www.wikidata.uk-ua.nina.az

Варвара Радзивілл У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радзивілл або Барбара Радзивілл біл Барбара Радзівіл

Варвара Радзивілл

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радзивілл.

Варвара Радзивілл або Барбара Радзивілл (біл. Барбара Радзівіл, пол. Barbara Radziwiłłówna, лит. Barbora Radvilaitė; 6 грудня 1520, імовірно у Вільні — 8 травня 1551, Краків) — королева-консорт Польщі у шлюбі з Сигізмундом II Августом, знаменита шляхетна красуня Великого князівства Литовського, героїня мистецьких численних творів.

Варвара Радзивілл
пол. Barbara Radziwiłłówna
Варвара Радзивілл
Псевдо біл. Барбара Радзівіл, пол. Barbara Radziwiłłówna
Народилася 6 грудня 1520(1520-12-06)
Вільно
Померла 8 травня 1551(1551-05-08) (30 років)
Краків
·вбивство
Поховання Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)
Підданство

Велике Князівство Литовське

Річ Посполита
Національність литовка
Відома завдяки дружина Сигізмунда II Августа
Знання мов давньоруська
Суспільний стан шляхтич[d]
Титул з Божої ласки Королева Польщі, Велика Княгиня литовська, руська, прусська, мазовецька
Посада королева Польщіd і Велика княгиня Литовська[d]
Попередник Єлизавета Австрійська
Наступник Катерина Габсбург
Партія Радзивілли (за державну незалежність та самостійність Великого князівства Литовського від Польщі)
Конфесія православ'я
Рід Радзивілли
Батько Юрій Радзивілл
Мати Барбара Кола (Кова)
Брати, сестри Миколай Радзивілл і Anna Elżbieta Radziwiłłd
У шлюбі з Станіслав Гаштовт, Сигізмунд II Август
Герб

герб «Труби»

Життєпис Редагувати

Народилася в сім'ї наймогутніших тодішніх литовських магнатів князів Радзивіллів: Юрія Радзивіла та Барбари Колянки з польського роду гербу Юноша, доньки подільського воєводи Павла Коли. Рідний брат — Микола Радзивілл «Рудий», двоюрідний — Микола Христофор Радзивілл «Чорний».

У 1538 р. (за іншими відомостями 18 травня 1537 р.) вступила в шлюб з новогрудським воєводою Станіславом Гаштовтом — сином найвпливовішого тоді литовського магната Альбрехта Гаштольда. Чоловік її посаг (8000 кіп литовських) забезпечив на замку Сидорова та інших маєтках. Наприкінці 1542 р. стала вдовою.

У 1547 р. таємно обвінчалася з великим князем литовським Сигізмундом Августом. Шлюб організували брати Варвари Микола «Рудий» і Микола «Чорний». Весілля у Вільні тривало з 28 липня до 6 серпня 1547 р. Незабаром після церемонії молодята розлучилися на пів року — король вирушив на сейм в надії домогтися дозволу на цей шлюб, а Варвару відіслав у Дубинки. Зв'язок з чоловіком підтримувала листами і подарунками. Від перебування Варвари в Дубинках залишилося листування, яке свідчить про її освіченість і широту інтересів.

У 1548 р. Сигізмунд ІІ Август, успадкувавши після смерті Сигізмунда Старого польський трон, офіційно оголосив про своє одруження і зажадав визнати Варвару Радзивілл польською королевою. Цьому запекло опиралася мати короля Бона Сфорца і польські вельможі, які побоювалися засилля Радзивіллів, котрі були прихильниками повної державної незалежності Великого князівства Литовського від Польщі. Лише 7 травня 1550 р. в Кракові Варвара була коронована, але підозріло захворіла і 8 травня 1551 р. померла. Висувалися гіпотези про те, що вона була отруєна Боною Сфорцою.

Прах Варвари Радзивілл у супроводі невтішного вдівця був перевезений з Кракова до Вільна і похований у Латинському катедральному соборі.

Легенда Редагувати

Існує переказ, ніби по смерті Варвари король відвідав Миколу Радзивілла (брата Барбари) у Несвіжі, і привіз з собою чародія, пана Твардоського, який пообіцяв йому викликати дух дружини. Дух був викликаний, але король своїм почуттям любові зміг утримати Варвару від повернення в небуття. Король мусив повернутися вмирати у Несвіж, де б вони нарешті були разом. Проте помер у Кракові, і за легендою, до наших днів «дух Чорної Дами» бродить приміщеннями Несвізького замку, в той час, як «дух Сигізмунда» бродить у Краківському палаці.

