www.wikidata.uk-ua.nina.az

WikiLeaks wɪkɪˈliːks вікілікс англ wiki та leak витік міжнародна організація що займається витоками таємної інформації т

WikiLeaks

«WikiLeaks» (/wɪkɪˈliːks/, вікілікс, англ. wiki та leak — витік) — міжнародна організація, що займається витоками таємної інформації та її подальшою публікацією на своєму сайті. Джерела інформації завжди залишаються анонімними. Організацію було засновано в грудні 2006 зусиллями австралійця Джуліана Ассанжа.

http://www.wikileaks.org/
Логотип
Посилання wikileaks.org
Комерційний Ні
Тип Сховище файлів
Реєстрація Необов'язкова
Мови англійська
Власник The Sunshine Press
Засновник Джуліан Ассанж
Автор Джуліан Ассанж
Започатковано 4 жовтня 2006
Стан Активний
Рейтинг Alexa 16 899
 http://www.wikileaks.org/ у Вікісховищі

WikiLeaks (МФА: [wɪkiliːks]; від англ. wiki і англ. leak — «витік») — міжнародний соціальний мережевий проєкт, заснований на допрацьованому вікі-рушії, в якому була введена можливість анонімного редагування статей з використанням технологій MediaWiki, Freenet, Tor і PGP.

Метою проєкту оголошено «невідслідковуване публікування і аналіз документів, що стали доступними внаслідок витоку інформації». Для навігації можливий захищений доступ з використанням протоколу HTTPS. Незважаючи на свою назву, Wikileaks не є вікі-сайтом: читачі, які не мають відповідного дозволу, не можуть змінювати його зміст. Але стати анонімним джерелом інформації може будь-хто, хто має її у своєму розпорядженні і надішле до «редакції».

Дипломатичне листування США Редагувати

Витік стався наприкінці листопада 2010 року, коли на сайті з'явилося понад 250 тисяч листів дипломатів США. Серед інших даних, стало відомо, що лідери Саудівської Аравії зверталися з проханням до США про авіаудар по Ірану, також стали відомі численні неформальні характеристики світових лідерів. За підозрою у витоці інформації заарештований Бредлі Меннінг, рядовий армії США.

Україна на Wikileaks Редагувати

Wikileaks пообіцяли оприлюднити 1139 документів стосовно України.

Зокрема українська спільнота отримала можливість дізнатися про подробиці зустрічі Дмитра Фірташа, Юрія Луценка та інших високопосадовців з екс-послом США в Україні Вільямом Тейлором. У звіті екс-посла США Вільяма Тейлора про зустріч з Дмитром Фірташем, яка пройшла 8 грудня 2008 року, опублікованому WikiLeaks, стверджується, що Дмитро Фірташ придбав 61 % акцій медіагрупи «Інтер». Дипломат зазначав, що медіагрупа є «власником і співвласником 7 телевізійних каналів і новинного агентства UkrainianNews Agency».

У звітах розповідається, що Фірташ використовує кризу 2008 року для скуповування банків. Фірташ планував придбати контрольний пакет акцій банку «Надра», сьомого найбільшого банку України. Міжнародна холдингова компанія Фірташа Group DF буде першим наступом Фірташа на банківський сектор України. Ця покупка «продовжує останні тенденції з боку Фірташа з диверсифікації своєї ресурсної бази за межами політично ризикованого енергетичного сектора України». У зв'язку з кризою «Надра» нібито відчували проблеми з ліквідністю і мали негаразди з кредитами на суму 609 мільйонів доларів. Однак неназване джерело посольства розповіло, що насправді банк ніяких проблем з ліквідністю не мав. Сума, за яку Фірташ планував купити 86,7 % акцій банку, оцінювалася 50 мільйонами доларів, хоча цей пакет міг коштувати 4,23 мільярда доларів.

