Олександр Васильович Чорторийський пол Czartoryski Aleksander Wasylewicz пом після 1477 князь псковський 1443 1447 1456

Олександр Васильович Чорторийський (пол. Czartoryski Aleksander Wasylewicz; пом. після 1477) — князь псковський (1443—1447, 1456—1460), новгородський (1447—1455) і чорторийський (після 1460 — після 1477).

Олександр Васильович Чорторийський
Псевдо	Чарторийський
Помер	† після 1477
Країна	Велике князівство Литовське
Титул	князь
Посада	конюший великий литовський
Партія	Прихильник Ольгердовичів
Рід	Чорторийські
Батько	Василь Костянтинович Чорторийський
Родичі	Іван Васильович Чорторийський (брат)
У шлюбі з	Марія Шемяка
Діти	Siemion Czartoryski^d і Q121473429?
Герб Погоня Литовська

Життєпис Редагувати

У джерелах згадується в 1438—1477 рр. Син Василя Костянтиновича Чорторийського. Правдоподібно, разом з братами на стороні великого князя Свидригайла брав участь у битві під Вількомиром над р. Святою 1435 року.

1438 р. підтримував Свидригайла, після його падіння, в 1440 р. мав посаду конюшого при дворі Сигізмунда Кейстутовича. Разом з братами підтримував противників Сигізмунда Кейстутовича — Ольгердовичів. Головний організатор вбивства (разом з братом Іваном та Яном (Іваном) Довгердом) великого князя Сигізмунда I Кейстутовича в оливкову неділю 1440 (за літописами, разом з боярином Скобейком безпосередні виконавці вбивства), через що мусив покинути Литву. В 1443 р. був намісником Великого князя Московського в Пскові. 1447 р. був намісником Великого Новгорода, але в 1456 р. повернувся до Пскова.

У еміграції користувався підтримкою Дмитра Шемяки. Приєднався до московської партії Юревичів, яка з 1433 р. боролася з великим князем московським Василем Васильовичем. Разом з князем Дмитром Шемякою ходив в військовий похід під Москву, але битва не відбувалася завдяки посередництву троїцького ігумена. Відмовився 10 листопада 1461 р. присягати великому князеві московському Василю Темному, повернувся до Литви.

У 1462–1477 р. тримав Чернігівську волость за Дніпром. Отримав від Казимира Ягелончика Логойське князівство, Осташин, Споров і Кам'янець-Литовський, Ганевичі в Литві.

Сім'я Редагувати

Був одружений із донькою великого московського князя Дмитра Шемяки, Марією (померла в лютому 1456 у Великому Новгороді). діти:

Михайло
Володимир
Семен
Овдотія (Можайська) — дружина князя Андрєя Івановіча Можайского, володаря Брянська.

Примітки Редагувати

Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 87.
d:Track:Q16558170d:Track:Q13031750d:Track:Q121472016
↑ S. M. Kuczyński. Czartoryjski Aleksander Wasylewicz, ks., h. Pogoń litewska († po 1477)… — S. 271.

Джерела Редагувати

Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження
Kuczyński S. Czartoryjski Aleksander Wasylewicz, ks., h. Pogoń litewska († po 1477) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 271. (пол.)

Посилання Редагувати

(пол.)

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q121472016"><i_class="wef_low_priority_links">[[:be:Наталля_Уладзіміраўна_Сліж|Сліж&nbsp;Н.]]</i>_[[:d:Q121472016|Сямейныя_адносіны_і_шлюбныя_стратэгіі_Саламярэцкіх_у_16_–_першай_палове_17_ст.]]_//_''[[:d:Q16558170|Гістарычны_альманах]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2005._—_вип.&nbsp;11._—_С.&nbsp;87.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16558170]][[d:Track:Q13031750]][[d:Track:Q121472016]]</div>-1] Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 87.
d:Track:Q16558170d:Track:Q13031750d:Track:Q121472016

[S.M.K-2] S. M. Kuczyński. Czartoryjski Aleksander Wasylewicz, ks., h. Pogoń litewska († po 1477)… — S. 271.