Пе́рший Ніке́йський собо́р — вселенський собор християнської церкви, що відбувся 325 року у місті Нікея (нині Ізник, Туреччина). Собор скликано імператором Костянтином Великим для того, щоб поставити крапку в суперечці між єпископом Александром і Арієм. На соборі Папа Сильвестр був представлений двома легатами. У загальній кількості собор зібрав 318 єпископів і багато пресвітерів і дияконів, тривав більше двох місяців — і став першим вселенським Собором в історії християнства.
| 1-й Нікейський собор | |
|---|---|
| Ікона на честь Першого вселенського собору (325) з текстом Символу Віри | |
| Статус: | 1-й Вселенський собор |
| Визнають: | Християнські церкви, Православ'я, Католицтво, стародавні східні церкви, Сиро-Перська церква, англікани, лютерани |
| Попередній: | нема |
| Наступний: | 1-й Константинопольський |
| Дата: | 325 |
| Місце: | Нікея |
| Скликав: | Костянтин Великий |
| Головування: | Александра Александрійського |
| Учасники | від 250 до 318 єпископів (більшість зі східної частини Римської імперії) |
| Причини проведення | Необхідність подолання аріанства, вирішення канонічних питань |
| Рішення | прийнятий Нікейський символ віри, соборні 12 канонів. |
Передумови Редагувати
Євсевій вказував, що імператор Костянтин був розчарований церковною боротьбою на Сході між Александром Александрійським й Арієм, і в посланні до них запропонував своє посередництво. У ньому він пропонував залишити цю суперечку. Подавачем цього листа імператор обрав єпископа Осію Кордувійського, який, прибувши до м. Александрії, зрозумів, що питання насправді вимагає серйозного підходу до його вирішення. Оскільки на той час вимагало рішення також і питання про обчислення пасхалій, було прийнято рішення про проведення Вселенського собору.
Події собору Редагувати
Місцем скликання собору спочатку обрали м. Анкіру (сучасна Анкара) в Галатії, але врешті вибір зупинився на Нікеї — місті, що розташовувалося неподалік від імператорської резиденції. У місті знаходився імператорський палац, який надали для засідань і розміщення його учасників. Єпископи повинні були з'їхатися до Нікеї на 20 травня 325 року. Але офіційно імператор відкрив засідання собору лише 14 червня, а вже 25 серпня 325 року собор був закритий.
У той час на Сході було близько 1000 єпископських кафедр і близько 800 — на Заході. Таким чином, на соборі була присутня приблизно шоста частина вселенського єпископату.
На соборі був присутній імператор як слухач. За свідченням Євсевія Кесарійського імператор діяв як «примиритель». Дослідники назвали «головою» собору Осію Кордубського, який у списках учасників собору значився на 1-му місці; висловлювалися також припущення про головування Євстафія Антіохійського і Євсевія Кесарійського.
У першу чергу розглянули аріанське уявлення про релігію від Євсевія Нікомедійського. Що одразу ж було відкинуте більшістю,серед яких були Олександр Олександрійський, Осій Кордубський, Євстафій Антіохійський, Макарій Єрусалимський. Соборові був запропонований хрещальний символ Кесарійської Церкви, до якого, за пропозицією імператора Костянтина (ймовірно, від імені єпископів термін був запропонований Осіем Кордубським), була додана характеристика Сина «єдиносущного (грец. ομοούσιος) Отцеві», яка стверджувала, що Син є тим же самим Богом за суттю, що й Отець: «Бог від Бога». Зазначений «Символ віри» був затверджений 19 червня для всіх християн імперії, але не підписали його лівійські єпископи Феона Мармарікський та Секунд Птолемаїдський, котрі були видалені з собору і разом з Арієм відправлені на заслання. Під загрозою заслання свої підписи поставили навіть войовничі аріани Євсевій Нікомедійський і Теогніс Нікейський.
