Сигізмунд Кейстутович, (лит. Žygimantas Kęstutaitis, Žyhimont Kejstutavicz, пол. Zygmunt Kiejstutowicz; бл.1365 — 20 березня 1440) — Великий князь Литовський (1432—1440), князь Стародубський, Можайський (з 1383). Наймолодший із синів Кейстута, брат Вітовта.
| Сигізмунд Кейстутович | |
|---|---|
| Великий князь Литовський | |
| Правління | 1432-1440 |
| Попередник | Свидригайло Ольгердович |
| Наступник | Казимир IV Ягеллончик |
| Інші титули | Князь стародубський Князь мозирський |
| Біографічні дані | |
| Імена | Корибут |
| Релігія | Christianismd |
| Народження | 1365 Тракайський замок, Тракай, Троцьке князівство, Велике князівство Литовське |
| Смерть | 20 березня 1440 Тракайський замок, Тракай, Велике князівство Литовське |
| Поховання | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) |
| Дружина | Донька Андрія Одинцевича |
| Діти | Михайло, Ядвіґа |
| Династія | Гедиміновичі |
| Батько | Кейстут |
| Мати | Бірута |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Сигізмунд Кейстутович вів запеклу боротьбу проти литовсько-руського князя Свидригайла Ольгердовича. У 1432 році напав на Свидригайла, захопив Вільно, був проголошений великим князем. Намагаючись прихилити на свою сторону українську знать, привілеями 1432 і 1434 років поширив на руських князів і бояр права, якими користувалася литовська шляхта. У 1432 році Сигізмунд Кейстутович відступив Польщі подільські землі та території на волинському порубіжжі; після його смерті вся Волинь мала відійти до Польської Корони. У вересні 1435 року остаточно розбив українсько-литовські війська під командуванням Свидригайла у битві під Вількомиром. Правління Сигізмунда I зміцнило польські впливи на литовських і українських землях і загострило національно-релігійну боротьбу.
Убитий унаслідок змови князів Івана і Олександра Чорторийських, віленського воєводи Яна Довгірда у Тракайському замку недалеко від Вільнюса (Вільного, Вільна) шляхтичем-киянином Скобейком.
У літературі Редагувати
Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.
Примітки Редагувати
- Dynastia Litewska [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — С. . — ISBN 5-319-01070-2
Джерела та література Редагувати
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV.
- Русина О. В. Сигізмунд Кейстутович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 549. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |