www.wikidata.uk-ua.nina.az

Культурна спадщина Культу рна спа дщина сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об єктів культурної спа

Культурна спадщина

Культу́рна спа́дщина — сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності. 1963 року створена загальноєвропейська федерація Europa Nostra з метою популяризації і захисту культурної спадщини та природного середовища Європи.

Об'єкти культурної спадщини Редагувати

Під «культурною спадщиною» розуміються:

  • пам'ятки: твори архітектури, монументальної скульптури й живопису, елементи та структури археологічного характеру, написи, печери та групи елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки;
  • ансамблі: групи ізольованих чи об'єднаних будівель, архітектура, єдність чи зв'язок з пейзажем яких є видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки;
  • визначні місця: твори людини або спільні витвори людини й природи, а також зони, включаючи археологічні визначні місця, що є універсальною цінністю з точки зору історії, естетики, етнології чи антропології.

До культурної спадщини відноситься також: вміст бібліотек, музеїв, архівів. До матеріальної культури належать також архітектурні будівлі: церкви, монастирі, замки, палаци та інші культурні та архітектурні пам'ятники.

Правовий захист Редагувати

Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

…Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Положення Конституції України конкретизовано в Законі України «Про охорону культурної спадщини». Генеральна конференція Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що зібралася в Парижі з 17 жовтня по 21 листопада 1972 року на свою сімнадцяту сесію, 16 листопада прийняла Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини для збереження та популяризації культурної і природної спадщини. Україна приєдналася до неї 4 жовтня 1988 року.

Проблеми управління культурною спадщиною Редагувати

В Україні кореневою причиною проблем, пов'язаних з управлінням культурною спадщиною, є відсутність компетентного управління. Наприклад, відсутність контролю за станом пам'яток призводить до їх руйнування, а відсутність чітко сформованого алгоритму дій та складного процесу отримання дозволів може затягнути процес реставрації. Ці проблеми змушують власників пам'яток виконувати роботи самостійно, що може бути небезпечним. Крім того, мешканці не завжди знають про статус своїх будинків як культурної спадщини, тому можуть не виконувати обов'язки щодо їх збереження. Ці проблеми є типовими для багатьох громад в Україні.

Часто можна почути твердження, що проблеми з культурною спадщиною виникають через недостатнє фінансування. Однак, у багатьох випадках об'єкти культурної спадщини перебувають у власності приватних осіб, ОСББ або державних установ, тому відповідальність за їхній стан лежить не тільки на місцевій владі. Проте, саме місцева влада має повноваження захищати культурну спадщину та використовувати різні інструменти для спонукання власників нерухомості до належного поводження з культурними об'єктами.

Ключові проблеми з управлінням культурною спадщиною в громадах:

  1. Відсутність або розпорошеність відповідальності – не визначено, хто несе відповідальність за культурну спадщину через відсутність чіткої системи відповідальності або розпорошеності відповідальності. Наприклад, деякі громади можуть передавати питання культурної спадщини на обласний рівень, але не мати службовців, які спеціалізуються на культурній спадщині, що ускладнює здійснення відповідальності.
  2. Сприйняття управління як виключно контролю та розподілу фінансування – коли службовці розуміють свої функції виключно як здійснення примусу, накладання штрафів та виділення фінансування на роботи, без наявності інших інструментів управління, таких як інформування, співфінансування та взаємодія.
  3. Закритість, кумівство та непотизм – робота з певними об'єктами та зацікавленими сторонами, яка може відбуватися без взаємодії або з відкритими конфліктами з іншими. Також може бути наявне дружнє коло експертів, яке не виключає інших людей і громадськість.
  4. Погане володіння інформацією та фактажем – часто громади не мають належної інформації про свою культурну спадщину, не тільки стосовно її кількості або фізичного стану, але й, зокрема, про плани, наявну документацію, концепції використання тощо.
  5. Нерозуміння множинності підходів – часто відповідальні особи у місцевій владі, які займаються реконструкцією та використанням пам'яток, мають свої власні переконання про те, яким чином слід організовувати ці процеси. Водночас вони можуть не мати достатньої компетенції для оцінювання інших, альтернативних підходів, і не проводять відкриті дискусії зі заінтересованими сторонами з метою пошуку найбільш оптимального рішення.
  6. Неефективність або відсутність цілих процесів – місцеві громади часто не мають цілісних реєстрів культурної спадщини, а отримання нової інформації про неї не є структурованим процесом. Навіть коли такі процеси існують, вони неавтоматизовані, не прозорі та не сталі, відбуваються лише за наявності часу та можливостей.
  7. Перекладання відповідальності суто на органи влади – мешканці часто пов'язують культурну спадщину виключно з відповідальністю місцевої влади, не беручи до уваги наявність різних власників та свою власну відповідальність за нерухомість. Місцева влада не пояснює мешканцям цю ситуацію, беручи на себе ролі, які їй не належать, наприклад, відповідальність за реставрацію всіх пам'яток архітектури. Це спричиняє патерналістське ставлення до громади.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