Британське видання Guardian, яке входить до п'ятірки впливових світових газет, через які сайт Wikileaks оприлюднює американські дипломатичні таємниці, в статті під заголовком «Торгівля озброєнням зі Східної Європи процвітає: попередження США колишнім радянським державам не стримало потоку зброї до Близькосхідних режимів і терористичних угрупувань» пише, що Україна згадується в числі кількох держав, які викликали невдоволення США своїми операціями на ринку озброєнь. З дипломатичних депеш американських посольств випливає, що США намагалися втрутитися у понад десяток міжнародних оборудок із продажу зброї, фігурантами яких були Україна, Болгарія, Вірменія і Китай. У випадку кожної країни наводяться конкретні приклади лобіювання США окремих урядів щодо конкретних оборудок, які викликали застереження американців. Коли мова про Україну, то як пише Guardian, у листопаді 2009 року, коли в Києві велися переговори між Україною і США щодо нерозповсюдження зброї, помічник держсекретаря Ванн Ван Діпен висловлював невдоволення продажем Іранові техніки, яка могла бути використана для виготовлення балістичних ракет. Американський урядовець дорікнув також Україні за те, що в серпні 2009 року компанія «Укрспецекспорт» відправила у М'янму партію комплектуючих складових для бронетранспортерів, автоматичні гранатомети, протитанкові ракети точного наведення і танкові кулемети. Ван Діпен сказав, що українську зброю продали незважаючи на запевнення, надані урядові США, в тому, що після 2008 Україна не експортуватиме озброєння репресивній військовій диктатурі М'янми.

В опублікованих депешах Wikileaks екс-президент Леонід Кучма запевняв посла Вільяма Тейлора, що «в росіян достатньо важелів, щоб контролювати Тимошенко».

Згідно з секретними депешами, опублікованими на сайті Wikileaks, у січні 2009 року тоді посол у Москві Костянтин Грищенко доповів екс-послу США Вільяму Тейлору, що прем'єр Росії Володимир Путін «особисто невисокої думки» про Віктора Януковича і хотів би мати справу з Юлією Тимошенко. Грищенко розповів послові, що Путін ненавидів тодішнього президента Віктора Ющенка, не поважав Віктора Януковича, зате бачив у Юлії Тимошенко людину, якій можна якщо не довіряти, то хоча б співпрацювати з нею. За словами міністра, Кремль хотів мати в Києві «регента», людину, абсолютно підлеглу. Крім того, Грищенко зізнався послу, що уряд Тимошенко більше нагадує «таємне братство». «Люди бояться жартувати. Це повернення до СРСР», — скаржився Грищенко.

Медведєв про Голодомор Редагувати

29 листопада 2010 року на Wikileaks оприлюднено файли листування американських дипломатів де, зокрема, був такий фрагмент:

Греко-турецькі відносини Редагувати

30 листопада 2010 року Wikileaks оприлюднила доповідь посла США в Анкарі Джеймса Джеффрі, який наполягає, що Туреччина планує спровокувати військову кризу, аби вторгнутися в Еврос. США підтвердили підготовку такої атаки в 2003 році, але проти плану виступив турецький генерал Доган.

Блокування роботи Редагувати

Після публікації у кінці листопада 2010 американського дипломатичного досьє на сервер почалися масовані DDOS-атаки. WikiLeaks був змушений скористатися можливостями хмарного вебсервісу Amazon EC2 в США. Але гостинність Amazon тривала недовго, вже 2 грудня 2010 компанія припинила співпрацю з WikiLeaks, відмовившись надавати послуги хостингу. За даними Associated Press, рішення про припинення співробітництва було прийнято під тиском голови Комітету Сенату США з національної безпеки Джозефа Лібермана, що відправив компанії відповідний запит. Ліберман не приховує своєї участі в блокуванні WikiLeaks. У опублікованій заяві він лише висловив жаль, що Amazon не зробила цього раніше.

Вже 3 грудня 2010 домен Wikileaks.org був «убитий» американським сервісом EveryDNS.net, який надає DNS-адреси. Сайт перемкнувся на швейцарський домен wikileaks.ch (доступні також wikileaks.de, wikileaks.fi і wikileaks.nl), зареєстрований на ім'я Шведської піратської партії.

