Маґнус II Гаральдссон (1048—1069) — король Норвегії (1066—1069). Походив з династії Інґлінґів.
| Маґнус II Гаральдссон | |
| Народження: | 1048 Норвегія |
|---|---|
| Смерть: | 28 квітня 1069 Тронгейм, Норвегія |
| Причина смерті: | отрути |
| Поховання: | Нідароський собор |
| Країна: | Норвегія |
| Рід: | Hardrada dynastyd |
| Батько: | Гаральд III Суворий |
| Мати: | Tora Torbergsdatterd |
| Діти: | Haakon Magnusson of Norwayd |
Біографія Редагувати
Молоді роки Редагувати
Син Гаральда III та Тори Торбергсдатер. З молодості допомагав батькові у державницьких та військових справах. У 1050-х роках здійснив вдалий військовий похід до Оркнейських островів та Ірландії. У 1057—1058 роках допомагав Малкольму МакДональду у боротьбу проти Лулака, короля Шотландії. У 1058 році здійснив вдалий похід до Англії на підтримку володаря північного Велса Ґрифіда Лливеліна.
Володарювання Редагувати
У 1066 році Гаральд III разом з братом Маґнуса Олафом здійснив невдалий похід проти Англії. В ньому Гаральд III загинув, а Олаф деякий час був біля берегів Оркнейських островів. На час відсутності Гаральда регентом було призначено Маґнуса. Після загибелі Гаральда III новим королем Норвегії було оголошено Маґнуса II. Втім після повернення Олафа брати поділили між собою владу над Норвегією. Маґнус II став правити у північній частині із столицею у Нідаросі. 28 квітня 1069 року Маґнус II помер у королівському палаці м. Нідарос (сучасний Тронгейм) від харчового отруєння матковими ріжками — гриба, що паразитує на житі. Сьогодні це отруєння називають ерготизмом. Також є припущення, що король міг померти від прокази або стригучого лишаю.
Родина Редагувати
- Гокон Маґнусон (д/н — 1094)
Примітки Редагувати
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела Редагувати
- Gjerset, Knut, History of the Norwegian People. London: The MacMillan Company, 1915. (англ.)
- Woolf, Alex, Pictland to Alba 789—1070. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2007. ISBN 0-7486-1234-5 (англ.)
- Джонс Г. Вікінги. Потомки Одина та Тора. / Переклад з англ. З. Ю. Метлицкої. — М: «Центрполіграф», 2004. — 445 с.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маґнус II Гаральдссон