www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трапезундська архиєпархія Трапезундська архієпархія лат Archidioecesis Trapezuntina закритий престол Константинопольсько

Трапезундська архиєпархія

Трапезундська архієпархія (лат. Archidioecesis Trapezuntina ) - закритий престол Константинопольського патріархату і титульною резиденцією католицької церкви.

Історія ред.

Трапезунд, що відповідає місту Трабзон у сучасній Туреччині, є стародавнім архієпископством римської провінції Понт Полемоніако в цивільній єпархії Понту та в Константинопольському патріархаті.

Спочатку суфраган архиєпархії Неокесарії, до 787 року він був зведений до рангу митрополита з титулом Трапезунду та Лазики (на згадку про давню зниклу провінцію). У Notitia Episcopatuum, що приписується імператору Леву VI (початок Х ст.), Трапезундська архієпархія поміщена на 33-му місці серед митрополій Патріархату і до неї віднесено сім суфраганів: Черіанон, Хамазур, Чахеон, Пайпер, Керамей, Леріон і Бізанон. Ле Квін згадує двох грецьких архієпископів, які в наш час вступили в спілкування з Римським престолом, а саме Доротей і Кирило.

У ХІІІ-XIV століттях Трапезунд був резиденцією важливої генуезької колонії. З 1289 року в місті існував францисканський монастир, а в 1315 році Андреа делла Терца заснував домініканський монастир. Крім того, Трапезунд був резиденцією Кустоса Східного вікаріату.

У законопроекті про встановлення митрополії Воспро (5 липня 1333 р.) Трапезунд також включений до числа різних суфраганньких єпархій, які в 1362 р. увійшли до церковної провінції Сарайської архієпархії.

Однак дата призначення першого єпископа Антоніо невідома. У 1344 був частиною важливого посольства вірменського католікоса до папи Климента VI з огляду на союз Вірменської Апостольської Церкви з Католицькою Церквою; не зміг повернутися до своєї єпархії через антилатні заворушення в Трапезунді, він був призначений єпископом Гальтеллі на Сардинії. Навіть його наступник Матьє ніколи не залишав кафедру в Камбре: папа мусив надати йому пільги, оскільки він не міг жити на доходи своєї єпархії. Третім єпископом був Косма, episcopus Traphasonensis, який, проте, три роки проживав при папському дворі в Авіньйоні, перш ніж був переведений в Сарадж.

Далі йдуть інші єпископи, як повідомляє хронотаксис Ойбеля, який, за словами Річарда, включає титулярних єпископів, але також імовірних єпископів-резидентів. До списку єпархій, до яких відправляється апостольський збирач у 1429 році, Трапезунд більше не входив.

З XVII століття Трапезунд зараховується до титульного архієпископського престолу Католицької Церкви; місце було вакантним з 16 липня 1969 року.

Хронотаксис ред.

Uрецькі архієпископи ред.

  • Домн † (згадується в 325 р.)
  • Атарбій † (згадується в 451 р.)
  • Антипатр † (згадується близько 530 р.)
  • Антимій † (? - близько 533 р. призначений патріархом Константинопольським)
  • Антимій † (? - 536 скинутий) (вдруге)
  • Уран † (згадується в 546/547 рр.)
  • Теодор I † (згадується 680 р.)
  • Христофор † (згадка 787 р.)
  • Никифор † (VIII-IX ст.)
  • Іjан † (початок IX ст.)
  • Феодор II (або Феодосій) † (близько X ст.)
  • Георгій † (X-XI ст.)
  • Костянтин † (до 1023 - після 1024)
  • Лев † (згадка 1054 р.)
  • Нікета † (кінець XII ст.)
  • Доротей † (згадка 1439 р.)
  • Кирило † (згадується до 1653 р.)

Латинські єпископи ред.

