www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гадара Не плутати з Гадорою сусіднім містом грец Γάδαρα лат Gadara араб جدارا івр גדרה видатне античне місто в Йорданії

Гадара

Не плутати з Гадорою — сусіднім містом.

Гадара (грец. Γάδαρα; лат. Gadara; араб. جدارا‎; івр. גדרה‎) — видатне античне місто в Йорданії, руїни якого лежать в Умм-Кайсі, провінція Ірбід. За свою багаторічну історію Гадара була одним з десяти міст Декаполіса під владою Римської імперії та важливим християнським центром у візантійський період. Місто також згадується в Новому Заповіті.

Гадара

32°39′19″ пн. ш. 35°40′43″ сх. д. / 32.65527777780577168° пн. ш. 35.67861111113877826° сх. д. / 32.65527777780577168; 35.67861111113877826Координати: 32°39′19″ пн. ш. 35°40′43″ сх. д. / 32.65527777780577168° пн. ш. 35.67861111113877826° сх. д. / 32.65527777780577168; 35.67861111113877826
Країна  Йорданія
Розташування Провінція Ірбід
Тип місце розкопок
стародавнє містоd і поліс
Дата заснування 3 століття до н. е.
Гадара
Гадара (Йорданія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія Редагувати

Мапа Декаполіса, об'єднання десяти міст

У елліністичний та римський періоди Гадара була центром грецької культури в регіоні. Вона вважалася одним з найбільш еллінізованих міст Сирії та користувалася особливим політичним та релігійним статусом. Антична Гадара мала стратегічне вдале місце на хребті, доступному зі сходу, але захищеному крутими схилами з інших трьох сторін. Оскільки вона розташовувалася на висоті 378 м над рівнем моря, з неї було добре видно ущелину річки Ярмук, Голанські висоти та Тиверіадське озеро.

Елліністичний період Редагувати

Гадара мала певне культурне значення вже в третьому столітті до нашої ери. Місто було батьківщиною сатирика Меніппа Гадарського — раба, який став філософом-циніком і сатиризував дурощі людства в прозі та віршах. Хоча його твори і не збереглися, вони були цитовані Варроном і Лукіаном. На початку I ст. до н. е. в Гадарі народився її найвідоміший поет — Мелеагр. Він був одним із найкращих елліністичних поетів не лише завдяки своїм працям, але й збіркою творів інших поетів, яка стала основою великої колекції, відомої як Грецька антологія. 

У 218 році до н. е. грецький історик Полібій описував Гадару як «найсильніше з усіх місць регіону». Втім, незабаром вона капітулювала перед селевкідським правителем Антіохом III Великим. Під час перебування в Державі Селевкідів місто було відоме як Антіохія (дав.-гр. Αντιόχεια), Антіохія Семірамідська (дав.-гр. Ἀντιόχεια Σεμίραμις ) та Селевкія (дав.-гр. Σελεύκεια). Згодом Гадара була захоплена юдейським царем Александром Яннаєм.

Римський період Редагувати

У 63 році до н. е. римський полководець Гней Помпей Великий завоював регіон, після чого Гадара була відбудована та стала членом напівавтономного об'єднання десяти міст — Декаполісу. 33 роки потому перший римський імператор Октавіан Август приєднав місто до єврейського царства свого союзника Ірода. За твердженням Йосипа Флавія, після смерті царя Ірода в 4 році до н. е. Гадара увійшла до складу римської провінції Сирія. Після християнізації Східної Римської імперії Гадара зберегла свій важливий регіональний статус і на довгі роки стала резиденцією християнського єпископа.

В 66 році після початку єврейського повстання проти римлян, землі навколо Гадари була спустошені.

Мешканці міста взяли в полон деяких найсміливіших євреїв, з яких кількох було страчено, а інших ув'язнено. Чимало з містян здалися майбутньому імператорові Веспасіану, який розмістив у Гадарі гарнізон.

Затоплена ділянка Гадарського акведуку

Акведук Гадари, збудований у II столітті, подавав питну воду до міста через кяриз 170 км завдовжки. Підземна ділянка акведуку довжиною в 94 км є найбільшим з відомих античних тунелів.

Візантійський та ранньомусульманський періоди Редагувати

Після християнізації Східної Римської імперії Гадара зберегла свій важливий регіональний статус і на довгі роки стала резиденцією християнського єпископа. Внаслідок битви при Ярмуці в 636 році біля тодішньої Гадари весь регіон опинився під владою мусульман. Близько 747 року місто було вщент зруйновано землетрусом і було покинуте.