У Вікіджерелах є
Конституція України
  1. ↑ . Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 4 серпня 2008. 
  2. Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля / Кол.авт.:Андрусевич А., Андрусевич Н., Козак З. — Львів. — 2009. — 203 с.
  3. ↑ . Сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 21.01.2019. 
  4. . Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 травня 2009. 
  5. . Сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21.01.2019. 
  6. ReHERIT (5 травня 2021). Рекомендації «Управління місцевою культурною спадщиною». ReHERIT.org.ua. 


Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kultu rna spa dshina sukupnist uspadkovanih lyudstvom vid poperednih pokolin ob yektiv kulturnoyi spadshini rezultat duhovnoyi i materialnoyi diyalnosti 1 1963 roku stvorena zagalnoyevropejska federaciya Europa Nostra z metoyu populyarizaciyi i zahistu kulturnoyi spadshini ta prirodnogo seredovisha Yevropi Zmist 1 Ob yekti kulturnoyi spadshini 2 Pravovij zahist 3 Problemi upravlinnya kulturnoyu spadshinoyu 4 Div takozh 5 Dzherela ta literatura 6 Posilannya 7 PrimitkiOb yekti kulturnoyi spadshini RedaguvatiDokladnishe Ob yekt kulturnoyi spadshiniPid kulturnoyu spadshinoyu rozumiyutsya pam yatki tvori arhitekturi monumentalnoyi skulpturi j zhivopisu elementi ta strukturi arheologichnogo harakteru napisi pecheri ta grupi elementiv yaki mayut vidatnu universalnu cinnist z tochki zoru istoriyi mistectva chi nauki 2 ansambli grupi izolovanih chi ob yednanih budivel arhitektura yednist chi zv yazok z pejzazhem yakih ye vidatnoyu universalnoyu cinnistyu z tochki zoru istoriyi mistectva chi nauki viznachni miscya tvori lyudini abo spilni vitvori lyudini j prirodi a takozh zoni vklyuchayuchi arheologichni viznachni miscya sho ye universalnoyu cinnistyu z tochki zoru istoriyi estetiki etnologiyi chi antropologiyi 3 Do kulturnoyi spadshini vidnositsya takozh vmist bibliotek muzeyiv arhiviv Do materialnoyi kulturi nalezhat takozh arhitekturni budivli cerkvi monastiri zamki palaci ta inshi kulturni ta arhitekturni pam yatniki Pravovij zahist RedaguvatiVidpovidno do st 54 Konstituciyi Ukrayini kulturna spadshina ohoronyayetsya zakonom Derzhava zabezpechuye zberezhennya istorichnih pam yatok ta inshih ob yektiv sho stanovlyat kulturnu cinnist vzhivaye zahodiv dlya povernennya v Ukrayinu kulturnih cinnostej narodu yaki znahodyatsya za yiyi mezhami 4 Polozhennya Konstituciyi Ukrayini konkretizovano v Zakoni Ukrayini Pro ohoronu kulturnoyi spadshini 1 Generalna konferenciya Organizaciyi Ob yednanih Nacij z pitan osviti nauki i kulturi sho zibralasya v Parizhi z 17 zhovtnya po 21 listopada 1972 roku na svoyu simnadcyatu sesiyu 16 listopada prijnyala Konvenciya pro ohoronu vsesvitnoyi kulturnoyi i prirodnoyi spadshini dlya zberezhennya ta populyarizaciyi kulturnoyi i prirodnoyi spadshini 3 Ukrayina priyednalasya do neyi 4 zhovtnya 1988 roku 5 Problemi upravlinnya kulturnoyu spadshinoyu RedaguvatiV Ukrayini korenevoyu prichinoyu problem pov yazanih z upravlinnyam kulturnoyu spadshinoyu ye vidsutnist kompetentnogo upravlinnya Napriklad vidsutnist kontrolyu za stanom