www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна в Іраку 2003 2011 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Іракська війна Війна в Іра ку військовий ко

Війна в Іраку (2003—2011)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іракська війна.

Війна́ в Іра́ку — військовий конфлікт в Іраку, що тривав у 2003—2011 роках. Він розпочався з вторгнення збройних сил міжнародної коаліції під проводом Збройних сил Сполучених Штатів Америки та Великої Британії 20 березня 2003 року з метою повалення режиму Саддама Хусейна.

Війна в Іраку

Дата: 20 березня 2003 — 15 грудня 2011
Місце: Ірак
Результат: Військова і політична перемога США.
Повалення та страта Саддама Хусейна.
Капітуляція регулярної іракської армії.
Перехід до налагодження мирного життя.
Сторони
Фаза вторгнення (2003)
США
Велика Британія

Після вторгнення (2003—2011)
Міжнародна коаліція

Ірак
Туреччина (2007—2008)

Фаза вторгнення (2003)
Ірак
Сирійські добровольці

Після вторгнення (2003—2011)
Іракські повстанці

Командувачі
Джордж В. Буш
Барак Обама
Девід Петреус
Джалаль Талабані 		Саддам Хусейн # †
Вхід американських військ у Багдад у 2003 році.

Головною офіційною причиною війни була оголошена наявність в Іраку зброї масового ураження, а думки щодо обґрунтованості цього твердження значно варіювались серед країн-членів ООН. Деякі офіційні особи США також заявили про зв'язок режиму Саддама Хусейна з міжнародним тероризмом, зокрема рухом «Аль Каїда». Рішення про застосування військової сили проти Іраку підтримали 45 держав світу. Військові контингенти виділили 32 держави. 98 % військ вторгнення надали США і Велика Британія. Оскільки учасники коаліції не отримали мандат ООН на інтервенцію, легітимність вторгнення була під сумнівом.

20 березня 2003 року об'єднані сили США і антиіракської коаліції почали вторгнення в Ірак, первинне бомбардування було здійснене за концепцією шок і трепет. Операція отримала назву «Свобода Іраку». Офіційний Багдад назвав війну «Харб аль Хавасим» — «вирішальною війною». 9 квітня коаліція взяла Багдад[en], столицю Іраку. Після приблизно трьох тижнів боїв від початку вторгнення, збройні сили коаліції контролювали майже весь Ірак, поклавши край правлінню Саддама Хусейна та його партії «Баас». 30 квітня—1 травня 2003 року закінчилася первинна фаза вторгнення. Після завершення активних боїв та капітуляції регулярної іракської армії, розпочався період окупації Іраку.

Результатом інтенсивних та тривалих пошуків спеціально створеної урядом США команди для пошуку іракської зброї масового ураження стали всього кілька снарядів із хімічною начинкою. Боєголовки з нервово-паралітичним газом було знайдено в зоні, яку контролював один із союзників США по коаліції — Польща. Це склало разючий контраст із передвоєнними застереженнями про наявність значної збройової програми.

Політичні аспекти

У своєму зверненні до нації 17 березня 2003 року Президент США Джордж В. Буш вимагав від Президента Іраку Саддама Хусейна та двох його синів, Удая та Кусая, покинути Ірак протягом 48 годин. Вимогу було відкинуто.

Оскільки вторгнення розпочалось без офіційного схвалення Ради Безпеки ООН, деякі правознавці вважають його порушенням Статуту ООН. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан сказав у вересні 2004 року: «На нашу думку та з погляду на Статут ООН, це було нелегально.» З цього приводу не було жодних позовів на підставі міжнародного права.

