www.wikidata.uk-ua.nina.az

Околиця У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна віддалена від центру частина поселення передмістя куток нас

Околиця

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Околиця.

Околиця — віддалена від центру частина поселення, передмістя, куток населеного пункту; місцина, що прилягає до чого-небудь чи оточує щось (округа, окіл, околія, окол); віддалена прикордонна область (окраїна). Тип сільського поселення, обгороджений парканом і розташований поблизу більшого села.

Назва Редагувати

Загальнослов'янський термін «околиця» означав околиці, округу чи огорожу навколо села. Поселення, що складалося з кількох менших поселень із загальною основною назвою.

Характеристика Редагувати

Шляхта зазвичай оселялася в околицях, що підкреслювало станову різницю. У порівнянні із застінками околиці мали складну структуру, пов'язану із більшою заселенністю та тривалою історією формування.

Околиці виникли разом із застінками в наслідку волочної реформи. Після розбиття земельних ділянок, відведених селам, окремі земельні ділянки між межами (стінами) наділів почали передавати дрібній шляхті, іншим людям на службі.

У середні віки відбувалося дарування землі тим, хто був на військовій службі, як винагорода для групи лицарів. Основна одиниця винагороди, наприклад, мазовецьких князів, складала 10 ланів, волоків, на яких припадало близько 160 га землі. Такі винагороди панували на кордонах мазовецьких князівств у XIV столітті, наприклад, винагороди в околицях Коритницького лісу зазвичай включали 10 волоків, також були і набагато більші, наприклад, 30 або 100 волоків для лицарів, які виконували деякі функції при князівському чи королівському дворі, або були урядниками на лицарських поселеннях. Кількість землі на лінідж, однак, не витримала численних поділів, що спричинило її роздробленість і пауперизацію знатного населення, яке мешкало там. Внаслідок збільшення родини, а також поділів відповідно до принципу, що кожен нащадок має право отримати свою частину з колишнього більшого маєтку, це призвело до подрібнення майна в шляхетській околиці (пол. okolica szlachecka), що пов'язана була спочатку з одним власником (як сталося з Мілево-Гаварі[pl] або з Тишкі-Ґостери). Спочатку група таких поселень могла належати одній родині, але через шлюби й земельні угоди і т. ін. там пізніше з'явилися представники інших родин шляхти. Такі типи поселень зустрічаються в Мазовії, Підляшші, на Луковській землі, на Новоґрудчині, на Самбірщині тощо. Де донині існують села, населені членами родини з одним прізвищем, предок яких отримав це як винагороду й передав у спадок.

Околиці були найчисленнішими на землях колишнього Великого князівства Литовського, сягаючи далеко за межу Березини та Дніпра (Сожська шляхта і Друтська шляхта). До прикладу у східній Білорусі: Хізи, Святиловичі, Старі Громикі, Богдановичі, Старі Малиничі, Бердиш, Железникі, Любавин, Коротьки, Куракі, Сапогі, Струмень, Ходосовичі, Шепотовичі, Шиловичі тощо.

До прикладу, в Україні в другій половині XVIII століття було відоме на півночі Поділля на вододілі р. Бугу й р. Дністра в Барському старостві мешкання околичної шляхти: Єлтухі, Глазуниці, Волковниці, Радзеєвці, Васютинці, Петрані, Лопатниці, Коростовці, Сербиновці, Степанковці, Поповці, Гальчинці, Буцини (згідно перепису шляхетських околиць 1739 р. число цієї околичної шляхти мало до 230 осіб чоловічої статі, котрі розподілялися серед околиць нерівномірно).

Околиця
у сестринських Вікіпроєктах
Означення у Вікісловнику?

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. стор. 94, том 3 (ОБЕ-РОБ), «Новий тлумачний словник української мови», укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X.
  2. (рос.) Анищенко Евгений, Шляхта Гродненского повета. Список 18 ст. [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.]
  3. (біл.) Беларусы: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А. І. Лакотка; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэдкал.: В. К. Бандарчык, М. Ф. Піліпенка, А. І. Лакотка. — Мн.: Тэхналогія, 1997. — С.22.
  4. (пол.) Roguski M. Z., Drobna szlachta parafii korytnickiej ziemi liwskiej w końcu XVIII w., Zeszyty Korytnickie, t. 2, 2010.
  5. (пол.) Milewski J., O Mazowszu i mazowieckiej szlachcie, 1988.
  6. (рос.) Отд. IV стр.77-101 (Могилевская шляхта, п.10 Рогачевском, околичная шляхта, Друцкая и Сожская шляхта), «Вестник Западной России» (год 1863—1866), г. Вильна, 1866 г., кн.10, том 4, историко-литературный журнал издаваемый К. Говорским.
  7. (біл.) Анішчанка Яўген, Шляхецкія ваколіцы усходнебеларускіх губерняў 1783—1799 гг. [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.]
  8. (рос.) Грушевский М., [[https://web.archive.org/web/20170419003444/http://iht.univ.kiev.ua/library/ks/1892/pdf/kievskaya-starina-1892-2-B-(5309-5326).pdf Архівовано 19 квітня 2017 у Wayback Machine.] Барская околичная шляхта до к. XVIII в. : Этнографический очерк, [Киев] : тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, ценз.], Кіевская старина, 1892. — С.260-277.

Джерела Редагувати

  • стор. 94, том 3 (ОБЕ-РОБ), «Новий тлумачний словник української мови», укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X.
  • (біл.) Беларускае народнае жыллё / Э. Р. Сабаленка, У. С. Гуркоў, У. М. Іваноў, Дз. Д. Супрун; рэдактар В. К. Бандарчык; Акадэмія навук БССР, Інстытут мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору. — Мн.: Навука і тэхніка, 1973.— 125 с.
  • (біл.) Беларусы: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А. І. Лакотка; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэдкал.: В. К. Бандарчык, М. Ф. Піліпенка, А. І. Лакотка. — Мн.: Тэхналогія, 1997. — 391 с.: іл. ISBN 985-6234-28-X.
  • (пол.) Milewski J., O Mazowszu i mazowieckiej szlachcie, 1988.
  • (пол.) Roguski M. Z., Drobna szlachta parafii korytnickiej ziemi liwskiej w końcu XVIII w., Zeszyty Korytnickie, t. 2, 2010.
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Okolicya Okolicya viddalena vid centru chastina poselennya peredmistya kutok naselenogo punktu miscina sho prilyagaye do chogo nebud chi otochuye shos okruga okil okoliya okol viddalena prikordonna oblast okrayina 1 Tip silskogo poselennya obgorodzhenij parkanom i roztashovanij poblizu bilshogo sela Zmist 1 Nazva 2 Harakteristika 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaNazva RedaguvatiZagalnoslov yanskij termin okolicya oznachav okolici okrugu chi ogorozhu navkolo sela Poselennya sho skladalosya z kilkoh menshih poselen iz zagalnoyu osnovnoyu nazvoyu Harakteristika RedaguvatiShlyahta zazvichaj oselyalasya v okolicyah sho pidkreslyuvalo stanovu riznicyu U porivnyanni iz zastinkami okolici mali skladnu strukturu pov yazanu iz bilshoyu zaselennistyu ta trivaloyu istoriyeyu formuvannya 2 Okolici vinikli razom iz zastinkami v naslidku volochnoyi reformi Pislya rozbittya zemelnih dilyanok vidvedenih selam okremi zemelni dilyanki mizh mezhami stinami nadiliv pochali peredavati dribnij shlyahti inshim lyudyam na sluzhbi 3 U seredni viki vidbuvalosya daruvannya zemli tim hto buv na vijskovij sluzhbi yak vinagoroda dlya grupi licariv 4 Osnovna odinicya vinagorodi napriklad mazoveckih knyaziv skladala 10 laniv volokiv na yakih pripadalo blizko 160 ga zemli 5 Taki vinagorodi panuvali na kordonah mazoveckih knyazivstv u XIV stolitti napriklad vinagorodi v okolicyah Koritnickogo lisu zazvichaj vklyuchali 10 volokiv takozh buli i nabagato bilshi napriklad 30 abo 100 volokiv dlya licariv yaki vikonuvali deyaki funkciyi pri knyazivskomu chi korolivskomu dvori abo buli uryadnikami na licarskih poselennyah Kilkist zemli na linidzh odnak ne vitrimala chislennih podiliv sho sprichinilo yiyi rozdroblenist i pauperizaciyu znatnogo naselennya yake meshkalo tam Vnaslidok zbilshennya rodini a takozh podiliv vidpovidno do principu sho kozhen nashadok maye pravo otrimati svoyu chastinu z kolishnogo bilshogo mayetku ce prizvelo do podribnennya majna v shlyahetskij okolici pol okolica szlachecka sho pov yazana bula spochatku z odnim vlasnikom yak stalosya z Milevo Gavari pl abo z Tishki Gosteri Spochatku grupa takih poselen mogla nalezhati odnij rodini ale cherez shlyubi j zemelni ugodi i t in tam piznishe z yavilisya predstavniki inshih rodin shlyahti Taki tipi poselen zustrichayutsya v Mazoviyi Pidlyashshi na Lukovskij zemli na Novogrudchini na Sambirshini tosho De