Оршанський повіт адміністративна одиниця у складі Вітебського воєводства Великого князівства Литовського від 1566 р до 1

До складу повіту входили Оршанське міське, Бабіновічське, Борисовське, Велятічське, Любавицьке, Любашінське, Могильовське і Свислоцьке староства, а також приватні володіння. Серед великих міст повіту були Орша, Могильов, Друцьк, Борисов, Шклов, Копись, Бихов, Чауси і Чериков.

Оршанське намісництво (також неофіційно — повіт), створене в 1392 р., увійшло до складу Вітебського воєводства в 1508 році.

Повіт був утворений в 1566 році під час адміністративної реформи у Великому князівстві Литовському, при цьому в його склад увійшли Оршанське намісництво і Друцьке князівство Вітебського воєводства, Лукомльська волость Полоцького воєводства, Хорецьке і Могильовське намісництва, частини Борисовського, Свислочського, Бобруйського намісництв і Мстиславського князівства та Биховського князівства зі складу Віленського воєводства.

Найбільшим містом повіту і воєводства (і другим за величиною в Литві після Вільно в XVII ст.) Був Могилів на Дніпрі — великий торгово-транспортний центр, відомий з 1270 р.. Від 1561 року він мав особливі права і незалежність від воєвод, старост та інших чиновників (магдебурзьке право) і разом з околицями (з 1589 р. становили Могильовську економію) відносилися до коронних земель.

Незважаючи на просування уніатства, цей регіон у конфесійному плані залишався православним, і в 1634 р. Владислав IV дозволив створити єдину на той час в Білорусі православну єпархію з центром у м. Могильові. При цьому вже в 1669 р. в повіті діяло 17 римо-католицьких костелів.

В середині XVII століття в повіті було 67 600 селянських господарств, а населення становило 540 800 осіб [1]. За цим показником Оршанський повіт був одним з найбільших у свій час у Великому князівстві Литовському. У 1775 р. в ньому налічувалося 8819 димів.

У 1772 р. під час першого поділу Речі Посполитої більша частина повіту була окупована Російською імперією, центр повіту був перенесений в Холопеничі. Повіт був остаточно ліквідований російською владою у 1793 році, а решта території — після другого поділу Речі Посполитої.

На початку XX століття території колишнього Оршанського повіту ВКЛ в складі Російської імперії відповідали Сененський, Оршанський, Могильовський, Горецький повіти; велика частина Чауського і Биховського повітів; і західні частини Мстиславського і Черіковского повітів Могильовської губернії та східні частини Борисовського, Ігуменського і північно-східна частина Бобруйського повітів Мінської губернії.

Урядники Редагувати

Від повіту місцева шляхта посилала двох послів на вальний сейм Речі Посполитої та двох депутатів у Головний трибунал. У м. Орші збиралися повітові сеймики — місцеві станово-представницькі органи. Там же знаходилися підкоморний, земський і гродський суди.

У більшості випадків сенаторські посади займали представники середньої шляхти. Також йшли справи й зі старостами. Земські чини, як і всюди, також займала середня шляхта, для якої вони служили показниками положення в суспільстві.

1501—1538: Федір Заславський
1538—1546: В. Ю. Друцький-Толочинський
1546—1558: А. І. Друцький-Озерецький
1559—1560: Петро Корсак
1560—1566: Андрій Одинцевич
1566—1587: Філон Кміта
1588—1611: Андрій Іванович Сапега
1613—1635: Олександр Даждьбог Сапега
1635—1650: Григорій Юрій Друцький-Горський
1650—1651: Михайло Друцький-Горський
1651—1656: Казимир Лев Сапега
с 1701: Єжи Ієронім Крішпін-Кіршенштейн
1723—1742: Олександр Юзефович-Глебицький
до 1793 : Йоахим Ігнатій Юзеф Литавор-Хрептович

1577: Іван Сапега
1578: Василь Тяпинський
1599: П. Кублицький
1614: А. Подберезський
1625—1634: Іван Друцький-Любецький
1651: Петро Галімський

1569—1575: Павло Друцький-Соколинський
1575—1585: Тимофій Друцький-Соколинський
від 1585: Р. Подберезський
1591: Богдан Лукомський
1591—1605: Михайло Друцький-Соколинський
1605—1619: Григорій Юрій Друцький-Горський
1619: І. Курч
1620: Семен Самійло Санґушко
1622—1648: Ян Друцький-Соколинський
1653: Петро Галімський
1665: Михайло Кароль Друцький-Соколинський
1771: Миколай Саба Данилович-Храповицький
після 1772: Антоній Данилович-Храповицький
1792: Тадеуш Пржисецький

1629—1631: Богдан Вільгельмович Статкевич-Завирський
1639: Ю. Горський
1640—1644: Самуїл Головчинський
1644—1658: Миколай Головчинський
с 1658: Самуїл Кмітич
1765: Юрій Казимир Галиновський
1792: Михайло Зброєвський

1580—1591: Богдан Лукомський
1599—1615: А. В. Воропай
1620—1625: І. Б. Лукомський
1635: І. Цехановецький
1638—1642: М. Баратинський

Примітки Редагувати

(біл.) Насевіч В. Л., «Аршанскі павет» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя — Мн., 2005. — Т.1., С.252-254.
(біл.) М. Спірыдонаў, «Храптовіч, Літавор-Храптовіч, Іахім Ігнацы Юзаф» // ВКЛ Энцыклапедыя, Мн., 2008 г. — Т.2. С.718.
↑ (біл.) Камінскі М. І., Насевіч В. Л., «Аршанскі павет» // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі — Мн., 1993 г., — Т.1, С.190-192.
↑ (біл.) С. Асіноўскі, «Орша. Залатыя стрэлы на блакітным полі». — Мн., 1997 г.
(біл.) В.Насевіч, «Друцкія-саколінскія» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя — Мн., 2007 — Т.2., С.603.
(біл.) У. Вяроўкін-Шэлюта, «Храпавіцкія» // ВКЛ Энцыклапедыя, Мн., 2007. — Т.2. С.718.
↑ (біл.) З. Яцкевіч, «Малы гербоўнік халопеніцкай шляхты». — Мн., 1999 г.

Джерела Редагувати

(біл.) Камінскі М. І., Насевіч В. Л., «Аршанскі павет» // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі т.1, Мн., 1993;
(рос.) Кудряшов В. Е., Оршанский повет Великого княжества Литовского в середине XVII в. // Проблемы археологии и древней истории Верхнего Поднепровья и соседних территорий. Могилев, 2002 г.;
(біл.) Насевіч В. Л., «Аршанскі павет» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя т.1., Мн., 2005;
(біл.) Віцько Д. В., Буйное магнацкае і дзяржаўнае землеўладанне ў Аршанскім павеце ў канцы XVII ― пачатку XVIII ст. / Д. В. Віцько // 2007, — вып.15, С. 120―124.
(біл.) Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел. Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя ў 2 тамах. Т.1. — Мн., 2005. —
(пол.) Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Tom V, S. 342 [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]

[1] (біл.) Насевіч В. Л., «Аршанскі павет» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя — Мн., 2005. — Т.1., С.252-254.

[2] (біл.) М. Спірыдонаў, «Храптовіч, Літавор-Храптовіч, Іахім Ігнацы Юзаф» // ВКЛ Энцыклапедыя, Мн., 2008 г. — Т.2. С.718.

[autogenerated1-3] (біл.) Камінскі М. І., Насевіч В. Л., «Аршанскі павет» // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі — Мн., 1993 г., — Т.1, С.190-192.

[autogenerated2-4] (біл.) С. Асіноўскі, «Орша. Залатыя стрэлы на блакітным полі». — Мн., 1997 г.

[5] (біл.) В.Насевіч, «Друцкія-саколінскія» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя — Мн., 2007 — Т.2., С.603.

[6] (біл.) У. Вяроўкін-Шэлюта, «Храпавіцкія» // ВКЛ Энцыклапедыя, Мн., 2007. — Т.2. С.718.

[autogenerated3-7] (біл.) З. Яцкевіч, «Малы гербоўнік халопеніцкай шляхты». — Мн., 1999 г.