До боротьби проти організації WikiLeaks підключилися члени Конгресу США, які 2 грудня представили законопроєкт під назвою SHIELD Act, який оголошує незаконним публікацію імен агентів, які видобувають інформацію для американських військових і розвідувальних служб. За словами законодавців, останній витік дипломатичних депеш по каналах WikiLeaks ставить під загрозу «американські національні інтереси, інтереси наших союзників і безпеку урядових службовців». По суті, мова йде про внесення поправок до прийнятого в США в 1917 році закону про шпигунство. Саме цей закон передбачається використовувати як юридичну основу для притягнення до суду Джуліана Ассанжа.

За даними Reuters, міністр промисловості, енергетики і цифрової економіки Франції Ерік Бессон відправив своїм колегам лист з проханням повідомити якнайшвидше, які заходи можуть бути вжиті для того, щоб сайт Wikileaks припинив роботу на території Франції. Також Бессон відмітив у своєму листі, що Франція не може надавати хостинг сайтам, що порушують таємницю дипломатичного листування і ставлять під загрозу життя людей.

4 грудня 2010 PayPal припинив обслуговування платежів WikiLeaks після тиску з боку уряду США. 7 грудня американські міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard заблокували всі платежі на адресу сайту WikiLeaks. Бібліотека Конгресу США заблокувала для відвідувачів і користувачів WiFi-мережі доступ до сайту.

7 грудня 2010 британська поліція заарештувала засновника сайту WikiLeaks Джуліана Ассанджа згідно з міжнародним ордером, виданим урядом Швеції. У Швеції Джуліана Ассанджа, який має австралійське громадянство, звинувачено в двох випадках статевих домагань і одному зґвалтуванні.

Кібервійна Редагувати

Після того, як компанії PayPal, Visa та MasterCard відмовились надавати послуги Wikileaks, вони були атаковані невідомими хакерами. Речник Wikileaks Крістіан Граффсан заявив що ці напади не були узгоджені з організаторами сайту, і напевне були спонтанним висловленням обурення.. Загалом така поведінка цілком відповідає основним принципам хакерської етики — доступ до інформації має бути вільним.

Критика Редагувати

На сайті газети Die Presse у статті «WikiLeaks, рупор Кремля», WikiLeaks звинувачується у вибірковості викладення матеріалів.

Як влучно зазначило видання Deutsche Welle, після переїзду Ассанжа до Росії в 2012, Вікілікс практично перестав публікувати шкідливу для Кремля інформацію. Так, в 2016 сайт відмовився опублікувати 68 Гб даних з МВС Росії, що були пов’язані з російським вторгненням в Україну.

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. What is Wikileaks? [ 26 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2010. Процитовано 22 липня 2012. 
  4. Секреты всеобщего пользования. оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 5 грудня 2010. 
  5. (англ.). Лента.ру. 28 октября 2010. Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010. 
  6. . Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010. 
  7. «Кейблгейт, або Що зачаїлося на туманному дні» [ 7 грудня 2010 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня № 45 (825) 4 — 10 грудня 2010 Автор: Оксана Стеценко
  8. . Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010. 
  9. WikiLeaks опублікує понад тисячу документів посольства США в Україні
  10. . Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 6 грудня 2010. 
  11. ФІРТАШ ПРИДБАВ 61 % ІНТЕРА [ 6 грудня 2010 у Wayback Machine.] — УП, 2 грудня 2010
  12. . Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 8 квітня 2011. 
  13. . Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 7 грудня 2010. 
  14. . Архів оригіналу за 12 березня 2011. Процитовано 26 березня 2011. 
  15. . Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010. 
  16. [[https://web.archive.org/web/20101202042723/http://www.bbc.co.uk/news/world-us-canada-11877291 Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.] Wikileaks cables: Major themes — Бі-Бі-Сі]
  17. [[https://web.archive.org/web/20110123080537/http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/91744/print/ Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.] Kremlin bullies neighbors over Holodomor — Kyiv Post]
  18. . Архів оригіналу за 20 січня 2011. Процитовано 1 грудня 2010. 
  19. Текст документу: [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] «The plan, which has been denied by both the military and retired General Dogan, involved false-flag bombing of mosques and efforts to provoke a military crisis with Greece in order to create the conditions for a military intervention.»
  20. Και «πόλεμο» Ελλάδας — Τουρκίας «είδε» το WikiLeaks![недоступне посилання]
  21. . Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010. 
  22. . Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 3 грудня 2010. 
  23. . Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 3 грудня 2010. 
  24. ↑ . Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 5 грудня 2010. 
  25. . Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 7 грудня 2010. 
  26. . Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 7 грудня 2010. 
  27. . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 9 грудня 2010. 
  28. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. 
  29. Публикации WikiLeaks стали удивительным образом приносить пользу прежде всего России – "Немецкая волна". Гордон. 9 березня 2017. оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 25 січня 2022. 
  30. . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017. 