Церковне значення Редагувати

В Синоптичних Євангеліях згадується одне з чудес Ісуса Христа — вигнання бісів з Геразинського біснуватого. За свідченнями деяких рукописів це сталося в Гадарі, в інших — цим місцем була сусідня Гераса.

Гадарська дієцезія була номінально відновлена в XV столітті на правах титулярної єпархії. Посада її очільника є вакантною, хоча вона має посадових осіб, відповідальних за її управління.

Сучасний стан Редагувати

Руїни Гадарського німфея з видом на Тиверіадське озеро

Руїни Гадари були відкриті німецьким мандрівником Ульріхом Яспером Зеетценом у 1806 році. Вони лежать в Умм-Кайсі, невеликому містечку в провінції Ірбід в Йорданії, поблизу кордону з Ізраїлем та Сирією.

Однією з найвизначніших споруд античного міста є Гадарський німфей — великий напівзруйнований фонтан, присвячений водяним німфам. Серед руїн міста також збереглися вулиці, терми, два театри, іподром, римський акведук, храм, базиліка та інші споруди. Декуманус, мощена центральна вулиця з подвійною колонадою, перетинає місто зі сходу на захід. Збережені старовинні оборонні стіни Гадари сягають 3 км в довжину.

У 2017 році археологами був виявлений старовинний храм, який був побудований за епохи еллінізму в III ст. до н. е. Храм, що був присвячений Посейдону, складається з портику, подіуму та наосу, святого приміщення. На місці храму також була знайдена елліністична кераміка.

В середмісті також була виявлена мережа водяних тунелів, відокремлена від зовнішнього тунелю, що був виявлений багато років до цього.

Панорама на північ від Умм-Кайсу: на передньому плані — декуманус (головна вулиця); ліворуч та в центрі — Галілейські пагорби та Тиверіадське озеро; на задньому плані — Голанські висоти

Видатні мешканці Редагувати

Римські руїни стародавньої Гадари

В античну добу Гадара називалася «містом філософів». Девід Сідер зазначає, що в Гадарі мешкало чимало видатних філософів, письменників та математиків; до того ж, місто мало аж два театри. Втім, незважаючи на це, талановиті містяни вирушали до Греції та Італії в пошуках більших кар'єрних можливостей. Найвидатнішими мешканцями міста були:

Примітки Редагувати

  1. Rocca, Samuel (2008). . Eugene: Mohr Siebeck. с. 200. ISBN 978-1-4982-2454-3. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 8 квітня 2021. 
  2. Mare, W. Harold (2000). Decapolis. У Freedman, David Noel; Myers, Allen C.; Beck, Astrid B. Eerdmans Dictionary of the Bible. Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 333–334. ISBN 0-8028-2400-5. .
  3. ↑ Schram, Wilke D. (2007). Gadara (Jordan). . Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 28 березня 2021. Процитовано 25 вересня 2015. .
  4. ↑ Strabo's Geography 16.2.29
  5. Calmet, Augustin (1813). Calmet's Great Dictionary of the Holy Bible. Samuel Etheridge. 
  6. Israel Shatzman, The Armies of the Hasmonaeans and Herod: From Hellenistic to Roman Frameworks [ 18 серпня 2021 у Wayback Machine.], p. 74.
  7. Piotrkowski, Meron M. (2011). When Did Alexander Yannai Capture Which Gadara?. Jewish Studies Quarterly (англ.) (Mohr Siebeck GmbH & Co. KG) 18 (3): 266–276. JSTOR 41289144. doi:10.1628/094457011797248453. 
  8. Fitzgerald, John Thomas; Obbink, Dirk D.; Holland, Glenn Stanfield (2004). Philodemus and the New Testament world [electronic resource]. BRILL. с. 365–366. ISBN 9789004114609. 
  9. Mare, W. Harold (2000). Decapolis. У Freedman, David Noel; Myers, Allen C.; Beck, Astrid B. Eerdmans Dictionary of the Bible. Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 333–334. ISBN 0-8028-2400-5. .
  10. Josephus Antiquities, XVII, xi, 4; Josephus, Bellum Judaicum, II, vi, 3.
  11. ↑ Reland, Palestine, 776.
  12. Josephus, Bellum Judaicum, II, xviii, 1.
  13. Josephus, Bellum Judaicum, 5.
  14. Josephus, Bellum Judaicum, IV, vii, 3.
  15. Mathias Döring: «Wasser für Gadara. 94 km langer Tunnel antiker Tunnel im Norden Jordaniens entdeckt» [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.], in: Querschnitt, Vol. 21 (2007), pp. 24–35
  16. Schürer, 1891, § 23 (The Hellenistic Towns), p. 100 [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.] (note 179), where he cites Seetzen, Reisen durch Syrien (ed. by Kruse, 4 vols. 1854–59), i. 369 sqq., iv. 188 sqq.
  17. Desmond, William. Cynics. p36 — referencing (Weber & Khouri 1989:17-18)
  18. ↑ . Jordan Times. 14 серпня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «JT2017» визначена кілька разів з різним вмістом
  19. . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 8 квітня 2021. 
  20. Desmond, William. Cynics. p36
  21. ↑ Sider, David (1997). The Epigrams of Philodemos: Introduction, Text, and Commentary. Oxford University Press. с. 4. ISBN 9780195356670. Процитовано 3 червня 2020. 
  22. Isaac, Benjamin (2017). Empire and Ideology in the Graeco-Roman World. Cambridge: Cambridge University Press. с. 427c. ISBN 978-1-107-13589-5. Процитовано 3 червня 2020. 
  23. Runia, David T. (1995). . Vigiliae Christianae, Supplements. Volume XXXII. BRILL. с. 27. ISBN 9789004312999. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. 
  24. Blank, David, «Philodemus» [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.], The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring 2019 Edition), Edward N. Zalta (ed.), accessed 3 June 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Gadoroyu susidnim mistom Gadara grec Gadara lat Gadara arab جدارا ivr גדרה vidatne antichne misto v Jordaniyi ruyini yakogo lezhat v Umm Kajsi provinciya Irbid Za svoyu bagatorichnu istoriyu Gadara bula odnim z desyati mist Dekapolisa pid vladoyu Rimskoyi imperiyi ta vazhlivim hristiyanskim centrom u vizantijskij period Misto takozh zgaduyetsya v Novomu Zapoviti Gadara32 39 19 pn sh 35 40 43 sh d 32 65527777780577168 pn sh 35 67861111113877826 sh d 32 65527777780577168 35 67861111113877826 Koordinati 32 39 19 pn sh 35 40 43 sh d 32 65527777780577168 pn sh 35 67861111113877826 sh d 32 65527777780577168 35 67861111113877826Krayina JordaniyaRoztashuvannya Provinciya IrbidTip misce rozkopok starodavnye mistod i polisData zasnuvannya 3 stolittya do n e GadaraGadara Jordaniya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Ellinistichnij period 1 2 Rimskij period 1 3 Vizantijskij ta rannomusulmanskij periodi 2 Cerkovne znachennya 3 Suchasnij stan 4 Vidatni meshkanci 5 PrimitkiIstoriya Redaguvati nbsp Mapa Dekapolisa ob yednannya desyati mistU ellinistichnij ta rimskij periodi Gadara bula centrom greckoyi kulturi v