис спирається на те саме джерело, що ним користувався автор рукопису D, а у відображенні пізніших подій (з 1023 до 1066 року) — на втрачений часопис абатства Сент-Августін у Кентербері. Рукопис E особливо цінний стосовно інформації щодо врядування королів Нормандської династії й особу Вільгельма Завойовника.
  6. Рукопис F («Двомовна кентерберійська хроніка»; Британський музей, Лондон, рукопис Domitian A viii). Відрізняється тим, що написаний двома мовами — давньоанглійською й латиною. Рукопис було створено в абатстві Сент-Августін у Кентербері близько 1100 року. Літопис подій у часописі доведено до 1058 року. Рукопис F, так само як і рукопис E, очевидно, базувався на ранішому літопису абатства Сент-Августін, який вже втрачено. З історичної точки зору рукопис F найменш ціний поміж усіх інших повних варіантів Англосаксонської хроніки.
  7. Рукопис G («Коттонів фрагмент А»; Британський музей, Лондон, рукопис Otho B xi, 2). Являє собою фрагмент основного рукопису А.
  8. Рукопис H («Коттонів фрагмент H»; Британський музей, Лондон, рукопис Domitian A xi).
  9. Рукопис I («Часопис великоднього столу»; Британський музей, Лондон, рукопис Caligula A xv).

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Anglosaksonska hronika najdavnishij litopis Angliyi sho ohoplyuye period z rannih saksonskih poselenciv u 495 roci j azh do 1154 roku Jogo ukladannya pochalos naprikinci IX stolittya za korolya Alfreda na bazi Istoriyi Bedi a takozh urivkiv mersijskoyi ta vessekskoyi hronik sho zbereglis ta usnih perekaziv Zbereglos dev yat rukopisiv hroniki napisanih anglosaksonskoyu movoyu i chastkovo latinoyu Titulnij arkush Hroniki Piterboro en Rannya chastina hroniki do 731 roku v osnovnomu spirayetsya na tvori Bedi ale mistit bagato dopovnen sho stosuyutsya istoriyi Pivdennoyi Angliyi osoblivo Vesseksu U vikladenni podij do 891 roku vsi hroniki shodyatsya mizh soboyu tomu mozhna pripustiti sho voni mayut odne dzherelo skladene davnoanglijskoyu movoyu u period pravlinnya korolya Alfreda Isnuye navit teoriya sho avtorom ciyeyi chastini hroniki buv sam Alfred nini shopravda cyu teoriyu vidkinuto Pislya 891 roku rizni varianti hroniki pochinayut vidriznyatis odin vid odnogo Korotki zapisi postupovo stayut dovshimi i dopovnyuyutsya vstavnimi novelami Osoblivo cikavi vidomosti pro podiyi IX XI stolit dlya yakih anglo saksonska hronika chasto ye yedinim dzherelom Rozbizhnosti mizh rukopisami dovoli znachni odnak v osnovnomu ce stosuyetsya piznishogo periodu Bilshist anglijskih perekladiv oriyentovani na zvedenu versiyu Varianti hroniki RedaguvatiRukopisi hroniki dlya zruchnosti poznachayut literami latinskoyi abetki takim chinom Rukopis A Hronika Parkera Koledzh Korpus Kristi Kembridzh rukopis 173 Osnovne dzherelo informaciyi pro podiyi do 924 roku Piznishi periodi do 1070 roku vidobrazheni zi znachnimi propuskami Rannya chastina rukopisu napisana u Vinchesteri za chasiv korolya Alfreda blizko 900 roku piznisha chastina u Kenterberi Rukopis zavershuyetsya litopisom diyan arhiyepiskopa Lanfranka sho ye odnim z golovnih dzherel u problemi reorganizaciyi anglijskoyi cerkvi pislya normandskogo zavoyuvannya Original rukopisu A bulo praktichno cilkom znishenij pozhezheyu u 1731 roci Vidomij takozh pid nazvoyu litopis Parkera za im yam arhiyepiskopa Kenterberijskogo