Військові аспекти

Військова операція США спершу мала кодову назву Operation Iraqi Liberation («Операція Звільнення Іраку») [1] [ 4 лютого 2021 у Wayback Machine.], що повідомив Арі Фляйшер 24 березня 2003 р., однак була незабаром перейменована на Operation Iraqi Freedom («Операція Свобода Іраку»), назва що її використав Джордж В. Буш 2 квітня 2003 р. На рівні чуток така зміна пояснювалась небажанням адміністрації використовувати назву, що її акронім звучав би як O.I.L. («нафта» англ.) [2] [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.]. Військова операція Великої Британії називалась Operation Telic, австралійські збройні сили використовували назву Operation Falconer. Чисельність задіяних військ становила близько 100 000 для США і 45 000 для Великої Британії, значно менше для решти країн-учасниць вторгнення. Вторгнення відбулось з території Кувейту. Плани відкриття другого фронту були облишені після того, як Туреччина офіційно відмовилась дозволити використати власну територію для наступу. Сили вторгнення підтримала курдська міліція, чисельністю до 50 000.

Докладна чисельність збройних сил Іраку на початок війни невідома, однак іракські збройні сили вважались погано оснащеними та підготовленими [3] [ 12 вересня 2005 у Wayback Machine.][4] [ 21 липня 2006 у Wayback Machine.]. . Відповідно до оцінок Міжнародного Інституту Стратегічних Досліджень іракські збройні сили налічували 389 000 (350 000 армія, 2000 флот, 20 000 ВПС, та ППО 17 000), парамілітарні з'єднання Федаїнів Саддама налічували 44 000, та 650 000 резервістів [6] [ 7 листопада 2005 у Wayback Machine.]. Збройні сили включали 13 піхотних дивізій, 10 механізованих та танкових дивізій та декілька підрозділів сил спеціального призначення. Іракські ВПС та флот не відіграли суттєвої ролі у бойових діях.

Найбільша концентрація іноземних військ в Іраку припадала на жовтень 2007 — 170 тисяч американських солдатів, при цьому сукупна кількість всього міжнародного контингенту на той момент становило 182 тисячі. Так чи інакше в операції міжнародної коаліції брали участь 40 країн. За кількістю військовослужбовців, направлених до Іраку, за США йдуть Велика Британія, Південна Корея, Італія, Польща та Грузія. Такі країни, як Росія, Франція, Німеччина, Китай та Індія з першого дня вторгнення відмовилися підтримувати дії американців.

Станом на квітень 2009 року, в операціях на території Іраку брали участь вояки з понад 20 країн світу, що входили до складу коаліційних сил. На території Іраку було розквартировано 140 тисяч вояків США. У березні 2009 року США оголосили про виведення з Іраку 12 тисяч американських вояків до кінця вересня.

Участь України в іракському конфлікті

Україна ввела свій контингент на територію Республіки Ірак 11 серпня 2003 року. Контингент складався з 19-го окремого батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту та 5-ї окремої бригади Сухопутних Військ Збройних Сил України. Загальна чисельність українських військових у зоні конфлікту на початок вересня 2003 становила 1680 осіб на військових базах у містах Ель-Кут та Хіла, а також 10 осіб на території так званої «Зеленої Зони» у місті Багдад. Таким чином, за чисельністю українські сили були третім контингентом після американського та британського. Контингент був виведений з іракської території протягом десяти днів, з 20 по 30 грудня 2005 року, але в Іраку залишилася група військових кількістю до 50 осіб, так званий військовий персонал України в Республіці Ірак. Місце дислокації база «Дельта» в місті Кут.

Втрати сторін

Військова операція, що почалася з вторгнення коаліційних сил в 2003 році. Президент США Барак Обама заявив при вступі на посаду про виведення американських військ з Іраку в 2011 році.

Станом на квітень 2009 року втрати військ США в Іракській війні становлять загиблих — 4266 осіб, поранених (тільки бойові поранення) — 31 153 особи і один зниклий безвісти.

Загиблими в Іраку вважаються 317 вояків з 21 країни світу. Більше всього втратила Велика Британія — 179 вояків.

