Вавель (пол. Wawel, в перекладі з польської — пагорб) — замковий комплекс на однойменному пагорбі в місті Кракові, стародавній столиці Польщі. Розташований на лівому березі річки Вісла, в районі Червенського бульвару. Має надзвичайне значення для історичної свідомості й самоідентифікації польського народу.
| Вавель | |
|---|---|
| | |
| Вавель - вигляд з міста | |
| 50°03′14″ пн. ш. 19°56′05″ сх. д. / 50.05389° пн. ш. 19.93472° сх. д. | |
| Тип | комплекс будівельd і пагорб |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщіd |
| Країна | Польща |
| Розташування | Краків |
| Висота н.р.м. | 228 м |
| Вавель (Польща) | |
| Вавель у Вікісховищі |
Історія Редагувати
- За даними археологічних розкопок на пагорбі Вавель було поселення віслян ще в 11 столітті.
- Король Казимир III сприяв перебудові в стилі готики в 14 столітті. Також він пограбував княжу скарбницю на замку у Львові. Зокрема, привіз зі Львова на Вавель дві діадеми, з яких зробили золотий хрест, біля якого свого часу молився Папа Іван Павло ІІ.
- У 1499 замок спустошила пожежа. Відновлення розпочав Олександр Ягеллон. Найбільший обсяг відновлювальних робіт виконано за короля Сигізмунда І Старого. У 1595 на Вавелі сталася чергова пожежа, що спонукало новий етап відновлювальних робіт.
- Король Сигізмунд ІІІ Ваза полишає замок, що призвело до його занепаду, нове спустошення сталося у 1702 під час Північної війни (пошкодження від вояків Швеції).
- 1724—1728 — спроби відновлення замку, не доведені до завершення.
- Загарбницькі розділи Польщі у 1772, 1793 і 1795 призвели до розчленування країни — Краків відійшов до складу Австрії. Частину будівель переобладнано на казарми для австрійських вояків. У 1830 Франциском Марією Лянчі розроблено проєкт перебудови у неоготичному стилі, який не було реалізовано. Після 1848 року розпочато осучаснення оборонної системи пагорба. При цьому розібрано частину середньовічного муру, дві башти та ряд будинків і на їх місці протягом 1852–1856 збудовано військовий шпиталь за проєктом Фелікса Ксенжарського.
- Відновлювальні роботи розпочалися лише в 1905.
Суміш стилів Редагувати
Довге існування і черга перебудов мало змінили середньовічну, тісну забудову замку. Її не змінило навіть облаштування одного з дворів замку у формах італійського палаццо з трьома відкритими галереями. Замковий костел, його різні частини, мають ознаки романської доби (крипта Св. Леонардо), готики, Відродження, доби бароко тощо. Особливістю інтер'єрів замку була рідкісна суміш залишків готики разом з оздобами доби Відродження, пов'язані тісними культурними і релігійними зв'язками з Італією та Римом. Краківський королівський двір був справжнім мистецьким центром, зорієнтованим на італійські культурні досягнення. В Кракові виготовляли поліхромні кахлі, ювелірні вироби. В замку Вавель облаштували власну ткацьку мануфактуру. З 16 століття Краків став друкарським центром Польщі.
На Вавелі роками працювали митці з Італії — зброярі з Мілана, архітектори, скульптори, художники. Серед них:
- Б. Береччі (каплиця Сигізмунда І в кафедральному соборі)
- Франческо Фйорентіно і Б. Береччі (замкове подвір'я з галереями)
- Франческо Фйорентіно (надгробок Яна Ольбрахта, собор на Вавелі)
- Санті Гуччі (надгробки)
- Томмазо Долабелла (релігійні образи)
20 століття Редагувати
Після відновлення своєї державності у 1918 р. розпочалися реставраційні роботи на Вавелі. В замок передано мистецькі твори іноземних і національних майстрів, живопис, меблі, витвори декоративно-ужиткового мистецтва, серед них коштовна колекція аррасів Вавеля.
1912 року магістрат Кракова влаштував конкурс проєктів реставрації будинків шпиталю з метою подальшого використання їх для Національного музею. До змагання допущено лише краківських архітекторів, що викликало критику. 1926 року у Краківському технічному товаристві знову точилась дискусія про можливість влаштування Національного музею і лапідарію в будинках шпиталю після відповідної реставрації та адаптації. Задум відстоював проєктант реставрації Тадеуш Стриєнський, а також Славомир Одживольський, Ян Перось. У цієї ідеї були противники, які вважали, що для музею слід збудувати нове приміщення на вулиці Вольській. Серед противників були Владислав Екельський, Адольф Шишко-Богуш. Прийняття рішення було відкладено.
Замок — відомий музейний центр Польщі. В його залах розміщено колекції зброї (серед них історичні мечі Щербець та Сагайдачний), гобеленів, історичних документів, пов'язаних з державницькою діяльністю Гуґо Коллонтая (1750—1812) і створенню Польської Конституції 3 травня 1791 року.
Див. також Редагувати
- Аррас
- Реставрація (мистецтво)
- Кафедральний собор святих Станіслава і Вацлава
- Сенаторська вежа
- Сандомирська вежа
- Томмазо Долабелла, художник трьох польських королів
- 1352 Вавель — астероїд, названий на честь замку.
- Замки Польщі (перелік)
Примітки Редагувати
- Реєстр пам'яток
- Музиченко Я. Ідеологія коштовного металу [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2016. — № 102 (5095) (16 серп.). — С. 10. (Спадщина)
- Białkiewicz Z. Feliks Księżarski — Krakowski architekt epoki historyzmu. — Kraków, 2008. — S. 41. — ISBN 978-83-7188-121-3.
- M. Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — № 18. — 1912. — S. 240.
- Tadanier F. Budowa Muzeum Narodowego w Krakowie // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 40—49.
Джерела Редагувати
- Franaszek Antoni. Wawel. — Warszawa : Wydawnictwo Arkady, 1988. — ISBN 83-213-3448-2.
- Grychowki Michał, Czyżewski Krzysztof J. Katedra wawelska. — Katowice : Videograf II, 2001. — ISBN 83-7183-172-2.
- Ostrowski Jan K., Podlecki Janusz. Wawel. Zamek i katedra. — Kraków : Wydawnictwo Karpaty, 1996. — ISBN 83-85204-25-3.
- Skowron Ryszard. Wawel. Kronika dziejów. — Kraków : Zamek Królewski na Wawelu, 2001. — ISBN 83-88476-05-X.
Посилання Редагувати
- Вавель, пагорб у Кракові // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вавель |
- Офіційний сайт Королівського Замку на Вавелі [ 9 січня 2007 у Wayback Machine.]
- О Вавельском замке по-русски [ 12 червня 2021 у Wayback Machine.]