Кам'яне́ць (Каменець, до 1940 року — Кам'янець-Литовський, біл. Ка́менец) — місто в Берестейській області Білорусі, на річці Лісна — правій притоці Західного Бугу, районний центр.
| Транслітерація назви | Kamianiec |
|---|---|
| |
| Основні дані | |
| 52°24′10″ пн. ш. 23°48′30″ сх. д. / 52.40278° пн. ш. 23.80833° сх. д.Координати: 52°24′10″ пн. ш. 23°48′30″ сх. д. / 52.40278° пн. ш. 23.80833° сх. д. | |
| Країна | Білорусь |
| Область | Берестейська область |
| Район | Кам'янецький район |
| Засновано | 1276 |
| Статус | з 1983 року |
| Населення | 8447 (2009) |
| Площа | 10 км² |
| Часовий пояс | час у Білорусі |
| Поштовий індекс | 225050 |
| Телефонний код | +375-1631 |
| Висота | 141 м |
| Водний об'єкт | річка Лісна — права притока Західного Бугу |
| Етнікон | кам'янчанин, кам'янчанка, кам'янчани |
| Транспорт, відстані | |
| Найближча залізнична станція | Жабинка (28 км) |
| До Мінська | |
| - фізична | 301 км |
| Кам'янець | |
| Кам'янець Кам'янець (Берестейська область) | |
| Кам'янець у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Найближча залізнична станція — Жабинка (28 км) на лінії Барановичі — Берестя. За 23 км від Кам'янця — в селі Каменюки — музей природи «Біловезька пуща».
Історія Редагувати
Місто засновано у 1276 році волинським князем Володимиром-Іваном Васильковичем (сином Василька Романовича — рідного брата короля Данила (Галицького)). Літопис так розповідає про це:
По смерті князя (10 грудня 1288) літописець відзначив:
В 1421 році місто відвідав посол англійського і французького королів лицар Гильбер де Ланоа з дорученням до Великого Литово-Руського князя Вітовта. Розпорядженням міністра внутрішніх справ 18 квітня 1934 р. межі міста Кам'янець розширені за рахунок приєднання земель ґміни Камєнєц Літевскі.
Кордон УНР в 1918 році проходив біля Кам'янця.
Радянською владою місто було понижене до селища міського типу. Статус міста повторно надано у 1983 році (до того — селище міського типу; в часи Російської імперії — містечко Кам'янець-Литовський Берестейського повіту Гродненської губернії).
Населення Редагувати
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 8447 осіб.
Національність Редагувати
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 7567 | 89,58 % |
| росіяни | 557 | 6,59 % |
| українці | 151 | 1,79 % |
| поляки | 125 | 1,48 % |
| національність не вказана | 9 | 0,11 % |
| німці | 8 | 0,09 % |
| вірмени | 6 | 0,07 % |
| чуваші | 3 | 0,04 % |
| дві та більше національності | 3 | 0,04 % |
| євреї | 2 | 0,02 % |
| татари | 2 | 0,02 % |
| азербайджанці | 2 | 0,02 % |
| молдовани | 2 | 0,02 % |
| казахи | 2 | 0,02 % |
| чехи | 2 | 0,02 % |
| національність не повідомлена | 2 | 0,02 % |
| литовці | 1 | 0,01 % |
| грузини | 1 | 0,01 % |
| узбеки | 1 | 0,01 % |
| карели | 1 | 0,01 % |
| Разом | 8447 | 100 % |
Промисловість Редагувати
Харчова промисловість (харчове підприємство «Заріччя», ВАТ «Кам'янецький сироробний завод»). Є гімназія.
Краєзнавство Редагувати
Історію міста вивчає краєзнавець Георгій Степанович Мусевич. Він, зокрема, запропонував встановити історико-культурні зв'язки двох міст — білоруського Кам'янця та українського Кам'янця-Подільського.
Пам'ятки архітектури та видатні місця Редагувати
- Кам'янецька вежа (1271–1288) — оборонна башта в готичному стилі (в башті облаштовано філію Брестського обласного краєзнавчого музею)
- Гімназія (1931)
- Історична забудова міста (кін. 19 — поч. 20 століття; фрагменти)
- Костел святих апостолів Петра і Павла (1925)
- Старе католицьке кладовище (18—20 століття)
- Синагога
- Церква Св. Симеона (1914)
- Пам'ятник засновнику міста
Втрачена спадщина Редагувати
- Костел святих апостолів Петра і Павла (1723)
Галерея Редагувати
Відомі люди Редагувати
- Князь Чорторийський Олександр Васильович — отримав місто від Казимира IV Ягелончика
- Князь Семен Юрійович Гольшанський — намісник кам'янецький.
Старости Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- GeoNames — 2005.
- Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
- Емельянов (1873). Путишествие Гилльбера де Ланоа в восточныя земли Европы в 1413-14 и 1421 годах// (рос.). Киев: Киевские университетские издания. с. 36–39.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Stefan M. Kuczyński. Holszański Semen Jurjewic h. Hippocentaurus (zm. 1505) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.— Tom IX/4, zeszyt 43.— S. 589. (пол.)
Література Редагувати
- Літопис Руський. — К., 1989. — С. 430, 437, 438, 447, 449.
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
- Каменец // Географический энциклопедический словарь. Географические названия. — 2-е издание. — М., 1989. — С. 210.
- Травінський Віктор. Тезки мріють про дружбу // Кам'янець-Подільський вісник. — 2003. — 24 січня. — С. 1.
- Kamieniec, K. Litewski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 763. (пол.).— S. 763—764. (пол.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'янець |