Шатро́ — легке, розбірне, переважно конусоподібне житло з тканини, шкіри, великий намет. Шатро є (під різними назвами) національним житлом багатьох кочових народів.
Етимологія Редагувати
Слово «шатро» (дав.-рус. шатьръ, шатеръ, шаторъ, біл. шацёр, рос. шатёр) запозичене з тюркських мов: пор. каз. та ногайськ. шатыр, уйг., тат., алт., азерб. та туркмен. чадыр, шорське шадыр, тур. çadir, дав.-тюрк. čadir, čačir, čašir, čatir. До тюркських мов це слово потрапило з перської, де čadar значить «намет», «заслін» (звідси також «чадра»). Воно споріднене з дав.-інд. chattram («заслін»).
Історія Редагувати
Шатро згадують у Старому Заповіті (староцерк.-слов. куща). У євреїв до побудування постійного храму місцем для відправи релігійних обрядів слугувало велике шатро — скинія (грец. σκηνή являє собою кальку івр. מִשְכָּן).
Шатро як національне житло Редагувати
Цікаві факти Редагувати
- Слово «сцена» походить від scaena (scēna) — латинської адаптації грецького слова σκηνή («шатро», «намет»). У давньогрецькому театрі словом σκηνή, скене звалося приміщення за сценою (первісно шатро), де перевдягалися актори (у той час як сама сцена звалася προσκήνιον, проскеніон — «переднамеття»).
- Назва гірського масиву Чатир-Даг буквально означає «Шатро-Гора».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Шатро // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
Посилання Редагувати
- Шатро // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 213. — ISBN 978-966-7407-83-4.