www.wikidata.uk-ua.nina.az

Собор святих Станіслава і Владислава Вільнюс Кафедральний собор базиліка Святого Станіслава та Святого Владислава також

Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)

Кафедральний собор-базиліка Святого Станіслава та Святого Владислава (також Віленська латинська катедра, лит. Vilniaus Šv. Stanislovo ir Šv. Vladislovo arkikatedra bazilika) — римсько-католицький храм, розташований в центрі старої частини Вільнюса, поруч з Соборною площею.

Кафедральний собор-базиліка Святого Станіслава та Святого Владислава
лит. Vilniaus Šv. Stanislovo ir Šv. Vladislovo arkikatedra bazilika
Собор вночі, 2014
54°41′09″ пн. ш. 25°17′16″ сх. д. / 54.68583° пн. ш. 25.28778° сх. д. / 54.68583; 25.28778Координати: 54°41′09″ пн. ш. 25°17′16″ сх. д. / 54.68583° пн. ш. 25.28778° сх. д. / 54.68583; 25.28778
Тип споруди собор і мала базиліка
Сучасний статус діючий
Розташування Литва, Вільнюс
Архітектор Вавжинець Ґуцевич
Початок будівництва 1251, 1387, 1429, 1530, 1779
Кінець будівництва 1783 (остання будівля)
Будівельна система цегла
Стиль неокласицизм
Належність Римо-католицька церква
Єпархія Вільнюська архідієцезія
Адреса Кафедральна площа
Епонім Станіслав зі Щепанова
Присвячення Станіслав зі Щепанова
Вебсайт katedra.lt
Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) (Литва)
 Собор святих Станіслава і Владислава у Вікісховищі

Собор присвячений Святому Станіславу, краківському єпископу XI ст., та Святому Владиславу, королю Угорщини XI ст. У соборі проходили коронації Великого князівства Литовського.

Одна із знакових споруд міста.

Історія Редагувати

Вважається, що в дохристиянські часи на місці собору стояло капище язичницького бога Перкунаса. На думку істориків перший храм був побудований в середині XIII ст. королем Міндовгом після його навернення в християнство та призначення єпископа Литви, що було першою спробою християнизації Литви. Залишки примітивної квадратної церкви з трьома навами та масивними контрфорсами були знайдені під поточним собором наприкінці XX ст.. Після смерті Міндовга в 1263 році перший храм знову став місцем язичницького поклоніння.

У 1387 році, коли Литва офіційно перейшла в християнство католицького обряду, розпочалося будівництво другого, готичного собору з п'ятьма каплицями. Однак цей собор згорів 1419 року. При підготовці до свого коронування 1429 року у спробі відродити Королівство Литви, Вітовт збудував значно більший, третій, готичний собор, який мав три нави та чотири круглі вежі по краях. Фламандський мандрівник (або бургундський лицар) Жільбер де Ланнуа відзначав його схожість з собором у польському Фромборку. І хоча коронація не відбулася стіни та колони цього собору збереглися до нашого часу. У 1522 році собор був реконструйований, а на вершині захисної вежі Нижнього замку була збудована дзвіниця. У 1529 році крон-принц та пізніше король Польщі Сігізмунд II Август був коронований у соборі Великим герцогом Литовським. Після пожежі 1530 року собор був знову відбудований, а в 1534–1557 роках до нього були додані нові каплиці та крипти. Собор набув рис стилю Відродження.

Після чергової пожежі 1610 року собор знову відбудували та додали дві вежі попереду. Однак вже 1655 року собор був пошкоджений, коли Вільнюс захопили московські війська під час Московсько-польської війни. його відновлювали та прикрашали ще декілька разів.

Фасад собору на старому малюнку.
Каплиця Св. Казимира зовні

Між 1623 і 1636 роками з ініціативи Сигізмунда III Вази розпочато, а пізніше завершено його сином Владиславом IV Вазою, будівництво каплиці Святого Казимира в стилі бароко королівським архітектором Константіно Тенкалла зі шведського пісковика. Інтер'єр каплиці був реконструйований у 1691–1692 роках та прикрашений фресками Мікеладжело Паллоні, вівтарем та стукко роботи П'єтро Перті. Ця каплиця містить скульптури королів Ягеллонів і епітаф з серцем Владислава IV Вази та є визначним символом спільної литовсько-польської історії.