  • Антоніо † (? - 13 липня 1345 призначений єпископом Гальтеллі)
  • Матьє, OC † (помер до жовтня 1345 - 1359)
  • Косма, OFM † (до листопада 1359 - 17 червня 1362 призначений архієпископом Сараджа)
  • Людовіко † (? — 28 січня 1376 призначений єпископом Стефаніако)
  • Александр, OFM † (? - 3 вересня 1387 призначений єпископом Каффи)
  • Джованні (Мундел), OFM † (? - ? помер)
  • Бартоломео, OESA † (14 листопада 1390 р. - ? помер)
  • Мікеле Петрі, OSB † (22 травня 1405 р. - ?)
  • Мікеле, OFM † (23 жовтня 1409 р. - ? )
  • Нікола Гамундський, OFM † (2 грудня 1409 р. - ? помер)
  • Паулюс Маркліні де Хейльбронн, OFM † (31 січня 1414 р. - ?)
  • Марко Віаро, OFM † (11 квітня 1427 р. - ? помер)
  • Григорій Корсанегро, OSB † (14 березня 1429 р. - ? помер)

Титулярні архієпископи ред.

  • Сімон Брозіо Хорштейн † (помер 24 серпня 1626 — 13 січня 1642)
  • Кріспін Фук фон Градісте, О.Прем. † (помер 18 квітня 1644 - 23 серпня 1653)
  • Агостіно Франціотті † (4 травня 1654 - лютий 1670 помер)
  • Франческо Казаті † (помер 2 червня 1670 — 16 жовтня 1702)
  • Карлос Борха Сентеллас і Понсе де Леон † (20 липня 1705 — 21 червня 1721 призначений кардиналом-пресвітером Санта-Пуденціана)
  • Вінченцо Сантіні † (28 травня 1721 - помер до 30 липня 1728)
  • Алексій Антоніус фон Нассау † (20 вересня 1728 р. - ?)
  • Антоніо Луїджі П'ятті † (13 серпня 1821 — 2 жовтня 1837 призначений патріархом Антіохії)
  • Джордж Еррінгтон † (помер 30 березня 1855 - 19 січня 1884)
  • Едмунд Стонор † (помер 11 лютого 1889 - 28 лютого 1912)
  • Теодоро Вальфре ді Бонцо † (13 вересня 1916 — 15 грудня 1919 призначений кардиналом-пресвітером Санта-Марія-Сопра Мінерва)
  • Джузеппе Антоніо Цукетті, OFMCap . † (8 березня 1920 - 1 червня 1931 помер)
  • Карло Альберто Ферреро ді Каваллерлеоне † (помер 28 жовтня 1944 - 16 липня 1969)

Примітки ред.

  1. Gelzer, op. cit., p. 539, nnº 240-244.
  2. Jean Darrouzès, Remarques sur des créations d'évêchés byzantins, in Revue des études byzantines, tome 47, 1989, pp. 210-215.
  3. Gelzer, op. cit., p. 551, nº 36.
  4. A questa sede è attribuito un solo vescovo, Giovanni, noto grazie all'esistenza di un suo sigillo datato all'XI secolo (Vitalien Laurent, Le corpus des sceaux de l'empire Byzantin, vol. V/1, Paris, 1963, nº 666.
  5. La sigillografia ha restituito il nome di un vescovo greco di questa sede, Davide, il cui sigillo è datato all'XI secolo (Vitalien Laurent, Le corpus des sceaux de l'empire Byzantin, vol. V/1, Paris, 1963, nº 667).
  6. Gelzer, op. cit., p. 557, nnº 537-544.
  7. Si trattava di una delle tre vicarie in cui i Francescani avevano suddiviso i loro conventi in Tartaria, ossia nell'impero mongolo; le altre erano la vicaria Aquilonaris e la vicaria del Cathay.
  8. Denis Feissel, Notes d'épigraphie chretienne, in Bulletin de correspondance hellénique, vol. 116, 1, 1992, p. 388.
  9. Vitalien Laurent, Le corpus des sceaux de l'empire Byzantin, vol. V/2, Paris, 1965, nº 1612.
  10. Vitalien Laurent, Le corpus des sceaux de l'empire Byzantin, vol. V/1, Paris, 1963, nº 659.
  11. Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, vol. IV, 2001, p. 106.
  12. Vitalien Laurent, Le corpus des sceaux de l'empire Byzantin, vol. V/3, Paris, 1972, nº 1758.
  13. Vitalien Laurent, Le corpus des sceaux de l'empire Byzantin, vol. V/2, Paris, 1965, p. 442.
  14. Nel mese di novembre, in quanto vescovo di Trebisonda, elargisce delle indulgenze (Richard, p. 233, nota 15).

