www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александрійська бібліотека найбільша й найвідоміша бібліотека в період еллінізму була заснована та діяла при Александрій

Александрійська бібліотека

Александрійська бібліотека — найбільша й найвідоміша бібліотека в період еллінізму, була заснована та діяла при Александрійському музеї, або музеумі (музейоні) (Єгипет). Заснована, як вважається, Птолемеєм II на початку III століття до н. е.

Александрійська бібліотека

гравюра, 19 ст.
31°12′32″ пн. ш. 29°54′33″ сх. д. / 31.20888900002777788° пн. ш. 29.909167000028° сх. д. / 31.20888900002777788; 29.909167000028Координати: 31°12′32″ пн. ш. 29°54′33″ сх. д. / 31.20888900002777788° пн. ш. 29.909167000028° сх. д. / 31.20888900002777788; 29.909167000028
Країна: Єгипет
Тип: наукова бібліотека[d]
Складова Александрійський мусейон
Розташування Александрія
Заснована 3 століття до н. е.
Фонди: 1 000 000 документ
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія Редагувати

Заснована близько 290 до н. е. Протягом усього III століття до н. е. очільник бібліотеки за традицією був одночасно і вихователем спадкоємця престолу.

Після римського завоювання Єгипту бібліотека зберегла своє високе значення для нової адміністрації; до початку III століття н. е., її співробітники мали привілеї птолемеєвої епохи. Александрія підтримувала статус інтелектуального та освітнього центру ще в V столітті. Власне, бібліотечних зібрань було два: головне, яке розташовувалося в царському палаці в кварталі Брухейон (воно постраждало під час війни Юлія Цезаря в 48 до н. е.), І допоміжне, в храмі Серапіса (Серапеум), там зберігалися загальнодоступні фонди і навчальна література.

Основний фонд бібліотеки припинив існування під час бойових дій 273 року — імператор Авреліан повністю знищив Брухейон. З XVIII століття поширилася версія, що частина бібліотеки, що зберігалася в Серапеумі, була знищена під час зіткнень 391 року між християнами і язичниками, але вона не підтверджується однозначно античними джерелами. За легендою, знищення бібліотечних фондів завершилося під час арабського завоювання в першій половині VII століття. За правління Птолемеїв Александрія стає найбільшим єгипетським полісом архівів та протобібліотек. Бібліотека в обов'язковому порядку отримувала примірники всіх документів, котрі виявлялися на іноземних суднах; за наказом Птолемеїв навіть грабувались архіви інших країн задля отримання оригінальних літературних та наукових матеріалів.

Книжковий фонд Редагувати

Книжковий фонд Александрійської бібліотеки складався з грецької та перекладної східної літератури (про кількість книжок відомо різне: від 50 до 700 тисяч сувоїв, що на той час було найбільшою колекцією у знаному світі). Каллімах, відомий поет і критик Александрійського періоду, який стояв на чолі Александрійської бібліотеки (середина 3 століття до н. е.), залишив бібліографічні таблиці з 120 рукописних сувоїв, складені на основі фондів Александрійської бібліотеки. Навколо Александрійської бібліотеки виникло те, що прийнято порівнювати з університетом, який приваблював багатьох учених (Аристарх Самоський, Евклід, Герофіл та інші).

  • Вважається, що основний фонд Александрійської бібліотеки загинув в пожежі 47 до н. е. у війні Цезаря з Помпеєм — під час облоги Александрії Юлієм Цезарем, як частина кампанії, щоб завоювати поліс. Значна частина колекції, зібрана дев'ятьма поколіннями вчених, згоріла коли вогонь, що охопив флот Птолемея XIII, перекинувся на бібліотечні склади.
  • В кінці четвертого століття християнськими правителями проводилась боротьба з язичництвом як відповідь на римські гоніння християн у попередні століття. У 391 Імператор видав указ Олександрійському патріарху — Феофілу на знищення язичницьких храмів. Чи водночас могли загинути і книги — в історичній науці не вистачає конкретних доказів цього.
  • Остаточно книжкові багатства Александрійської бібліотеки загинули в 7—8 століттях.