Втрати іракського цивільного населення в ході війни невідомі і не можуть бути підраховані з достатньою точністю. За деякими даними, загинуло понад 1 млн чоловік. За даними іракського інтернет-сайту «Китабат» усиротілих сімей (що втратили батька) в Іраку налічується понад 200 тисяч, а число дітей у віці від одного до шести років, що втратили батька або матір, або відразу обох батьків, — понад п'яти мільйонів.

31 березня 2009 року Велика Британія почала офіційне виведення свого військового контингенту з Іраку. Улітку 2009 року Ірак мали залишити переважна більшість британських вояків, що знаходяться там.

19 серпня 2010 року Міністерство оборони США оголосило, що остання бойова бригада американських військ облишила Ірак. Військова операція США в Іраку була офіційно завершена 1 вересня 2010 року. 50 тисяч американських вояків залишилися на території Іраку до кінця 2011 року, але тільки як охоронці і консультанти іракських збройних сил. Вони були озброєні, але використовувати зброю мали право лише для самооборони або за прямим наказом іракського уряду.

28 серпня 2010 року Президент США Барак Обама в своєму щотижневому відеозверненні до нації оприлюдненому на блозі Білого дому, назвав Ірак суверенною і незалежною країною.

У липні 2010 американські військові відзвітували про загиблих під час війни в Іраку, опублікувавши звіт Центрального командування США (CENTCOM), проте цей звіт став відомим громадськості лише у жовтні. Методика оцінок кількості жертв військовими у звіті не розкривається, хоча звіт містить в собі найбільший витяг інформації про жертви іракської війни з випущених американськими військовими. Раніше вони неодноразово відмовлялися публікувати такі відомості.

За даними звіту, з січня 2004 по серпень 2008 року в Іраку були вбиті 76 тисяч 939 мирних жителів і співробітників місцевих сил безпеки. 121 тисяча 649 осіб отримали поранення. Втрати серед військовослужбовців коаліції склали 3 тисячі 952 людини. При цьому в документі не вказано, чи враховувалися в підрахунках жертви серед службовців напівофіційних збройних формувань.

Представлені Центральним командуванням дані серйозно розходяться з інформацією іракського відомства з прав людини. Згідно зі звітом відомства, жертви серед мирного населення, армії і поліції країни в період з початку 2004 по кінець жовтня 2008 року склали 85 тисяч 694 людини. Число поранених за цей час оцінюють в 147 тисяч 195 осіб.

За даними організації Iraq Body Count, число загиблих в країні з початку військової кампанії в травні 2003 року до її завершення у вересні 2010-го становить від 98 до 107 тисяч чоловік. Iraq Body Count займається незалежним підрахунком жертв серед цивільного населення Іраку, ґрунтуючись на даних ЗМІ. Дії військових і загроза тероризму змусили понад 2,5 млн іракців покинути свою батьківщину, основний потік біженців припав на Йорданію та Сирію.

США завершили військові операції в Іраку в 2010 році і передали відповідальність за безпеку місцевій владі. Остання колона американських військ залишила територію Іраку через кордон з Кувейтом в ніч на 18 грудня 2011 р. З Іраку були виведені 100 броньованих автомашин і 500 солдатів. На території Іраку залишилися 157 американських солдатів, які навчатимуть місцевих військових, а також загін морських піхотинців, які будуть забезпечувати безпеку посольства США в Багдаді.

Згідно з даними Пентагону, в ході бойових дій безповоротні втрати склали 4487 осіб. Крім того, на території республіки було вбито 2097 американських цивільних службовців. Бойові та небойові санітарні втрати США склали 31 921 і 40 350 осіб відповідно.

У ході кампанії загинули 174 журналісти, які висвітлювали конфлікт.

За даними американської некомерційної організації National Priorities Project, війна обійшлася національному бюджету США більше ніж в 805 мільярдів доларів

На момент закінчення війни видобуток нафти в країні практично вийшов на довоєнний рівень: 2,37 млн ​​барелів на добу проти 2,58 млн барелів за добу за часів Саддама Хусейна.