Бібліографія ред.

  • (лат.) Pius Bonifacius Gams, Series episcoporum Ecclesiae Catholicae, Leipzig, 1931, p. 441
  • (лат.) Michel Le Quien, Oriens christianus in quatuor Patriarchatus digestus, Parigi, 1740, Tomo I, coll. 509-514
  • (лат.) Konrad Eubel, Hierarchia Catholica Medii Aevi, vol. 1 Archiviato il 9 luglio 2019 in Internet Archive., p. 493; vol. 4 Archiviato il 4 ottobre 2018 in Internet Archive., p. 342; vol. 5, p. 386
  • Jean Richard, La Papauté et les missions d'Orient au Moyen Age (XIII-XV siècles), Ecole Française de Rome, 1977, pp. 232–235
  • (DE, EL) Heinrich Gelzer, Ungedruckte und ungenügend veröffentlichte Texte der Notitiae episcopatuum, in: Abhandlungen der philosophisch-historische classe der bayerische Akademie der Wissenschaften, 1901, pp. 529–641

Зовнішні посилання ред.

  • [{{{1}}} Трапезундська архиєпархія] // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.
  • (англ.) La diocesi nel sito di www.gcatholic.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Trapezundska arhiyeparhiya lat Archidioecesis Trapezuntina zakritij prestol Konstantinopolskogo patriarhatu i titulnoyu rezidenciyeyu katolickoyi cerkvi Zmist 1 Istoriya 2 Hronotaksis 2 1 Urecki arhiyepiskopi 2 2 Latinski yepiskopi 2 3 Titulyarni arhiyepiskopi 3 Primitki 4 Bibliografiya 5 Zovnishni posilannyaIstoriya red Trapezund sho vidpovidaye mistu Trabzon u suchasnij Turechchini ye starodavnim arhiyepiskopstvom rimskoyi provinciyi Pont Polemoniako v civilnij yeparhiyi Pontu ta v Konstantinopolskomu patriarhati Spochatku sufragan arhiyeparhiyi Neokesariyi 1 do 787 roku vin buv zvedenij do rangu mitropolita z titulom Trapezundu ta Laziki na zgadku pro davnyu zniklu provinciyu 2 U Notitia Episcopatuum sho pripisuyetsya imperatoru Levu VI pochatok H st Trapezundska arhiyeparhiya pomishena na 33 mu misci sered mitropolij Patriarhatu 3 i do neyi vidneseno sim sufraganiv Cherianon Hamazur 4 Chaheon Pajper 5 Keramej Lerion i Bizanon 6 Le Kvin zgaduye dvoh greckih arhiyepiskopiv yaki v nash chas vstupili v spilkuvannya z Rimskim prestolom a same Dorotej i Kirilo U HIII XIV stolittyah Trapezund buv rezidenciyeyu vazhlivoyi genuezkoyi koloniyi Z 1289 roku v misti isnuvav franciskanskij monastir a v 1315 roci Andrea della Terca zasnuvav dominikanskij monastir Krim togo Trapezund buv rezidenciyeyu Kustosa Shidnogo vikariatu 7 U zakonoproekti pro vstanovlennya mitropoliyi Vospro 5 lipnya 1333 r Trapezund takozh vklyuchenij do chisla riznih sufragannkih yeparhij yaki v 1362 r uvijshli do cerkovnoyi provinciyi Sarajskoyi arhiyeparhiyi Odnak data priznachennya pershogo yepiskopa Antonio nevidoma U 1344 buv chastinoyu vazhlivogo posolstva virmenskogo katolikosa do papi Klimenta VI z oglyadu na soyuz