Маг

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маг (значення).

Маг — в сучасному розумінні — це людина, котра займається магічною практикою, магією. Первісне значення — жрець у зороастризмі.

Етимологія

Золоті статуетки жерців-магів з Оксуського скарбу, близько 200 року до н. е.

Слово «маг» запозичене з латинської мови (лат. magus, множина magi), куди потрапило з давньогрецької, де звучало як «магос» (грец. μάγος). Його поява пов'язана з назвою давньоперсидських зороастристських жерців під назвою «магуш» (𐎶𐎦𐎢𐏁) або представників племені з тією ж назвою. Слово сходить до давньоперсидського кореня magu-, що прийшов з праіндоєвропейської мови і в ранній формі *magh означав «могти, бути в змозі». Перси могли принести слово «маг» також у давньокитайську мову, де воно набуло форми *Mᵞag («маг» або «шаман»).

Найдавніша згадка магів у античній літературі належить Геракліту в VI ст. до н. е., де він згадує їхні «нечестиві» обряди та ритуали. Геродот століттям пізніше писав про магів як про плем'я мідійців і про касту посередників між людьми та божеством. На початку V ст. до н. е. від назви магів виникло слово «магея» (μαγεία) на позначення чаклунства. Звідти ж «магія». В грецьких текстах воно зазвичай має негативний відтінок, адже перси були ворогами греків. Звідси асоціації магів із шарлатанами.

У християнській культурі магами також називають трьох мудреців, які відвідали новонародженого Христа.

Див. також

• Магія
• Жрець
• Чарівник
• Біблійні маги

Примітки

1. magi | Etymology, origin and meaning of magi by etymonline. www.etymonline.com (англ.). Процитовано 20 січня 2023. 
2. . www.wordsense.eu (англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 3 грудня 2019. 
3. . www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020. 
4. Mair, Victor H. (1990). Old Sinitic * M ᵞ ag , Old Persian Maguš , and English “Magician”. Early China (англ.) 15. с. 27–47. ISSN 0362-5028. doi:10.1017/S0362502800004995. Процитовано 3 грудня 2019. 
5. Butterworth, G. W. (1919). Clement of Alexandria. London: W. Heinemann. с. 45. ISBN 0-674-99103-6. OCLC 3681903. 
6. Bremmer, Jan N.; Veenstra, Jan R. (2002). The metamorphosis of magic from late antiquity to the early modern period. Leuven: Peeters. с. 2. ISBN 90-429-1227-8. OCLC 50447635. 
7. Herodotus (1904). The Histories of Herodotus (англ.). D. Appleton. с. 41. 
8. Herodotus (1904). The Histories of Herodotus (англ.). D. Appleton. с. 54. 
9. μαγεία - WordSense Dictionary. www.wordsense.eu (англ.). Процитовано 20 січня 2023. 
10. Janowitz, Naomi (2001). Magic in the Roman world : pagans, Jews, and Christians. London: Routledge. с. 9. ISBN 0-203-45764-1. OCLC 51300017. 
11. University of Pennsylvania. Press, Edward (1978). The magician, the witch, and the law. Philadelphia. с. 1. ISBN 0-8122-7746-5. OCLC 3892374. 
12. Broadus, John (1990). Commentary on Matthew (англ.). Ravenio Books. 

Посилання

• Маги // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Маги // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 568.