Історіографія Редагувати

Відлік сучасної наукової історіографії Александрійської бібліотеки ведеться від 1823 року, коли в Лейдені вийшла невелика монографія Герхарда Деделя «Historia critica bibliothecae Alexandrinae». У 1838 році аналогічну книгу опублікував Ф. Річль, і з тих пір публікації на тему Олександрійської бібліотеки стали більш-менш регулярними. Істотним внеском у дослідження бібліотеки стала монографія американського дослідника Е. Парсонса, що вийшла в 1952 році. У 1986 році було опубліковано дослідження Л. Канфора «Зникла бібліотека», що стало бестселером, але його критикували за змішання фактів з літературним вимислом і «туманність» висновків. Однак, оскільки в книзі наведені майже всі стародавні джерела і описані сучасні дослідження, книга перекладалася на багато мов і регулярно перевидається. У 1990 році були опубліковані дослідження Мустафи аль-Аббадо, що вважаються найбільш фундаментальними з тих, що досі публікувалися.

Сучасна Александрійська бібліотека Редагувати

Сучасна версія Александрійської бібліотеки

У 2002 році в Александрії на передбачуваному місці старої бібліотеки була побудована сучасна «Бібліотека Александріна», покликана відновити колишню велич і забезпечити вільний доступ до знань для всіх охочих. Внаслідок будівництва бібліотеки в Єгипті була створена нова освітня система та публічна освітня організація, незалежна від уряду. Ця установа виконує цілий ряд культурних функцій. Під час революції 2011 року в Єгипті жителі Александрії вишикувалися в живий ланцюг навколо бібліотеки, щоб захистити її від натовпу мародерів, які, підпалюючи, трощили все на своєму шляху.