Джерела

  1. http://novynar.com.ua/analytics/government/131494/ [ 31 серпня 2011 у Wayback Machine.] Втрати і здобутки України в іракській війні
  2. Stephen F. Hayes (1 вересня 2003). Saddam's al Qaeda Connection. Washington Examiner (англ.). Процитовано 3 червня 2023. 
  3. . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016. 
  4. . Архів оригіналу за 25 серпня 2005.  Проігноровано невідомий параметр |langauge= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. (англ.) . Архів оригіналу за 12 квітня 2007.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. (англ.) . Архів оригіналу за 8 серпня 2007.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  7. (англ.) . Архів оригіналу за 26 березня 2012.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. . Архів оригіналу за 11 березня 2009. Процитовано 17 квітня 2009. 
  9. . Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 17 квітня 2009. 
  10. . Архів оригіналу за 1 лютого 2008. Процитовано 17 квітня 2009. 
  11. . Архів оригіналу за 18 липня 2009. Процитовано 17 квітня 2009. 
  12. Останні бойові підрозділи США облишили Ірак[недоступне посилання з червня 2019]
  13. Обама: Війна закінчується, Ірак — суверенна і незалежна країна
  14. ↑ . Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010. 
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Bush_arch_2002", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Irakska vijna Vijna v Ira ku vijskovij konflikt v Iraku sho trivav u 2003 2011 rokah Vin rozpochavsya z vtorgnennya zbrojnih sil mizhnarodnoyi koaliciyi pid provodom Zbrojnih sil Spoluchenih Shtativ Ameriki ta Velikoyi Britaniyi 20 bereznya 2003 roku z metoyu povalennya rezhimu Saddama Husejna Vijna v IrakuData 20 bereznya 2003 15 grudnya 2011 1 Misce IrakRezultat Vijskova i politichna peremoga SShA Povalennya ta strata Saddama Husejna Kapitulyaciya regulyarnoyi irakskoyi armiyi Perehid do nalagodzhennya mirnogo zhittya StoroniFaza vtorgnennya 2003 SShA Velika Britaniya Pislya vtorgnennya 2003 2011 Mizhnarodna koaliciya SShA 2003 2011 Velika Britaniya 2003 2011 Pivdenna Koreya 2003 2008 Italiya 2003 2006 Polsha 2003 2008 Avstraliya 2003 2009 Ukrayina 2003 2008 Gruziya 2003 2008 Niderlandi 2003 2005 Ispaniya 2003 2004 Estoniya 2003 2009 Irak Turechchina 2007 2008 Faza vtorgnennya 2003 Irak Sirijski dobrovolci Pislya vtorgnennya 2003 2011 Irakski povstanci Baas Armiya Magdi Islamska derzhava Irak Ansar al Islam Al Kayida Hizballa Robitnicha partiya KurdistanuKomanduvachiDzhordzh V Bush Barak Obama Devid Petreus Dzhalal Talabani Saddam Husejn Vhid amerikanskih vijsk u Bagdad u 2003 roci Golovnoyu oficijnoyu prichinoyu vijni bula ogoloshena nayavnist v Iraku zbroyi masovogo urazhennya a dumki shodo obgruntovanosti cogo tverdzhennya znachno variyuvalis sered krayin chleniv OON Deyaki oficijni osobi SShA takozh zayavili pro zv yazok rezhimu Saddama Husejna z mizhnarodnim terorizmom zokrema ruhom Al Kayida 2 Rishennya pro zastosuvannya vijskovoyi sili proti Iraku pidtrimali 45 derzhav svitu Vijskovi kontingenti vidilili 32 derzhavi 98 vijsk vtorgnennya nadali