www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нікея дав гр Νίκαια тур iznik стародавнє і середньовічне місто в Малій Азії на місці сучасного турецького міста Ізник 1

Нікея

Нікея (дав.-гр. Νίκαια, тур. 'İznik') — стародавнє і середньовічне місто в Малій Азії на місці сучасного турецького міста Ізник. Засноване у IV ст. до н. е. під назвою Анкор, або ж Гелікор. Вигідно розташоване на березі озера та з суходолу обмежене високими пагорбами, місто мало ідеальні умови для його заселення.

Нікея
грец. Νίκαια

Координати 40°25′ пн. ш. 29°43′ сх. д. / 40.417° пн. ш. 29.717° сх. д. / 40.417; 29.717Координати: 40°25′ пн. ш. 29°43′ сх. д. / 40.417° пн. ш. 29.717° сх. д. / 40.417; 29.717

Країна  Туреччина і Roman Asia Minord
Адмінодиниця Ізник
OSM ↑1273931 ·R (Ізник)
Нікея
Нікея (Туреччина)
 Нікея у Вікісховищі

Історія Редагувати

Церква святої Софії в Нікеї VI—IX століть

У 316 році до н. е. місто було відбудоване македонським царем Антигоном I Однооким після його зруйнування мізійцями — і перейменоване на Антигонію (дав.-гр. Αντιγόνεια). Після поразки Антигона у 301 році до н. е. владу над містом здобув Лісімах, який дав місту нову назву — Нікея (дав.-гр. Νίκαια) на честь своєї дружини Нікеї, дочки Антипатра.

З 288 року до н. е. Нікея перебуває під владою царів Віфінії, які використовували її як столицю (поруч із Нікомедією). У 74 р. до н. е. місто стає римським.

Особливого значення Нікея набуває за володарювання Костянтина Великого. У 325 в місті відбувся перший Вселенський собор, який затвердив християнський символ віри.

Внаслідок зруйнування міста землетрусами у 358, 362 і 368 роках імператору Валенту довелося відбудовувати Нікею.

787-го року у місті проходив Сьомий Вселенський Собор.

Після поразки візантійців під Манцикертом у 1071, Нікея кілька разів переходила до рук турків-сельджуків і знову поверталася під владу Константинополя. Врешті-решт турки здобули місто 1078 і перетворили його на столицю свого Румського султанату, називаючи Нікею на свій лад — Ізнік (тур. 'İznik').

У 1097 Нікея була взята у спільну облогу хрестоносцями і візантійцями, турки віддали перевагу капітуляції на користь імператора Олексія Комніна. Після здобуття у 1204 році хрестоносцями Константинополя, Нікея перетворилася на столицю нової, Нікейської імперії, першим володарем якої став Феодор I Ласкаріс. Його спадкоємці наполегливо розширювали межі держави і врешті-решт у 1261 р. під орудою Михаїла Палеолога повернули Константинополь, відновивши Візантійську імперію. Нікея знову втратила столичний статус.

З початку XIV сторіччя Нікея жила під постійною загрозою нової турецької навали. У 1328 містом прокотилася хвиля панічних самогубств, що змусило патріарха звернутися до мешканців із спеціальним посланням. Але допомога з боку Константинополя не надійшла і в 1331 Нікея була остаточно захоплена османами. Вони перетворили її на свою столицю, і як свідчать джерела, вже через 7 років більшість місцевих мешканців сповідувала іслам і розмовляла турецькою.

Остаточно столичний статус Нікея втратила у 1365 році, коли резиденція султана була перенесена до щойно здобутого Адріанополя.

Із сер. IV і до сер. XIV ст. Нікея була також центром митрополії Константинопольського патріархату.