Virmenskoyi Apostolskoyi Cerkvi z Katolickoyu Cerkvoyu ne zmig povernutisya do svoyeyi yeparhiyi cherez antilatni zavorushennya v Trapezundi vin buv priznachenij yepiskopom Galtelli na Sardiniyi Navit jogo nastupnik Matye nikoli ne zalishav kafedru v Kambre papa musiv nadati jomu pilgi oskilki vin ne mig zhiti na dohodi svoyeyi yeparhiyi Tretim yepiskopom buv Kosma episcopus Traphasonensis yakij prote tri roki prozhivav pri papskomu dvori v Avinjoni persh nizh buv perevedenij v Saradzh Dali jdut inshi yepiskopi yak povidomlyaye hronotaksis Ojbelya yakij za slovami Richarda vklyuchaye titulyarnih yepiskopiv ale takozh imovirnih yepiskopiv rezidentiv Do spisku yeparhij do yakih vidpravlyayetsya apostolskij zbirach u 1429 roci Trapezund bilshe ne vhodiv Z XVII stolittya Trapezund zarahovuyetsya do titulnogo arhiyepiskopskogo prestolu Katolickoyi Cerkvi misce bulo vakantnim z 16 lipnya 1969 roku Hronotaksis red Urecki arhiyepiskopi red Domn zgaduyetsya v 325 r Atarbij zgaduyetsya v 451 r Antipatr zgaduyetsya blizko 530 r Antimij blizko 533 r priznachenij patriarhom Konstantinopolskim Antimij 536 skinutij vdruge Uran zgaduyetsya v 546 547 rr 8 Teodor I zgaduyetsya 680 r Hristofor zgadka 787 r Nikifor VIII IX st 9 Ijan pochatok IX st 10 Feodor II abo Feodosij blizko X st 11 Georgij X XI st 12 Kostyantin do 1023 pislya 1024 Lev zgadka 1054 r Niketa kinec XII st 13 Dorotej zgadka 1439 r Kirilo zgaduyetsya do 1653 r Latinski yepiskopi red Antonio 13 lipnya 1345 priznachenij yepiskopom Galtelli Matye OC pomer do zhovtnya 1345 1359 Kosma OFM do listopada 1359 14 17 chervnya 1362 priznachenij arhiyepiskopom Saradzha Lyudoviko 28 sichnya 1376 priznachenij yepiskopom Stefaniako Aleksandr OFM 3 veresnya 1387 priznachenij yepiskopom Kaffi Dzhovanni Mundel OFM pomer Bartolomeo OESA 14 listopada 1390 r pomer Mikele Petri OSB 22 travnya 1405 r Mikele OFM 23 zhovtnya 1409 r Nikola Gamundskij OFM 2 grudnya 1409 r pomer Paulyus Marklini de Hejlbronn OFM 31 sichnya 1414 r Marko Viaro OFM 11 kvitnya 1427 r pomer Grigorij Korsanegro OSB 14 bereznya 1429 r pomer Titulyarni arhiyepiskopi red Simon Brozio Horshtejn pomer 24 serpnya 1626 13 sichnya 1642 Krispin Fuk fon Gradiste O Prem pomer 18 kvitnya 1644 23 serpnya 1653 Agostino Franciotti 4 travnya 1654 lyutij 1670 pomer Franchesko Kazati pomer 2 chervnya 1670 16 zhovtnya 1702 Karlos Borha Sentellas i Ponse de Leon 20 lipnya 1705 21 chervnya 1721 priznachenij kardinalom presviterom Santa Pudenciana Vinchenco Santini 28 travnya 1721 pomer do 30 lipnya 1728 Aleksij Antonius fon Nassau 20 veresnya 1728 r Antonio Luyidzhi P yatti 13 serpnya 1821 2 zhovtnya 1837 priznachenij patriarhom Antiohiyi Dzhordzh Errington pomer 30 bereznya 1855 19 sichnya 1884 Edmund Stonor