Александрійська бібліотека в українській літературі Редагувати

Сучасний український лінгвіст, письменник і перекладач Назарій А. Назаров у 2017 році видав книжку-літературну містифікацію під назвою «Александрійська бібліотека», до якої ввійшов життєпис вигаданої особи — Аглаї Андроїді (1800—1912), яка походила з Александрії Єгипетської, але доживала свої дні в Києві.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. The Shores of the Cosmic Ocean — 1980.
    d:Track:Q32979509
  2. Борухович, 1976, с. 152.
  3. Глухов А. Г. Судьбы древних библиотек: научно-художественные очерки / А. Г. Глухов. — М. : ТОО Либерия, 1992. — 160 с
  4. Annual Report 2002—2003 [Electronic resource]. — Alexandria: Bibliotheca Alexandrina, 2004. –95 p. — Access mode : http://www.bibalex.org/attachments_en/ Publications/Files/Annual_Report_2002-2003.pdf. –Title from the screen. Accessed 20.04.12. See also: http://www.bibalex.org/Publications/BA_AnnualReports_[недоступне посилання з червня 2019] EN.aspx?Dir=2. Accessed 20.04.12
  5. ↑ Зайдлер Людвик // Атлантида — М.: «Вече», 2004. — 206 с.
  6. bibliotheka [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.]. In: Ernst Lautenbach: Latein-Deutsch. Zitaten-Lexikon. Lit, Münster 2002, ISBN 3-8258-5652-6, S. 107.
  7. Ritschl F. Die alexandrinischen Bibliotheken. — Breslau, 1838.
  8. Edward A. Parsons. The Alexandrian Library. — London, 1952.
  9. Luciano Canfora. La biblioteca scomparsa. — Palermo, 1986.
  10. Поластрон, 2007, с. 30.
  11. Mostafa El-Abbadi. The life and fate of the ancient Library of Alexandria. — 1990.
  12. Thomas Fagernes (28 листопада 2012). (рос.). BLUEjeansWITHblueCORNFLOWERS.blogspot.com. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 10 квітня 2013. 
  13. Архів оригіналу за 12 липня 2017. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Борухович, В. Г. У світі античних сувоїв. — Саратов : Вид-во Саратовського університету, 1976. — 224 с.
  • Браво, Б.; Випшицкая-Браво, Е. Долі античної літератури. — СПб. : Античні письменники. словник, 1999.
  • Мецгер, Б. Текстологія Нового Завіту: Рукописна традиція, виникнення спотворень і реконструкція оригіналу. — М. : Біблійно-богословський ін-т св. апостола Андрія, 1996. — 334 с.
  • Поластрон, Л. Книги у вогні. Історія нескінченного знищення бібліотек. — М. : Текст, 2007. — 397 с. — ISBN 978-5-7516-0653-1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aleksandrijska biblioteka najbilsha j najvidomisha biblioteka v period ellinizmu bula zasnovana ta diyala pri Aleksandrijskomu muzeyi abo muzeumi muzejoni Yegipet Zasnovana yak vvazhayetsya Ptolemeyem II na pochatku III stolittya do n e Aleksandrijska bibliotekagravyura 19 st 31 12 32 pn sh 29 54 33 sh d 31 20888900002777788 pn sh 29 909167000028 sh d 31 20888900002777788 29 909167000028 Koordinati 31 12 32 pn sh 29 54 33 sh d 31 20888900002777788 pn sh 29 909167000028 sh d 31 20888900002777788 29 909167000028Krayina YegipetTip naukova biblioteka d Skladova Aleksandrijskij musejonRoztashuvannya AleksandriyaZasnovana 3 stolittya do n e Fondi 1 000 000 dokument 1 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Knizhkovij fond 3 Istoriografiya 4 Suchasna Aleksandrijska biblioteka 5 Aleksandrijska biblioteka v ukrayinskij literaturi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Posilannya 9 LiteraturaIstoriya RedaguvatiZasnovana blizko 290 do n e Protyagom usogo III stolittya do n e ochilnik biblioteki za tradiciyeyu buv odnochasno i vihovatelem spadkoyemcya prestolu 2 Pislya rimskogo zavoyuvannya Yegiptu biblioteka zberegla svoye visoke znachennya dlya novoyi administraciyi do pochatku III stolittya n e yiyi spivrobitniki mali privileyi ptolemeyevoyi epohi Aleksandriya pidtrimuvala status intelektualnogo ta osvitnogo centru she v V stolitti Vlasne bibliotechnih zibran bulo dva golovne yake roztashovuvalosya v carskomu palaci v kvartali Bruhejon vono postrazhdalo pid chas vijni Yuliya Cezarya v 48 do n e I dopomizhne v hrami Serapisa Serapeum tam zberigalisya zagalnodostupni fondi i navchalna literatura Osnovnij fond biblioteki pripiniv isnuvannya pid chas bojovih