Євпра́ксія Все́володівна (дав.-рус. Еоупраксиа; 1071 — 9 липня 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, сина Ярослава Мудрого. Сестра Володимира Мономаха. 1093 року втекла від чоловіка до Італії, 1097 року — до Угорщини, 1099 року — до Русі. 1106 року стала черницею. Коронаційне ім'я — Адельгейда. В німецькій історіграфії — Адельге́йда Ки́ївська (нім. Adelheid von Kiew); також — Євпра́ксія-Адельге́йда Все́володівна.
Євпраксія Всеволодівна | |
Марковий аркуш 2016 року із зображенням Євпраксії Всеволодівни. | |
Коронація: | 1089 |
---|---|
Народження: | бл. 1071 Київ |
Смерть: | 9 липня 1109 Київ |
Поховання: | Києво-Печерська лавра |
Рід: | Рюриковичі |
Батько: | Всеволод I Ярославич |
Мати: | Анна Половчанка |
Шлюб: | Генріх I Генріх IV |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Її життя — найяскравіший приклад тих живих зв'язків, які княжа Русь посідала з володарськими дворами Західної Європи.
Освіту Євпраксія здобула в київському великокняжому дворі. Вона рано прилучилася до західної культурної й духовної традиції: її мати, дружина князя Всеволода, мала родичів у королівських родинах Угорщини, Польщі, Норвегії, Франції, Візантії.
У юному віці вийшла заміж за маркграфа Північної Саксонії Генріха Штаденського Довгого, але незабаром в 1087 овдовіла. 1086 — Євпраксія прийняла католицизм і дістала нове ім'я — Адельгейда. У 1088 була повінчана з німецьким імператором Генріхом IV під іменем Адельгейди. Завдяки цьому шлюбу Генріх IV намагався отримати підтримку київського князя у боротьбі проти саксонських володарів та сприяти об'єднанню православної й католицької церков. Наприкінці 1093-го Євпраксія Всеволодівна, не витримавши брутального поводження з нею з боку чоловіка, була змушена покинути Німеччину. Втекла до Каносси (Північна Італія) до маркграфині Матильди Тосканської, за її посередництвом, вдалася до Папи Урбана II, який передав її справу з Генріхом IV на розгляд собору в Констанці, потім — П'яченці (1095). Церковні собори у Констанці і П'яченці, на яких виступала Євпраксія Всеволодівна, засудили поведінку Генріха IV.
У 1097 виїхала до Угорщини, а звідти на Русь — до Києва. 1106 року постриглася в черниці Андріївського жіночого монастиря, де її рідна сестра Анна Всеволодівна була настоятелькою. Була похована в соборі Успіння Богородиці Києво-Печерської монастиря, де була надгробна таблиця з епітафією.
У культурі Редагувати
- Трагічній долі Євпраксії Всеволодівни присвятив свій історичний роман «Євпраксія» Павло Загребельний.
- Зображена 2016 року на марковому аркуші «Київські князівни на престолах Європи», де її помилково названо як «Євпраксія—Адельхайра».
Родина Редагувати
- Батько: Всеволод Ярославич — князь переяславський (1054—1073), чернігівський (1073—1076, 1077—1078), великий князь київський (1078—1093).
- Матір: Анна
- Зведений (по батькові) брат: Володимир Всеволодович (Мономах) — князь чернігівський (1076—1077, 1078—1094), переяславський (1094—1113), великий князь київський (1113—1125).
- Єдинокровний брат: Ростислав Всеволодович — князь переяславський (1078—1093).
- Сестри:
- Анна (Янка) Всеволодівна — засновниця і настоятельниця Янчиного монастиря.
- Катерина Всеволодівна
Примітки Редагувати
- Kindred Britain
- ↑ Войтович, 2000. 3.13. Всеволодовичі.
- Огієнко Іларіон, митрополит. Преподобна Анна Всеволодівна.
- Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 37—38
Джерела Редагувати
- Войтович Л. 3.13. Всеволодовичі. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- «Українська Мала Енциклопедія», проф. Євген Онацький
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Hartmut Rüß: Eupraxia — Adelheid. Eine biographische Annäherung, in: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 54 (2006), S. 481—518.
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. К.:Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
Посилання Редагувати
- Евпраксія [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 400. — 1000 екз.
- Загребельний Павло Архипович (1975). Євпраксія. Архів [[[Загребельний Павло Архипович#.D0.A2.D0.B2.D0.BE.D1.80.D0.B8:]] оригіналу] за 24 серпня 2011.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євпраксія Всеволодівна