regioni Vona vvazhalasya odnim z najbilsh ellinizovanih mist Siriyi ta koristuvalasya osoblivim politichnim ta religijnim statusom 1 2 Antichna Gadara mala strategichne vdale misce na hrebti dostupnomu zi shodu ale zahishenomu krutimi shilami z inshih troh storin 3 Oskilki vona roztashovuvalasya na visoti 378 m nad rivnem morya z neyi bulo dobre vidno ushelinu richki Yarmuk Golanski visoti ta Tiveriadske ozero Ellinistichnij period Redaguvati Gadara mala pevne kulturne znachennya vzhe v tretomu stolitti do nashoyi eri Misto bulo batkivshinoyu satirika Menippa Gadarskogo raba yakij stav filosofom cinikom i satirizuvav duroshi lyudstva v prozi ta virshah 4 Hocha jogo tvori i ne zbereglisya voni buli citovani Varronom i Lukianom Na pochatku I st do n e v Gadari narodivsya yiyi najvidomishij poet Meleagr Vin buv odnim iz najkrashih ellinistichnih poetiv ne lishe zavdyaki svoyim pracyam ale j zbirkoyu tvoriv inshih poetiv yaka stala osnovoyu velikoyi kolekciyi vidomoyi yak Grecka antologiya U 218 roci do n e greckij istorik Polibij opisuvav Gadaru yak najsilnishe z usih misc regionu Vtim nezabarom vona kapitulyuvala pered selevkidskim pravitelem Antiohom III Velikim Pid chas perebuvannya v Derzhavi Selevkidiv misto bulo vidome yak Antiohiya dav gr Antioxeia Antiohiya Semiramidska dav gr Ἀntioxeia Semiramis ta Selevkiya dav gr Seleykeia 5 Zgodom Gadara bula zahoplena yudejskim carem Aleksandrom Yannayem 6 7 Rimskij period Redaguvati U 63 roci do n e rimskij polkovodec Gnej Pompej Velikij zavoyuvav region pislya chogo Gadara bula vidbudovana ta stala chlenom napivavtonomnogo ob yednannya desyati mist Dekapolisu 8 9 33 roki potomu pershij rimskij imperator Oktavian Avgust priyednav misto do yevrejskogo carstva svogo soyuznika Iroda Za tverdzhennyam Josipa Flaviya pislya smerti carya Iroda v 4 roci do n e Gadara uvijshla do skladu rimskoyi provinciyi Siriya 10 Pislya hristiyanizaciyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Gadara zberegla svij vazhlivij regionalnij status i na dovgi roki stala rezidenciyeyu hristiyanskogo yepiskopa 11 V 66 roci pislya pochatku yevrejskogo povstannya proti rimlyan zemli navkolo Gadari bula spustosheni 12 Meshkanci mista vzyali v polon deyakih najsmilivishih yevreyiv z yakih kilkoh bulo stracheno a inshih uv yazneno 13 Chimalo z mistyan zdalisya majbutnomu imperatorovi Vespasianu yakij rozmistiv u Gadari garnizon 14 nbsp Zatoplena dilyanka Gadarskogo akvedukuAkveduk Gadari zbudovanij u II stolitti podavav pitnu vodu do mista cherez kyariz 170 km zavdovzhki Pidzemna dilyanka akveduku dovzhinoyu v 94 km ye najbilshim z vidomih antichnih tuneliv 3 15 Vizantijskij ta rannomusulmanskij periodi Redaguvati Pislya hristiyanizaciyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Gadara zberegla svij vazhlivij regionalnij status i na dovgi roki stala rezidenciyeyu hristiyanskogo yepiskopa 11 Vnaslidok bitvi pri Yarmuci v 636 roci bilya todishnoyi Gadari ves region opinivsya pid vladoyu musulman Blizko 747 roku misto bulo vshent zrujnovano zemletrusom i bulo pokinute Cerkovne znachennya RedaguvatiV Sinoptichnih Yevangeliyah zgaduyetsya odne z chudes Isusa Hrista vignannya bisiv z Gerazinskogo bisnuvatogo Za svidchennyami deyakih rukopisiv ce stalosya v Gadari v inshih cim miscem bula susidnya Gerasa Gadarska diyeceziya bula nominalno vidnovlena v XV stolitti na pravah titulyarnoyi yeparhiyi Posada yiyi ochilnika ye vakantnoyu hocha vona maye posadovih osib vidpovidalnih za yiyi upravlinnya Suchasnij stan Redaguvati nbsp Ruyini Gadarskogo nimfeya z vidom na Tiveriadske ozeroRuyini Gadari buli vidkriti nimeckim mandrivnikom Ulrihom Yasperom Zeetcenom u 1806 roci 16 Voni lezhat v Umm Kajsi nevelikomu mistechku v provinciyi Irbid v Jordaniyi poblizu kordonu z Izrayilem ta Siriyeyu Odniyeyu z najviznachnishih sporud antichnogo mista ye Gadarskij nimfej velikij napivzrujnovanij fontan prisvyachenij vodyanim nimfam Sered ruyin mista takozh zbereglisya vulici termi dva teatri ipodrom rimskij akveduk hram bazilika ta inshi sporudi 17 Dekumanus moshena centralna vulicya z podvijnoyu kolonadoyu peretinaye misto zi shodu na zahid Zberezheni starovinni oboronni stini Gadari syagayut 3 km v dovzhinu U 2017 roci arheologami buv viyavlenij starovinnij hram yakij buv pobudovanij za epohi ellinizmu v III st do n e Hram sho buv prisvyachenij