SShA i Velika Britaniya Oskilki uchasniki koaliciyi ne otrimali mandat OON na intervenciyu legitimnist vtorgnennya bula pid sumnivom 20 bereznya 2003 roku ob yednani sili SShA i antiirakskoyi koaliciyi pochali vtorgnennya v Irak pervinne bombarduvannya bulo zdijsnene za koncepciyeyu shok i trepet Operaciya otrimala nazvu Svoboda Iraku Oficijnij Bagdad nazvav vijnu Harb al Havasim virishalnoyu vijnoyu 9 kvitnya koaliciya vzyala Bagdad en stolicyu Iraku Pislya priblizno troh tizhniv boyiv vid pochatku vtorgnennya zbrojni sili koaliciyi kontrolyuvali majzhe ves Irak poklavshi kraj pravlinnyu Saddama Husejna ta jogo partiyi Baas 30 kvitnya 1 travnya 2003 roku zakinchilasya pervinna faza vtorgnennya Pislya zavershennya aktivnih boyiv ta kapitulyaciyi regulyarnoyi irakskoyi armiyi rozpochavsya period okupaciyi Iraku Rezultatom intensivnih ta trivalih poshukiv specialno stvorenoyi uryadom SShA komandi dlya poshuku irakskoyi zbroyi masovogo urazhennya stali vsogo kilka snaryadiv iz himichnoyu nachinkoyu Boyegolovki z nervovo paralitichnim gazom bulo znajdeno v zoni yaku kontrolyuvav odin iz soyuznikiv SShA po koaliciyi Polsha 3 Ce sklalo razyuchij kontrast iz peredvoyennimi zasterezhennyami pro nayavnist znachnoyi zbrojovoyi programi Zmist 1 Politichni aspekti 2 Vijskovi aspekti 3 Uchast Ukrayini v irakskomu konflikti 4 Vtrati storin 5 Dzherela 6 Div takozhPolitichni aspekti RedaguvatiU svoyemu zvernenni do naciyi 17 bereznya 2003 roku Prezident SShA Dzhordzh V Bush vimagav vid Prezidenta Iraku Saddama Husejna ta dvoh jogo siniv Udaya ta Kusaya pokinuti Irak protyagom 48 godin 4 Vimogu bulo vidkinuto 5 Oskilki vtorgnennya rozpochalos bez oficijnogo shvalennya Radi Bezpeki OON deyaki pravoznavci vvazhayut jogo porushennyam Statutu OON Generalnij sekretar OON Kofi Annan skazav u veresni 2004 roku Na nashu dumku ta z poglyadu na Statut OON ce bulo nelegalno 6 Z cogo privodu ne bulo zhodnih pozoviv na pidstavi mizhnarodnogo prava Vijskovi aspekti RedaguvatiDokladnishe Vtorgnennya SShA ta yih soyuznikiv do Iraku 2003 Vijskova operaciya SShA spershu mala kodovu nazvu Operation Iraqi Liberation Operaciya Zvilnennya Iraku 1 Arhivovano 4 lyutogo 2021 u Wayback Machine sho povidomiv Ari Flyajsher 24 bereznya 2003 r odnak bula nezabarom perejmenovana na Operation Iraqi Freedom Operaciya Svoboda Iraku 7 nazva sho yiyi vikoristav Dzhordzh V Bush 2 kvitnya 2003 r Na rivni chutok taka zmina poyasnyuvalas nebazhannyam administraciyi vikoristovuvati nazvu sho yiyi akronim zvuchav bi yak O I L nafta angl 2 Arhivovano 16 travnya 2008 u Wayback Machine Vijskova operaciya Velikoyi Britaniyi nazivalas Operation Telic avstralijski zbrojni sili vikoristovuvali nazvu Operation Falconer Chiselnist zadiyanih vijsk stanovila blizko 100 000 dlya SShA i 45 000 dlya Velikoyi Britaniyi znachno menshe dlya reshti krayin uchasnic vtorgnennya Vtorgnennya vidbulos z teritoriyi Kuvejtu Plani vidkrittya drugogo frontu buli oblisheni pislya togo yak Turechchina oficijno vidmovilas dozvoliti vikoristati vlasnu teritoriyu dlya nastupu Sili vtorgnennya pidtrimala kurdska miliciya chiselnistyu