Персоналії Редагувати

В Нікеї народились астроном Гіппарх, математик та астроном Спорас, поет Парфеній та історик Діон Кассій.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Haverfield, Francis J. (2020). Ancient Town-Planing. BoD – Books on Demand. с. 27. ISBN 9783752307689. 
  2. D'Agostini, Monica; Anson, Edward M.; Pownall, Frances, ред. (2020). Alexander's Veterans and the Early Wars of the Successors. Oxbow Books. ISBN 9781789254990. 
  3. Roisman, Joseph (2012). Alexander's Veterans and the Early Wars of the Successors. University of Texas Press. с. 237. ISBN 9780292735965. 
  4.  Hugh Chisholm, ред. (1911) «Nicaea» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 19 Cambridge University Press p. 640  (англ.)
  5. Stefanidou, 2003, 2. Foundation, other names.
  6. Stefanidou, 2003, 3. History.
  7. DGRG, Nicaea
  8. Orlin, Eric, ред. (2015). Routledge Encyclopedia of Ancient Mediterranean Religions. Routledge. с. 285. ISBN 9781134625529. 
  9. Nelson, Daniel N. (2016). Blind Faith: How Christianity Abandoned God: Part One: the Trinity Doctrine. BookCountry. ISBN 9781463007645. 
  10. Evans, G. R. (2012). The Roots of the Reformation: Tradition, Emergence and Rupture. InterVarsity Press. с. 99. ISBN 9780830839476. 
  11. Adrian, Donny Gahral; Arivia, Gadis, ред. (2009). Relations Between Religions and Cultures in Southeast Asia. CRVP. с. 115–6. ISBN 9781565182509. 
  12. House, H. Wayne, ред. (2019). The Evangelical Dictionary of World Religions. Baker Books. ISBN 9781493415908. 
  13. Sicker, Martin, The Islamic world in ascendancy: from the Arab conquests to the siege of Vienna, (Greenwood Publishing Group, 2000), 63-64.
  14. A.C.S. Peacock and Sara Nur Yildiz, The Seljuks of Anatolia: Court and Society in the Medieval Middle East, (I.B. Tauris, 2015), 72.
  15. Foss, 1991, с. 1464.
  16. Donald M. Nicol, The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453, second edition (Cambridge: University Press, 1993), pp. 169f
  17. Foss, 1991, с. 1463–1464.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • William Hazlit (1851). . The Classical Gazetteer by William Hazlit (Ancient Library). Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 8 лютого 2022. 
  • T. Bekker-Nielsen (2008). . Aarhus. Aarhus University Press. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 8 лютого 2022. 
  • Çetinkaya, Halûk. Four Newly Discovered Churches in Bithynia [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Actual Problems of Theory and History of Art: Collection of articles. Vol. 9. Ed: A. V. Zakharova, S. V. Maltseva, E. Iu. Staniukovich-Denisova. Lomonosov Moscow State University/St. Petersburg, NP-Print, 2019, pp. 244–252. ISSN 2312—2129.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікея


Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nikeya dav gr Nikaia tur Iznik starodavnye i serednovichne misto v Malij Aziyi na misci suchasnogo tureckogo mista Iznik 1 2 3 Zasnovane u IV st do n e pid nazvoyu Ankor abo zh Gelikor Vigidno roztashovane na berezi ozera ta z suhodolu obmezhene visokimi pagorbami misto malo idealni umovi dlya jogo zaselennya Nikeya grec Nikaia Koordinati 40 25 pn sh 29 43 sh d 40 417 pn sh 29 717 sh d 40 417 29 717 Koordinati 40 25 pn sh 29 43 sh d 40 417 pn sh 29 717 sh d 40 417 29 717 Krayina Turechchina i Roman Asia Minord Turechchina i Roman Asia MinordAdminodinicya IznikOSM 1273931 R Iznik NikeyaNikeya Turechchina Nikeya u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Personaliyi 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Cerkva svyatoyi Sofiyi v Nikeyi VI IX stolitU 316 roci do n e misto bulo vidbudovane makedonskim carem Antigonom I Odnookim pislya jogo zrujnuvannya mizijcyami i perejmenovane na Antigoniyu dav gr Antigoneia 4 Pislya porazki Antigona u 301 roci do n e vladu nad mistom zdobuv Lisimah yakij dav mistu novu nazvu Nikeya dav gr Nikaia na chest svoyeyi druzhini Nikeyi dochki Antipatra 5 Z 288 roku do n e Nikeya perebuvaye pid vladoyu cariv Vifiniyi yaki vikoristovuvali yiyi yak stolicyu poruch iz Nikomediyeyu 6 7 U 74 r do n e misto staye rimskim Osoblivogo znachennya Nikeya nabuvaye za volodaryuvannya Kostyantina Velikogo U 325 v misti vidbuvsya pershij Vselenskij sobor yakij zatverdiv hristiyanskij simvol viri 8 9 Vnaslidok zrujnuvannya mista zemletrusami u 358 362 i 368 rokah imperatoru Valentu dovelosya vidbudovuvati Nikeyu 787 go roku u misti prohodiv Somij Vselenskij Sobor 10 11 12 Pislya porazki vizantijciv pid Mancikertom u 1071 Nikeya kilka raziv perehodila do ruk turkiv seldzhukiv i znovu povertalasya pid vladu Konstantinopolya Vreshti resht turki zdobuli misto 1078 i peretvorili jogo na stolicyu svogo Rumskogo sultanatu nazivayuchi Nikeyu na svij lad Iznik tur Iznik 13 14 U 1097 Nikeya bula vzyata u spilnu oblogu hrestonoscyami i vizantijcyami 15 turki viddali perevagu kapitulyaciyi na korist imperatora Oleksiya Komnina Pislya zdobuttya u 1204 roci hrestonoscyami Konstantinopolya Nikeya peretvorilasya na stolicyu novoyi Nikejskoyi imperiyi pershim volodarem yakoyi stav Feodor I Laskaris Jogo spadkoyemci napoleglivo rozshiryuvali mezhi derzhavi i vreshti resht u 1261 r pid orudoyu Mihayila Paleologa povernuli Konstantinopol vidnovivshi Vizantijsku imperiyu Nikeya znovu vtratila stolichnij status Z pochatku XIV storichchya Nikeya zhila pid postijnoyu zagrozoyu novoyi tureckoyi navali U 1328 mistom prokotilasya hvilya panichnih samogubstv sho zmusilo patriarha zvernutisya do meshkanciv iz specialnim poslannyam Ale dopomoga z boku Konstantinopolya ne nadijshla i v 1331 Nikeya bula ostatochno zahoplena osmanami 16 Voni peretvorili yiyi na svoyu stolicyu i yak svidchat dzherela vzhe cherez 7 rokiv bilshist miscevih meshkanciv spoviduvala islam i rozmovlyala tureckoyu Ostatochno stolichnij status Nikeya vtratila u 1365 roci koli rezidenciya sultana bula perenesena do shojno zdobutogo Adrianopolya Iz ser IV i do ser XIV st Nikeya bula takozh centrom mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu 17 Personaliyi RedaguvatiV Nikeyi narodilis astronom Gipparh matematik ta astronom Sporas poet Parfenij ta istorik Dion Kassij Div takozh RedaguvatiNikejska imperiya Pershij Nikejskij sobor Drugij Nikejskij soborPrimitki Redaguvati Haverfield Francis J 2020 Ancient Town Planing BoD Books on Demand s 27 ISBN 9783752307689 D Agostini Monica Anson Edward M Pownall Frances red 2020 Alexander s Veterans and the Early Wars of the Successors Oxbow Books ISBN 9781789254990 Roisman Joseph 2012 Alexander s Veterans and the Early Wars of the Successors University of Texas Press s 237 ISBN 9780292735965 nbsp Hugh Chisholm red 1911 Nicaea Encyclopaedia Britannica 11th ed V 19 Cambridge University Press p 640 angl Stefanidou 2003 2 Foundation other names Stefanidou 2003 3 History DGRG Nicaea Orlin Eric red 2015 Routledge Encyclopedia of Ancient Mediterranean Religions Routledge s 285 ISBN 9781134625529 Nelson Daniel N 2016 Blind Faith How Christianity Abandoned God Part One the Trinity Doctrine BookCountry ISBN 9781463007645 Evans G R 2012 The Roots of the Reformation Tradition Emergence and Rupture InterVarsity Press s 99 ISBN 9780830839476 Adrian Donny Gahral Arivia Gadis red 2009 Relations Between Religions and Cultures in Southeast Asia CRVP s 115 6 ISBN 9781565182509 House H Wayne red 2019 The Evangelical Dictionary of World Religions Baker Books ISBN 9781493415908 Sicker Martin The Islamic world in ascendancy from the Arab conquests to the siege of Vienna Greenwood Publishing Group 2000 63 64 A C S Peacock and Sara Nur Yildiz The Seljuks of Anatolia Court and Society in the Medieval Middle East I B Tauris 2015 72 Foss 1991 s 1464 Donald M Nicol The Last Centuries of Byzantium 1261 1453 second edition Cambridge University Press 1993 pp 169f Foss 1991 s 1463 1464 Dzherela RedaguvatiNikeya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1143 1000 ekz Posilannya RedaguvatiWilliam Hazlit 1851 Hazlitt Classical Gazetteer Nicaea The Classical Gazetteer by William Hazlit Ancient Library Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2012 Procitovano 8 lyutogo 2022 T Bekker Nielsen 2008 Urban life and local politics in Roman Bithynia The small world of Dion Chrysostomos Aarhus Aarhus University Press Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 8 lyutogo 2022 Cetinkaya Haluk Four Newly Discovered Churches in Bithynia Arhivovano 20 listopada 2021 u Wayback Machine Actual Problems of Theory and History of Art Collection of articles Vol 9 Ed A V Zakharova S V Maltseva E Iu Staniukovich Denisova Lomonosov Moscow State University St Petersburg NP Print 2019 pp 244 252 ISSN 2312 2129 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nikeya nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikeya amp oldid 40284978