Собор також прийняв канони (правила), що стосуються різних питань церковної дисципліни.
Єпіфаній Кіпрський вказав, що у визначенні дня святкування Великодня відповідно до постанови I Вселенського Собору слід керуватися 3 факторами: повним місяцем, рівноденням, неділею.
Постанови Редагувати
Протокол Собору не зберігся, про рішення, ухвалені на цьому соборі відомо з пізніших джерел, у тому числі з діянь подальших Вселенських соборів.
- Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження.
- Також було складено символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським.
- Зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій:
- Римської,
- Александрійської,
- Антіохійської та
- Єрусалимської (у 6-му й 7-му каноні).
- Собор також установив час святкування Великодня у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення.
- Прийнято 20 канонів церковного життя
Гомоусіанів на соборі очолювали александрійський патріарх Александр Александрійський, диякон Афанасій та Мірлікійський єпископ Миколай.
Джерела відомостей Редагувати
Основними джерелами про Нікейсьий собор є праці двох його учасників: Євсевія Кесарійського й Афанасія Великого, та істориків пізнішого часу: Руфіна Аквілейского, Сократа Схоластика, Созомена, блаженного Феодорита Кирського. Детальна історія собору, складена Геласієм Кизікським.
Учасники Редагувати
Було від 250 до 318 учасників з різних історичних документів (списки не повні, хоча чисельність «318 єпископів» вказував Іларій Піктавійський, Василій Великий, Афанасій Великий). З них 220 учасників ідентифікували за тогочасними церковними провінціями німецькі дослідники Генріх Гельзер, Генріх Хільгенфельд (1862—1945) й Ото Кунц, котрі брали до уваги списки нікейських єпископів та опубліковували в «Index patrum Nicaenorum restitutus» (стор. LX-LIV).
- Осія Кордувійський, Віт і Бісенз із Риму
- Александр I Александрійський
- Афанасій Александрійський
- Арпократій з Альфокранона (Хелуан, римська провінція Аркадія, частка патріархату Александрії, заступниця архиєпархії Оксирінха[ru], дієцезія Єгипту)
- Адамантій з Сінополя (у римській провінції Аркадія[ru])
- Арбізій з Фербета (Хорбейт, римська провінція Августамніка[en])
- Філіп з Панефісу (біля о. Манзала, римська провінція Августамніка[en], заступниця Архієпархія Пелузія[ru])
- Потамон з Гераклеополіса (між Танісом й Пелусією)
- Секунд з Толемаїди[ru]
- Доротей з Пелусії[ru] (Пелузія)
- Кай з Тмуї[ru]
- Тіберій з Тауї (в єгипетській римській провінції)
- Антіох з Мемфі
- Пафнутій Єгипетський
- Атас зі Схедії
- Тиран з Антіної[it]
- Плюсіан з Лікополіса (нині Асьют, колишня римська провінція Фіваїда)
- Дакіс з Береніце (біля Бенгазі, Киренаїка)
- Зопір з Барки[en] (Ель-Мардж, Киренаїка)
- Сарапіон з Антипіргосу (Тобрух, Мармарика, Архиєпархія Дарни[it])
- Секонд з Теучіри (Токра[en], Киренаїка)
- Тит з Паретонії (біля сучасного м. Мерса-Матрух, Мармарика)
