Сце́на (грец. σκηνή) або кін, театральні підмостки — спеціальний майданчик, підвищений над підлогою, землею, на якому відбуваються концерти, вистави тощо. У переносному сенсі сценою називається і сам театр, театральне мистецтво, театральна діяльність.
Історія Редагувати
В Стародавній Греції Редагувати
Слово сцена походить від дав.-гр. σκηνή, скене, що буквально означає намет, шатро, де первісно актори готувалися до вистави. Сама вистава відбувалася в тій частині театру, яка мала назву орхестра.
Розвиток театру і театральної архітектури вплинув на зміни сцени. Вона стала помостом, відкритим в бік глядачів. А її задня частина приймає вигляд архітектурної споруди в декілька ярусів і виконує роль і декорації, і споруди, яку використовують в ході вистав.
Споруду першої сцени пов'язують з діяльністю Есхіла. З 5 століття до н. е. сцену облямовували бічними вежами — проскеніями. Вони посилювали акустику і направляли звук в бік глядачів.
В ході історії ця частина сцени страждала найбільше і часто збереглася у вигляді руїн. В давньогрецькому театрі це — найдекоративніша частина з колонами, нішами, мармуровими статуями. Між колонами проскенія розміщали тодішні декорації, мальовані на полотні.
В Стародавньому Римі Редагувати
Театр римських часів в місті Араузіон (нині місто Оранж, сучасна Франція), належить до найбільш випадково збережених. Фасад сцени в ньому простягся на 103 метри. Добре збереглася і архітектурна декорація заднього плану. В головних рисах театр і сцена Римської імперії копіювали грецькі зразки. Але престижними вважалися не театри, а цирки, де виступали гладіатори. С цього приводу логічним є побудова Колізею в Римі, циркового амфітеатру для гладіаторських боїв і боїв з дикими тваринами, а не нового театру. Пішло значне розгалуження цих різновидів сценічного мистецтва і за метою, і за архітектурою.
Сцена в добу маньєризму і бароко Редагувати
Театральна культура на зразок античної після середньовіччя відродилася в Італії. Театр став окремим приміщенням-залом в палаці з використанням даху, що дало змогу проводити концерти і вистави в негоду.
Класичним зразком театру і сцени в ньому став театр Олімпіко, побудований архітектором Андреа Палладіо в місті Віченца. Глядацька зала мала вигляд античного амфітеатру, а сцена займала майже половину театральної будівлі. Її декор мав вигляд вулиць ідеального міста з діагональним розташуванням перспектив. Завершив будівництво театру Олімпіко учень Палладіо — Вінченцо Скамоцци. Театральне приміщення Олімпіко стало зразком для побудови перших критих театрів в Італії, це
- театр Саббіонета (архітектор В. Скамоцци)
- театр Фарнезе в місті Парма (архітектор Дж. Б. Алеотті).
Саме в Італії виникає сучасна глибинна сцена. Сцена копіювала складові частини давньоримського театру, але ще не використовувала театральну завісу. Пожежі в театральних будівлях, де широко використовували дерево, пізніше викликали появу завіс, що відокремлювали глядацьку залу від сцени. Трохи згодом протипожежні завіси стали робити з використанням заліза, а самих завіс стало декілька.
Сцена як музейний експонат Редагувати
В 20 столітті дбайливого ставлення дочекалися старі театральні споруди. Частка їх реконструйована, а частка законсервована. До випадково збережених старих театральних споруд (зі сценами) колишньої Російської імперії належать
- театр просто неба в садибі Кусково
- театр в садибі Архангельське
- театр палацу Юсупова, Санкт-Петербург
- Ермітажний театр, Санкт-Петербург
- театр палацу Останкіно тощо.
До найзбереженіших відноситься театр в палаці Останкіно, де частково збереглися навіть театральна машинерія 18 століття. Головним же експонатом палацу стала сама театральна сцена кінця 18 століття.
Сучасний устрій сцени Редагувати
- Сценічна коробка
- Портрал сцени, її фасад, повернутий в глядацьку залу
- Дзеркало сцени, тобто її отвір, де розміщають завіси
- Трюм під підлогою сцени, куди при необхідності зникають актори в ході вистави
- Голосники зверху, куди піднімають протипожежну і інші завіси
- Кишені сцени, тобто бічні її заглибини, прикриті лаштунками
- Робочі галереї для розташування освітлювальних приладів, пультів управління
- Підлога сцена повинна мати невеликий ухил в бік глядацької зали
- Підлога сцена може мати поворотне коло для швидкої зміни декорацій під час вистав тощо.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Слово має чергування «і-о» в корені. У непрямих відмінках кон(-у/-ові/-ом/-і/-е)
- «Кін» у Словникові української мови у 20 томах [ 26 листопада 2021 у Wayback Machine.], Словникові української мови в 11 томах (1970—1980) [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] і низці старіших словників [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.].
- Сцена // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Сцена |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сцена |
- Всеобщая история искусств, т 1, М. 1956 (рос)
- Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира, т 1, М, 1962 (рос)
- «Кусково. Останкино. Архангельское.», серия «Города и музеи мира», М, 1976 (рос)
- Пилявский В. И. монография «Джакомо Кваренги», Л, Стройиздат, 1981 (рос)
- Тарановская М. З. «Карл Росси», Л, 1980 (рос)
Посилання Редагувати
- Сцена // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 449.