www.wikidata.uk-ua.nina.az

Речицький повіт Велике князівство Литовське Речицький повіт пол Powiat rzeczycki біл Рэчыцкі павет адміністративна одини

Речицький повіт (Велике князівство Литовське)

Речицький повіт (пол. Powiat rzeczycki, біл. Рэчыцкі павет) — адміністративна одиниця у складі Мінського воєводства Великого князівства Литовського (від 1559 р. у складі Речі Посполитої) площею 30 тис. км². Центр повіту — м. Речиця, у 1772–1793 роках — м. Бобруйськ.

Речицький повіт

біл. Рэчыцкі павет

Речицький повіт у Мінському воєводстві
Речицький повіт у Мінському воєводстві
місто Речиця, з 1772 — Бобруйськ
Країна Велике Князівство Литовське
Регіон Річ Посполита Трьох Народів
Офіційна мова старобілоруська (русинська)
Населення
 - повне
Етнікон Біла Русь
Площа
 - повна 30 тис. км²
Дата заснування 1566
Дата ліквідації 1793
 - раніше відомий як волость

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Речицький повіт

Географія Редагувати

На півночі повіт межував з Мінським повітом і Мстиславським воєводством, на сході — з Мстиславским воєводством і Стародубським повітом Смоленського воєводства та Чернігівським князівством (пізніше з Росією), на півдні — з Київським воєводством, на заході — з Мозирським повітом і Слуцьким князівством Новогрудського воєводства. Охоплював територію східної частини сучасної Гомельської області, південної та південно-західної Могильовської області, а також прилеглі частини Брянщини та Чернігівщини.

Символіка Редагувати

Повіт мав корогву червоного кольору із зображенням герба «Погоні».

Мундир повітових урядовців складався з малинового («кармазинового») кунтуша та білих відворотів жупана.

Історія Редагувати

Цей повіт був утворений в 1566 р. під час адміністративної реформи у Великому князівстві Литовському. У 1667 р. до складу цього повіту було включено Лоєво-Любечське староство (8 тис. км²), оскільки більша частина Стародубського повіту, в який воно входило, відійшло до Московського царства.

На початку правління короля Станіслава Августа Понятовського суди та сеймики Річицького повіту тимчасово проводилися у Рогачевському старостві.

У 1772 р. під час першого поділу Речі Посполитої 2/3 території повіту відійшло до Російської імперії, а центр повіту був перенесений з м. Річиця у м. Бобруйськ. У 1793 р. після приєднання території до Російської імперії під час другого поділу Речі Посполитої, повіт був ліквідований. Залишок території повіту опинився у складі Могилевської, Мінської та Чернігівської губерній Російської імперії.

Адміністративний поділ Редагувати

До складу повіту входили території низки державних волостей — староств: Бобруйське, Гомельське, Пропойське, Рогачевське, Річицьке та Чечерське, а також приватні володіння, найбільш значущими з яких були Горваль (володіння Сангушків), Добосна (володіння Ходкевичів) і Стрешин (володіння Віленського єпископства).

У 1717 р. Річицький повіт мав 850 «димів» волосних, земських, спадкових, шляхетських, духовних і старостних. У повіті були староства і «королівщина» (пол. królewszczyzna) під владою короля: Гомельське; Річицьке; Рогачевське і Ректа; Бобруйське і Баричі; Лубоніцьке і Столпище, Крулевська-Слобода, Костройськ, Лукі; Чечерське і Наумковіче, Биче-Кобиліче, Бих, Даниловичі, Саприкі, Мишкевіче, Гриби, Кошелево, Мірогошч, Головачі, Єзьори, Стжалкі; Пропойське і Гордуни, Росочішче, Хлусов, Колєсніково, Баличе, Ухлово, Нарвіловка, Новосьолкі, Туровиче, Кульчица, Столпов, Лип'янка, Баген, Куліковська, Ковалє, Сяножаткі, Мікуліче, Теребово.

На території повіту знаходилися міста і містечка: Річиця, Гомель, Горваль, Бобруйськ, Рогачов, Бєліца, Лоєв, Пропойськ, Чечерськ, Холмеч і Хальч.

Згідно Люстрації 1765 р. до складу повіту входило Гордуновське староство з центром у містечку Антоновиче.

У 1764—1766 роках до Річицького повіту входили парафії: Бобруйська, Гомельська, Пропойська, Річицька, Чечерська. У 1789—1791 рр. долучено до цього повіту Карпиловську парафію, що була виділена з Бобруйської парафії. Також повіт цей ділився за старовинним звичаєм на тракти, і цей поділ використовувалося у текстах судових актів: Бобруйський, Гомельський, Жлобинський, Журавичський, Пропойський, Річицький, Рогачевський, Чечерський.

Населення Редагувати

У середині XVII століття в повіті налічувалося 4342 селянських господарства, а населення становило 34736 осіб (4342 «дими»).

Після війни у 1648—1667 рр. — 11804 осіб (1,8 тис. «димів»).

У мирний час чисельність населення значно підвищилася і вже до другої половини XVIII в. склала близько 200 тис. осіб. Згідно люстрації 1775 року повіт нараховував 5676 «димів».

Урядники Редагувати

Павітовий соймік проходив у Річиці (за іншими відомостями по черзі — в Річиці, Рогачові і Бобруйську), там же розташовувалися підкоморські, земські і гродські суди.

Місцева шляхта обирала двох послів на «Вальний сейм» і двох депутатів на Головний Трибунал.

На Гродненському сеймі 12 січня 1793 р. для збільшення кількості сенаторів від ВКЛ була утворена «Річицька каштелянія». Каштеляна Річицького повинні були номінувати шляхом підвищення до каштелянської гідності місцевого повітового маршалка, якого на той момент у Річиці не існувало, а вже в грудні того ж року нова адміністративно-територіальна реформа Речі Посполитої скасувала Річицьку каштелянію.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Powiat rzeczycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.Tom X: Rukszenice — Sochaczew. — Warszawa, 1889. S. 134 (пол.)
  2. Вячаслаў Насевіч. Рэчыцкі павет // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 534 (біл.)
  3. Вячаслаў Насевіч. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 39. (біл.)
  4. Rohaczew // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. IX. — Warszawa, 1880—1914. — S. 688. (пол.)
  5. Вячаслаў Насевіч, Таццяна Скрыпчанка. Рэчыцкі павет // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 5: М — Пуд / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1999. — 592 с.: іл. ISBN 985-11-0141-9. (біл.)
  6. стар. 533—534 (Т. 2), «Вялікае княства Літоўскае (Энцыклапедыя) у 2 т.», рэд. Г. П. Пашкоў і інш., г. Мінск, выд. Беларуская Энцыклапедыя, 2007 г. ISBN 978-985-11-0394-8 (біл.)
  7. ↑ Powiat rzeczycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. X: Rukszenice — Sochaczew. — Warszawa, 1889. — S. 134. (пол.)
  8. pl:Królewszczyzna (пол.)
  9. ↑ Lietuvos Valstybes Istorijos Archyvas — f.11 a.1 b.1159 N.katalog. 3612 J.katalog.3876 (лит.) (пол.)
  10. Powiat rzeczycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. X: Rukszenice — Sochaczew. — Warszawa, 1889. — S. 134 (пол.)
  11. ↑ (рос.) «Шляхта Речицкого повета»: список XVIII ст. / Евгений Анищенко. — Мн. : Изд-во В. Хурсик, 2015. — С.3, 316 с. ISBN 978-985-7025-40-4.
  12. ↑ Сагановіч Г. Невядомая вайна 1654 1667. (біл.)
  13. Вячаслаў Насевіч. Рэчыцкі павет // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 534. (біл.)
  14. Powiat rzeczycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. S. 340 (пол.)
  15. Powiat rzeczycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom X: Rukszenice — Sochaczew. — Warszawa, 1889. S. 134 (пол.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rechickij povit pol Powiat rzeczycki bil Rechycki pavet administrativna odinicya u skladi Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo vid 1559 r u skladi Rechi Pospolitoyi plosheyu 30 tis km Centr povitu m Rechicya u 1772 1793 rokah m Bobrujsk Rechickij povitbil Rechycki pavetKorogva prapor Rechickij povit u Minskomu voyevodstviRechickij povit u Minskomu voyevodstvimisto Rechicya z 1772 BobrujskKrayina Velike Knyazivstvo LitovskeRegion Rich Pospolita Troh NarodivOficijna mova starobiloruska rusinska Naselennya povneEtnikon Bila RusPlosha povna 30 tis km Data zasnuvannya 1566Data likvidaciyi 1793 ranishe vidomij yak volostVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Rechickij povit Zmist 1 Geografiya 2 Simvolika 3 Istoriya 4 Administrativnij podil 5 Naselennya 6 Uryadniki 7 Galereya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiNa pivnochi povit mezhuvav z Minskim povitom i Mstislavskim voyevodstvom na shodi z Mstislavskim voyevodstvom i Starodubskim povitom Smolenskogo voyevodstva ta Chernigivskim knyazivstvom piznishe z Rosiyeyu na pivdni z Kiyivskim voyevodstvom na zahodi z Mozirskim povitom i Sluckim knyazivstvom Novogrudskogo voyevodstva 1 Ohoplyuvav teritoriyu shidnoyi chastini suchasnoyi Gomelskoyi oblasti pivdennoyi ta pivdenno zahidnoyi Mogilovskoyi oblasti a takozh prilegli chastini Bryanshini ta Chernigivshini Simvolika RedaguvatiPovit mav korogvu chervonogo koloru iz zobrazhennyam gerba Pogoni 2 Mundir povitovih uryadovciv skladavsya z malinovogo karmazinovogo kuntusha ta bilih vidvorotiv zhupana Istoriya RedaguvatiCej povit buv utvorenij v 1566 r pid chas administrativnoyi reformi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu U 1667 r do skladu cogo povitu bulo vklyucheno Loyevo Lyubechske starostvo 8 tis km oskilki bilsha chastina Starodubskogo povitu v yakij vono vhodilo vidijshlo do Moskovskogo carstva 3 Na pochatku pravlinnya korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo sudi ta sejmiki Richickogo povitu timchasovo provodilisya u Rogachevskomu starostvi 4 U 1772 r pid chas pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 2 3 teritoriyi povitu vidijshlo do Rosijskoyi imperiyi a centr povitu buv perenesenij z m Richicya u m Bobrujsk U 1793 r pislya priyednannya teritoriyi do Rosijskoyi imperiyi pid chas drugogo podilu Rechi Pospolitoyi povit buv likvidovanij Zalishok teritoriyi povitu opinivsya u skladi Mogilevskoyi Minskoyi ta Chernigivskoyi gubernij Rosijskoyi imperiyi 5 Administrativnij podil RedaguvatiDo skladu povitu vhodili teritoriyi nizki derzhavnih volostej starostv Bobrujske Gomelske Propojske Rogachevske Richicke ta Checherske a takozh privatni volodinnya najbilsh znachushimi z yakih buli Gorval volodinnya Sangushkiv Dobosna volodinnya Hodkevichiv i Streshin volodinnya Vilenskogo yepiskopstva 6 U 1717 r Richickij povit mav 850 dimiv volosnih zemskih spadkovih shlyahetskih duhovnih i starostnih 7 U poviti buli starostva i korolivshina pol krolewszczyzna 8 pid vladoyu korolya Gomelske Richicke Rogachevske i Rekta Bobrujske i Barichi Lubonicke i Stolpishe Krulevska Sloboda Kostrojsk Luki Checherske i Naumkoviche Biche Kobiliche Bih Danilovichi Sapriki Mishkeviche Gribi Koshelevo Mirogoshch Golovachi Yezori Stzhalki Propojske i Gorduni Rosochishche Hlusov Kolyesnikovo Baliche Uhlovo Narvilovka Novosolki Turoviche Kulchica Stolpov Lip yanka Bagen Kulikovska Kovalye Syanozhatki Mikuliche Terebovo 7 9 Na teritoriyi povitu znahodilisya mista i mistechka Richicya Gomel Gorval Bobrujsk Rogachov Byelica Loyev Propojsk Chechersk Holmech i Halch 10 Zgidno Lyustraciyi 1765 r do skladu povitu vhodilo Gordunovske starostvo z centrom u mistechku Antonoviche 9 U 1764 1766 rokah do Richickogo povitu vhodili parafiyi Bobrujska Gomelska Propojska Richicka Checherska 11 U 1789 1791 rr dolucheno do cogo povitu Karpilovsku parafiyu sho bula vidilena z Bobrujskoyi parafiyi 11 Takozh povit cej dilivsya za starovinnim zvichayem na trakti i cej podil vikoristovuvalosya u tekstah sudovih aktiv Bobrujskij Gomelskij Zhlobinskij Zhuravichskij Propojskij Richickij Rogachevskij Checherskij 11 Naselennya RedaguvatiU seredini XVII stolittya v poviti nalichuvalosya 4342 selyanskih gospodarstva a naselennya stanovilo 34736 osib 4342 dimi 12 Pislya vijni u 1648 1667 rr 11804 osib 1 8 tis dimiv 12 U mirnij chas chiselnist naselennya znachno pidvishilasya i vzhe do drugoyi polovini XVIII v sklala blizko 200 tis osib 13 Zgidno lyustraciyi 1775 roku povit narahovuvav 5676 dimiv 14 Uryadniki RedaguvatiPavitovij sojmik prohodiv u Richici za inshimi vidomostyami po cherzi v Richici Rogachovi i Bobrujsku 15 tam zhe roztashovuvalisya pidkomorski zemski i grodski sudi Misceva shlyahta obirala dvoh posliv na Valnij sejm i dvoh deputativ na Golovnij Tribunal Na Grodnenskomu sejmi 12 sichnya 1793 r dlya zbilshennya kilkosti senatoriv vid VKL bula utvorena Richicka kashtelyaniya Kashtelyana Richickogo povinni buli nominuvati shlyahom pidvishennya do kashtelyanskoyi gidnosti miscevogo povitovogo marshalka yakogo na toj moment u Richici ne isnuvalo a vzhe v grudni togo zh roku nova administrativno teritorialna reforma Rechi Pospolitoyi skasuvala Richicku kashtelyaniyu Galereya Redaguvati nbsp Richicya nbsp Babrujsk nbsp Gomelskij zamok nbsp Bitva pid Loyevom ritina 1720 r nbsp Zborivska cerkvaDiv takozh RedaguvatiRichickij rajon Bitva pid Loyevom 1649 Bitva pid Loyevom 1651 Primitki Redaguvati Powiat rzeczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom X Rukszenice Sochaczew Warszawa 1889 S 134 pol Vyachaslay Nasevich Rechycki pavet Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 2 Kadecki korpus Yackevich Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 S 534 bil Vyachaslay Nasevich Terytoryya administracyjny padzel Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 1 Abalenski Kadencyya Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 S 39 bil Rohaczew Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T IX Warszawa 1880 1914 S 688 pol Vyachaslay Nasevich Taccyana Skrypchanka Rechycki pavet Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 5 M Pud Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1999 592 s il ISBN 985 11 0141 9 bil star 533 534 T 2 Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 2 t red G P Pashkoy i insh g Minsk vyd Belaruskaya Encyklapedyya 2007 g ISBN 978 985 11 0394 8 bil a b Powiat rzeczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T X Rukszenice Sochaczew Warszawa 1889 S 134 pol pl Krolewszczyzna pol a b Lietuvos Valstybes Istorijos Archyvas f 11 a 1 b 1159 N katalog 3612 J katalog 3876 lit pol Powiat rzeczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T X Rukszenice Sochaczew Warszawa 1889 S 134 pol a b v ros Shlyahta Rechickogo poveta spisok XVIII st Evgenij Anishenko Mn Izd vo V Hursik 2015 S 3 316 s ISBN 978 985 7025 40 4 a b Saganovich G Nevyadomaya vajna 1654 1667 bil Vyachaslay Nasevich Rechycki pavet Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 2 Kadecki korpus Yackevich Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 S 534 bil Powiat rzeczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom V Kutowa Wola Malczyce Warszawa 1884 S 340 pol Powiat rzeczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom X Rukszenice Sochaczew Warszawa 1889 S 134 pol Dzherela Redaguvati Belaruskaya dzyarzhava Vyalikae knyastva Litoyskae Ermalovich M izd Bellitfond Minsk 2003 g ISBN 985 6576 08 3 bil Nasevich V Rechycki pavet Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 T 2 Kadecki korpus Yackevich S 534 788 s ISBN 985 11 0378 0 bil Powiat rzeczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T V Kutowa Wola Malczyce Warszawa 1884 S 340 pol Rohaczew Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T IX Warszawa 1880 1914 S 688 pol Powiat rzeczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T X Rukszenice Sochaczew Warszawa 1889 S 134 137 pol Lietuvos Valstybes Istorijos Archyvas f 11 a 1 b 1159 N katalog 3612 J katalog 3876 lit pol s 181 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 5 kn 1 M Pud Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mn BelEn 2001 g ISBN 985 11 0214 8 bil s 34 39 533 534 Nasevich V Terytoryya administracyjny padzel Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 T 1 Abalenski Kadencyya 684 s ISBN 985 11 0314 4 bil Posilannya RedaguvatiPersonalnyj sajt belorusskogo istorika Vyacheslava Nosevicha Terytoryya administracyjny padzel Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya y 2 tamah T 1 Minsk 2005 S 34 39 bil Dostoprimechatelnosti i pamyatniki VKL ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rechickij povit Velike knyazivstvo Litovske amp oldid 31583699