do 50 000 Dokladna chiselnist zbrojnih sil Iraku na pochatok vijni nevidoma odnak irakski zbrojni sili vvazhalis pogano osnashenimi ta pidgotovlenimi 3 Arhivovano 12 veresnya 2005 u Wayback Machine 4 Arhivovano 21 lipnya 2006 u Wayback Machine 5 Vidpovidno do ocinok Mizhnarodnogo Institutu Strategichnih Doslidzhen irakski zbrojni sili nalichuvali 389 000 350 000 armiya 2000 flot 20 000 VPS ta PPO 17 000 paramilitarni z yednannya Fedayiniv Saddama nalichuvali 44 000 ta 650 000 rezervistiv 6 Arhivovano 7 listopada 2005 u Wayback Machine Zbrojni sili vklyuchali 13 pihotnih divizij 10 mehanizovanih ta tankovih divizij ta dekilka pidrozdiliv sil specialnogo priznachennya Irakski VPS ta flot ne vidigrali suttyevoyi roli u bojovih diyah Najbilsha koncentraciya inozemnih vijsk v Iraku pripadala na zhovten 2007 170 tisyach amerikanskih soldativ pri comu sukupna kilkist vsogo mizhnarodnogo kontingentu na toj moment stanovilo 182 tisyachi Tak chi inakshe v operaciyi mizhnarodnoyi koaliciyi brali uchast 40 krayin Za kilkistyu vijskovosluzhbovciv napravlenih do Iraku za SShA jdut Velika Britaniya Pivdenna Koreya Italiya Polsha ta Gruziya Taki krayini yak Rosiya Franciya Nimechchina Kitaj ta Indiya z pershogo dnya vtorgnennya vidmovilisya pidtrimuvati diyi amerikanciv Stanom na kviten 2009 roku v operaciyah na teritoriyi Iraku brali uchast voyaki z ponad 20 krayin svitu sho vhodili do skladu koalicijnih sil Na teritoriyi Iraku bulo rozkvartirovano 140 tisyach voyakiv SShA U berezni 2009 roku SShA ogolosili pro vivedennya z Iraku 12 tisyach amerikanskih voyakiv do kincya veresnya 8 Uchast Ukrayini v irakskomu konflikti RedaguvatiDokladnishe Ukrayinska mirotvorcha misiya v IrakuUkrayina vvela svij kontingent na teritoriyu Respubliki Irak 11 serpnya 2003 roku Kontingent skladavsya z 19 go okremogo bataljonu radiacijnogo himichnogo ta biologichnogo zahistu ta 5 yi okremoyi brigadi Suhoputnih Vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini Zagalna chiselnist ukrayinskih vijskovih u zoni konfliktu na pochatok veresnya 2003 stanovila 1680 osib na vijskovih bazah u mistah El Kut ta Hila a takozh 10 osib na teritoriyi tak zvanoyi Zelenoyi Zoni u misti Bagdad Takim chinom za chiselnistyu ukrayinski sili buli tretim kontingentom pislya amerikanskogo ta britanskogo Kontingent buv vivedenij z irakskoyi teritoriyi protyagom desyati dniv z 20 po 30 grudnya 2005 roku ale v Iraku zalishilasya grupa vijskovih kilkistyu do 50 osib tak zvanij vijskovij personal Ukrayini v Respublici Irak Misce dislokaciyi baza Delta v misti Kut Vtrati storin RedaguvatiVijskova operaciya sho pochalasya z vtorgnennya koalicijnih sil v 2003 roci Prezident SShA Barak Obama zayaviv pri vstupi na posadu pro vivedennya amerikanskih vijsk z Iraku v 2011 roci Stanom na kviten 2009 roku vtrati vijsk SShA v Irakskij vijni stanovlyat zagiblih 4266 osib poranenih tilki bojovi poranennya 31 153 osobi i odin zniklij bezvisti Zagiblimi v Iraku vvazhayutsya 317 voyakiv z 21 krayini svitu 9 Bilshe vsogo vtratila Velika Britaniya 179 voyakiv Vtrati irakskogo civilnogo naselennya v hodi vijni nevidomi i ne mozhut buti pidrahovani z dostatnoyu tochnistyu 10 Za deyakimi danimi zaginulo ponad 1 mln cholovik Za danimi irakskogo internet sajtu Kitabat usirotilih simej sho vtratili batka v Iraku nalichuyetsya ponad 200 tisyach a chislo ditej u vici vid odnogo do shesti rokiv sho vtratili batka abo matir abo vidrazu oboh batkiv ponad p yati miljoniv 31 bereznya 2009 roku Velika Britaniya pochala oficijne vivedennya svogo vijskovogo kontingentu z Iraku Ulitku 2009 roku Irak mali zalishiti perevazhna bilshist britanskih voyakiv sho znahodyatsya tam 11 19 serpnya 2010 roku Ministerstvo oboroni SShA ogolosilo sho ostannya bojova brigada amerikanskih vijsk oblishila Irak Vijskova operaciya SShA v Iraku bula oficijno zavershena 1 veresnya 2010 roku 50 tisyach amerikanskih voyakiv zalishilisya na teritoriyi Iraku do kincya 2011 roku ale tilki yak ohoronci i konsultanti irakskih zbrojnih sil Voni buli ozbroyeni ale vikoristovuvati zbroyu mali pravo lishe dlya samooboroni abo za pryamim nakazom irakskogo uryadu 12 28 serpnya 2010 roku Prezident SShA Barak Obama v svoyemu shotizhnevomu videozvernenni do naciyi oprilyudnenomu na blozi Bilogo domu nazvav Irak suverennoyu i nezalezhnoyu krayinoyu 13 U lipni 2010 amerikanski vijskovi vidzvituvali pro zagiblih pid chas vijni v Iraku opublikuvavshi zvit Centralnogo komanduvannya SShA CENTCOM prote cej zvit stav vidomim gromadskosti lishe u zhovtni 14 Metodika ocinok kilkosti zhertv vijskovimi u zviti ne rozkrivayetsya hocha zvit mistit v sobi najbilshij vityag informaciyi pro zhertvi irakskoyi vijni z vipushenih amerikanskimi vijskovimi Ranishe voni neodnorazovo vidmovlyalisya publikuvati taki vidomosti Za danimi zvitu z sichnya 2004 po serpen 2008 roku v Iraku buli vbiti 76 tisyach 939 mirnih zhiteliv i spivrobitnikiv miscevih sil bezpeki 121 tisyacha 649 osib otrimali poranennya Vtrati sered vijskovosluzhbovciv koaliciyi sklali 3 tisyachi 952 lyudini Pri comu v dokumenti ne vkazano chi vrahovuvalisya v pidrahunkah zhertvi sered sluzhbovciv napivoficijnih zbrojnih formuvan Predstavleni Centralnim komanduvannyam dani serjozno rozhodyatsya z informaciyeyu irakskogo vidomstva z prav lyudini Zgidno zi zvitom vidomstva 14 zhertvi sered mirnogo naselennya armiyi i policiyi krayini v period z pochatku 2004 po kinec zhovtnya 2008 roku sklali 85 tisyach 694 lyudini Chislo poranenih za cej chas ocinyuyut v 147 tisyach 195 osib Za danimi organizaciyi Iraq Body Count chislo zagiblih v krayini z pochatku vijskovoyi kampaniyi v travni 2003 roku do yiyi zavershennya u veresni 2010 go stanovit vid 98 do 107 tisyach cholovik Iraq Body Count zajmayetsya nezalezhnim pidrahunkom zhertv sered civilnogo naselennya Iraku gruntuyuchis na danih ZMI Diyi vijskovih i zagroza terorizmu zmusili ponad 2 5 mln irakciv pokinuti svoyu batkivshinu osnovnij potik bizhenciv pripav na Jordaniyu ta Siriyu SShA zavershili vijskovi operaciyi v Iraku v 2010 roci i peredali vidpovidalnist za bezpeku miscevij vladi Ostannya kolona amerikanskih vijsk zalishila teritoriyu Iraku cherez kordon z Kuvejtom v nich na 18 grudnya 2011 r Z Iraku buli vivedeni 100 bronovanih avtomashin i 500 soldativ Na teritoriyi Iraku zalishilisya 157 amerikanskih soldativ yaki navchatimut miscevih vijskovih a takozh zagin morskih pihotinciv yaki budut zabezpechuvati bezpeku posolstva SShA v Bagdadi Zgidno z danimi Pentagonu v hodi bojovih dij bezpovorotni vtrati sklali 4487 osib Krim togo na teritoriyi respubliki bulo vbito 2097 amerikanskih civilnih sluzhbovciv Bojovi ta nebojovi sanitarni vtrati SShA sklali 31 921 i 40 350 osib vidpovidno U hodi kampaniyi zaginuli 174 zhurnalisti yaki visvitlyuvali konflikt Za danimi amerikanskoyi nekomercijnoyi organizaciyi National Priorities Project vijna obijshlasya nacionalnomu byudzhetu SShA bilshe nizh v 805 milyardiv dolarivNa moment zakinchennya vijni vidobutok nafti v krayini praktichno vijshov na dovoyennij riven 2 37 mln bareliv na dobu proti 2 58 mln bareliv za dobu za chasiv Saddama Husejna Dzherela Redaguvati http novynar com ua analytics government 131494 Arhivovano 31 serpnya 2011 u Wayback Machine Vtrati i zdobutki Ukrayini v irakskij vijni Stephen F Hayes 1 veresnya 2003 Saddam s al Qaeda Connection Washington Examiner angl Procitovano 3 chervnya 2023 Snaryadi nachineni zarinom i politikoyu Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 17 veresnya 2016 https web archive org web 20050825124830 http www whitehouse gov news releases 2003 03 iraq 20030317 7 html Arhiv originalu za 25 serpnya 2005 Proignorovano nevidomij parametr langauge dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka angl https web archive org web 20070412233823 http www globalpolicy org security issues iraq attack 2003 0318iraqreject htm Arhiv originalu za 12 kvitnya 2007 Propushenij abo porozhnij title dovidka angl https web archive org web 20070808052057 http www washingtonpost com wp dyn articles A25685 2004Sep16 html Arhiv originalu za 8 serpnya 2007 Propushenij abo porozhnij title dovidka angl https web archive org web 20120326144656 http georgewbush whitehouse archives gov news releases 2003 04 20030403 3 html Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Propushenij abo porozhnij title dovidka K koncu sentyabrya 12 tysyach amerikanskih voennosluzhashih pokinut Irak Arhiv originalu za 11 bereznya 2009 Procitovano 17 kvitnya 2009 Iraq Coalition Casualty Count Arhiv originalu za 21 bereznya 2011 Procitovano 17 kvitnya 2009 January 2008 Update on Iraqi Casualty Data Arhiv originalu za 1 lyutogo 2008 Procitovano 17 kvitnya 2009 Sleduyushie 1 5 goda stanut opredelyayushimi dlya missii SShA v Irake Obama Arhiv originalu za 18 lipnya 2009 Procitovano 17 kvitnya 2009 Ostanni bojovi pidrozdili SShA oblishili Irak nedostupne posilannya z chervnya 2019 Obama Vijna zakinchuyetsya Irak suverenna i nezalezhna krayina a b SShA otchitalis o zhertvah vojny v Irake Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2010 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Bush arch 2002 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Div takozh RedaguvatiProtokol Maninga Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijna v Iraku 2003 2011 amp oldid 39860663