- Макарій I Єрусалимський
- Євсевій Кесарійський
- Герман з Неаполіса
- Мар'ян з Себастії
- Гаян з Себастії
- Сабін з Гадари
- Лонгін з Аскалону
- єпископ Петро Лонгіус з Емаусу (Нікополісу)
- Макрін з Ямні
- Максим з Елеутерополісу
- Павло з Масіміанополісу[en] (заступники архієпархії Скифополя)
- Януарій з Єрихона
- Еліодор з Завулона
- Аецій з Ліди
- Сільван з Азоту
- Патрофіл зі Скифополя
- Асклепій з Гази
- Петро з Ела
- Антіох з Капітоліади (сучасне с. Бет-ер-Рас, або Бейт Рас в мухафазі Ірбід на північному заході Йорданії, заступники архієпархії Скифополя)
- Теофіл Готський — з української Готії
- Кадм Боспорський — з українського Боспору
- Домн з Панонії
- Протоген із Сардики[it] (Сердика)
- Дако з Македонії
- Федро з Гераклеї[it] (Мармара Ереглісі[ru], Перинф, Фракійська єпархія, юрисдикція КПЦ)
- Євсевій Нікомедійський
- Теогнід з Нікеї[it]
- Марій з Халкедонії (частина КПЦ)
- Кирило з Хіоса (Єпархія Хіоса)
- Єсихій з Пруси (частина КПЦ)
- Горгон з Аполоніади (Аболіонт, частина КПЦ)
- Георгій з Прусад (нині в Дюздже, частина КПЦ)
- Еветій з Адріан (Атранос, Малий Олімп, діоцез Понту, юрисдикція КПЦ, заступниця Нікомедійської архідієцезії)
- Теофан хорєпископ
- Євлалій хорєпископ
- Руф з Кесарії (юрисдикція КПЦ, заступниця Нікомедійської архідієцезії, діоцез Понту)
- Кирило з Пафи (Єпархія Пафо, Кіпрська православна церква)
- Геласій з Саламіни (Архієпархія Саламіна[it], Кіпрська православна церква)
- Нікасій із Ді (Єпархія Ді)
- Маркел Анкірський
- Дікасій з Тавії[en] (діоцез Понту, юрисдикція КПЦ, Тавійська єпархія)
- Ерецій з Екдаумави (Лікаонія, юрисдикція КПЦ, Екадаумавська єпархія)
- Горгоній з Ціни (Ціна де нині турецьке Яраслі, юрисдикція КПЦ, Цінська єпархія)
- Філадельфій з Юліополя[it] (Юліополіс)
- Євфросиній з Родосу (м. Родос, архиєпархія Родосу[ru])
- Меліфрон з Косу (Кіклади, архиєпархія Косу[it])
- Стратегій з Лемносу (Архиєпархія Лемносу[it])
- Алетодор з Архиєпархія Корфу, Занте і Кефалінії[ru] (Керкіра, Закінф, Кефалонія)
- Марк Калабрійський
- Люцифер Каларійський
- Клавдій з Фессалії (Лариса, Римський Патріархат, дієцезія Лариси)
- Клеонік з Фів й Фтіотиди (біля м. Неа Анхіалос[en], Римський Патріархат, Преторіанська префектура Іллірії)
- Піст з Маркіанополя (біля Девні, Маркіанополь[ru], Фракійська дієцезія, Маркіанапільська архієпархія[it])
- Євдем з Патару (нині біля турецького Гелемиша в Анталії, Патарська єпархія, заступниця Мірська архієпархія[it])
- Миколай Мирлікійський
- Євсевій з Антіохії на Меандрі[it] (нині турецьке Аліага-Чіфтлік, Антіохійська єпархія Меандру)
- Амоній з Ставропольської архієпархії[it] (Афродізії, де нині турецьке Гейре[en]-Айдин, юрисдикція КПЦ)
- Євген з Аполонії (де нині турецький Медет, Єпархія Аполонія Салбас, юрисдикція КПЦ)
- Летодор з Кібіри[en] (де нині турецький Корзун, Єпархія Кібіри)
- Євсевій з Мілету (де нині турецький Балат, Мілетська архієпархія[it])
- Філадельфій з Помпеополя (де нині турецьке Ташкьопрю-Кастамону, Архієпархія Помпеополя Пафлагонійського[it])
- Петроній з Гіонополя (Гіонопольська єпархія[it], де нині турецьке Інеболу[en])
- Євпсихій з Амастрі (Амастридська архієпархія[it], Понтський діоцез)
- Евтихіян з Амасеї (Понт і Віфінія — Єленопонт[it] у КПЦ, де нині турецьке Амасья, Амасейська архиєпархія, Архієпархія Амасеї)
- Ельпідій з Комана (Понт і Віфінія — Єленопонт[it] у КПЦ, Комана Понтіка, де нині турецький Гюменек, Єпархія Комана Понтіка)
- Іраклій із Зела (Понт і Віфінія — Єленопонт[it] у КПЦ, де нині турецьке Зіле[ru], дієцезія Зела)
- Лонгін з Неокесарії (де нині турецьке Ніксар[ru]-Токат)
- Домн з Трапезунда (Трапезундська архієпархія)
- Стратофілій з Пітіонта (де нині абхазька Піцунда, Колхида, Єпархія Пітіус, юрисдикція КПЦ)
- Леонтій з Кесарії[it] (де нині турецький Кайсері, Каппадокія (римська провінція))
- Євтихій з Тіани (де нині турецьке Кілісехісар-Кемерхісар[en]-Нігде, архієпархія Тіана[it])
- Ерітрій з Колонії (де нині турецький Аксарай, Каппадокія (римська провінція))
- Тімотей зі Сібістри (де нині турецький Ереглі, єпархія Сібістра)
- Елпідій з Комана (де нині турецький Сар або Саркал, Вірменія (римська провінція), Вірменська єпархія Комана)
- Горгоній хорєпископ
- Стефан хорєпископ
- Євдромій хорєпископ
- Род хорєпископ
- Теофан хорєпископ
- Калінік з Перги (15 км на схід від Анталії де нині турецьке Муртана, юрисдикція КПЦ, архієпархія Перге[it])
- Евресій з Термеси (де нині турецька гора Гюлюк Даґі, юрисдикція КПЦ, Термеська єпархія)
- Зевксіос з Сиарби (де нині турецький Зівінт-Анталія, юрисдикція КПЦ)
- Домн з Аспенди (де нині турецький Балкіс, юрисдикція КПЦ, Єпархія Аспендо)
- Квінтіан з Селевкії
- Патрицій з Масіміанополя (де нині турецький Тефені[ru], юрисдикція КПЦ)
- Афродізій з Магіди (де нині турецька Лара, юрисдикція КПЦ, Діоцез Азія)
- Стефан з Барати
- Атеній з Коропісу
- Едесій з Клавдіополя
- Агапій з Селевкії
- Сільван з Метрополя
- Фауст з Панемотіка
- Антонін з Антіохії
- Нестор з Сідри
- Есіхій хорєпископ
- Кирило з Омони
- Теодор з Васади
- Анатолій хорєпископ
- Павло з Ларанди
- Сінто хорєпископ
- Тіберій з Ілістри
- Аквіла хорєпископ
- Євсебій
- Євлалій з Іконії (Лікаонія, Архідієзезія Іконії[it], юрисдикція КПЦ)
- Телемах із Адріанополя (де нині турецький Шаркікарагач[en], Єпархія Адріанополя Пісідійського, юрисдикція КПЦ)
- Есіхій з Неаполя[it] (де нині турецький Карагач, юрисдикція КПЦ)
- Євтихій з Селевкії (Селевкія Фереа, де нині турецький Селеф, юрисдикція КПЦ)
- Араній з Лімни[it] (де нині турецьке Газірі[en], юрисдикція КПЦ)
- Тарсіхій з Апамеї[en] (де нині турецьке Дінар, Єпархія Апамеї Цібото, юрисдикція КПЦ)
- Патріцій з Амблади[it] (де нині турецький Асардаг, Лікаонія, юрисдикція КПЦ)
- Полікарп із Метрополя (де нині турецький Немрік Мезарлік, юрисдикція КПЦ)