Значення Редагувати

Драматична історія і яскрава постать Варвари Радзивілл послужила матеріалом прозових, віршованих і драматичних творів польською та литовською мовами. Сюжет викликання духа ліг в основу картини польського художника Войцеха Герсона (зберігається в Національному музеї в Познані). Висловлювалося припущення, що чудотворний образ Матері Божої Остробрамської насправді є портрет Барбари Радзивілл (написаний з її обличчя).

Варварі Радзивілл присвячені драми польських драматургів Францішека Венжика (1811 р.) і Алоїза Фелінського (1823 р.). Драму «Žygimantas Augustas ir Barbora Radvilaitė» опубліковано в 1948 р. Йонасом Грінюсом. Сюжет використав у віршованій драмі «Барбора Радвілайте» (Barbora Radvilaitė-1971) литовський прозаїк і драматург Юозас Грушас (постановки в Каунаському Державному драматичному театрі, 1972 р.; в Клайпедському драматичному театрі, 1973 р.; в Російському драматичному театрі Литви, 1980 р.; Телевізійна вистава Литовського телебачення, 1982 р.).

Це своєрідний варіант «Ромео і Джульєтти» — стала легендою історія кохання польсько-литовського короля Сигізмунда Августа і шляхетної красуні, молодої вдови Барбори Радвілайте. У центрі драми Грушаса — зіткнення міцного, романтичного, ушляхетненого кохання з фанатизмом держави і двору королеви Бони, матері Сигізмунда Августа. В обумовленій реальними історичними обставинами конфлікту драмі, де звучить і тема історичної долі Литви, автор включає боротьбу героїв за принципи гуманізму, за права своєї особистості, повноту свого життя

За драму «Барбора Радвілайте», а також історичну драму «Свидригайла» Грушас був удостоєний Республіканської Премії (1976 р.). Білоруська поетеса та лібретистка Тетяна Мушинська створила лібретто історичного балету «Барбара Радзивілл». Про життя, любов і смерть Барбари Радзивілл розповідається у драматичній поемі «Чорна панна Несвіжу» (1998 р.) білоруського драматурга Олексія Дударєва (біл. Аляксей Дудараў). Вистава на основі поеми «Чорна панна Несвіжу» входить до репертуару Національного театру імені Янки Купали в Мінську (режисер Валерій Раєвський) та інших театрів Білорусі. Також історію Барбари Радзивілл розповів Юрій Татарінов, російський письменник, член Спілки письменників, в Збірнику історичної прози «Барбара Радзивілл».

Барбару Радзивілл зображено в естампі Йоанни Бружене (1971 р.), в портрет аквареллю Ігнаса Будріса (1974 р.) та в інших творах образотворчого мистецтва. На вулиці Вокечю у м. Вільнюсі встановлено пам'ятник Варварі Радзивілл (скульптор Владас Вільжюнас, 1979 р.).

Барбару Радзивілл було зображено на литовській поштовій марці 1996 р. (художник К. Каткус за портретом XVI ст.). Іменем Варвари Радзивілл названа вулиця «Барборос Радвілайтес» у «Старому місті» центральному районі м. Вільнюса (колишня вул. «Піонерю»).

Сім'я Редагувати

Родовід Редагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Радзивілл Остікович, маршалок литовський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Миколай Радзивілл, литовський канцлер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Євдоксія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Юрій Радзивілл, литовський гетьман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Софія Монивид
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Барбара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Ян Кола, воєвода подільський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Павло Кола, воєвода подільський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Барбара Кола
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Бурнетта Ходецька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Michał Baliński, Pamiętniki o królowej Barbarze, żonie Zygmunta Augusta, G. Sennewald, 1843, s. 208. (пол.)
  2. Ragauskienė R. Barbora Radvilaitė… — P. 75.
  3. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 383. (пол.)
  4. Gasztołdowie (01) [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Radziwill 1 [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. А. Самулёнис. Юозас Грушас. — История литовской литературы.— Вильнюс: Vaga, 1977.— С. 835. (рос.)
  7. «Юрий Татаринов» — СООО ИПА «РЕГИСТР» [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Юрий Татаринов. Барбара Радзивилл", 2012 р.— 480 с. ISBN 978-985-6937-38-8 [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела Редагувати

  • Рудзкі Э. Барбара Радзівілянка — другая жонка Жыгімонта Аўтуста // Спадчына. — 1994. — № 5; (біл.)
  • Русецкая Н. Лісты Барбары Радзівілянкі да караля Жыгімонта Аўгуста // Спадчына. — 1997. — № 6. (біл.)
  • Шышыгіна-Патоцкая К. Я. Чорная дама Нясвіжскага замка. — Мн., 1992. (біл.)
  • Bumblauskas Alfredas. Senosios Lietuvos istorija, 1009—1795. — Vilnius : R. Paknio leidykla, 2005. — P. 234—235. — ISBN 9986-830-89-3. (лит.)
  • Kuchovicius Zygmuntas. Barbora Radvilaite. (лит.)
  • Ragauskienė Raimonda. Barbora Radvilaitė. — Vilnius : Vaga, 1999. — ISBN 5-415-01395-4. (лит.)
  • Jagiellonki Polskie w XVI. wieku. Obrazy rodziny i dworu Zygmunta I. i Zygmunta Augusta Królów Polskich. Przez Alexandra Przezdzieckiego. — Kraków, 1868. — T. 1. (пол.)
  • Экземплярский А. В.  Варвара Радзивилловна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radzivill Varvara Radzivill abo Barbara Radzivill bil Barbara Radzivil pol Barbara Radziwillowna lit Barbora Radvilaite 6 grudnya 1520 imovirno u Vilni 8 travnya 1551 Krakiv koroleva konsort Polshi u shlyubi z Sigizmundom II Avgustom znamenita shlyahetna krasunya Velikogo knyazivstva Litovskogo geroyinya misteckih chislennih tvoriv Varvara Radzivillpol Barbara RadziwillownaVarvara RadzivillPsevdo bil Barbara Radzivil pol Barbara RadziwillownaNarodilasya 6 grudnya 1520 1520 12 06 VilnoPomerla 8 travnya 1551 1551 05 08 30 rokiv Krakiv vbivstvoPohovannya Sobor svyatih Stanislava i Vladislava Vilnyus Piddanstvo Velike Knyazivstvo Litovske Rich PospolitaNacionalnist litovkaVidoma zavdyaki druzhina Sigizmunda II AvgustaZnannya mov davnoruskaSuspilnij stan shlyahtich d Titul z Bozhoyi laski Koroleva Polshi Velika Knyaginya litovska ruska prusska mazovecka 1 Posada koroleva Polshid i Velika knyaginya Litovska d Poperednik Yelizaveta AvstrijskaNastupnik Katerina GabsburgPartiya Radzivilli za derzhavnu nezalezhnist ta samostijnist Velikogo knyazivstva Litovskogo vid Polshi Konfesiya pravoslav yaRid RadzivilliBatko Yurij RadzivillMati Barbara Kola Kova Brati sestri Mikolaj Radzivill i Anna Elzbieta RadziwilldU shlyubi z Stanislav Gashtovt Sigizmund II AvgustGerbgerb Trubi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Legenda 3 Znachennya 4 Sim ya 4 1 Rodovid 5 Galereya 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya v sim yi najmogutnishih todishnih litovskih magnativ knyaziv Radzivilliv Yuriya Radzivila ta Barbari Kolyanki z polskogo rodu gerbu Yunosha donki podilskogo voyevodi Pavla Koli Ridnij brat Mikola Radzivill Rudij dvoyuridnij Mikola Hristofor Radzivill Chornij U 1538 r za inshimi vidomostyami 18 travnya 1537 r 2 vstupila v shlyub z novogrudskim voyevodoyu Stanislavom Gashtovtom sinom najvplivovishogo todi litovskogo magnata Albrehta Gashtolda Cholovik yiyi posag 8000 kip litovskih zabezpechiv na zamku Sidorova ta inshih mayetkah 3 Naprikinci 4 1542 r stala vdovoyu U 1547 r tayemno obvinchalasya z velikim knyazem litovskim Sigizmundom Avgustom Shlyub organizuvali brati Varvari Mikola Rudij i Mikola Chornij Vesillya u Vilni trivalo z 28 lipnya do 6 serpnya 1547 r 5 Nezabarom pislya ceremoniyi molodyata rozluchilisya na piv roku korol virushiv na sejm v nadiyi domogtisya dozvolu na cej shlyub a Varvaru vidislav u Dubinki Zv yazok z cholovikom pidtrimuvala listami i podarunkami Vid perebuvannya Varvari v Dubinkah zalishilosya listuvannya yake svidchit pro yiyi osvichenist i shirotu interesiv U 1548 r Sigizmund II Avgust uspadkuvavshi pislya smerti Sigizmunda Starogo polskij tron oficijno ogolosiv pro svoye odruzhennya i zazhadav viznati Varvaru Radzivill polskoyu korolevoyu Comu zapeklo opiralasya mati korolya Bona Sforca i polski velmozhi yaki poboyuvalisya zasillya Radzivilliv kotri buli prihilnikami povnoyi derzhavnoyi nezalezhnosti Velikogo knyazivstva Litovskogo vid Polshi Lishe 7 travnya 1550 r v Krakovi Varvara bula koronovana ale pidozrilo zahvorila i 8 travnya 1551 r pomerla Visuvalisya gipotezi pro te sho vona bula otruyena Bonoyu Sforcoyu Prah Varvari Radzivill u suprovodi nevtishnogo vdivcya buv perevezenij z Krakova do Vilna i pohovanij u Latinskomu katedralnomu sobori Legenda RedaguvatiIsnuye perekaz nibi po smerti Varvari korol vidvidav Mikolu Radzivilla brata Barbari u Nesvizhi i priviz z soboyu charodiya pana Tvardoskogo yakij poobicyav jomu viklikati duh druzhini Duh buv viklikanij ale korol svoyim pochuttyam lyubovi zmig utrimati Varvaru vid povernennya v nebuttya Korol musiv povernutisya vmirati u Nesvizh de b voni nareshti buli razom Prote pomer u Krakovi i za legendoyu do nashih dniv duh Chornoyi Dami brodit primishennyami Nesvizkogo zamku v toj chas yak duh Sigizmunda brodit u Krakivskomu palaci Znachennya RedaguvatiDramatichna istoriya i yaskrava postat Varvari Radzivill posluzhila materialom prozovih virshovanih i dramatichnih tvoriv polskoyu ta litovskoyu movami Syuzhet viklikannya duha lig v osnovu kartini polskogo hudozhnika Vojceha Gersona zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi v Poznani Vislovlyuvalosya pripushennya sho chudotvornij obraz Materi Bozhoyi Ostrobramskoyi naspravdi ye portret Barbari Radzivill napisanij z yiyi oblichchya Varvari Radzivill prisvyacheni drami polskih dramaturgiv Francisheka Venzhika 1811 r i Aloyiza Felinskogo 1823 r Dramu Zygimantas Augustas ir Barbora Radvilaite opublikovano v 1948 r Jonasom Grinyusom Syuzhet vikoristav u virshovanij drami Barbora Radvilajte Barbora Radvilaite 1971 litovskij prozayik i dramaturg Yuozas Grushas postanovki v Kaunaskomu Derzhavnomu dramatichnomu teatri 1972 r v Klajpedskomu dramatichnomu teatri 1973 r v Rosijskomu dramatichnomu teatri Litvi 1980 r Televizijna vistava Litovskogo telebachennya 1982 r Ce svoyeridnij variant Romeo i Dzhulyetti stala legendoyu istoriya kohannya polsko litovskogo korolya Sigizmunda Avgusta i shlyahetnoyi krasuni molodoyi vdovi Barbori Radvilajte U centri drami Grushasa zitknennya micnogo romantichnogo ushlyahetnenogo kohannya z fanatizmom derzhavi i dvoru korolevi Boni materi Sigizmunda Avgusta V obumovlenij realnimi istorichnimi obstavinami konfliktu drami de zvuchit i tema istorichnoyi doli Litvi avtor vklyuchaye borotbu geroyiv za principi gumanizmu za prava svoyeyi osobistosti povnotu svogo zhittya 6 Za dramu Barbora Radvilajte a takozh istorichnu dramu Svidrigajla Grushas buv udostoyenij Respublikanskoyi Premiyi 1976 r Biloruska poetesa ta libretistka Tetyana Mushinska stvorila libretto istorichnogo baletu Barbara Radzivill Pro zhittya lyubov i smert Barbari Radzivill rozpovidayetsya u dramatichnij poemi Chorna panna Nesvizhu 1998 r biloruskogo dramaturga Oleksiya Dudaryeva bil Alyaksej Dudaray Vistava na osnovi poemi Chorna panna Nesvizhu vhodit do repertuaru Nacionalnogo teatru imeni Yanki Kupali v Minsku rezhiser Valerij Rayevskij ta inshih teatriv Bilorusi Takozh istoriyu Barbari Radzivill rozpoviv Yurij Tatarinov rosijskij pismennik chlen Spilki pismennikiv v Zbirniku istorichnoyi prozi Barbara Radzivill 7 8 Barbaru Radzivill zobrazheno v estampi Joanni Bruzhene 1971 r v portret akvarellyu Ignasa Budrisa 1974 r ta v inshih tvorah obrazotvorchogo mistectva Na vulici Vokechyu u m Vilnyusi vstanovleno pam yatnik Varvari Radzivill skulptor Vladas Vilzhyunas 1979 r Barbaru Radzivill bulo zobrazheno na litovskij poshtovij marci 1996 r hudozhnik K Katkus za portretom XVI st Imenem Varvari Radzivill nazvana vulicya Barboros Radvilajtes u Staromu misti centralnomu rajoni m Vilnyusa kolishnya vul Pioneryu Sim ya RedaguvatiDokladnishe RadziviliRodovid Redaguvati 8 Radzivill Ostikovich marshalok litovskij 4 Mikolaj Radzivill litovskij kancler 9 Yevdoksiya 2 Yurij Radzivill litovskij getman 5 Sofiya Monivid 1 Barbara 12 Yan Kola voyevoda podilskij 6 Pavlo Kola voyevoda podilskij 3 Barbara Kola 7 Burnetta Hodecka Galereya Redaguvati nbsp Byust Barbari Radzivill 1550 r nbsp Reprodukciya XVI st Barbara Radzivill nbsp Z knigi Leonarda Hodzko La Pologne XIX st nbsp Zigmunt Gloger portret Barbari Radzivill dlya ilyustraciyi Enciklopediyi staropolskoyi t 4 s 459 nbsp Lukas Kranah molodshij Barbara Radzivill 1553 1556 nbsp Yuzef Zimmler Smert Barbari Radzivill 1860 nbsp Vojceh Gerson Privid Barbari Radzivill 1886 nbsp Yan Aloizij Matejko Sigizmund Avgust z Varvaroyu v Radzivillivskomu palaci v Vilno nbsp Byust Barbari Radzivill na shodinkah u palaci Ursinov u Varshavi nbsp Z Nacionalnogo muzeyu u Varshavi 1730 1737 nbsp Elzhbeta Avstrijska ta Barbara Radzivill Litovskij muzej nbsp Portret korolevi i velikoyi knyagini Barbari Radzivill Nacionalnij muzej Litvi nevidomij hudozhnik nbsp Plita mogili korolevi Barbari Radzivill u Vilenskij katedri nbsp Litovska poshtova marka na chest Barbari Radzivill 1996 Primitki Redaguvati Michal Balinski Pamietniki o krolowej Barbarze zonie Zygmunta Augusta G Sennewald 1843 s 208 pol Ragauskiene R Barbora Radvilaite P 75 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1902 Cz 1 T 5 S 383 pol Gasztoldowie 01 Arhivovano 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Radziwill 1 Arhivovano 5 bereznya 2014 u Wayback Machine pol A Samulyonis Yuozas Grushas Istoriya litovskoj literatury Vilnyus Vaga 1977 S 835 ros Yurij Tatarinov SOOO IPA REGISTR Arhivovano 11 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Yurij Tatarinov Barbara Radzivill 2012 r 480 s ISBN 978 985 6937 38 8 Arhivovano 11 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Dzherela RedaguvatiRudzki E Barbara Radzivilyanka drugaya zhonka Zhygimonta Aytusta Spadchyna 1994 5 bil Ruseckaya N Listy Barbary Radzivilyanki da karalya Zhygimonta Aygusta Spadchyna 1997 6 bil Shyshygina Patockaya K Ya Chornaya dama Nyasvizhskaga zamka Mn 1992 bil Bumblauskas Alfredas Senosios Lietuvos istorija 1009 1795 Vilnius R Paknio leidykla 2005 P 234 235 ISBN 9986 830 89 3 lit Kuchovicius Zygmuntas Barbora Radvilaite lit Ragauskiene Raimonda Barbora Radvilaite Vilnius Vaga 1999 ISBN 5 415 01395 4 lit Jagiellonki Polskie w XVI wieku Obrazy rodziny i dworu Zygmunta I i Zygmunta Augusta Krolow Polskich Przez Alexandra Przezdzieckiego Krakow 1868 T 1 pol Ekzemplyarskij A V Varvara Radzivillovna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 ros Posilannya RedaguvatiBarbara Radzivil vyalikaya knyaginya litoyskaya i karaleva polskaya Padborka materyyalay Arhivovano 24 sichnya 2021 u Wayback Machine bil Radziwill 1 Arhivovano 5 bereznya 2014 u Wayback Machine pol Serednovichne kohannya ta misto Radiviliv na YouTube Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Varvara Radzivill amp oldid 40364791