Посилання Редагувати

Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
Сайт Wikileaks має намір оприлюднити мільйони секретних документів
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
Засновника Wikileaks арештовано
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
WikiLeaks wɪkɪˈliːks vikiliks angl wiki ta leak vitik mizhnarodna organizaciya sho zajmayetsya vitokami tayemnoyi informaciyi ta yiyi podalshoyu publikaciyeyu na svoyemu sajti Dzherela informaciyi zavzhdi zalishayutsya anonimnimi Organizaciyu bulo zasnovano v grudni 2006 zusillyami avstralijcya Dzhuliana Assanzha http www wikileaks org LogotipPosilannya wikileaks orgKomercijnij Ni 1 Tip Shovishe fajlivReyestraciya Neobov yazkovaMovi anglijskaVlasnik The Sunshine PressZasnovnik Dzhulian AssanzhAvtor Dzhulian AssanzhZapochatkovano 4 zhovtnya 2006Stan AktivnijRejting Alexa 16 899 2 http www wikileaks org u VikishovishiWikiLeaks MFA wɪkiliːks vid angl wiki i angl leak vitik mizhnarodnij socialnij merezhevij proyekt zasnovanij na dopracovanomu viki rushiyi v yakomu bula vvedena mozhlivist anonimnogo redaguvannya statej z vikoristannyam tehnologij MediaWiki Freenet Tor 3 i PGP Metoyu proyektu ogolosheno nevidslidkovuvane publikuvannya i analiz dokumentiv sho stali dostupnimi vnaslidok vitoku informaciyi Dlya navigaciyi mozhlivij zahishenij dostup z vikoristannyam protokolu HTTPS Nezvazhayuchi na svoyu nazvu Wikileaks ne ye viki sajtom chitachi yaki ne mayut vidpovidnogo dozvolu ne mozhut zminyuvati jogo zmist Ale stati anonimnim dzherelom informaciyi mozhe bud hto hto maye yiyi u svoyemu rozporyadzhenni i nadishle do redakciyi Zmist 1 Diplomatichne listuvannya SShA 1 1 Ukrayina na Wikileaks 1 2 Medvedyev pro Golodomor 1 3 Greko turecki vidnosini 2 Blokuvannya roboti 3 Kibervijna 4 Kritika 5 Div takozh 6 Vinoski 7 PosilannyaDiplomatichne listuvannya SShA RedaguvatiDokladnishe Vitik diplomatichnih telegram SShAVitik stavsya naprikinci listopada 2010 roku koli na sajti z yavilosya ponad 250 tisyach listiv diplomativ SShA Sered inshih danih stalo vidomo sho lideri Saudivskoyi Araviyi zvertalisya z prohannyam do SShA pro aviaudar po Iranu takozh stali vidomi chislenni neformalni harakteristiki svitovih lideriv 4 5 6 Za pidozroyu u vitoci informaciyi zaareshtovanij Bredli Menning ryadovij armiyi SShA 7 Ukrayina na Wikileaks Redaguvati Wikileaks poobicyali oprilyudniti 1139 dokumentiv stosovno Ukrayini 8 9 Zokrema ukrayinska spilnota otrimala mozhlivist diznatisya pro podrobici zustrichi Dmitra Firtasha Yuriya Lucenka ta inshih visokoposadovciv z eks poslom SShA v Ukrayini Vilyamom Tejlorom 10 U zviti eks posla SShA Vilyama Tejlora pro zustrich z Dmitrom Firtashem yaka projshla 8 grudnya 2008 roku opublikovanomu WikiLeaks stverdzhuyetsya sho Dmitro Firtash pridbav 61 akcij mediagrupi Inter 11 Diplomat zaznachav sho mediagrupa ye vlasnikom i spivvlasnikom 7 televizijnih kanaliv i novinnogo agentstva UkrainianNews Agency U zvitah rozpovidayetsya sho Firtash vikoristovuye krizu 2008 roku dlya skupovuvannya bankiv 12 Firtash planuvav pridbati kontrolnij paket akcij banku Nadra somogo najbilshogo banku Ukrayini Mizhnarodna holdingova kompaniya Firtasha Group DF bude pershim nastupom Firtasha na bankivskij sektor Ukrayini Cya pokupka