Metyu Parkera do chiyeyi biblioteki vona nalezhala Rukopis B Persha Abingdonska hronika Britanskij muzej London rukopis Tiberius A vi Persha chastina do 977 roku napisana odnim avtorom blizko 1000 roku reshta dovedena do 1066 roku kilkoma hronistami seredini XI stolittya Stosovno podij do 977 roku rukopisi B i C yavlyayut soboyu nezalezhni kopiyi vtrachenogo litopisu stvorenogo jmovirno v Abingdoni Rukopis C Druga Abingdonska hronika Britanskij muzej London rukopis Tiberius B i Yak i rukopis B vikladennya u rukopisu podij do 977 roku ye kopiyeyu hroniki napisanoyi v Abingdoni Druga chastina rukopisu C takozh napisana v Abingdoni Osoblivu cikavist predstavlyaye material pro pravlinnya Etelreda II dlya istoriyi yakogo rukopis ye osnovnim dzherelom Rukopis D Vusterska hronika Britanskij muzej London rukopis Tiberius B iv Stvorenij vidnosno pizno pershi chastini napisani ne ranishe 1050 roku todi yak osnovna chastina na pochatku XII stolittya Osoblivu cikavist rukopisu do podij sho ohoplyuyut i Shotlandiyu daye pidstavu pripustiti sho cej chasopis stvoreno pri dvori shotlandskogo korolya hocha osnovoyu dlya nogo jmovirno sluguvali annali Vusterskogo chi Ivshemskogo monastiriv Piznishi chastini rukopisu mozhlivo buli napisani bud kim z otochennya arhiyepiskopa Eldreda Jorkskogo Vazhlivist rukopisu D polyagaye pered usim u materialah z istoriyi anglijsko shotlandskih stosunkiv u period caryuvannya Eduarda Spovidnika a takozh z normandskogo zavoyuvannya Rukopis E Hronika Piterboro Bodlijska biblioteka Oksford rukopis Laud 636 Rannya chastina do 1121 roku stvorena odnim avtorom piznishi dovedeno do 1154 roku kilkoma riznimi hronistami z abatstva Piterboro Mistit bagato faktiv miscevogo znachennya U svoyij pershij chastini rukopis spirayetsya na te same dzherelo sho nim koristuvavsya avtor rukopisu D a u vidobrazhenni piznishih podij z 1023 do 1066 roku na vtrachenij chasopis abatstva Sent Avgustin u Kenterberi Rukopis E osoblivo cinnij stosovno informaciyi shodo vryaduvannya koroliv Normandskoyi dinastiyi j osobu Vilgelma Zavojovnika Rukopis F Dvomovna kenterberijska hronika Britanskij muzej London rukopis Domitian A viii Vidriznyayetsya tim sho napisanij dvoma movami davnoanglijskoyu j latinoyu Rukopis bulo stvoreno v abatstvi Sent Avgustin u Kenterberi blizko 1100 roku Litopis podij u chasopisi dovedeno do 1058 roku Rukopis F tak samo yak i rukopis E ochevidno bazuvavsya na ranishomu litopisu abatstva Sent Avgustin yakij vzhe vtracheno Z istorichnoyi tochki zoru rukopis F najmensh cinij pomizh usih inshih povnih variantiv Anglosaksonskoyi hroniki Rukopis G Kottoniv fragment A Britanskij muzej London rukopis Otho B xi 2 Yavlyaye soboyu fragment osnovnogo rukopisu A Rukopis H Kottoniv fragment H Britanskij muzej London rukopis Domitian A xi Rukopis I Chasopis velikodnogo stolu Britanskij muzej London rukopis Caligula A xv Posilannya RedaguvatiAnglo saksonskij chasopis do 750 r The Saxon Chronicle Tr A Savage London 1982 Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 12 lipnya 2011 Originalnij tekst Manuscript A The Anglo Saxon Chronicle Arhivovano 14 zhovtnya 2004 u Wayback Machine at Project Gutenberg Public domain copy Translation to English Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Anglosaksonska hronika amp oldid 36409861