- Академій з Папи[it] (де нині турецький Йонуслер, юрисдикція КПЦ)
- Ераклій з Баріси (де нині Іспарта, юрисдикція КПЦ)
- Теодор із Васади (де нині турецький Кестелдаг, Лікаонія, юрисдикція КПЦ)
- Нунехій з Лаодикеї
- Флак із Санави
- Прокопій з Сінади
- Пістіко з Езані
- Афінодор із Дорілея
- Павло з Апамеї
- Євгеній з Евкарпії
- Флако Герополя
- Артемідор із Сарди
- Серас із Тіатіри
- Етемасій з Філадельфії
- Поліон із Багі
- Агогій з Тріполя
- Флоренцій з Анціра Фереї
- Антіох з Авреліанополя
- Марко зі Станді
- Антіох із Герокесареї
- Теонас із Кізіки
- Менофант із Ефесу
- Оріон із Ілії
- Євтихій зі Смірни
- Мітра з Іпепи
- Марин із Ілії
- Павло з Анеї
- Євлалій з Себастеї[it] (де нині турецьке Сівас, римська провінція Вірменія, юрисдикція КПЦ)
- Евецій з Сатали[en] (де нині турецьке Садак, юрисдикція КПЦ, Єпархія Сатала, цивільний діоцез Понту)
- Арістахій з Вірменії
- Акріт
- Теодор із Тарса
- Анфіон із Єпіфанії
- Нарцис із Нероніади
- Мойсей з Кастабали
- Нікета з Флавіади
- Евдамон хорєпископ
- Павлін із Адани
- Македоній з Мопсуестії
- Таркондімант із Егеї
- Єсіхій з Александрети
- Нарцис із Іренополя
- Зенон з Тіру
- Еней з Толемаїди
- Магн із Дамаску
- Теодор із Сідону
- Еланік із Тріполя
- Філокал із Панеади
- Григорій з Беріту
- Марін з Пальміри
- Тадон із Аласи
- Анатолій з Емеса
- Євстахій Антіохійський
- Зеновій з Селевкії
- Теодот із Лаодікеї
- Альфій з Апамеї
- Басіан із Рафанеї
- Філосен із Гераполя
- Саломон із Германіки
- Пеперій з Самосат
- Архелай з Доліха
- Евфразіо з Баланеа
- Фалад хорєпископ
- Зойл із Габали
- Бас із Зеугми
- Геронцій з Ларіси
- Маніцій з Епіфанії
- Євстафій з Аретуса
- Павло Неокесарійський
- Сіріцій з Кіри
- Селевк хорєпископ
- Петро з Гіндари
- Пегас із Арбокадами
- Басіан із Габула
- Етолій з Едеси
- Яків Нізібійський
- Антіох із Ресайни
- Марей з Македонополя
- Іоан з Персії
- Нікомах із Босри
- Сіріон із Філадельфії
- Генадій з Есби
- Север із Содому
- Сопатр із Беретана
- Север із Діонісіади
- Костянтин I Великий
- Спиридон Тримифунтський
- Василій Великий
- Юлій I
- Маркел Анкирський
- Євстафій Міланський
- Кекіліан Карфагенський
- Амфіон Єпіфанійський
- Леонтій Кесарійський
- Арій Александрійський
- Феогніс Нікейський
- Марій Халкідонський
- Павлин Тирський
- Іларій Піктавійський
- Сильвестр I прислав представниками 2 пресвітерів Викентія й Вітона,
- єпископ перського міста Селевкія-Ктесифона прислав декілька пресвітерів
Вшанування Редагувати
Православна церква щорічно на сьомий тиждень (у неділю) після Великодня молитовно вшановує пам'ять святих 318-ти священиків Першого Вселенського собору в Нікеї. На великій вечірні напередодні цього дня читаються три символічні старозавітні паремії[ru].
Примітки Редагувати
- Цьому числу було приписано символічне значення: число воїнів — рабів Авраама (Бут. 14:14) і, ще: грецькі цифри «Т I H» (318) зображують Хрест й дві перші літери імені Ісуса Христа.