prodovzhuye ostanni tendenciyi z boku Firtasha z diversifikaciyi svoyeyi resursnoyi bazi za mezhami politichno rizikovanogo energetichnogo sektora Ukrayini U zv yazku z krizoyu Nadra nibito vidchuvali problemi z likvidnistyu i mali negarazdi z kreditami na sumu 609 miljoniv dolariv Odnak nenazvane dzherelo posolstva rozpovilo sho naspravdi bank niyakih problem z likvidnistyu ne mav Suma za yaku Firtash planuvav kupiti 86 7 akcij banku ocinyuvalasya 50 miljonami dolariv hocha cej paket mig koshtuvati 4 23 milyarda dolariv Britanske vidannya Guardian yake vhodit do p yatirki vplivovih svitovih gazet cherez yaki sajt Wikileaks oprilyudnyuye amerikanski diplomatichni tayemnici v statti pid zagolovkom Torgivlya ozbroyennyam zi Shidnoyi Yevropi procvitaye poperedzhennya SShA kolishnim radyanskim derzhavam ne strimalo potoku zbroyi do Blizkoshidnih rezhimiv i teroristichnih ugrupuvan pishe sho Ukrayina zgaduyetsya v chisli kilkoh derzhav yaki viklikali nevdovolennya SShA svoyimi operaciyami na rinku ozbroyen 13 Z diplomatichnih depesh amerikanskih posolstv viplivaye sho SShA namagalisya vtrutitisya u ponad desyatok mizhnarodnih oborudok iz prodazhu zbroyi figurantami yakih buli Ukrayina Bolgariya Virmeniya i Kitaj U vipadku kozhnoyi krayini navodyatsya konkretni prikladi lobiyuvannya SShA okremih uryadiv shodo konkretnih oborudok yaki viklikali zasterezhennya amerikanciv Koli mova pro Ukrayinu to yak pishe Guardian u listopadi 2009 roku koli v Kiyevi velisya peregovori mizh Ukrayinoyu i SShA shodo nerozpovsyudzhennya zbroyi pomichnik derzhsekretarya Vann Van Dipen vislovlyuvav nevdovolennya prodazhem Iranovi tehniki yaka mogla buti vikoristana dlya vigotovlennya balistichnih raket Amerikanskij uryadovec doriknuv takozh Ukrayini za te sho v serpni 2009 roku kompaniya Ukrspeceksport vidpravila u M yanmu partiyu komplektuyuchih skladovih dlya bronetransporteriv avtomatichni granatometi protitankovi raketi tochnogo navedennya i tankovi kulemeti Van Dipen skazav sho ukrayinsku zbroyu prodali nezvazhayuchi na zapevnennya nadani uryadovi SShA v tomu sho pislya 2008 Ukrayina ne eksportuvatime ozbroyennya represivnij vijskovij diktaturi M yanmi V opublikovanih depeshah Wikileaks eks prezident Leonid Kuchma zapevnyav posla Vilyama Tejlora sho v rosiyan dostatno vazheliv shob kontrolyuvati Timoshenko Zgidno z sekretnimi depeshami opublikovanimi na sajti Wikileaks u sichni 2009 roku todi posol u Moskvi Kostyantin Grishenko dopoviv eks poslu SShA Vilyamu Tejloru sho prem yer Rosiyi Volodimir Putin osobisto nevisokoyi dumki pro Viktora Yanukovicha i hotiv bi mati spravu z Yuliyeyu Timoshenko 14 Grishenko rozpoviv poslovi sho Putin nenavidiv todishnogo prezidenta Viktora Yushenka ne povazhav Viktora Yanukovicha zate bachiv u Yuliyi Timoshenko lyudinu yakij mozhna yaksho ne doviryati to hocha b spivpracyuvati z neyu Za slovami ministra Kreml hotiv mati v Kiyevi regenta lyudinu absolyutno pidleglu Krim togo Grishenko ziznavsya poslu sho uryad Timoshenko bilshe nagaduye tayemne bratstvo Lyudi boyatsya zhartuvati Ce povernennya do SRSR skarzhivsya Grishenko Medvedyev pro Golodomor Redaguvati 29 listopada 2010 roku na Wikileaks oprilyudneno fajli listuvannya amerikanskih diplomativ de zokrema buv takij fragment 15 16 17 Aliyev otrimav lista vid prezidenta Medvedyeva v yakomu zaznacheno sho yaksho Azerbajdzhan pidtrimaye viznannya bilshovickogo shtuchnogo golodu v Ukrayini genocidom v OON to vin maye zabuti pro Nagirnij Karabah vzagali Originalnij tekst angl Aliyev had received a letter from President Medvedev telling him that if Azerbaijan supported the designation of the Bolshevik artificial famine in Ukraine as genocide at the United Nations then you can forget about seeing Nagorno Karabakh ever again Greko turecki vidnosini Redaguvati 30 listopada 2010 roku Wikileaks oprilyudnila dopovid posla SShA v Ankari Dzhejmsa Dzheffri 18 yakij napolyagaye sho Turechchina planuye sprovokuvati vijskovu krizu abi vtorgnutisya v Evros 19 SShA pidtverdili pidgotovku takoyi ataki v 2003 roci ale proti planu vistupiv tureckij general Dogan 20 21 Blokuvannya roboti RedaguvatiPislya publikaciyi u kinci listopada 2010 amerikanskogo diplomatichnogo dosye na server pochalisya masovani DDOS ataki WikiLeaks buv zmushenij skoristatisya mozhlivostyami hmarnogo vebservisu Amazon EC2 v SShA Ale gostinnist Amazon trivala nedovgo vzhe 2 grudnya 2010 kompaniya pripinila spivpracyu z WikiLeaks vidmovivshis nadavati poslugi hostingu 22 Za danimi Associated Press rishennya pro pripinennya spivrobitnictva bulo prijnyato pid tiskom golovi Komitetu Senatu SShA z nacionalnoyi bezpeki Dzhozefa Libermana sho vidpraviv kompaniyi vidpovidnij zapit Liberman ne prihovuye svoyeyi uchasti v blokuvanni WikiLeaks U opublikovanij zayavi vin lishe visloviv zhal sho Amazon ne zrobila cogo ranishe Vzhe 3 grudnya 2010 domen Wikileaks org buv ubitij amerikanskim servisom EveryDNS net yakij nadaye DNS adresi Sajt peremknuvsya na shvejcarskij domen wikileaks ch dostupni takozh wikileaks de wikileaks fi i wikileaks nl zareyestrovanij na im ya Shvedskoyi piratskoyi partiyi Do borotbi proti organizaciyi WikiLeaks pidklyuchilisya chleni Kongresu SShA yaki 2 grudnya predstavili zakonoproyekt pid nazvoyu SHIELD Act yakij ogoloshuye nezakonnim publikaciyu imen agentiv yaki vidobuvayut informaciyu dlya amerikanskih vijskovih i rozviduvalnih sluzhb 23 Za slovami zakonodavciv ostannij vitik diplomatichnih depesh po kanalah WikiLeaks stavit pid zagrozu amerikanski nacionalni interesi interesi nashih soyuznikiv i bezpeku uryadovih sluzhbovciv Po suti mova jde pro vnesennya popravok do prijnyatogo v SShA v 1917 roci zakonu pro shpigunstvo Same cej zakon peredbachayetsya vikoristovuvati yak yuridichnu osnovu dlya prityagnennya do sudu Dzhuliana Assanzha Za danimi Reuters ministr promislovosti energetiki i cifrovoyi ekonomiki Franciyi Erik Besson vidpraviv svoyim kolegam list z prohannyam povidomiti yaknajshvidshe yaki zahodi mozhut buti vzhiti dlya togo shob sajt Wikileaks pripiniv robotu na teritoriyi Franciyi Takozh Besson vidmitiv u svoyemu listi sho Franciya ne mozhe nadavati hosting sajtam sho porushuyut tayemnicyu diplomatichnogo listuvannya i stavlyat pid zagrozu zhittya lyudej 24 4 grudnya 2010 PayPal pripiniv obslugovuvannya platezhiv WikiLeaks pislya tisku z boku uryadu SShA 24 7 grudnya amerikanski mizhnarodni platizhni sistemi Visa ta MasterCard zablokuvali vsi platezhi na adresu sajtu WikiLeaks 25 Biblioteka Kongresu SShA zablokuvala dlya vidviduvachiv i koristuvachiv WiFi merezhi dostup do sajtu 24 7 grudnya 2010 britanska policiya zaareshtuvala zasnovnika sajtu WikiLeaks Dzhuliana Assandzha zgidno z mizhnarodnim orderom vidanim uryadom Shveciyi 26 U Shveciyi Dzhuliana Assandzha yakij maye avstralijske gromadyanstvo zvinuvacheno v dvoh vipadkah statevih domagan i odnomu zgvaltuvanni Kibervijna RedaguvatiDokladnishe KibervijnaPislya togo yak kompaniyi PayPal Visa ta MasterCard vidmovilis nadavati poslugi Wikileaks voni buli atakovani nevidomimi hakerami Rechnik Wikileaks Kristian Graffsan zayaviv sho ci napadi ne buli uzgodzheni z organizatorami sajtu i napevne buli spontannim vislovlennyam oburennya 27 Zagalom taka povedinka cilkom vidpovidaye osnovnim principam hakerskoyi etiki dostup do informaciyi maye buti vilnim Kritika RedaguvatiNa sajti gazeti Die Presse u statti WikiLeaks rupor Kremlya WikiLeaks zvinuvachuyetsya u vibirkovosti vikladennya materialiv 28 Yak vluchno zaznachilo vidannya Deutsche Welle pislya pereyizdu Assanzha do Rosiyi v 2012 Vikiliks praktichno perestav publikuvati shkidlivu dlya Kremlya informaciyu 29 Tak v 2016 sajt vidmovivsya opublikuvati 68 Gb danih z MVS Rosiyi sho buli pov yazani z rosijskim vtorgnennyam v Ukrayinu 30 Div takozh RedaguvatiMi krademo sekreti Istoriya Wikileaks Dzhulian Assanzh Bredli Menning InformNapalm Vault 7Vinoski Redaguvati What is Wikileaks Arhivovano 26 chervnya 2012 u Wayback Machine angl https web archive org web 20171120174314 https www alexa com siteinfo https wikileaks org lookatme ru Yak pracyuye Tor project Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2010 Procitovano 22 lipnya 2012 Sekrety vseobshego polzovaniya Arhiv originalu za 5 grudnya 2010 Procitovano 5 grudnya 2010 WikiLeaks opublikoval sekretnuyu perepisku diplomatov SShA angl Lenta ru 28 oktyabrya 2010 Arhiv originalu za 1 grudnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 Bespokojstvo po povodu zdorovya Kristiny Kirshner Arhiv originalu za 1 grudnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 Kejblgejt abo Sho zachayilosya na tumannomu dni Arhivovano 7 grudnya 2010 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 45 825 4 10 grudnya 2010 Avtor Oksana Stecenko Na WikiLeaks rozmistyat 1139 dokumentiv sho stosuyutsya Ukrayini Arhiv originalu za 3 grudnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 WikiLeaks opublikuye ponad tisyachu dokumentiv posolstva SShA v Ukrayini WikiLeaks o postavkah gaza Arhiv originalu za 7 grudnya 2010 Procitovano 6 grudnya 2010 FIRTASh PRIDBAV 61 INTERA Arhivovano 6 grudnya 2010 u Wayback Machine UP 2 grudnya 2010 Wikileaks Sprava Firtasha Arhiv originalu za 30 grudnya 2010 Procitovano 8 kvitnya 2011 Yak Ukrayina oburila SShA eksportom zbroyi Wikileaks Arhiv originalu za 10 grudnya 2010 Procitovano 7 grudnya 2010 Kostyantin Grishenko dopoviv amerikanskomu poslu sho Putin ne povazhaye Yanukovicha Arhiv originalu za 12 bereznya 2011 Procitovano 26 bereznya 2011 Wikileaks Rosiya shantazhuvala inshi krayini shob ne viznavali Golodomor tsn ua Arhiv originalu za 22 grudnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 https web archive org web 20101202042723 http www bbc co uk news world us canada 11877291 Arhivovano2 grudnya 2010 u Wayback Machine Wikileaks