dij 273 roku imperator Avrelian povnistyu znishiv Bruhejon Z XVIII stolittya poshirilasya versiya sho chastina biblioteki sho zberigalasya v Serapeumi bula znishena pid chas zitknen 391 roku mizh hristiyanami i yazichnikami ale vona ne pidtverdzhuyetsya odnoznachno antichnimi dzherelami Za legendoyu znishennya bibliotechnih fondiv zavershilosya pid chas arabskogo zavoyuvannya v pershij polovini VII stolittya Za pravlinnya Ptolemeyiv Aleksandriya staye najbilshim yegipetskim polisom arhiviv ta protobibliotek 3 Biblioteka v obov yazkovomu poryadku otrimuvala primirniki vsih dokumentiv kotri viyavlyalisya na inozemnih sudnah za nakazom Ptolemeyiv navit grabuvalis arhivi inshih krayin zadlya otrimannya originalnih literaturnih ta naukovih materialiv 4 Knizhkovij fond RedaguvatiKnizhkovij fond Aleksandrijskoyi biblioteki skladavsya z greckoyi ta perekladnoyi shidnoyi literaturi pro kilkist knizhok vidomo rizne vid 50 do 700 tisyach suvoyiv sho na toj chas bulo najbilshoyu kolekciyeyu u znanomu sviti Kallimah vidomij poet i kritik Aleksandrijskogo periodu yakij stoyav na choli Aleksandrijskoyi biblioteki seredina 3 stolittya do n e zalishiv bibliografichni tablici z 120 rukopisnih suvoyiv skladeni na osnovi fondiv Aleksandrijskoyi biblioteki Navkolo Aleksandrijskoyi biblioteki viniklo te sho prijnyato porivnyuvati z universitetom yakij privablyuvav bagatoh uchenih Aristarh Samoskij Evklid Gerofil ta inshi Vvazhayetsya sho osnovnij fond Aleksandrijskoyi biblioteki zaginuv v pozhezhi 47 do n e u vijni Cezarya z Pompeyem pid chas oblogi Aleksandriyi Yuliyem Cezarem yak chastina kampaniyi shob zavoyuvati polis Znachna chastina kolekciyi zibrana dev yatma pokolinnyami vchenih zgorila koli vogon sho ohopiv flot Ptolemeya XIII perekinuvsya na bibliotechni skladi V kinci chetvertogo stolittya hristiyanskimi pravitelyami provodilas borotba z yazichnictvom yak vidpovid na rimski goninnya hristiyan u poperedni stolittya U 391 Imperator vidav ukaz Oleksandrijskomu patriarhu Feofilu na znishennya yazichnickih hramiv Chi vodnochas mogli zaginuti i knigi v istorichnij nauci ne vistachaye konkretnih dokaziv cogo Bilshu yiyi chastinu v 415 r znishiv natovp fanatikiv pidburyuvanij yepiskopom Kirilom Aleksandrijskim 5 Ostatochno knizhkovi bagatstva Aleksandrijskoyi biblioteki zaginuli v 7 8 stolittyah U chasi rimskogo panuvannya yegipetski biblioteki yak vijskovij trofej buli perevezeni do Italiyi de yih spalyuvali 5 U 641 bibliotekoyu vryaduvali arabski zavojovniki Kilka knig arabi znajshli cikavimi a na zapitannya sho robiti z reshtoyu halif Omar Ibn Al Hattab vidpoviv Yaksho zmist cih knig vidpovidaye Koranu to mi mozhemo obijtisya bez nih oskilki kniga Allaha bilsh nizh dostatnya Yaksho z inshogo boku yih zmist superechit knizi Allaha nemaye neobhidnosti yih zberigati Dijte vihodyachi z cogo i znishit yih 6 Tilki tvori Aristotelya vcilili Istoriografiya RedaguvatiVidlik suchasnoyi naukovoyi istoriografiyi Aleksandrijskoyi biblioteki vedetsya vid 1823 roku koli v Lejdeni vijshla nevelika monografiya Gerharda Dedelya Historia critica bibliothecae Alexandrinae U 1838 roci analogichnu knigu opublikuvav F Richl 7 i z tih pir publikaciyi na temu Oleksandrijskoyi biblioteki stali bilsh mensh regulyarnimi Istotnim vneskom u doslidzhennya biblioteki stala monografiya amerikanskogo doslidnika E Parsonsa sho vijshla v 1952 roci 8 U 1986 roci bulo opublikovano doslidzhennya L Kanfora Znikla biblioteka 9 sho stalo bestselerom ale jogo kritikuvali za zmishannya faktiv z literaturnim vimislom i tumannist visnovkiv 10 Odnak oskilki v knizi navedeni majzhe vsi starodavni dzherela i opisani suchasni doslidzhennya kniga perekladalasya na bagato mov i regulyarno perevidayetsya U 1990 roci buli opublikovani doslidzhennya Mustafi al Abbado sho vvazhayutsya najbilsh fundamentalnimi z tih sho dosi publikuvalisya 11 Suchasna Aleksandrijska biblioteka Redaguvati nbsp Suchasna versiya Aleksandrijskoyi bibliotekiU 2002 roci v Aleksandriyi na peredbachuvanomu misci staroyi biblioteki bula pobudovana suchasna Biblioteka Aleksandrina poklikana vidnoviti kolishnyu velich i zabezpechiti vilnij dostup do znan dlya vsih ohochih Vnaslidok budivnictva biblioteki v Yegipti bula stvorena nova osvitnya sistema ta publichna osvitnya organizaciya nezalezhna vid uryadu Cya ustanova vikonuye cilij ryad kulturnih funkcij 12 Pid chas revolyuciyi 2011 roku v Yegipti zhiteli Aleksandriyi vishikuvalisya v zhivij lancyug navkolo biblioteki shob zahistiti yiyi vid natovpu maroderiv yaki pidpalyuyuchi troshili vse na svoyemu shlyahu Aleksandrijska biblioteka v ukrayinskij literaturi RedaguvatiSuchasnij ukrayinskij lingvist pismennik i perekladach Nazarij A Nazarov u 2017 roci vidav knizhku literaturnu mistifikaciyu pid nazvoyu Aleksandrijska biblioteka 13 do yakoyi vvijshov zhittyepis vigadanoyi osobi Aglayi Androyidi 1800 1912 yaka pohodila z Aleksandriyi Yegipetskoyi ale dozhivala svoyi dni v Kiyevi Div takozh RedaguvatiBiblioteka Aleksandrina Demetrij Falerskij Najbilshi biblioteki svitu Elektronna biblioteka Virtualna biblioteka Biblioteki Ukrayini Antichni knigi suvoyiPrimitki Redaguvati The Shores of the Cosmic Ocean 1980 d Track Q32979509 Boruhovich 1976 s 152 Gluhov A G Sudby drevnih bibliotek nauchno hudozhestvennye ocherki A G Gluhov M TOO Liberiya 1992 160 s Annual Report 2002 2003 Electronic resource Alexandria Bibliotheca Alexandrina 2004 95 p Access mode http www bibalex org attachments en Publications Files Annual Report 2002 2003 pdf Title from the screen Accessed 20 04 12 See also http www bibalex org Publications BA AnnualReports nedostupne posilannya z chervnya 2019 EN aspx Dir 2 Accessed 20 04 12 a b Zajdler Lyudvik Atlantida M Veche 2004 206 s bibliotheka Arhivovano 28 listopada 2016 u Wayback Machine In Ernst Lautenbach Latein Deutsch Zitaten Lexikon Lit Munster 2002 ISBN 3 8258 5652 6 S 107 Ritschl F Die alexandrinischen Bibliotheken Breslau 1838 Edward A Parsons The Alexandrian Library London 1952 Luciano Canfora La biblioteca scomparsa Palermo 1986 Polastron 2007 s 30 Mostafa El Abbadi The life and fate of the ancient Library of Alexandria 1990 Thomas Fagernes 28 listopada 2012 Snohetta Arhitekturne byuro Norvegiya Lekciya Tomasa Fagernesi partnera byuro i Senior Architect v Snohetta ros BLUEjeansWITHblueCORNFLOWERS blogspot com Arhiv originalu za 25 travnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2013 Aleksandrijska biblioteka abo Katalog knizhok sho yih povsyudno zbirala Aglaya Androyidi Arhiv originalu za 12 lipnya 2017 Posilannya RedaguvatiAleksandrijska biblioteka Arhivovano 15 chervnya 2021 u Wayback Machine VUE Biblioteki antichni Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 67 ISBN 978 966 439 921 7 Aleksandrijskaya biblioteka Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Sozhzhennaya biblioteka The Library of Alexandria Centre of Learning in the Ancient World Edited by Roy MacLeod Tauris 2000 Arhiv originalu za 20 sichnya 2004 Procitovano 19 serpnya 2014 Frolov E D Antichnij Musejon v jogo rozvitku vid privatno pravovogo institutu do derzhavnoyi ustanovi Centr Antikoznavstva Sankt Peterburzkogo derzhavnogo universitetu Arhiv originalu za 23 grudnya 2007 Procitovano 19 serpnya 2014 Biblotheca Alexandrina Home Page angl Bibliotheca Alexandrina Arhiv originalu za 11 bereznya 2008 Procitovano 19 serpnya 2014 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Aleksandrijska biblioteka Arhivovano 14 sichnya 2010 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Gasparov M L Aleksandrijska biblioteka Arhivovano 17 listopada 2021 u Wayback Machine Gasparov M L Cikava Greciya M Novij literaturnij oglyad 2004 428 s Literatura RedaguvatiBoruhovich V G U sviti antichnih suvoyiv Saratov Vid vo Saratovskogo universitetu 1976 224 s Bravo B Vipshickaya Bravo E Doli antichnoyi literaturi SPb Antichni pismenniki slovnik 1999 Mecger B Tekstologiya Novogo Zavitu Rukopisna tradiciya viniknennya spotvoren i rekonstrukciya originalu M Biblijno bogoslovskij in t sv apostola Andriya 1996 334 s Polastron L Knigi u vogni Istoriya neskinchennogo znishennya bibliotek M Tekst 2007 397 s ISBN 978 5 7516 0653 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aleksandrijska biblioteka amp oldid 40028743