Posejdonu skladayetsya z portiku podiumu ta naosu svyatogo primishennya 18 Na misci hramu takozh bula znajdena ellinistichna keramika 19 V seredmisti takozh bula viyavlena merezha vodyanih tuneliv vidokremlena vid zovnishnogo tunelyu sho buv viyavlenij bagato rokiv do cogo 18 nbsp Panorama na pivnich vid Umm Kajsu na perednomu plani dekumanus golovna vulicya livoruch ta v centri Galilejski pagorbi ta Tiveriadske ozero na zadnomu plani Golanski visotiVidatni meshkanci Redaguvati nbsp Rimski ruyini starodavnoyi GadariV antichnu dobu Gadara nazivalasya mistom filosofiv 20 Devid Sider zaznachaye sho v Gadari meshkalo chimalo vidatnih filosofiv pismennikiv ta matematikiv do togo zh misto malo azh dva teatri Vtim nezvazhayuchi na ce talanoviti mistyani virushali do Greciyi ta Italiyi v poshukah bilshih kar yernih mozhlivostej 21 Najvidatnishimi meshkancyami mista buli Menipp Gadarskij III st do n e cinik satirik Meleagr Gadarskij I st do n e filosof cinik i poet 22 Filodem Gadarskij I st do n e epikurejskij filosof i poet Teodor Gadarskij I st do n e orator 4 Filon Gadarskij II st n e matematik rozrahuvav duzhe tochne znachennya chisla p 21 23 Enomaj Gadarskij II st n e filosof cinik Apsin Gadarskij III st n e ritor 24 Primitki Redaguvati Rocca Samuel 2008 Herod s Judea A Mediterranean State in the Classic World Eugene Mohr Siebeck s 200 ISBN 978 1 4982 2454 3 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 8 kvitnya 2021 Mare W Harold 2000 Decapolis U Freedman David Noel Myers Allen C Beck Astrid B Eerdmans Dictionary of the Bible Grand Rapids Wm B Eerdmans Publishing s 333 334 ISBN 0 8028 2400 5 a b Schram Wilke D 2007 Gadara Jordan Roman Aqueducts Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 28 bereznya 2021 Procitovano 25 veresnya 2015 a b Strabo s Geography 16 2 29 Calmet Augustin 1813 Calmet s Great Dictionary of the Holy Bible Samuel Etheridge Israel Shatzman The Armies of the Hasmonaeans and Herod From Hellenistic to Roman Frameworks Arhivovano 18 serpnya 2021 u Wayback Machine p 74 Piotrkowski Meron M 2011 When Did Alexander Yannai Capture Which Gadara Jewish Studies Quarterly angl Mohr Siebeck GmbH amp Co KG 18 3 266 276 JSTOR 41289144 doi 10 1628 094457011797248453 Fitzgerald John Thomas Obbink Dirk D Holland Glenn Stanfield 2004 Philodemus and the New Testament world electronic resource BRILL s 365 366 ISBN 9789004114609 Mare W Harold 2000 Decapolis U Freedman David Noel Myers Allen C Beck Astrid B Eerdmans Dictionary of the Bible Grand Rapids Wm B Eerdmans Publishing s 333 334 ISBN 0 8028 2400 5 Josephus Antiquities XVII xi 4 Josephus Bellum Judaicum II vi 3 a b Reland Palestine 776 Josephus Bellum Judaicum II xviii 1 Josephus Bellum Judaicum 5 Josephus Bellum Judaicum IV vii 3 Mathias Doring Wasser fur Gadara 94 km langer Tunnel antiker Tunnel im Norden Jordaniens entdeckt Arhivovano 11 sichnya 2016 u Wayback Machine in Querschnitt Vol 21 2007 pp 24 35 Schurer 1891 23 The Hellenistic Towns p 100 Arhivovano 5 chervnya 2020 u Wayback Machine note 179 where he cites Seetzen Reisen durch Syrien ed by Kruse 4 vols 1854 59 i 369 sqq iv 188 sqq Desmond William Cynics p36 referencing Weber amp Khouri 1989 17 18 a b First of its kind Hellenistic temple discovered in Umm Qais Jordan Times 14 serpnya 2017 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2021 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva JT2017 viznachena kilka raziv z riznim vmistom Archaeologists discover ancient temple in Jordan s Amman Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2021 Desmond William Cynics p36 a b Sider David 1997 The Epigrams of Philodemos Introduction Text and Commentary Oxford University Press s 4 ISBN 9780195356670 Procitovano 3 chervnya 2020 Isaac Benjamin 2017 Empire and Ideology in the Graeco Roman World Cambridge Cambridge University Press s 427c ISBN 978 1 107 13589 5 Procitovano 3 chervnya 2020 Runia David T 1995 Philo and the Church Fathers A Collection of Papers Vigiliae Christianae Supplements Volume XXXII BRILL s 27 ISBN 9789004312999 Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2020 Blank David Philodemus Arhivovano 5 travnya 2021 u Wayback Machine The Stanford Encyclopedia of Philosophy Spring 2019 Edition Edward N Zalta ed accessed 3 June 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gadara amp oldid 37536574