pam yatok prizvodit do yih rujnuvannya a vidsutnist chitko sformovanogo algoritmu dij ta skladnogo procesu otrimannya dozvoliv mozhe zatyagnuti proces restavraciyi Ci problemi zmushuyut vlasnikiv pam yatok vikonuvati roboti samostijno sho mozhe buti nebezpechnim Krim togo meshkanci ne zavzhdi znayut pro status svoyih budinkiv yak kulturnoyi spadshini tomu mozhut ne vikonuvati obov yazki shodo yih zberezhennya Ci problemi ye tipovimi dlya bagatoh gromad v Ukrayini Chasto mozhna pochuti tverdzhennya sho problemi z kulturnoyu spadshinoyu vinikayut cherez nedostatnye finansuvannya Odnak u bagatoh vipadkah ob yekti kulturnoyi spadshini perebuvayut u vlasnosti privatnih osib OSBB abo derzhavnih ustanov tomu vidpovidalnist za yihnij stan lezhit ne tilki na miscevij vladi Prote same misceva vlada maye povnovazhennya zahishati kulturnu spadshinu ta vikoristovuvati rizni instrumenti dlya sponukannya vlasnikiv neruhomosti do nalezhnogo povodzhennya z kulturnimi ob yektami Klyuchovi problemi z upravlinnyam kulturnoyu spadshinoyu v gromadah Vidsutnist abo rozporoshenist vidpovidalnosti ne viznacheno hto nese vidpovidalnist za kulturnu spadshinu cherez vidsutnist chitkoyi sistemi vidpovidalnosti abo rozporoshenosti vidpovidalnosti Napriklad deyaki gromadi mozhut peredavati pitannya kulturnoyi spadshini na oblasnij riven ale ne mati sluzhbovciv yaki specializuyutsya na kulturnij spadshini sho uskladnyuye zdijsnennya vidpovidalnosti Sprijnyattya upravlinnya yak viklyuchno kontrolyu ta rozpodilu finansuvannya koli sluzhbovci rozumiyut svoyi funkciyi viklyuchno yak zdijsnennya primusu nakladannya shtrafiv ta vidilennya finansuvannya na roboti bez nayavnosti inshih instrumentiv upravlinnya takih yak informuvannya spivfinansuvannya ta vzayemodiya Zakritist kumivstvo ta nepotizm robota z pevnimi ob yektami ta zacikavlenimi storonami yaka mozhe vidbuvatisya bez vzayemodiyi abo z vidkritimi konfliktami z inshimi Takozh mozhe buti nayavne druzhnye kolo ekspertiv yake ne viklyuchaye inshih lyudej i gromadskist Pogane volodinnya informaciyeyu ta faktazhem chasto gromadi ne mayut nalezhnoyi informaciyi pro svoyu kulturnu spadshinu ne tilki stosovno yiyi kilkosti abo fizichnogo stanu ale j zokrema pro plani nayavnu dokumentaciyu koncepciyi vikoristannya tosho Nerozuminnya mnozhinnosti pidhodiv chasto vidpovidalni osobi u miscevij vladi yaki zajmayutsya rekonstrukciyeyu ta vikoristannyam pam yatok mayut svoyi vlasni perekonannya pro te yakim chinom slid organizovuvati ci procesi Vodnochas voni mozhut ne mati dostatnoyi kompetenciyi dlya ocinyuvannya inshih alternativnih pidhodiv i ne provodyat vidkriti diskusiyi zi zainteresovanimi storonami z metoyu poshuku najbilsh optimalnogo rishennya Neefektivnist abo vidsutnist cilih procesiv miscevi gromadi chasto ne mayut cilisnih reyestriv kulturnoyi spadshini a otrimannya novoyi informaciyi pro neyi ne ye strukturovanim procesom Navit koli taki procesi isnuyut voni neavtomatizovani ne prozori ta ne stali vidbuvayutsya lishe za nayavnosti chasu ta mozhlivostej Perekladannya vidpovidalnosti suto na organi vladi meshkanci chasto pov yazuyut kulturnu spadshinu viklyuchno z vidpovidalnistyu miscevoyi vladi ne beruchi do uvagi nayavnist riznih vlasnikiv ta svoyu vlasnu vidpovidalnist za neruhomist Misceva vlada ne poyasnyuye meshkancyam cyu situaciyu beruchi na sebe roli yaki yij ne nalezhat napriklad vidpovidalnist za restavraciyu vsih pam yatok arhitekturi Ce sprichinyaye paternalistske stavlennya do gromadi 6 Div takozh RedaguvatiKultura Spadshina Svitova spadshina YuNESKO Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v UkrayiniDzherela ta literatura RedaguvatiS I Kot Kulturna spadshina Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 486 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 S Yu Zozulya Kulturna spadshina Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Istoriko kulturna spadshina zberezhennya dostup vikoristannya Historical and cultural heritage preservation access use materiali Mizhnar nauk prakt konf 7 9 kvit 2015 r m Kiyiv Ukrayina Nac aviac un t Ukrayina Suchav Shtefan chel Mare un t Rumuniya InterPARES Trust edkol I I Tyurmenko ta in Kiyiv Talkom 2015 380 s Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 617 7133 65 9 T Metelova Kulturni cinnosti Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiKonvenciyi YuNESKO pro ohoronu kulturnoyi spadshini Arhivovano 17 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Konvenciya pro ohoronu arhitekturnoyi spadshini Yevropi 1985 Arhivovano 25 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kulturna spadshina Arhivovano 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Zakon Ukrayini Pro ohoronu kulturnoyi spadshini Uryadovij portal pro Kulturnu spadshinu Ukrayini Arhivovano 9 listopada 2007 u Wayback Machine NDI Pam yatkoohoronnih doslidzhen Arhivovano 3 serpnya 2008 u Wayback Machine Yevropejskij MICHAEL Proyekt digitalnogo zibrannya kulturnih cinnostej angl MICHAEL Proyekt na Youtube Arhivovano 14 lipnya 2015 u Wayback Machine angl Gaagska Konvenciya pro zahist kulturnih cinnostej pid chas vijskovih konfliktiv prijnyata 14 05 1954 nabrala chinnosti 7 08 1956 angl Primitki RedaguvatiU Vikidzherelah ye Konstituciya Ukrayini a b Zakon Ukrayini Pro ohoronu kulturnoyi spadshini vid 8 chervnya 2000 roku N 1805 III Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2008 Dovidnik chinnih mizhnarodnih dogovoriv Ukrayini u sferi ohoroni dovkillya Kol avt Andrusevich A Andrusevich N Kozak Z Lviv 2009 203 s a b Konvenciya pro ohoronu vsesvitnoyi kulturnoyi i prirodnoyi spadshini Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 21 01 2019 Konstituciya Ukrayini vid 28 06 1996 roku z ostannimi zminami Oficijnij sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 25 travnya 2009 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR N 6673 XI vid 4 zhovtnya 1988 roku Pro ratifikaciyu Konvenciyi pro ohoronu vsesvitnoyi kulturnoyi i prirodnoyi spadshini Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 22 sichnya 2019 Procitovano 21 01 2019 ReHERIT 5 travnya 2021 Rekomendaciyi Upravlinnya miscevoyu kulturnoyu spadshinoyu ReHERIT org ua nbsp Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kulturna spadshina amp oldid 39064643