pomer 11 lyutogo 1889 28 lyutogo 1912 Teodoro Valfre di Bonco 13 veresnya 1916 15 grudnya 1919 priznachenij kardinalom presviterom Santa Mariya Sopra Minerva Dzhuzeppe Antonio Cuketti OFMCap 8 bereznya 1920 1 chervnya 1931 pomer Karlo Alberto Ferrero di Kavallerleone pomer 28 zhovtnya 1944 16 lipnya 1969 Primitki red Gelzer op cit p 539 nnº 240 244 Jean Darrouzes Remarques sur des creations d eveches byzantins in Revue des etudes byzantines tome 47 1989 pp 210 215 Gelzer op cit p 551 nº 36 A questa sede e attribuito un solo vescovo Giovanni noto grazie all esistenza di un suo sigillo datato all XI secolo Vitalien Laurent Le corpus des sceaux de l empire Byzantin vol V 1 Paris 1963 nº 666 La sigillografia ha restituito il nome di un vescovo greco di questa sede Davide il cui sigillo e datato all XI secolo Vitalien Laurent Le corpus des sceaux de l empire Byzantin vol V 1 Paris 1963 nº 667 Gelzer op cit p 557 nnº 537 544 Si trattava di una delle tre vicarie in cui i Francescani avevano suddiviso i loro conventi in Tartaria ossia nell impero mongolo le altre erano la vicaria Aquilonaris e la vicaria del Cathay Denis Feissel Notes d epigraphie chretienne in Bulletin de correspondance hellenique vol 116 1 1992 p 388 Vitalien Laurent Le corpus des sceaux de l empire Byzantin vol V 2 Paris 1965 nº 1612 Vitalien Laurent Le corpus des sceaux de l empire Byzantin vol V 1 Paris 1963 nº 659 Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art vol IV 2001 p 106 Vitalien Laurent Le corpus des sceaux de l empire Byzantin vol V 3 Paris 1972 nº 1758 Vitalien Laurent Le corpus des sceaux de l empire Byzantin vol V 2 Paris 1965 p 442 Nel mese di novembre in quanto vescovo di Trebisonda elargisce delle indulgenze Richard p 233 nota 15 Bibliografiya red lat Pius Bonifacius Gams Series episcoporum Ecclesiae Catholicae Leipzig 1931 p 441 lat Michel Le Quien Oriens christianus in quatuor Patriarchatus digestus Parigi 1740 Tomo I coll 509 514 lat Konrad Eubel Hierarchia Catholica Medii Aevi vol 1 Archiviato il 9 luglio 2019 in Internet Archive p 493 vol 4 Archiviato il 4 ottobre 2018 in Internet Archive p 342 vol 5 p 386 Jean Richard La Papaute et les missions d Orient au Moyen Age XIII XV siecles Ecole Francaise de Rome 1977 pp 232 235 DE EL Heinrich Gelzer Ungedruckte und ungenugend veroffentlichte Texte der Notitiae episcopatuum in Abhandlungen der philosophisch historische classe der bayerische Akademie der Wissenschaften 1901 pp 529 641Zovnishni posilannya red 1 Trapezundska arhiyeparhiya Catholic Hierarchy org ed David M Cheney 1996 2013 Revised 16 March 2013 angl La diocesi nel sito di www gcatholic org Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Trapezundska arhiyeparhiya amp oldid 36234019