- Руфін Аквілейський обґрунтував його присутність на цьому соборі.
Джерела Редагувати
- (рос.)Бриллиантов А. И.,. Лекции по истории древней церкви. — СПб. : изд. Олега Абышко, 2007. — 480 с. — ISBN 978-5-9900890-3-7.
- . Церковно-Научный Центр «Православная Энциклопедия» (рос.). Архів оригіналу за 13 грудня 2018.
- (англ.)Nicene and Post-Nicene Fathers, Series II, Vol. XIV, The Canons of the 318 Holy Fathers Assembled in the City of Nice (sic), in Bithynia.. Early Church Fathers. [ 29 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.)Спасский А. А.[ru], История догматических движений в эпоху вселенских соборов (в связи с философскими учениями того времени). Т.1, Тринитарный вопрос (история учения о св. Троице), изд. «Книж. маг. М. С. Елова», Сергиев Посад, М., 1914 г., — 644 с.
- Смирнов, 1888, с. 18.
- ↑ (рос.)Бенешевич В. Н., «Синайский список отцов Никейского I Вселенского Собора» // СПб.: типография Императорской Академии наук, 1908. — С.281—306.
- ↑ Валентин Асмус ВСЕЛЕНСКИЙ I СОБОР. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — Т. IX. — С. 571-580. — ISBN 5-89572-015-3.(рос.)
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
- ↑ (рос.)I Вселенский собор [ 3 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Древо
- (фр.)Honigmann, «La liste originale des Pères de Nicée». — p. 30.
- (англ.)Carsten Peter Thiede, The Emmaus Mystery: Discovering Evidence for the Risen Christ, A&C Black, 2006. — p. 57.
- Honigmann, La liste originale des Pères de Nicée, p. 28. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie (325—641), p. 976.
- Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie (325—641), pp. 590—591.
- Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, pp. 849—850.
- Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie (325—641), pp. 599—600.
- Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 650.
- Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 643.
- Honigmann, La liste originale des Pères de Nicée, pp. 24-25.
- Delmas, Les Pères de Nicée et Le Quien, p. 90; Schwartz, Über die Bischofslisten…, p. 73 nº 3; Honigmann, Sur les listes des évêques participant aux conciles de Nicée et de Constantinople, pp. 339—340.
- Delmas, Les Pères de Nicée et Le Quien, pp. 89-90; Honigmann, Sur les listes des évêques participant aux conciles de Nicée et de Constantinople, p. 338.
- Honigmann, Sur les listes des évêques participant aux conciles de Nicée et de Constantinople, p. 338.
Література Редагувати
- (рос.)Смирнов К.,. «Обозрение источников первого вселенского Никейского собора». — Ярославль, 1888. — 358 с. (Репринт [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — М.:"Книга по Требованию". — 2011. — 366 с.)
- (рос.)Деяния вселенских соборов [ 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Казань. — Т.1. — 1859. — 912 с. (Изд 3-е [ 11 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — Казань. — Т.1. — 1910)
- (рос.)Лебедев А. П., Вселенские соборы IV и V века: Обзор их догматической деятельности… [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] — М.: тип. Л. Ф. Снегирева, 1879. — 284 с.
- Вселенский I Собор. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — Т. IX. — С. 571—580. — ISBN 5-89572-015-3.(рос.)
- (рос.)«Триодь цветная», изд. Московской Патриархии, 1992, л. 204 (тропарь), л. 110 (кондак).
- (рос.)Болотов В. В., «История древней Церкви», т. 3.
- (рос.)Карташев А. В., «Вселенские Соборы [ 3 грудня 2018 у Wayback Machine.]», Церковно-Научный Центр «Православная Энциклопедия».
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перший Нікейський собор
- Карташев А. В., «Вселенские Соборы» // Глава: I Вселенский собор в Никее 325 г. [ 14 червня 2008 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |