Борисов (біл. Бары́саў, Barysaŭ) — місто, центр Борисовського району Мінської області Білорусі. Населення — 143 051 мешканець (2018). Стародавнє місто, відоме вже у XII столітті.
| Транслітерація назви | Barysaŭ | |
|---|---|---|
| ||
| Основні дані | ||
| 54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д.Координати: 54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д. | ||
| Країна | Білорусь | |
| Область | Мінська область | |
| Район | Борисовський район | |
| Засновано | 1102 | |
| Перша згадка | 1102 | |
| Населення | 143 051 | |
| Площа | 45,97 км² | |
| Часовий пояс | час у Білорусі | |
| Поштовий індекс | 222120 | |
| Телефонний код | +375-177 | |
| Висота | 169 ± 0 м | |
| Водний об'єкт | річки: Березина, Сха | |
| Міста-побратими | Біла Церква | |
| Транспорт, відстані | ||
| До Мінська | ||
| - фізична | 72 км | |
| Борисов | ||
| Борисов Борисов (Білорусь Мінська область) | ||
| Борисов у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Історія Редагувати
У білорусько-литовських літописах місто Борисов згадується під 1102 роком. «У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на ятвяг, і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…» Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя Бориса Всеславовича. Проте, перша згадка про місто в Лаврентіївському літописі відноситися лише до 1127 року, а в Іпатьївському до 1128, як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в XII столітті була побудована дерев'яна фортеця.
Завдяки географічному положенню вже до середини XIII століття Борисов входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. У кінці XIII століття Борисов увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З 1569 року, після підписання Люблінської унії, Борисов аж до XVIII століття знаходився в межах польсько-білоруської держави — Речі Посполитої.
Численні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисов. На початку XV століття міжусобна боротьба князів Ягайла, Сигізмунда (Жигимонта) Кейстутовича і Свидригайла майже повністю зруйнувала місто.
У 1555 р. Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний» для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.
1642 року за сприяння старости Адама Казановського було збудовано дерев'яний замок в місті. Під час московсько-польської війни 1654–1667 років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки Північної війни 1700–1721 років.
До складу Російської Імперії разом з Мінськом і білоруськими землями Борисов увійшов після другого розділу Речі Посполитої в 1793 року. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля Карла XII.
22 січня 1796 роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі.
Франко-російська війна 1812 року залишила глибокий слід в історії міста. 1812 року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а Березинська переправа біля міста Борисов, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії Наполеонівських воєн. «Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям», — писав генерал Олексій Петрович Єрмолов.
Пам'ятники в селі Студенка і на Брильовському полі розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі Березини напередодні навали Наполеону. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в 1926 під охорону держави. У 1985 році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в 1967 році встановлений пам'ятник.
У листопаді 1917 року в Борисові встановлена Радянська влада. З 1918 місто окуповане німецькими, а в 1919—1920 роках — польськими військами. З 1924 року Борисов — центр району.
На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ю Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з 2 липня 1941 по 1 липня 1944 німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, у яких загинули понад 33 тисячі людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі Білорутенії та мало статус одного з її окружних центрів.
У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисовських». На землі Борисова 29 осіб стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста — орден Вітчизняної воїни.
Після визволення від німецько-нацистських загарбників Борисов швидко розвивався і зростало його населення.
Населення Редагувати
Економіка Редагувати
Сучасний Борисов — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості.
Транспорт Редагувати
Транспортний вузол, залізнична, автобусна (на автомагістралі Москва — Мінськ) станції, пристань на р. Березині.
Освіта Редагувати
Медичне та педагогічне училища.
Уродженці Редагувати
- Вержбицька Ганна Казимирівна (1915—2000) — Герой Соціалістичної Праці.
- Белявин Евель Самуїлович (1920—1972) — радянський льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу.
- Хасін Геннадій Борисович (* 1935) — радянський футболіст, нападник.
- Віролайнен Любов Іванівна (* 1941) — радянська і російська актриса театру і кіно.
- Островський Юрій Петрович (* 1952) — білоруський кардіохірург.
- Брава Олена (* 1966) — білоруська письменниця.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- H.Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 345. (пол.)
- Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334. (пол.)
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334—337. (пол.)