donini isnuyut sela naseleni chlenami rodini z odnim prizvishem predok yakih otrimav ce yak vinagorodu j peredav u spadok Okolici buli najchislennishimi na zemlyah kolishnogo Velikogo knyazivstva Litovskogo syagayuchi daleko za mezhu Berezini ta Dnipra Sozhska shlyahta i Drutska shlyahta 6 Do prikladu u shidnij Bilorusi 7 Hizi Svyatilovichi Stari Gromiki Bogdanovichi Stari Malinichi Berdish Zhelezniki Lyubavin Korotki Kuraki Sapogi Strumen Hodosovichi Shepotovichi Shilovichi tosho Do prikladu v Ukrayini v drugij polovini XVIII stolittya bulo vidome na pivnochi Podillya na vododili r Bugu j r Dnistra v Barskomu starostvi meshkannya okolichnoyi shlyahti Yeltuhi Glazunici Volkovnici Radzeyevci Vasyutinci Petrani Lopatnici Korostovci Serbinovci Stepankovci Popovci Galchinci Bucini zgidno perepisu shlyahetskih okolic 1739 r chislo ciyeyi okolichnoyi shlyahti malo do 230 osib cholovichoyi stati kotri rozpodilyalisya sered okolic nerivnomirno 8 Okolicyau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Oznachennya u Vikislovniku Div takozh RedaguvatiOkolicya znachennya Zastinkova shlyahtaPrimitki Redaguvati stor 94 tom 3 OBE ROB Novij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi ukl Vasil Yaremenko i Oksana Slipushko vid Akonit m Kiyiv 2000 r ISBN 966 7173 02 X ros Anishenko Evgenij Shlyahta Grodnenskogo poveta Spisok 18 st Arhivovano 6 chervnya 2020 u Wayback Machine bil Belarusy U 8 t T 2 Dojlidstva A I Lakotka In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru Redkal V K Bandarchyk M F Pilipenka A I Lakotka Mn Tehnalogiya 1997 S 22 pol Roguski M Z Drobna szlachta parafii korytnickiej ziemi liwskiej w koncu XVIII w Zeszyty Korytnickie t 2 2010 pol Milewski J O Mazowszu i mazowieckiej szlachcie 1988 ros Otd IV str 77 101 Mogilevskaya shlyahta p 10 Rogachevskom okolichnaya shlyahta Druckaya i Sozhskaya shlyahta Vestnik Zapadnoj Rossii god 1863 1866 g Vilna 1866 g kn 10 tom 4 istoriko literaturnyj zhurnal izdavaemyj K Govorskim bil Anishchanka Yaygen Shlyaheckiya vakolicy ushodnebelaruskih gubernyay 1783 1799 gg Arhivovano 6 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Grushevskij M https web archive org web 20170419003444 http iht univ kiev ua library ks 1892 pdf kievskaya starina 1892 2 B 5309 5326 pdf Arhivovano19 kvitnya 2017 u Wayback Machine Barskaya okolichnaya shlyahta do k XVIII v Etnograficheskij ocherk Kiev tip G T Korchak Novickogo cenz Kievskaya starina 1892 S 260 277 Dzherela Redaguvatistor 94 tom 3 OBE ROB Novij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi ukl Vasil Yaremenko i Oksana Slipushko vid Akonit m Kiyiv 2000 r ISBN 966 7173 02 X bil Belaruskae narodnae zhyllyo E R Sabalenka U S Gurkoy U M Ivanoy Dz D Suprun redaktar V K Bandarchyk Akademiya navuk BSSR Instytut mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru Mn Navuka i tehnika 1973 125 s bil Belarusy U 8 t T 2 Dojlidstva A I Lakotka In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru Redkal V K Bandarchyk M F Pilipenka A I Lakotka Mn Tehnalogiya 1997 391 s il ISBN 985 6234 28 X pol Milewski J O Mazowszu i mazowieckiej szlachcie 1988 pol Roguski M Z Drobna szlachta parafii korytnickiej ziemi liwskiej w koncu XVIII w Zeszyty Korytnickie t 2 2010 nbsp Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Okolicya amp oldid 38431686