cables Major themes Bi Bi Si https web archive org web 20110123080537 http www kyivpost com news nation detail 91744 print Arhivovano23 sichnya 2011 u Wayback Machine Kremlin bullies neighbors over Holodomor Kyiv Post Leaked cables reveal close US interest in Turkish coup plans Arhiv originalu za 20 sichnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 Tekst dokumentu Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine The plan which has been denied by both the military and retired General Dogan involved false flag bombing of mosques and efforts to provoke a military crisis with Greece in order to create the conditions for a military intervention Kai polemo Elladas Toyrkias eide to WikiLeaks nedostupne posilannya DEITE Afora se epeisodio ston Ebro Arhiv originalu za 3 grudnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 Amazon otklyuchila skandalnyj resurs WikiLeaks Arhiv originalu za 6 grudnya 2010 Procitovano 3 grudnya 2010 Skandalnij sajt Wikileaks vbito amerikanskimi programistami Arhiv originalu za 6 grudnya 2010 Procitovano 3 grudnya 2010 a b v Popytki blokirovat rabotu sajta WikiLeaks pereshli na novyj uroven Arhiv originalu za 7 grudnya 2010 Procitovano 5 grudnya 2010 Visa i Mastercard zablokirovali platezhi v adres WikiLeaks Arhiv originalu za 10 grudnya 2010 Procitovano 7 grudnya 2010 U Britaniyi zaareshtovano zasnovnika WikiLeaks Arhiv originalu za 10 grudnya 2010 Procitovano 7 grudnya 2010 Hakeri zlamali vebsajt Mastercard bbc co uk Arhiv originalu za 12 grudnya 2010 Procitovano 9 grudnya 2010 DIE PRESSE WIKILEAKS RUPOR KREMLYa TSN Arhiv originalu za 2 veresnya 2016 Procitovano 2 veresnya 2016 Publikacii WikiLeaks stali udivitelnym obrazom prinosit polzu prezhde vsego Rossii Nemeckaya volna Gordon 9 bereznya 2017 Arhiv originalu za 2 chervnya 2019 Procitovano 25 sichnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 19 serpnya 2017 Posilannya Redaguvati nbsp Wikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Sajt Wikileaks maye namir oprilyudniti miljoni sekretnih dokumentiv nbsp Wikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Zasnovnika Wikileaks areshtovano Poslednie novosti Wikileaks na russkom yazyke nedostupne posilannya z chervnya 2019 Domashnya storinka secure Dzerkalna storinka Arhivovano 11 zhovtnya 2012 u WebCite Yevropejska dzerkalna storinka Oficijna storinka na Facebook Arhivovano 1 listopada 2010 u Wayback Machine Oficijna storinka na Twitter Arhivovano 19 grudnya 2015 u Wayback Machine Wikileaks cables Major themes Arhivovano 2 grudnya 2010 u Wayback Machine Ukrainskoe dose WikiLeaks za versiyeyu vidannya Russkij reporter Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine WikiLeaks Arhivovano 8 bereznya 2011 u Wayback Machine v rosijskij Lentapediyi WikiLeaks pro Rosiyu Arhivovano 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Rosijskij WikiLeaks Arhivovano 17 serpnya 2020 u Wayback Machine Rosijskij reporter Arhivovano 12 grudnya 2010 u Wayback Machine Biloruske dosye ta inshi sekreti WikiLeaks rozkriti u Minsku Kavkazke dosye WikiLeaks Arhivovano 26 travnya 2011 u Wayback Machine Vikiliki vid spokoyu Ukrayinskij tizhden 51 17 12 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title WikiLeaks amp oldid 40622873