У 1769 році південна вежа, збудована при реконструкції 1666 року, впала на сусідню каплицю та вбила 6 людей. Після цього єпископ Вільнюса Іґнацій Якуб Массальський замовив реконструкцію собору. Роботи тривали 1779–1783 рр., а інтер'єр було завершено 1801 року. Собор набув сучасного неокласичного виду відповідно до проекту Лауринаса Гуцявічуса; церква отримала строгий квадратний вигляд, який відповідав навколишнім будівлям. Головний фасад прикрасили скульптурами Євангелістів італійського скульптора Томмасо Ріґі. Пізніше академічні архітектори критикували собор за відсутність чистоти стилю — поруч з неокласичними залишились барочні елементи.

У 1786–1792 роках на дах собору були встановлені три скульптури Казимира Єльського — Святого Казимира на південній стороні, Святого Станислава на північній та Святої Олени по центру. Ці скульптури були зняті в 1950 р. та відновлені в 1997 р. Ймовірно скульптура Св. Казиміра символізувала Литву, Св. Станіслава — Польщу, а Св. Олени — домінування Росії.

У радянські часи собор спочатку був перетворений на склад, пізніше на галерею. У 1985 році в храмі знову почалися служби, а з 1989 року відновили його статус як кафедрального.

У 2002 році позаду собору офіційно почалася відбудова Палацу Великих князів Литовських, що значно змінило архітектурний контекст собору.

Собор та дзвіниця (2010)

Собор та дзвіниця були реконструйовані у 2006–2008 рр., в тому числі фасадам надали різнокольорових відтінків.

Внутрішній простір Редагувати

Інтер'єр

Всередині собору перебувають більше 40 робіт 16-19-го сторіч, включно з фресками та картинами різних розмірів. Під час реставрації були розкопані вівтарі язичницького капища та першої церкви Міндовга, а також залишки собору 1387 року. На стіні однієї з підземних каплиць була знайдена фреска кінця XIV сторіччя, найстаріша в Литві.

Усипальниця Редагувати

У крипті та катакомбах собору поховані багато відомих особистостей з історії Литви та Польщі, наприклад:

Примітки Редагувати

  1. . ipress.ua. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 12.05.2015. 
  2. . aruodai.lt. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11.12.2015. 
  3. Kamieniec Podolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 749. (пол.) — S. 749. (пол.)
  4. . Ldmuziejus.mch.mii.lt. 27.03.2006. Архів оригіналу за 7 січня 2007. Процитовано 7.1.2012. 
  5. Lulewicz H. Protasewicz (Protaszewicz-Szuszkowski) Walerian h. Drzewica (ok. 1505—1579) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — t. XXVIII/3, zeszyt 118. — S. 520. (пол.)
  6. Krupska A. Moniwid (Monwede, Moniwidus, Moniuidus, Monowyd, Monwid, Monywid) Wojciech h. Leliwa (zm. po r. 1423) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 659—660. (пол.)
  7. Michalewiczowa M. Radziwiłł Jan h. Trąby (1515—1561) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/1, zeszyt 124. — S. 197. (пол.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kafedralnij sobor bazilika Svyatogo Stanislava ta Svyatogo Vladislava takozh Vilenska latinska katedra lit Vilniaus Sv Stanislovo ir Sv Vladislovo arkikatedra bazilika rimsko katolickij hram roztashovanij v centri staroyi chastini Vilnyusa poruch z Sobornoyu plosheyu Kafedralnij sobor bazilika Svyatogo Stanislava ta Svyatogo Vladislavalit Vilniaus Sv Stanislovo ir Sv Vladislovo arkikatedra bazilikaSobor vnochi 201454 41 09 pn sh 25 17 16 sh d 54 68583 pn sh 25 28778 sh d 54 68583 25 28778 Koordinati 54 41 09 pn sh 25 17 16 sh d 54 68583 pn sh 25 28778 sh d 54 68583 25 28778Tip sporudi sobor i mala bazilikaSuchasnij status diyuchijRoztashuvannya Litva VilnyusArhitektor Vavzhinec GucevichPochatok budivnictva 1251 1387 1429 1530 1779Kinec budivnictva 1783 ostannya budivlya Budivelna sistema ceglaStil neoklasicizmNalezhnist Rimo katolicka cerkvaYeparhiya Vilnyuska arhidiyeceziyaAdresa Kafedralna ploshaEponim Stanislav zi ShepanovaPrisvyachennya Stanislav zi ShepanovaVebsajt katedra ltSobor svyatih Stanislava i Vladislava Vilnyus Litva Sobor svyatih Stanislava i Vladislava u VikishovishiSobor prisvyachenij Svyatomu Stanislavu krakivskomu yepiskopu XI st ta Svyatomu Vladislavu korolyu Ugorshini XI st U sobori prohodili koronaciyi Velikogo knyazivstva Litovskogo Odna iz znakovih sporud mista 1 Zmist 1 Istoriya 2 Vnutrishnij prostir 2 1 Usipalnicya 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVvazhayetsya sho v dohristiyanski chasi na misci soboru stoyalo kapishe yazichnickogo boga Perkunasa Na dumku istorikiv pershij hram buv pobudovanij v seredini XIII st korolem Mindovgom pislya jogo navernennya v hristiyanstvo ta priznachennya yepiskopa Litvi sho bulo pershoyu sproboyu hristiyanizaciyi Litvi Zalishki primitivnoyi kvadratnoyi cerkvi z troma navami ta masivnimi kontrforsami buli znajdeni pid potochnim soborom naprikinci XX st 2 Pislya smerti Mindovga v 1263 roci pershij hram znovu stav miscem yazichnickogo pokloninnya U 1387 roci koli Litva oficijno perejshla v hristiyanstvo katolickogo obryadu rozpochalosya budivnictvo drugogo gotichnogo soboru z p yatma kaplicyami Odnak cej sobor zgoriv 1419 roku Pri pidgotovci do svogo koronuvannya 1429 roku u sprobi vidroditi Korolivstvo Litvi Vitovt zbuduvav znachno bilshij tretij gotichnij sobor yakij mav tri navi ta chotiri krugli vezhi po krayah Flamandskij mandrivnik abo burgundskij licar 3 Zhilber de Lannua vidznachav jogo shozhist z soborom u polskomu Fromborku I hocha koronaciya ne vidbulasya stini ta koloni cogo soboru zbereglisya do nashogo chasu U 1522 roci sobor buv rekonstrujovanij a na vershini zahisnoyi vezhi Nizhnogo zamku bula zbudovana dzvinicya U 1529 roci kron princ ta piznishe korol Polshi Sigizmund II Avgust buv koronovanij u sobori Velikim gercogom Litovskim Pislya pozhezhi 1530 roku sobor buv znovu vidbudovanij a v 1534 1557 rokah do nogo buli dodani novi kaplici ta kripti Sobor nabuv ris stilyu Vidrodzhennya Pislya chergovoyi pozhezhi 1610 roku sobor znovu vidbuduvali ta dodali dvi vezhi poperedu Odnak vzhe 1655 roku sobor buv poshkodzhenij koli Vilnyus zahopili moskovski vijska pid chas Moskovsko polskoyi vijni jogo vidnovlyuvali ta prikrashali she dekilka raziv nbsp Fasad soboru na staromu malyunku nbsp Kaplicya Sv Kazimira zovniMizh 1623 i 1636 rokami z iniciativi Sigizmunda III Vazi rozpochato a piznishe zaversheno jogo sinom Vladislavom IV Vazoyu budivnictvo kaplici Svyatogo Kazimira v stili baroko korolivskim arhitektorom Konstantino Tenkalla zi shvedskogo piskovika Inter yer kaplici buv rekonstrujovanij u 1691 1692 rokah ta prikrashenij freskami Mikeladzhelo Palloni vivtarem ta stukko roboti P yetro Perti Cya kaplicya mistit skulpturi koroliv Yagelloniv i epitaf z sercem Vladislava IV Vazi ta ye viznachnim simvolom spilnoyi litovsko polskoyi istoriyi U 1769 roci pivdenna vezha zbudovana pri rekonstrukciyi 1666 roku vpala na susidnyu kaplicyu ta vbila 6 lyudej Pislya cogo yepiskop Vilnyusa Ignacij Yakub Massalskij zamoviv rekonstrukciyu soboru Roboti trivali 1779 1783 rr a inter yer bulo zaversheno 1801 roku Sobor nabuv suchasnogo neoklasichnogo vidu vidpovidno do proektu Laurinasa Gucyavichusa cerkva otrimala strogij kvadratnij viglyad yakij vidpovidav navkolishnim budivlyam Golovnij fasad prikrasili skulpturami Yevangelistiv italijskogo skulptora Tommaso Rigi Piznishe akademichni arhitektori kritikuvali sobor za vidsutnist chistoti stilyu poruch z neoklasichnimi zalishilis barochni elementi U 1786 1792 rokah na dah soboru buli vstanovleni tri skulpturi Kazimira Yelskogo Svyatogo Kazimira na pivdennij storoni Svyatogo Stanislava na pivnichnij ta Svyatoyi Oleni po centru Ci skulpturi buli znyati v 1950 r ta vidnovleni v 1997 r 4 Jmovirno skulptura Sv Kazimira simvolizuvala Litvu Sv Stanislava Polshu a Sv Oleni dominuvannya Rosiyi U radyanski chasi sobor spochatku buv peretvorenij na sklad piznishe na galereyu U 1985 roci v hrami znovu pochalisya sluzhbi a z 1989 roku vidnovili jogo status yak kafedralnogo U 2002 roci pozadu soboru oficijno pochalasya vidbudova Palacu Velikih knyaziv Litovskih sho znachno zminilo arhitekturnij kontekst soboru nbsp Sobor ta dzvinicya 2010 Sobor ta dzvinicya buli rekonstrujovani u 2006 2008 rr v tomu chisli fasadam nadali riznokolorovih vidtinkiv nbsp Dzvinicya 2013 nbsp Kafedralnij sobor 2013 Vnutrishnij prostir Redaguvati nbsp Inter yerVseredini soboru perebuvayut bilshe 40 robit 16 19 go storich vklyuchno z freskami ta kartinami riznih rozmiriv Pid chas restavraciyi buli rozkopani vivtari yazichnickogo kapisha ta pershoyi cerkvi Mindovga a takozh zalishki soboru 1387 roku Na stini odniyeyi z pidzemnih kaplic bula znajdena freska kincya XIV storichchya najstarisha v Litvi Usipalnicya Redaguvati U kripti ta katakombah soboru pohovani bagato vidomih osobistostej z istoriyi Litvi ta Polshi napriklad knyazhna Katerina Anna Ostrozka 1549 3 8 1579 donka Vasilya Kostyantina Barbara Radzivill koroleva Polshi Protasevich Valer yan v zbudovanomu nim grobivci pid vivtarem Sv Hresta 5 Vojceh Monivid 6 Yurij Gedigold u Monividivskij kaplici Serce i vnutrishni organi velikogo knyazya Litvi ta korolya Polshi Vladislava IV Vazi Yan Radzivill krajchij litovskij 7 Primitki Redaguvati Vilnyus stolicya zapamorochlivih kontrastiv ipress ua Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 12 05 2015 Mindaugas s Cathedral according to archaeological data aruodai lt Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 11 12 2015 Kamieniec Podolski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 749 pol S 749 pol Vilniaus arkikatedra Ldmuziejus mch mii lt 27 03 2006 Arhiv originalu za 7 sichnya 2007 Procitovano 7 1 2012 Lulewicz H Protasewicz Protaszewicz Szuszkowski Walerian h Drzewica ok 1505 1579 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1985 t XXVIII 3 zeszyt 118 S 520 pol Krupska A Moniwid Monwede Moniwidus Moniuidus Monowyd Monwid Monywid Wojciech h Leliwa zm po r 1423 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1976 Tom XXI 4 zeszyt 91 S 659 660 pol Michalewiczowa M Radziwill Jan h Traby 1515 1561 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 Tom XXX 1 zeszyt 124 S 197 pol Posilannya RedaguvatiKafedralnij Sobor Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sobor svyatih Stanislava i Vladislava Vilnyus amp oldid 39714604