www.wikidata.uk-ua.nina.az

Станіслав Август Понятовський Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Станіслав Понятовський Станісла в А

Станіслав-Август Понятовський

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Станіслав Понятовський.

Станісла́в А́вґуст Понято́вський (пол. Stanisław August Poniatowski; 17 січня 1732(17320117) — 12 лютого 1798) — останній король польський, великий князь литовський і великий князь руський (1764—1795), правитель Республіки Обох Націй (Речі Посполитої).

Станіслав-Август Понятовський
пол. Stanisław August Poniatowski
7 листопада 1764 — 25 листопада 1795
Попередник: Август III
 
Ім'я при народженні: пол. Stanisław Antoni Poniatowski
Народження: 17 січня 1732(1732-01-17)[…]
Вовчин, Велике князівство Литовське
Смерть: 12 лютого 1798(1798-02-12)[…] (66 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання:
Catholic Church of St. Catherined, Костел Пресвятої Трійці (Волчин)d і катедра Івана Хрестителя (Варшава) : 

Країна: Річ Посполита і Російська імперія
Релігія: католицтво
Рід: Понятовські
Батько: Станіслав Цьолек Понятовський
Мати: Констанція Понятовська
Діти: Michal Grabowskid, Ізабела Грабовська, Stanisław Grabowskid, Анна Петрівна, Michał Cichockid, Kazimierz Grabowskid, Konstancja Żwanowad і Princess Maria Czartoryskad
Автограф:
Нагороди:

Royal Fellow of the Royal Societyd (11 грудня 1766)

 Медіафайли у Вікісховищі

Представник польського шляхетського роду Понятовських. Народився у Вовчині, Берестейське воєводство, Литва. Син мазовецького воєводи Станіслава Понятовського і Констанції Чарторийської. Здобув добру освіту; багато подорожував Західною Європою. 1750 року обраний на надзвичайний сейм Речі Посполитої від Закрочимської землі. Був полковником ланового реґіменту, ломжинським комісаром Радомського скарбового трибуналу (1751), великим литовським стольником (1755), перемишльським старостою (1756–1764). Брав участь у Гродненському сеймі (1752), був залучений до Головного литовського трибуналу у Вільні (1755). Працював секретарем у британського посланника в Російській імперії Ч. Уїльямса. Став фаворитом майбутньої імператриці Катерини ІІ. Призначений дипломатичним представником короля Авґуста III (1756), проте за підозрою у причетності до політичних інтриг видалений із Санкт-Петербурґа російською імператрицею Єлизаветою (1758). Обраний на польський престол за підтримки Катерини II та прусського короля Фрідріха II. Надав православним і протестантам рівні права з римо-католиками (1768). Проводив реформування в усіх сферах політично-суспільного життя. Заснував Лицарську школу — кадетський корпус, порцеляновий завод, національний театр, монетний двір, палацово-парковий комплекс Лазенки. Зібрав цінні колекції старожитностей і бібліотеку. Забезпечив докладний картографічний опис теренів Речі Посполитої. Спирався на іноземну допомогу в конфлікті з Барською конфедерацією (з 1768). Визнав російські, прусські та австрійські загарбання, що зрештою призвело до ліквідації його держави. Був одним з авторів Конституції Речі Посполитої (1791), але зрікся цього акта та приєднався до Тарговицької конфедерації (1792). Фактично підкорився повстанню Костюшка, хоча й заявив про його недоречність (1794). Виступив посередником у капітуляції Варшави перед військами Суворова. Конвойований до Гродна за наказом Катерини II й детронізований (1795). Переїхав до Санкт-Петербурга на запрошення російського імператора Павла I, де й помер. Похований у петербурзькій католицькій церкві Св. Катерини. Перепохований у Вовчині (1938), а згодом — у варшавському Катедральному соборі Івана Хрестителя (1995). Нагороджений орденами Білого орла (1755), Чорного орла (1764), Св. апостола Андрія Первозванного з діамантами (1787), удостоєний почесного членства Петербурзької АН (1777), член АН у Берліні (1791).

Імена Редагувати

  • Станісла́в-А́вгуст
  • Станісла́в II А́вгуст
  • А́вгуст IV
  • Станісла́в-Анто́ній Понято́вський (до 1764)

Життєпис Редагувати

Станіслав-Август Понятовський народився 17 січня 1732 року в маєтку Вовчині, Берестейського повіту Берестейське воєводство, Великого князівства Литовського (нині Кам'янецький район Берестейської області Білорусі). Його батьком був мазовецький воєвода Станіслав Понятовський, що згодом став краківським каштеляном. Матір'ю хлопця була княгиня Констанція Чарторийська.

Дістав добру освіту. Станіслава-Августа виховувано переважно у Гданську (1733—1739), і тимчасово утримувано в Кам'янці (1735). Він навчався у Варшавському колегіумі чернечого театинського ордену. Хлопець студіював логіку та математику на лекціях російського міністра у Варшаві графа Г.-К. Кейзерлінга (з 1744).

1748 року Станіслав-Август взяв участь в експедиційному корпусі князя Василя Репніна в західноєвропейському поході (1748). Багато подорожував Західною Європою: Німеччиною, Австрією, Голландією, Францією, Великою Британією.

Початок політичної кар'єри Редагувати

1750 року його обрано на надзвичайний сейм Речі Посполитої від Закрочимської землі.

1752 року, у 20-річному віці, звернув на себе увагу в Сеймі Речі Посполитої своїми ораторськими здібностями (посол до Сейму від Берестейського воєводства).

Був полковником ланового регіменту, ломжинським комісаром Радомського скарбового трибуналу (1751), великим литовським стольником (1755), перемиським старостою (1756–1764). Брав участь у Гродненському сеймі (1752), його залучено до Головного Литовського трибуналу у Вільні (1755).

Працював секретарем у британського посланця в Російській імперії Чарльза Вільямса. У 1757–1762 роках — польсько-саксонський посол у Росії.

Зробився фаворитом княгині, майбутньої імператриці Катерини ІІ. Призначений дипломатичним представником короля Августа III (1756), проте за підозрою в причетності до політичних інтриг його видалила з Санкт-Петербурга російська імператриця Єлизавета (1758).

Урядування Редагувати

У 1764 році його обрано на короля за підтримки російської імператриці Катерини II та прусського короля Фрідріха II.

Надав православним та протестантам рівні права з римокатоликами (1768). Проводив реформування в усіх сферах політично-суспільного життя. Заснував Лицарську школу — кадетський корпус, порцелянову фабрику, національний театр, монетний двір, палацово-парковий комплекс Лазенки. Зібрав цінні колекції старожитностей і бібліотеку. Забезпечив докладний картографічний опис теренів Речі Посполитої. Спирався на чужоземну допомогу в конфлікті з Барською конфедерацією (з 1768).

На перші роки його врядування припали Барська конфедерація і Коліївщина (1768), що спричинило перший поділ Польщі 1772 року.

Визнав чинними російські, прусські та австрійські загарбання, що зрештою призвело до ліквідації його держави.

Був одним із авторів Конституції Речі Посполитої (1791), але зрікся того акту та приєднався до Тарговицької конфедерації (1792).

У політиці орієнтувався на Росію, що зумовило, зокрема, після другого поділу Речі Посполитої (1793 р.), цілковиту втрату його авторитету.

Фактично підкорився повстанню Костюшка, хоча й заявив про його недоречність (1794). Виступив посередником у капітуляції Варшави перед Олександром Суворовим. Після третього поділу Речі Посполитої, був змушений 25 листопада 1795 року зректися престолу. Конвойований до Городні за наказом Катерини II та детронізований (1795).

Останні роки життя Редагувати

Мешкав у Городні. Переїхав до Санкт-Петербурга на запрошення російського імператора Павла I.

Помер у Санкт-Петербурзі. Поховано в католицькому Храмі святої Катерини Олександрійської.

Перепоховання Редагувати

1938 року Сталін рештки короля передав польському уряду. 30 липня 1938 року прах короля вивезено до Польщі. Рештки зберігалися в Троїцькому костелі селища Вовчин на річці Пульва за 35 км від Берестя, де раніше стояв родовий маєток Станіслава II Августа Понятовського. Після початку другої світової війни Вовчин потрапив у число територій, приєднаних до Білоруської РСР. У середині 50-х років XX століття костел вилучено з державного реєстру історико-архітектурних пам'яток, використовувано як склад. Поховання Станіслава II Августа Понятовського розграбовано.

Жовтень 1988 р. — польський уряд звернувся до Михайла Горбачова з проханням дати змогу перепоховати прах Станіслава II Августа у Варшаві. Радянська археологічна експедиція на місці поховання виявила фрагменти одягу, взуття короля, частини коронаційного плаща. Про те, що стало з забальзамованим тілом, бронзовою короною з позолотою відомо лише з чуток. Грудень 1988 р. усе, що збереглося, повернуто польській стороні. Прах короля покоїться у варшавському Катедральному соборі Івана Хрестителя (1995).

Королівська бібліотека Редагувати

Велику книгозбірню Станіслава II Августа Понятовського передали Найвищій Волинській гімназії у Кременець 1805 року. Після Листопадового повстання ліцей було закрито, і він став матеріальною базою для новозаснованого Університету Св. Володимира. Після Революції фонди з університетської бібліотеки передано до Національної бібліотеки імені Вернадського, де вона зберігається дотепер.

Титул Редагувати

  • Dei Gratia Rex Fidei Defensor Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae et Czerniechoviae

Повний титул: польською — Z Bożej łaski i woli narodu król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podolski, podlaski, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski etc. etc.

Українською: Божою Ласкою і волею народу король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.

Нагороди та звання Редагувати

Нагороджений орденами Білого орла (1755), Чорного орла (1764), святого апостола Андрія Первозванного з діамантами (1787), удостоєний почесного членства Петербурзької АН (1777), член АН у Берліні (1791).

Праці Редагувати

  • Mémoires, t. 1—2. St.-Pétersburg—Leningrad, 1914—1924.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119095777 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. ↑ Усенко П. Г. Станіслав-Август Понятовський // Енциклопедія історії України… Т. 9. С. 803.
  6. ↑ Понятовський Станіслав Август // © 2013 «VseslovA»
  7. Станіслав II Август Понятовський: біографія
  8. ↑ П.Гуцал, І.Дем'янова. Понятовський Станіслав Август… — С. 117.
  9. [1]

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Stanislav Ponyatovskij Stanisla v A vgust Ponyato vskij pol Stanislaw August Poniatowski 17 sichnya 1732 17320117 12 lyutogo 1798 ostannij korol polskij velikij knyaz litovskij i velikij knyaz ruskij 1764 1795 pravitel Respubliki Oboh Nacij Rechi Pospolitoyi Stanislav Avgust Ponyatovskij pol Stanislaw August PoniatowskiKorol PolskijVelikij knyaz LitovskijVelikij knyaz Ruskij7 listopada 1764 25 listopada 1795Poperednik Avgust III Im ya pri narodzhenni pol Stanislaw Antoni PoniatowskiNarodzhennya 17 sichnya 1732 1732 01 17 1 2 Vovchin Velike knyazivstvo LitovskeSmert 12 lyutogo 1798 1798 02 12 1 2 66 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pohovannya Catholic Church of St Catherined Kostel Presvyatoyi Trijci Volchin d i katedra Ivana Hrestitelya Varshava Krayina Rich Pospolita i Rosijska imperiyaReligiya katolictvoRid PonyatovskiBatko Stanislav Colek PonyatovskijMati Konstanciya PonyatovskaDiti Michal Grabowskid Izabela Grabovska Stanislaw Grabowskid 4 Anna Petrivna Michal Cichockid Kazimierz Grabowskid Konstancja Zwanowad i Princess Maria CzartoryskadAvtograf Nagorodi Royal Fellow of the Royal Societyd 11 grudnya 1766 Mediafajli u VikishovishiPredstavnik polskogo shlyahetskogo rodu Ponyatovskih Narodivsya u Vovchini Berestejske voyevodstvo Litva 5 Sin mazoveckogo voyevodi Stanislava Ponyatovskogo i Konstanciyi Chartorijskoyi Zdobuv dobru osvitu bagato podorozhuvav Zahidnoyu Yevropoyu 1750 roku obranij na nadzvichajnij sejm Rechi Pospolitoyi vid Zakrochimskoyi zemli Buv polkovnikom lanovogo regimentu lomzhinskim komisarom Radomskogo skarbovogo tribunalu 1751 velikim litovskim stolnikom 1755 peremishlskim starostoyu 1756 1764 Brav uchast u Grodnenskomu sejmi 1752 buv zaluchenij do Golovnogo litovskogo tribunalu u Vilni 1755 Pracyuvav sekretarem u britanskogo poslannika v Rosijskij imperiyi Ch Uyilyamsa Stav favoritom majbutnoyi imperatrici Katerini II Priznachenij diplomatichnim predstavnikom korolya Avgusta III 1756 prote za pidozroyu u prichetnosti do politichnih intrig vidalenij iz Sankt Peterburga rosijskoyu imperatriceyu Yelizavetoyu 1758 Obranij na polskij prestol za pidtrimki Katerini II ta prusskogo korolya Fridriha II 5 Nadav pravoslavnim i protestantam rivni prava z rimo katolikami 1768 Provodiv reformuvannya v usih sferah politichno suspilnogo zhittya Zasnuvav Licarsku shkolu kadetskij korpus porcelyanovij zavod nacionalnij teatr monetnij dvir palacovo parkovij kompleks Lazenki 5 Zibrav cinni kolekciyi starozhitnostej i biblioteku Zabezpechiv dokladnij kartografichnij opis tereniv Rechi Pospolitoyi 5 Spiravsya na inozemnu dopomogu v konflikti z Barskoyu konfederaciyeyu z 1768 Viznav rosijski prusski ta avstrijski zagarbannya sho zreshtoyu prizvelo do likvidaciyi jogo derzhavi 5 Buv odnim z avtoriv Konstituciyi Rechi Pospolitoyi 1791 ale zriksya cogo akta ta priyednavsya do Targovickoyi konfederaciyi 1792 Faktichno pidkorivsya povstannyu Kostyushka hocha j zayaviv pro jogo nedorechnist 1794 Vistupiv poserednikom u kapitulyaciyi Varshavi pered vijskami Suvorova Konvojovanij do Grodna za nakazom Katerini II 5 j detronizovanij 1795 5 Pereyihav do Sankt Peterburga na zaproshennya rosijskogo imperatora Pavla I de j pomer Pohovanij u peterburzkij katolickij cerkvi Sv Katerini Perepohovanij u Vovchini 1938 a zgodom u varshavskomu Katedralnomu sobori Ivana Hrestitelya 1995 5 Nagorodzhenij ordenami Bilogo orla 1755 Chornogo orla 1764 Sv apostola Andriya Pervozvannogo z diamantami 1787 udostoyenij pochesnogo chlenstva Peterburzkoyi AN 1777 chlen AN u Berlini 1791 5 Zmist 1 Imena 2 Zhittyepis 2 1 Pochatok politichnoyi kar yeri 2 2 Uryaduvannya 2 3 Ostanni roki zhittya 3 Perepohovannya 4 Korolivska biblioteka 5 Titul 6 Nagorodi ta zvannya 7 Praci 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaImena RedaguvatiStanisla v A vgust 5 Stanisla v II A vgust 5 A vgust IV 5 Stanisla v Anto nij Ponyato vskij do 1764 5 Zhittyepis RedaguvatiStanislav Avgust Ponyatovskij narodivsya 17 sichnya 1732 roku v mayetku Vovchini Berestejskogo povitu Berestejske voyevodstvo Velikogo knyazivstva Litovskogo nini Kam yaneckij rajon Berestejskoyi oblasti Bilorusi 5 Jogo batkom buv mazoveckij voyevoda Stanislav Ponyatovskij sho zgodom stav krakivskim kashtelyanom Matir yu hlopcya bula knyaginya Konstanciya Chartorijska Distav dobru osvitu Stanislava Avgusta vihovuvano perevazhno u Gdansku 1733 1739 5 i timchasovo utrimuvano v Kam yanci 1735 5 Vin navchavsya u Varshavskomu kolegiumi chernechogo teatinskogo ordenu 5 Hlopec studiyuvav logiku ta matematiku na lekciyah rosijskogo ministra u Varshavi grafa G K Kejzerlinga z 1744 5 1748 roku Stanislav Avgust vzyav uchast v ekspedicijnomu korpusi knyazya Vasilya Repnina v zahidnoyevropejskomu pohodi 1748 5 Bagato podorozhuvav Zahidnoyu Yevropoyu Nimechchinoyu Avstriyeyu Gollandiyeyu Franciyeyu Velikoyu Britaniyeyu 5 Pochatok politichnoyi kar yeri Redaguvati 1750 roku jogo obrano na nadzvichajnij sejm Rechi Pospolitoyi vid Zakrochimskoyi zemli 1752 roku u 20 richnomu vici zvernuv na sebe uvagu v Sejmi Rechi Pospolitoyi svoyimi oratorskimi zdibnostyami posol do Sejmu vid Berestejskogo voyevodstva Buv polkovnikom lanovogo regimentu lomzhinskim komisarom Radomskogo skarbovogo tribunalu 1751 velikim litovskim stolnikom 1755 peremiskim starostoyu 1756 1764 Brav uchast u Grodnenskomu sejmi 1752 jogo zalucheno do Golovnogo Litovskogo tribunalu u Vilni 1755 Pracyuvav sekretarem u britanskogo poslancya v Rosijskij imperiyi Charlza Vilyamsa U 1757 1762 rokah polsko saksonskij posol u Rosiyi 6 Zrobivsya favoritom knyagini majbutnoyi imperatrici Katerini II Priznachenij diplomatichnim predstavnikom korolya Avgusta III 1756 prote za pidozroyu v prichetnosti do politichnih intrig jogo vidalila z Sankt Peterburga rosijska imperatricya Yelizaveta 1758 Uryaduvannya Redaguvati U 1764 roci jogo obrano na korolya za pidtrimki rosijskoyi imperatrici Katerini II ta prusskogo korolya Fridriha II 6 Nadav pravoslavnim ta protestantam rivni prava z rimokatolikami 1768 Provodiv reformuvannya v usih sferah politichno suspilnogo zhittya Zasnuvav Licarsku shkolu kadetskij korpus porcelyanovu fabriku nacionalnij teatr monetnij dvir palacovo parkovij kompleks Lazenki 5 Zibrav cinni kolekciyi starozhitnostej i biblioteku Zabezpechiv dokladnij kartografichnij opis tereniv Rechi Pospolitoyi 5 Spiravsya na chuzhozemnu dopomogu v konflikti z Barskoyu konfederaciyeyu z 1768 Na pershi roki jogo vryaduvannya pripali Barska konfederaciya i Koliyivshina 1768 sho sprichinilo pershij podil Polshi 1772 roku Viznav chinnimi rosijski prusski ta avstrijski zagarbannya sho zreshtoyu prizvelo do likvidaciyi jogo derzhavi 5 Buv odnim iz avtoriv Konstituciyi Rechi Pospolitoyi 1791 ale zriksya togo aktu ta priyednavsya do Targovickoyi konfederaciyi 1792 U politici oriyentuvavsya na Rosiyu sho zumovilo zokrema pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi 1793 r cilkovitu vtratu jogo avtoritetu Faktichno pidkorivsya povstannyu Kostyushka hocha j zayaviv pro jogo nedorechnist 1794 Vistupiv poserednikom u kapitulyaciyi Varshavi pered Oleksandrom Suvorovim Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi buv zmushenij 25 listopada 1795 roku zrektisya prestolu 6 Konvojovanij do Gorodni za nakazom Katerini II 5 ta detronizovanij 1795 5 Ostanni roki zhittya Redaguvati Meshkav u Gorodni Pereyihav do Sankt Peterburga na zaproshennya rosijskogo imperatora Pavla I Pomer u Sankt Peterburzi Pohovano v katolickomu Hrami svyatoyi Katerini Oleksandrijskoyi 7 8 Perepohovannya Redaguvati1938 roku Stalin reshtki korolya peredav polskomu uryadu 30 lipnya 1938 roku prah korolya vivezeno do Polshi Reshtki zberigalisya v Troyickomu kosteli selisha Vovchin na richci Pulva za 35 km vid Berestya de ranishe stoyav rodovij mayetok Stanislava II Avgusta Ponyatovskogo Pislya pochatku drugoyi svitovoyi vijni Vovchin potrapiv u chislo teritorij priyednanih do Biloruskoyi RSR U seredini 50 h rokiv XX stolittya kostel vilucheno z derzhavnogo reyestru istoriko arhitekturnih pam yatok vikoristovuvano yak sklad Pohovannya Stanislava II Avgusta Ponyatovskogo rozgrabovano Zhovten 1988 r polskij uryad zvernuvsya do Mihajla Gorbachova z prohannyam dati zmogu perepohovati prah Stanislava II Avgusta u Varshavi Radyanska arheologichna ekspediciya na misci pohovannya viyavila fragmenti odyagu vzuttya korolya chastini koronacijnogo plasha Pro te sho stalo z zabalzamovanim tilom bronzovoyu koronoyu z pozolotoyu vidomo lishe z chutok Gruden 1988 r use sho zbereglosya povernuto polskij storoni Prah korolya pokoyitsya u varshavskomu Katedralnomu sobori Ivana Hrestitelya 1995 5 9 Korolivska biblioteka RedaguvatiVeliku knigozbirnyu Stanislava II Avgusta Ponyatovskogo peredali Najvishij Volinskij gimnaziyi u Kremenec 1805 roku 8 Pislya Listopadovogo povstannya licej bulo zakrito i vin stav materialnoyu bazoyu dlya novozasnovanogo Universitetu Sv Volodimira Pislya Revolyuciyi fondi z universitetskoyi biblioteki peredano do Nacionalnoyi biblioteki imeni Vernadskogo de vona zberigayetsya doteper Titul RedaguvatiDei Gratia Rex Fidei Defensor Poloniae Magnus Dux Lithuaniae Russiae Prussiae Masoviae Samogitiae Kijoviae Volhyniae Podoliae Podlachiae Livoniae Smolensciae Severiae et CzerniechoviaePovnij titul polskoyu Z Bozej laski i woli narodu krol Polski wielki ksiaze litewski ruski pruski mazowiecki zmudzki kijowski wolynski podolski podlaski inflancki smolenski siewierski i czernihowski etc etc Ukrayinskoyu Bozhoyu Laskoyu i voleyu narodu korol Polshi Velikij knyaz Litovskij Ruskij Prusskij Mazoveckij Zhmudskij Kiyivskij Volinskij Podilskij Pidlyaskij Inflyantskij Smolenskij Siverskij Chernigivskij ta in Nagorodi ta zvannya RedaguvatiNagorodzhenij ordenami Bilogo orla 1755 Chornogo orla 1764 svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo z diamantami 1787 udostoyenij pochesnogo chlenstva Peterburzkoyi AN 1777 chlen AN u Berlini 1791 5 Praci RedaguvatiMemoires t 1 2 St Petersburg Leningrad 1914 1924 Div takozh RedaguvatiKoliyivshina Barska konfederaciyaPrimitki Redaguvati a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 119095777 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b RKDartists d Track Q17299517 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av Usenko P G Stanislav Avgust Ponyatovskij Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 9 S 803 a b v Ponyatovskij Stanislav Avgust c 2013 VseslovA Stanislav II Avgust Ponyatovskij biografiya a b P Gucal I Dem yanova Ponyatovskij Stanislav Avgust S 117 1 Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Usenko P G Stanislav Avgust Ponyatovskij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 803 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Korzon T Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta 1764 1794 Krakow Warszawa 1897 T 1 Link Lenczowski A Poniatowski Ciolek Poniatowski Stanislaw h Ciolek 1676 1762 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 T XXVII 3 zeszyt 114 409 624 s S 471 481 Michalski J Stanislaw August Poniatowski Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 2002 T XLI 4 S 612 640 Kostomarov N I Poslednie gody Rechi Pospolitoj t 1 2 SPb 1886 Korzon T Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta t 1 3 Krakow Warszawa 1897 Zahorski A Stanislaw August politik Warszawa 1966 Goralski Z Stanislaw August w insurekcji kosciuszkowskiej Warszawa 1988 Zamojski A Ostatni krol Polski Warszawa 1990 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stanislav Avgust Ponyatovskij Stanislav Avgust Ponyatovskij Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 934 Stanislaus II August Poniatowski King of Poland Ponyatovskij Stanislav Avgust Czartoryscy 02 pol Poniatowscy 01 pol Stanislav II Avgust Ponyatovskij biografiya Zhittya i smert Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Turistichnij Kobrin bel Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stanislav Avgust Ponyatovskij amp oldid 40186117